Рішення

від 30.10.2018 по справі 914/1146/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 Справа №914/1146/18

За позовом: Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» , смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Сандрик» , м. Львів

про визнання договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. розірваним з 16.04.2018 р. та стягнення 2 405 672 грн. 79 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

за участю секретаря Іванів Н.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат

Процесуальні дії у справі:

Позов заявлено Обслуговуючим кооперативом «Правоохоронник» до Приватного підприємства «Сандрик» про визнання договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. розірваним з 16.04.2018 р. та стягнення 2 405 672 грн. 79 коп., з яких 2 210 000 грн. - сума неповерненого авансового платежу, 14 894,79 грн. - 3% річних, 17 680,00 грн. - інфляційних нарахувань, 163 098,00 грн. - пені.

Ухвалою суду від 02.07.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.08.2018 р.

До господарського суду Львівської області надійшла заява Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно Приватного підприємства «Сандрик» в тому числі, але не виключно, на нежитлове приміщення загальною площею 57,9 кв.м., що розміщене за адресою м. Львів вул. Левандівська, будинок 9а, та заборону його відчуження. Ухвалою суду від 06.08.2018 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 07.08.2018 р. підготовче засідання відкладено на 28.08.2018 р. Ухвалою суду від 28.08.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 18.09.2018 р.

Також в ухвалі суду від 28.08.2018 р. суд констатував, що ухвали суду про відкриття провадження у справі від 02.07.2018 р. та про відкладення підготовчого засідання від 07.08.2018 р., які направлялись за місцезнаходженням відповідача (за адресою 79066, АДРЕСА_1, яка зазначена в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно отриманого судом витягу з ЄДРЮО,ФО-П та ГФ від 26.06.2018 р.), отримані відповідачем завчасно до судових засідань, про що свідчать наявні у справі повідомлення про вручення поштових відправлень, тобто відповідача належно було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.

17.09.2018 р. відповідач подав на адресу суду відзив на позовну заяву №15-09 від 14.09.2018 р. з додатками(копію надіслано позивачу 15.09.2018 р.), в якому проти позовних вимог заперечив.

18.09.2018 р. представник позивача подала суду уточнений розрахунок судових витрат від 28.08.2018 р., в якому просить покласти на відповідача судові витрати, в тому числі 36 085,09 грн. судового збору за вимогу майнового характеру, 1762,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру,та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12380,00 грн.

В підготовчому засіданні 18.09.2018 р. представник відповідача повідомив, що ним підготовлено клопотання про призначення судової комплексної експертизи та озвучив питання, які вважає за необхідне поставити для вирішення експерту та які відображено в клопотанні (клопотання після судового засідання зареєстровано в діловодстві документообігу суду за вхідним №2451/18 від 18.09.2018 р.).

Ухвалою суду від 18.09.2018 р., з метою надання можливості скористатися позивачу правом на подання відповіді на відзив, а відповідачу правом на подання заперечення, а також з метою надання можливості позивачу скористатися правом запропонувати суду питання, роз'яснення яких на його думку потребує висновку експерта(у зв'язку із поданням відповідачем клопотання про призначення експертизи), підготовче засідання відкладено на 02.10.2018 р.

25.09.2018 р. від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив від 24.09.2018 р., в якій зокрема зазначено, що позиція відповідача базується лише на його словах, є необгрунтованою та не відповідає дійсності. Щодо клопотання відповідача про призначення експертизи, то таке на думку позивача є нічим іншим як методом затягування судового процесу, оскільки відповідач взагалі не надав жодних документів, які б підтверджували виконання ним робіт по об'єкту будівництво секції №1 багатоквартирного житлового будинку, незрозумілим є що саме мав би дослідити експерт, які документи та який об'єкт, адже станом на сьогодні багатоквартирний житловий будинок збудований зовсім іншим підрядником (відповідь на відзив, згідно поштових квитанцій та опису вкладення, надіслано на адресу відповідача (79014, м. Львів, вул. Б.Котика, 7) 24.09.2018 р.).

02.10.2018 р. представник відповідача подав на адресу суду додаткові пояснення №02-10 від 02.10.2018 р., в яких зазначив, що станом на 02.10.2018 р. ним не отримано відповіді на відзив чи будь-яких інших документів від позивача. Також повідомив, що в 21,22,23 абзацах відзиву допущено описку та виклав вказані абзаци у відповідній редакції (зокрема просив дати 07 червня 2018 р., 26 червня 2018 р., 06 липня 2018 р. читати 07 червня 2017 р., 26 червня 2017 р., 06 липня 2017 р.). До заяви долучено копії видаткових накладних за період березень-травень 2017 р., копію договору оренди обладнання №16/03-2017 від 16.03.2017 р. з актом прийому-передачі обладнання від 16.03.2017 р., копію загального журналу робіт, нотаріально завірені оригінали заяв в порядку ст. 88 ГПК України свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4

02.10.2018 р. представник позивача подала на адресу суду уточнений розрахунок судових витрат від 02.10.2018 р., в якому просить покласти на відповідача судові витрати, в тому числі 36 085,09 грн. судового збору за вимогу майнового характеру, 1762,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру, та 17 580,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 02.10.2018 р. в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової комплексної експертизи від 18.09.2018 р. відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16.10.2018 р.

Ухвалою суду від 16.10.2018 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, розгляд справи відкладено на 30.10.2018 р.

Після судового засідання 16.10.2018 р. на адресу суду від позивача надійшло письмове пояснення №1 від 10.10.2018 р.

Від відповідача також після судового засідання 16.10.2018 р. надійшло клопотання від 16.10.2018 р., в якому він просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника через його підготовку здачі звіту з адвокатської практики в раді адвокатів Закарпатської області. Також від відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив №08/-10 від 08.10.2018 р.(з додатками).

30.10.2018 р. представник позивача подала на адресу суду уточнений розрахунок судових витрат від 16.10.2018 р., в якому просить покласти на відповідача судові витрати, в тому числі 36 085,09 грн. судового збору за вимогу майнового характеру, 1762,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру та 21480,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

30.10.2018 р. представник відповідача подав на адресу суду клопотання від 30.10.2018 р., в якому просить долучити до матеріалів справи копію адвокатського запиту та копію акту №3/17 від 05.09.2017 р. позапланової перевірки будівництва багатоквартирного житлового будинку вул. 22 січня у м. Дрогобич, Львівської області.

Також цього ж дня представник відповідача подав суду клопотання про залучення третьої особи від 30.10.2018 р., в якому просить залучити до справи як третю особу без самостійних вимог Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, структурним підрозділом якого є Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Дрогобицької міської ради, яким здійснюється контроль у сфері містобудівної діяльності (копію клопотання в судовому засіданні вручено представнику позивача під розписку).

Також 30.10.2018 р. представник відповідача подав суду клопотання про призначення судової комплексної експертизи від 30.10.2018 р., оскільки позивачем на момент розгляду справи жодним чином не обумовлено про фактичного виконавця будівельних робіт та не надані жодні докази про об'єм виконаних ним робіт (копію клопотання в судовому засіданні вручено представнику позивача під розписку).

В судовому засіданні 30.10.2018 р. представник позивача заперечила проти клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, оскільки відповідач не подав таке клопотання в підготовчому засіданні. Також представник позивача заперечила проти клопотання про призначення судової комплексної експертизи, оскільки таке клопотання подане поза межами встановленого строку, при цьому таке клопотання про призначення експертизи вже відповідачем подавалося і у його задоволенні судом відмовлено.

В судовому засіданні 30.10.2018 р. представник відповідача клопотання про залучення до участі у справі третьої особи підтримав, пояснив що подати таке клопотання у підготовчому засіданні не було можливості, оскільки відповідь на його адвокатський запит, скерований міському голові м. Дрогобич та Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Дрогобицької міської ради, щодо надання акту позапланової перевірки будівництва багатоквартирного житлового будинку вул. 22 січня у м. Дрогобичі, надійшла з запізненням. Також представник відповідача підтримав клопотання про призначення судової комплексної експертизи, оскільки тільки експертизою може бути встановлено фактично виконані роботи відповідачем.

Згідно з ч.1 ст.50 ГПК України, вступ у справу третьої особи ( в т.ч. за заявою учасників справи) допускається до закінчення підготовчого провадження у справі.

Стаття 118 ГПК України передбачає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 207 ГПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відтак суд на підставі ч.2 ст.207 ГПК України в судовому засіданні 30.10.2018 р. ухвалив залишити без розгляду клопотання відповідача від 30.10.2018 р. про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог - Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради, структурним підрозділом якого є Відділ державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Дрогобицької міської ради, оскільки таке клопотання подано з порушенням норм ч. 1 ст. 50 ГПК України, Окрім цього відповідач не обгрунтував причини поважності незаявлення вказаного клопотання в підготовчому провадженні.

Також суд на підставі ч.2 ст.207 ГПК України в судовому засіданні 30.10.2018 р. ухвалив залишити без розгляду клопотання відповідача від 30.10.2018 р. про призначення судової комплексної експертизи, оскільки у відповідності до ч.1 ст.177 ГПК України зібрання доказів відноситься до завдань підготовчого провадження, а відповідно до ч.2 ст.182 ГПК України суд вирішує питання про призначення експертизи в підготовчому засіданні. Також слід відзначити, що згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, тоді як ч. 3 ст. 195 ГПК України встановлює, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 - 3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу(тобто не передбачено можливості зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті у випадку призначення судом експертизи). Окрім цього, відповідачем вже заявлялося клопотання про призначення у справі судової комплексної експертизи із аналогічними питаннями та підставами, і у задоволенні такого клопотання судом було відмовлено (ухвала суду від 02.10.2018 р.).

В судовому засіданні 30.10.2018 р. представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, письмовому поясненні №1 та з посиланням на матеріали справи, також просила судові витрати покласти на відповідача в розмірі згідно уточненого розрахунку судових витрат від 16.10.2018 р.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзивах на позов, додаткових поясненнях та у запереченні на відповідь на відзив, просив в позові відмовити.

Суд заслухавши думку представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши, що обом сторонам у справі були створені всі необхідні можливості для подання доказів та пояснень на підтвердження своїх вимог та заперечень, взявши до уваги встановлені Господарським процесуальним кодексом України строки розгляду справи, дійшов висновку про прийняття рішення у справі.

Позиція позивача:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Обслуговуючий кооператив Правоохоронник , який є забудовником і здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. 22 січня, 30, для виконання окремих робіт на будівництві, 03.03.2017 р. як замовник уклав з ПП Сандрик , як підрядником, договір будівельного підряду №03-03/17, за умовами якого відповідач зобов'язався за завданням позивача виконати будівництво секції №1 згаданого багатоквартирного житлового будинку, відповідно до наданого позивачем робочого проекту, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1). На виконання пунктів 6.2, 6.3 договору позивач перерахував відповідачу кошти в порядку авансування обумовлених будівельних робіт на загальну суму 2 210 000,00 грн. (платіжні доручення додано), проте відповідач у встановлений договором строк до виконання робіт не приступив. 15.03.2018 р. позивач направив відповідачу вимогу про розірвання договору будівельного підряду №03-03/17, у зв'язку з відмовою замовника від нього та повернення авансу, в якій просить вважати договір розірваним з 16.04.2018 р., про що підписати додаткову угоду від 15.03.2018 р. до договору, та повернути сплачений замовником аванс в розмірі 2 210 000,00 грн. не пізніше 31.03.2018 р. (вимога з додатковою угодою отримана відповідачем, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, 24.03.2018 р.). Проте відповідач жодної відповіді на вимогу не надав, аванс не повернув. У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань та безпідставним користуванням чужими грошовими коштами позивач просить стягнути з відповідача також 3 % річних, інфляційні нарахування та пеню.

У відповіді на відзив від 24.09.2018 р. позивач зазначив, що всі документи, додані відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом не носять жодної доказової бази, є сумнівними та не підтверджують дійсних обставин справи. Вважає що позиція відповідача базується лише на його словах, є необгрунтованою та не відповідає дійсності.

У письмових поясненнях №1 від 10.10.2018 р. позивач наголосив на тому, що долучені відповідачем документи (накладні на бетон, договір оренди обладнання від 16.03.2017 р., журнал виконаних робіт, заяви директора та виконроба відповідача) не є належними доказами, які б доводили факт будівництва відповідачем багатоквартирного житлового будинку та виконання ним договору підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р., та просив позовні вимоги задоволити повністю.

Заперечення відповідача:

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що відповідно до укладеного сторонами договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. відповідач приступив до виконання будівельних робіт, склав проміжні акти виконаних робіт, проте позивач не підписав і не повернув зазначені акти. Оскільки позивач не надав зауважень до якості, повноти та вартості виконаних робіт, тому у зв'язку із відсутністю зауважень зі сторони замовника та неповерненням направлених на підписання актів виконаних робіт, дані акти були підписані відповідачем в порядку передбаченому ч.4 ст.882 ЦК України. Щодо позовних вимог про визнання договору розірваним з 16.04.2018 року, то відповідач зазначив, що оскільки замовник на підставі статті 849 ЦК України відмовився від договору, повідомивши відповідача про розірвання договору та не допустив відповідача до подальшого виконання робіт з 07.06.2017 року, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то договір є припиненим, а відтак і предмет спору у даній справі відсутній. Отже, виходячи з фактичних обставин справи та наведених обґрунтувань відповідач, просить суд в позовних вимогах позивача відмовити в повному обсязі (про що відображено у відзиві на позовну заяву №15-09 від 14.09.2018 р. та додаткових поясненнях 02-10 від 02.10.2018 р.).

У запереченні на відповідь на відзив №08/-10 від 08.10.2018 р. відповідач вказав на те, що не заперечує факту отримання коштів від позивача, але звертає увагу суду на те, що кошти оплачувались протягом трьох місяців, що є нелогічним в діях позивача, який стверджує що відповідач не приступив до робіт проте кошти продовжував оплачувати.

Обставини встановлені судом:

05.02.2016 р. Обслуговуючим кооперативом Правоохоронник зареєстровано в Департаменті державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. 22-го січня, 30 в м. Дрогобич, Львівської області .

03.03.2017 р. між Обслуговуючим кооперативом Правоохоронник , як замовником, та Приватним підприємством Сандрик , як підрядником, було укладено договір будівельного підряду №03-03/17, пунктом 1.1. якого, підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати будівництво секції №1 багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. 22 січня, 30 (надалі - Об'єкт) відповідно до наданого замовником робочого проекту, виконаного і затвердженого згідно чинного законодавства України, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 1.2 договору визначено перелік робіт, які зобов'язується виконати підрядник, а саме: виконання бетонних монолітних робіт відповідно до корегованої відомості креслень розділу КР Робочого проекту Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. 22-го січня, 30 в м. Дрогобич, Львівської області , виготовленого ПП Компанія Будкомплект (п.1.2.1); повне заповнення збудованого підрядником монолітного каркасу цеглою і газоблоками згідно кладочних планів креслень (аркуші 17-20) розділу АР Робочого проекту Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. 22-го січня, 30 в м. Дрогобич, Львівської області , виготовленого ПП Компанія Будкомплект (п. 1.2.2).

Роботи, які є предметом договору, виконуються підрядником з власних матеріалів. Підрядник забезпечує виконання робіт своїм устаткуванням, обладнанням, машинами, механізмами та інструментами (п. 4.2).

Пунктом 4.3 договору підрядник зобов'язався виконати роботи в такий термін: початок робіт: 10.03.2017 р., закінчення: 10.09.2017 р.

Пунктом 6.1 договору сторони домовились, що ціна договору складає 5 500 000,00 грн. з ПДВ 20%.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що протягом 10-ти робочих днів після укладення договору замовник перераховує підряднику аванс у розмірі 1000000,00 грн., а подальший розрахунок здійснюється протягом 5 днів після прийняття замовником виконаних підрядником робіт згідно актів передачі-приймання виконаних робіт, складених у формах КБ-2, КБ-3.

Приймання замовником виконаних підрядником робіт по договору оформляється сторонами шляхом підписання Акту виконаних робіт(п. 8.1).

Акт виконаних робіт, що підлягає підписанню, складається та подається замовнику або його уповноваженому представнику під підпис на розгляд у формах КБ-2, КБ-3 у 2-х примірниках. Замовник протягом 5-ти днів з моменту отримання Акту виконаних робіт повинен його підписати або у випадку незгоди із вказаними у ньому об'ємами виконаних підрядником робіт подати підряднику у 5-денний термін корегований Акт виконаних робіт і узгодити з ним розрахунки по його коригуванню (п. 8.2).

Пунктами 13.2, 13.3 договору сторони встановили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце.

Пункт 13.6 договору визначає, що договір може бути розірваним сторонами за умовами письмового повідомлення іншої сторони за 30 календарних днів до дня розірвання, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Як зазначено у позовній заяві та не заперечується відповідачем, позивач на виконання п. 6.2 договору (яким передбачено здійснення авансового платежу в розмір 1 000 000,00 грн.), а також за рекомендацією відповідача щодо переказу більшої суми авансу, через зростання цін на будівельні матеріали (про що відображено у відзиві на позовну заяву), перерахував на рахунок відповідача в якості авансу 2 210 000,00 грн.

На підтвердження проведених платежів позивач долучив до позовної заяви ряд платіжних доручень, а саме: платіжне доручення №241 від 08.03.2017 р. на суму 350 000,00 грн., платіжне доручення №245 від 14.03.2017 р. на суму 60 000,00 грн., платіжне доручення №253 від 27.03.2017 р. на суму 50 000,00 грн., платіжне доручення №271 від 05.04.2017 р. 200 000,00 грн., платіжне доручення №276 від 06.04.2017 р. на суму 300 000,00 грн., платіжне доручення №290 від 24.04.2017 р. на суму 100 000,00 грн., платіжне доручення №291 від 24.04.2017 р. на суму 300 000,00 грн., платіжне доручення №296 від 30.04.2017 р. на суму 200 000,00 грн., платіжне доручення №299 від 05.05.2017 р. на суму 300 000,00 грн., платіжне доручення №311 від 19.05.2017 р. на суму 50 000,00 грн., платіжне доручення №317 від 26.05.2017 р. на суму 300 000,00 грн.

15.03.2018 р. (згідно наявних у справі опису вкладення в цінний лист та поштової квитанції) позивач направив відповідачу вимогу про розірвання договору будівельного підряду №03-03/17, у зв'язку з відмовою замовника від нього та повернення авансу (разом з вимогою відповідачу було надіслано два оригінали додаткової угоди про розірвання договору будівельного підряду №03-03/17, підписаної з боку позивача). Як зазначено у вимозі, підрядник до виконання своїх зобов'язань за договором так і не приступив, відповідно і не закінчив будівництво у встановлений п. 4.3 договору строк, у зв'язку з чим замовник посилаючись на п. 13.6 договору просить: протягом двадцяти днів з моменту отримання вимоги підписати додаткову угоду до договору будівельного підряду №03-03/17 (у двох екземплярах), що додаються, згідно з якої вважати договір будівельного підряду №03-03/17 розірваним з 16.04.2018 р.; направити один з двох підписаних екземплярів додаткової угоди до договору будівельного підряду №03-03/17 про його розірвання на поштову адресу: АДРЕСА_2, 79013, не пізніше, ніж через 20 днів з моменту отримання вимоги; повернути сплачений замовником аванс у розмірі 2210000,00 грн. на банківський рахунок замовник, що вказаний у додатковій угоді до договору будівельного підряду №03-03/17, про розірвання договору будівельного підряду №03-03/17, не пізніше 31.03.2018 р. Також підрядника повідомлено, що у випадку невиконання вимог у встановлені строки замовник буде змушений звернутися до суду з позовом про захист своїх прав та інтересів. Аналогічні умови щодо договору будівельного підряду №03-03/17, який вважати розірваним з 16.04.2018 р. та щодо повернення авансового платежу, не пізніше 31.13.2018 р., зафіксовано додатковою угодо від 15.03.2018 р. до договору будівельного підряду №03-03/17, підписаною з боку позивача.

Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач вимогу про розірвання договору будівельного підряду №03-03/17 та додаткову угоду від 15.03.2018 р. отримав 24.03.2018 р., проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про реагування відповідача на таку вимогу, в тому числі і на вимогу щодо повернення авансового платежу в розмірі 2 210 000,00 грн.

За твердженнями відповідача, обумовленні договором підряду роботи ним виконувались належним чином, проте з невідомих причин виконроба ПП Сандрик 07.06.2017 р. не було допущено до робіт та повідомлено, що роботи буде виконувати інший підрядник.

На підтвердження виконання робіт по договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. відповідач долучив до відзиву ОСОБА_5 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2017 р. на суму 2 210 000,00 грн. (складена відповідачем 31.07.2017 р.) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 р. на суму 2210000,00 грн. (складений відповідачем 31.07.2017 р.). Вказані довідка та акт не підписані зі сторони позивача, на них міститься відмітка про те, що Замовник від підпису відмовився, підписано згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України . Проте в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивачу були вручені чи направлялись поштою згадані ОСОБА_5 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2017 р. та Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 р.

Також відповідач долучив до відзиву лист №07-06 від 07 червня 2017 р., в якому у зв'язку з недопуском виконроба до робіт просив замовника пояснити причини недопуску, повідомити про подальше виконання робіт та про подальше оформлення документів, та лист №06-07 від 06 липня 2017 р., в якому, зокрема зазначив, що станом на 06.07.2017 р. позивачем не повернуто підписаного акту виконаних робіт чи зауважень по ньому, у зв'язку з чим відповідач повторно надає акти виконаних робіт для підписання, а також просить повідомити про терміни повернення обладнання та матеріалів, які залишились на будівельному майданчику.

Слід звернути увагу на те, що лист в якому йдеться про не допуск виконроба до робіт, датований 07 червня 2017 р., та лист в якому йдеться про неповернення позивачем наданого йому відповідачем для підписання акту виконаних робіт, датований 06 липня 2017 р., тоді як надані відповідачем ОСОБА_5 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та Акт приймання виконаних будівельних робіт, з відміткою про відмову від їх підписання, складені відповідачем за липень 2017 р. та підписані відповідачем 31.07.2017 р., тобто майже два місяці по тому коли(за твердженням відповідача) допуск працівникам відповідача до будівельного майданчика, згідно листа від 07 червня 2017 р., був заборонений. Інших актів виконаних робіт, в тому числі тих які згідно листа від 06 липня 2017 р., надавались(за твердженням відповідача) для підпису позивачу до початку липня 2017 р., відповідачем не надано. Окрім цього як доказ надіслання згаданих листів позивачу відповідач долучив до відзиву фіскальні чеки, які датовані 07.06.2017 р. та 06.07.2017 р., проте взагалі не свідчать про надіслання цих листів позивачу, оскільки у вказаних чеках відображена інформація про закупівлю марок, а не інформація про позивача.

Додатково слід відзначити, що у тексті вищевказаних ОСОБА_5 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2017 р. та Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 р. (які підписані тільки відповідачем) зазначено Договір №03-03/17 від 03.03.201 8 р., що не свідчить як про складення цих документів в 2017 році, так і про те що вони мають відношення саме до договору №03-03/17 від 03.03.2017 р.

Також відповідач з метою доведення виконання ним робіт за договором будівельного підряду 03-03/17 долучив до матеріалів справи ряд документів, а саме: видаткові накладні за період березень-червень 2017 р., за якими ДП Бетон Центр ТзОВ ТКС Бетон поставляв, а ПП Сандрик отримував бетон М400(30) о.к 10-15; товарно-транспортні накладні за період березень-червень 2017 р., за якими ДП Бетон Центр ТзОВ ТКС Бетон надав транспортні послуги ПП Сандрик по перевезенню бетону; договір оренди обладнання №16/03-2017 від 16.03.2017 р. з Актом прийому-передачі обладнання від 16.03.2017 р., за якими ФОП ОСОБА_6 передав ПП Сандрик в строкове оплатне користування опалубку; товарно-транспортні накладні за квітень 2017 р. за якою ТзОВ Техметал відвантажило ПП Сандрик арматуру та надало транспортні послуги по її перевезенню; товарно-транспортні накладні за квітень-травень 2017 р. за якими ТзОВ Фірма Вікант відвантажило ПП Сандрик вантаж (прокат арматурний), а також ряд платіжних доручень про проведення ПП Сандрик оплати ТзОВ Техметал та ТзОВ Фірма Вікант за поставлену йому арматуру.

Слід зазначити, що всі подані вищевказані документи не містять ні підпису, ні відбитку печатки з боку Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» . Зазначена у товарно-транспортних накладних, як Пункт розвантаження , адреса: м. Дрогобич, вул. 22 січня, 30, не підтверджує факту, що будівельні матеріали були доставлені за вказаною будівельною адресою і отримані позивачем.

Також в підтвердження виконання робіт за договором будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. відповідач долучив до матеріалів справи лист Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Дрогобицької міської ради від 05.10.2018 р. №211, в якому йдеться, що в ході позапланової перевірки в період з 18.08.2017 р. по 01.09.2017 р. на об'єкті будівництва розташованому на вул. 22 січня, 30 у м. Дрогобич, ОК Правоохоронник було представлено договір будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р., де генпідрядником є ПП Сандрик .

Окрім цього відповідач як доказ виконання ним робіт за адресою на вул. 22 січня, 30 у м. Дрогобич долучив до матеріалів справи Загальний журнал робіт (додаток А до ДБН А.3.1.-5:2016) із записами виконроба ОСОБА_7 про виконані ПП Сандрик роботи, який не містить жодних відміток зі сторони позивача про прийняття чи відмови у прийнятті зазначених у ньому робіт, та дві нотаріально засвідчені заяви свідків, а саме директора та виконроба ПП Сандрик .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позивачем вимог, з огляду на таке:

Даний спір регулюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань ).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 03.03.2017 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір будівельного підряду №03-03/17, за умовами якого відповідач, як підрядник, зобов'язався за завданням замовника (позивача) в термін з 10.03.2017 р. по 10.09.2017 р. виконати будівництво секції №1 багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. 22 січня, 30.

15.03.2018 р. позивач, у зв'язку з тим, що підрядник до виконання своїх зобов'язань за договором так і не приступив, відповідно і не закінчив будівництво у встановлений п. 4.3 договору строк, направив відповідачу вимогу про розірвання договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. (докази надіслання вимоги додаються).

Як зазначено у вимозі, замовник (позивач) відмовляється від договору та просить підрядника (відповідача) протягом двадцяти днів з моменту отримання вимоги підписати додаткову угоду до договору будівельного підряду №03-03/17 (у двох екземплярах), що додаються, згідно з якої вважати договір будівельного підряду №03-03/17 розірваним з 16.04.2018 р. Вказану вимогу та підписані позивачем додаткові угоди від 15.03.2018 р. (2 екземпляри) до договору будівельного підряду №03-03/17 відповідач отримав 24.03.2018 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач на отриману вимогу жодним чином не відреагував, будь-яких заперечень до вимоги чи додаткової угоду не висловив. У поданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що оскільки замовник на підставі ст. 849 ЦК України відмовився від договору, повідомивши про розірвання договору та не допуск до подальшого виконання робіт відповідача, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, то договір підряду є припиненим, а предмет спору у даній справі відсутній.

Частинам 1, 2, 3 ст. 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Частина 4 ст. 849 ЦК України передбачає, що замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, законом замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене згаданими нормами право не можу бути обмежене.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 13.6 договору сторони погодили, що договір може бути розірваним сторонами за умовами письмового повідомлення іншої сторони за 30 календарних днів до дня розірвання, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Оскільки замовник (позивач) на підставі ст. 849 ЦК України відмовився від договору, надіславши підряднику (відповідачу) відповідну вимогу про розірвання договору підряду, в якій просив вважати договір будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. розірваним з 16.04.2018 р., і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, суд дійшов висновку, що станом на дату подання позову до суду договір будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. припинив свою дію, а саме ще 16.04.2018 р. Відтак, в задоволенні позову частині позовної вимоги про визнання договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. розірваним суд відмовляє.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобоввЂ�язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Оформлення такого акту передбачено і умовами пунктів 8.1, 8.2 договору будівельного підряду, укладеного між сторонами по справі, у яких, зокрема передбачено, що акт виконаних робіт, що підлягає підписанню, складається та подається замовнику під підпис.

Отже, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач на виконання п. 6.2 договору будівельного підряду №03-03/2017 від 03.03.2017 р. перерахував відповідачу кошти у якості авансу на загальну суму 2 210 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (вище перелічені та наявні в матеріалах справи) та не заперечується відповідачем, про що відображено у його відзиві на позовну заяву, та підтверджено представником відповідача в судових засіданнях.

Відповідач належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що обумовлені договором будівельного підряду №03-03/2017 від 03.03.2017 р. роботи та у встановлений договором строк ним виконувались, суду не надав.

Долучені до матеріалів справи в якості підтвердження виконання відповідачем робіт ОСОБА_5 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2017 р. на суму 2 210 000,00 грн. (складена відповідачем 31.07.2017 р.) та Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 р. на суму 2 210 000,00 грн. (складений відповідачем 31.07.2017 р.), не свідчать про виконання відповідачем договірних зобов'язань. Вказані докази не містять жодної відмітки чи погодження з боку позивача, щодо прийняття чи відмови у прийнятті виконаних робіт. Відсутні в матеріалах справи також будь-які докази, які б підтверджували, що позивачу взагалі надсилались вказані документи поштою, чи їх було вручено під підпис, як це передбачено п. 8.2 договору.

Також не підтверджують належного виконання відповідачем договірних зобов'язань наявні в матеріалах справи перелічені вище видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договір оренди обладнання з Актом прийому-передачі обладнання від 16.03.2017 р., оскільки позивач не є їх стороною, і такі документи не містять жодних відміток з боку позивача та не містять жодної доказової інформації в підтвердження того, що будівельні матеріали за згаданими накладними отримувались для позивача та були доставлені за будівельною адресою в м. Дрогобич, вул. 22 січня, 30.

Не заслуговує на увагу суду долучена до відзиву відповідача видаткова накладна №РН-0000001 від 14.09.2018 р., згідно якої ПП Сандрик поставив Правоохоронник ОК прокат арматурний на суму 213 374,29 грн. Вказана накладна не підписана з боку позивача, датована вереснем 2018 р., в той час як(за твердженням відповідача) недопуск виконроба ПП Сандрик до робіт відбувся ще в червні 2017 р., та в березні 2018 р. відповідачем отримано вимогу про розірвання договору та повернення авансу. При цьому як підставу замовлення в накладній зазначено договір №ДГ-0000003 від 09.03.2017 р., а не договір будівельного підряду №03-03/17, з приводу невиконання якого виник спір у даній справі.

Посилання відповідача на лист Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Виконкому Дрогобицької міської ради від 05.10.2018 р. №211, як на доказ належного виконання ним робіт обумовлених договором будівельного підряду, є недоречним, оскільки позивач з вимогою про розірвання договору будівельного підряду №03-03/17 від 03.03.2017 р. звернувся до відповідача в березні 2018 р., тобто станом на час проведення перевірки в період з 18.08.2017 р. по 01.09.2017 р. на об'єкті будівництва дія договору будівельного підряду №03-03/17 не була припинена, тому представлення такого договору для перевірки було логічним.

Щодо Загального журналу робіт (додаток А до ДБН А.3.1.-5:2016) із записами виконроба ОСОБА_7 про виконані ПП Сандрик роботи, то вказаний журнал не містить жодних відміток зі сторони позивача про прийняття чи відмови у прийнятті зазначених у ньому робіт.

Разом з тим суд зазначає, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.05.2016 р. №115 затверджено ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва . За вказівками щодо ведення загального журналу робіт, визначеними Додатком А (обов'язковий) до ДБН А.3.1-5:2016, передбачено, зокрема, що титульний лист загального журналу робіт заповнюється до початку будівництва генеральною підрядною будівельною організацією за участю проектної організації і замовника, а загальний журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному аркуші і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала. Проте, як вбачається з долученої відповідачем копії Загального журналу робіт, ані проектна організація, ані замовник титульного листа не заповняли(тобто даний документ є фактично одностороннім документом відповідача).

Отже, як вірно зауважив позивач, вказаний журнал містить лише особисті записи виконроба ОСОБА_7, та не містить жодних відміток зі сторони позивача про прийняття чи відмову у прийнятті таких робіт, тому не може бути належним та допустимим доказом виконання відповідачем вказаних робіт.

Не можуть бути використанні як засіб доведення факту виконання відповідачем робіт за договором будівельного підряду заяви свідків, а саме директора та виконроба ПП Сандрик , оскільки свідчення свідків, викладенні у заявах, не підтверджені жодним належним документом. Як встановлено ч. 2 ст. 87 ГПК України, на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував виконання ним робіт за будівельною адресою по вул. 22 січня, 30 в м. Дрогобич чи поставку ним будівельних матеріалів за даною адресою на суму отриманих авансових платежів, а також те що відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу отриманого авансу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частинні стягнення суми неповерненого авансового платежу в розмірі 2 210 000 грн. 00 коп.

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати за період з 02.04.2018 р. по 22.06.2018 р., у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання та безпідставним користуванням чужими грошовими коштами.

Суд звертає увагу, що стягнення авансу з відповідача за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу, який не використано на обумовлені договором будівельного підряду роботи та у встановлений договором строк.

Пунктом 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Отже, за своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як аванс (передоплата), не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

Таким чином, оскільки на суму сплачену в якості авансу, який за своєю правовою природою не є грошовим зобов'язанням, та яку позивач просить повернути в силу вищенаведених причин, не нараховуються 3% річних та інфляційні, відтак вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 14 894,79 грн. та інфляційних втрат в розмірі 17 680,00 грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 163 098,00 грн., яка ним нарахована від суми авансового платежу за період з 02.04.2018 р. по 22.06.2018 р., з посиланням на те, що відповідно до надісланої відповідачу вимоги кошти підлягали поверненню в термін до 31.03.2018 р., проте такі повернуті не були.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.14 ЦК України, виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перша та третя статті 549).

Згідно ч.1,2 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки договір будівельного підряду не містить положень про сплату пені як виду забезпечення виконання зобов'язання за неповернення або несвоєчасне повернення авансу, беручи до уваги що аванс за своєю правовою природою не є грошовим зобов'язанням, то і стягнення пені за вказані порушення не може бути визнане судом як підставне.

Відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 163 098,00 грн. є безпідставною і задоволенню не підлягає.

З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги майнового характеру підлягають задоволенню частково, а саме в частинні стягнення 2 210 000 грн. 00 коп. основного боргу (авансу) підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 14 894,79 грн. - 3% річних, 17 680,00 грн. - інфляційних нарахувань, 163 098,00 грн. - пені. суд відмовляє.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке:

Згідно наявного у справі уточненого розрахунку судових витрат від 16.10.2018 р., позивач просить покласти на відповідача судові витрати, в тому числі 36 085,09 грн. судового збору за вимогу майнового характеру, 1762,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру та 21 480,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином судовий збір за подання до суду позову з вимоги немайнового характеру, сплачений платіжним дорученням №555 від 20.06.2018 р. в розмірі 1 762 грн 00 коп., покладається на позивача. Судовий збір за подання до суду позову з вимогами майнового характеру, сплачений платіжним дорученням №554 від 20.06.2018 р. в розмірі 36 085 грн 09 коп., покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме, в розмірі 33 150 грн. 00 коп. В решті частині 2 935 грн. 09 коп. судового збору(пропорційно до позовних вимог майнового характеру в задоволенні яких відмовлено), дана сума судового збору покладається на позивача.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача в сумі 21 480 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 2,3,4 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідач не подавав суду в порядку частин 5,6 ст. 126 ГПК України клопотань про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу чи доказів в підтвердження неспівмірності зазначених витрат.

В підтвердження зазначених понесених витрат позивачем долучено до позовної заяви договір про надання правової допомоги та юридичних послуг №1 від 18.06.2018 р., укладений ОК Правоохоронник з Адвокатським об'єднанням Кей Ес Партнер ; Додаток №1 до договору про надання правової допомоги та юридичних послуг №1 від 18.06.2018 р.; Ордер серія ЛВ №123851 на надання правової допомоги у судах всіх інстанцій ОК Правоохоронник адвокатом ОСОБА_1 від 18.06.2018 р.; Акт передачі-приймання наданих послуг від 22.06.2018 р. на суму 7830,00 грн.

За умовами договору Клієнт доручає, а Об'єднання бере на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу й юридичні послуги та захищати його права й інтереси у спірних правовідносинах щодо розірвання договору будівельного підряду №03-03/17 та повернення сплаченого авансу ПП Сандрик (1.1); Для належного й ефективного виконання Об'єднанням зобов'язань Об'єднання залучає адвокатів, які є його членами або інших адвокатів чи фахівців (1.2); Вартість послуг (гонорару) і порядок розрахунків сторони обумовлюють у окремих додатках до Договору, залежно від виду послуг, їх обсягу та ін. (4.3).

Додатком №1 до договору про надання правової допомоги та юридичних послуг №1 від 18.06.2018 р. сторони за взаємною згодою погодили вартість послуг за договором (який додається).

Також в процесі розгляду справи представником позивача надавались уточненні розрахунки судових витрат та Акти передачі-приймання наданих послуг від 28.08.2018 р. на суму 5430,00 грн., від 02.10.2018 р. на суму 5200,00 грн., від 16.10.2018 р. на суму 4550,00 грн. В актах відображено перелік наданих послуг та їх вартість, яка відповідає вартості встановленій Додатком №1 до договору.

Згідно уточненого розрахунку судових витрат від 16.10.2018 р., поданого представником позивача 30.10.2018 р., позивач просить покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 21 480,00 грн. Проте як відображено в уточненому розрахунку, до переліку понесених витрат позивачем віднесено, в тому числі Пошук майна ПП Сандрик , підготовка та подання заяви про забезпечення позову, вартість яких склала 1950,00 грн. . Оскільки за результатами розгляду заяви позивача про забезпечення позову ухвалою суду від 06.08.2018 р. у її задоволенні відмовлено, тому судові витрати понесені в цій частині, а саме в розмірі 1 950,00 грн., покладаються на позивача.

Щодо решти суми судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 19 530,00 грн., то беручи до уваги, що з наданих позивачем документів не вбачається можливим встановити який обсяг послуг виконано та скільки часу затрачено на немайнову вимогу адвокатом позивача, суд вважає за доцільне розділити витрати понесені на професійну правничу допомогу в рівних частинах, а саме: 9 765,00 грн. на майновий спір та 9 765,00 грн. на немайновий спір.

З врахуванням наведеного та оскільки в частині позовних вимог немайнового характеру у задоволенні позову судом відмовлено, судові витрати на професійну правничу допомогу в цій частині в розмірі 9 765,00 грн. покладаються на позивача.

Судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в частині позовних вимог майнового характеру покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог в цій частині, а саме в розмірі 8 970,73 грн. В частині 794,27 грн. судових витрат (пропорційно до позовних вимог майнового характеру в задоволенні яких відмовлено), дана сума судових витрат покладається на позивача.

Виходячи з усього вищенаведеного, керуючись ст.ст. 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 207, 236-241, 327 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сандрик» (79066, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20824128) на користь Обслуговуючого кооперативу «Правоохоронник» (82180, Львівська область, Дрогобицький район, смт. Підбуж , вул. І.Франка, буд. 179, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 33555684) 2 210 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 33 150 грн. 00 коп. - судового збору та 8 970 грн. 73 коп. - судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ, відповідно до ст. 327 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://lv.arbitr.gov.ua /sud5015/.

Повне рішення складено 08.11.2018 р.

Суддя Морозюк А.Я.