Рішення

від 06.08.2018 по справі 825/2393/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

06 серпня 2018 року м. Чернігів Справа № 825/2393/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

представника позивача Коленченка О.О.,

представника відповідача Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія Інтерком до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія Інтерком (далі - ТОВ Інтерком , позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 06.06.2018 № 00001791400 та № 00001801400.

Позов мотивовано тим, що прийняті за результатами перевірки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки у підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом позивача (ТОВ Пром Гарант Полюс ) останнім надавались податковому органу копії відповідних первинних документів, що містять відомості про такі операції, зокрема: видаткові накладні; платіжні доручення. Посилання відповідача на порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо завищення собівартості та податкового кредиту внаслідок відсутності розрахункових чеків не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки при купівлі паливно мастильних матеріалів з використанням талонів, основним доказом оплати за такі паливно- мастильні матеріали є платіжне доручення, а не розрахунковий чек, оскільки обов'язковість видачі розрахункових чеків при купівлі паливно мастильних матеріалів з використанням талонів чинним законодавством не передбачено. Вважає безпідставним посилання відповідача на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2017, оскільки, обставини, на які останній посилається жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин позивача з TOB Пром Гарант Плюс , доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду, який на даний час та на момент проведення перевірки відсутній. Також вважає невірним посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем приписів ст. 257 Цивільного кодексу України п. 15 П(с)БО 15, п.5 П(с)БО 11 та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, щодо списання безнадійної кредиторської заборгованості по контрагентам ПП Газполімеркомплект , ТОВ Екосистема плюс , ПП Євробудкомплектація , оскільки враховуючи період перевірки з 01.01.2015 по 31.12.2017 (два роки і 364 дні) при тому, що ст. 257 ЦК України встановлює тривалість позовної давності в три роки, то така позовна давність могла закінчитися лише 01.01.2018 (з 01.01.2015 по 01.01.2018), але 2018 рік відповідачем не перевірявся. Крім того, посилання відповідача на необхідність коригування податкового кредиту, в зв'язку зі списанням безнадійної кредиторської заборгованості є невірними, оскільки Податковий кодекс України, не передбачає такої підстави для коригування податкового кредиту.

06.07.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

27.07.2018 ГУ ДФС у Чернігівській області надано відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки на запит відповідача до позивача, останній не надав документів по взаємовідносинах з ПП Газполімеркомплект , ТОВ Екосистема плюс та ПП Євробудкомплектація , а беручи до уваги те, що заборгованість за вказаними контрагентами виникла у період до 31.12.2014, то станом на 31.12.2017 минув строк позовної давності по вищезазначеним операціям, а отже така заборгованість підлягає списанню та підлягає коригуванню податковий кредит по таким операціям. На перевірку не надано касові чеки ЕККА, які підтверджують факт заправки (купівлі) на АЗС фіксованої кількості бензину, дизельного пального, газу по паливних картках ТОВ Пром Гарант Плюс , окрім того, в ході перевірки стало відомо про наявність ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2017 в якій зазначено, що в слідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №32016250000000051 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2016 за фактом сприяння в ухиленні від сплати податків до державного бюджету в особливо великих розмірах та фіктивного підприємництва, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.205, ч.5 ст.27, ч. 3 ст.212 КК України. Під час даного досудового розслідування встановлено, що підозрювані особи в період 2015-2017 років створили та придбали ряд суб'єктів господарювання, серед яких і ТОВ Пром Гарант Плюс , з метою прикриття незаконної діяльності, а саме мінімізації сплати податків до бюджету іншими суб'єктами господарювання реального сектору економіки, а тому в сукупності вказаних фактів та обставин відповідач прийшов до висновку про відсутність реальності здійснення зазначеної операції.

02.08.2018 позивачем надано відповідь на відзив, в якій останній зазначає про обставини, викладені в позові та посилається на практику Верховного Суду, щодо порядку формування валових витрат та податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з купівлі паливно мастильних матеріалів із застосуванням талонів, та вказує про відсутність підстав для коригування податкового кредиту у зв'язку зі списанням кредиторської заборгованості по контрагенту ТОВ Екосистема плюс , оскільки позивач не був платником податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ ЕК Інтерком зареєстрований в якості юридичної особи 12.05.2008 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та перебуває на обліку в контролюючих органах з 15.05.2008 за № 9629, що підтверджується матеріалами справи (а.с.132 том № 2).

Основними видами діяльності ТОВ Інтерком за КВЕД є: 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 71.11 діяльність у сфері архітектури; 71.12 діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 42.21 будівництво трубопроводів; 42.22 будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлень від 14.03.2018 № 593-598, виданих ГУ ДФС у Чернігівській області, вимог ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (далі - ПК України) та відповідно до наказу від 01.03.2018 № 416 ГУ ДФС у Чернігівській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ „ЕК „Інтерком" щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 11.04.2018 № 258/14/35884361 (а.с.23-81 том № 1).

Перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ Інтерком :

- ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 року від N 996-ХІУ (зі змінами та доповненнями), п. 15 П(с)БО 15, гі.5 П(с)БО 11 та п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього в сумі 3151016 грн. в т.ч за 2015 рік в сумі 846 272 грн., за 2016 рік в сумі 1 370 868 грн., за 2017 рік в сумі 933 876 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п .198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198. п. 201.10 ст. 201 п. 185.1 ст. 185. Податкового кодексу України від 2 грудня 2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1774448 грн. в тому числі за жовтень 2015 року в сумі 4999 грн., за листопад 2015 року в сумі 8013 грн.. за грудень 2015 року па суму 201314 грн., за травень 2016 року в сумі 25308 грн.. за грудень 2016 року в сумі 159028 грн., за березень 2017 року на суму 9512 грн., за грудень 2017 року па суму 1366274 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним актом перевірки позивачем подано заперечення від 17.04.2018 № 17-04/2018 (а.с.98-102 том № 1), однак листом від 26.04.2018 № 4884/10/25-01-14-01-06 відповідачем надана відповідь, в якій зазначено, що за наслідками розгляду заперечень на акт перевірки на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України буде проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 (а.с.103-104 том № 1).

В подальшому, у період з 14.05.2018 по 22.05.2018 відповідачем було проведено перевірку позивача, про що складено акт від 30.05.2018 № 389/14/25884361 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Електротехнічна компанія Інтерком (код за ЄДРПОУ 35884361), з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток, податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 в частині питань, викладених у запереченні від 17.04.2018 р. № 17-04/2018 (вх. від 18.04.2018 № 6396/10) (а.с.105-130 том № 1).

Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлено наступні порушення позивачем:

- п. 15 П(с)БО 15, п.5 П(с)БО 11 та п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств всього в сумі 84646 грн. в т.ч 2016 рік в сумі 3410 грн. , за 2017 рік в сумі 81236 грн;

- п. 44.1 ст. 44, п .198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 171582 грн. в тому числі за грудень 2016 року в сумі 131575 грн.,, за грудень 2017 року на суму 40007 грн.

На підставі вказаного вище акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 00001791400 від 06.06.2018, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 105808,00 грн., в тому числі, за податковим зобов'язання - 84646,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21162,00 грн (а.с.147 том № 1).

- № 00001801400 від 06.06.2018, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 214478,00 грн., в тому числі, за податковим зобов'язанням - 171582,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 42896,00 грн (а.с.149 том № 1).

В ході проведення перевірки та згідно наданих на перевірку документів, а саме: рах.631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками" встановлено, що станом на 01.01.2015 по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядчиками обліковується кредиторська заборгованість за отриманими товарами (послугами) по наступним контрагентам на загальну суму 240042 грн.:

- ПП Газполімеркомплект у сумі 18592,55 грн.;

- ТОВ Екосистема плюс у сумі 167876,28 грн.;

- ПП Євробудкомплектація (код 36931731) у сумі 53573,17 грн.

Станом на 31.12.2017 дана заборгованість не погашена кредитове сальдо станом на 31.12.2017 по нижчевказаним контрагентам наступне:

- ПП Газполімеркомплект у сумі 18592,55 грн.;

- ТОВ Екосистема плюс у сумі 167876,28 грн.;

- ПП Євробудкомплектація у сумі 53573,17 грн.

Як вбачається з матеріалів справи в ході проведення документальної планової перевірки позивачу було направлено запит від 02.04.2018 № 368310/25-01-14-01-06 з проханням надати письмові пояснення та документальні підтвердження щодо даної заборгованості.

Станом на дату написання акта перевірки позивачем відповідь не надано.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано копію договору № 24-01/11 від 24.01.2011 укладеного між ТОВ Інтерком (Покупець) та ТОВ Екосистема плюс (Постачальник) відповідно до умов якого ТОВ Екосистема плюс зобов'язується поставити матеріали, продукцію, товари, а позивач здійснити оплату за таку поставку (а.с.221-225 том № 2).

Відповідно до п. 5.1 договору № 24-01/11 від 24.01.2011 розрахунки здійснюються шляхом: з попередньою оплатою, або по факту повідомлення від постачальника про готовність постачання товару, який буде доставлено в термін до двох днів після повної 100% сплати покупцем даної партії товару.

В матеріалах справи наявні копії видаткових накладних ТОВ Екосистема плюс , які підтверджують постачання товару позивачу починаючи з квітня 2011 року по грудень 2014 року (а.с.226-231 том № 2).

Відповідно до договору № 36 від 04.07.2011 укладеного між позивачем (Покупець) та ПП Газполімеркомплект (Постачальник) ПП Газполімеркомплект зобов'язується поставити матеріали, продукцію, товари, а позивач здійснити оплату за таку поставку (а.с.236-240 том № 2).

Відповідно до п. 5.1 договору № 36 від 04.07.2011 розрахунки здійснюються шляхом: з попередньою оплатою, або по факту повідомлення від постачальника про готовність постачання товару, який буде доставлено в термін до двох днів після повної 100% сплати покупцем даної партії товару.

В матеріалах справи наявні копії видаткових та податкових накладних ПП Газполімеркомплект , які підтверджують постачання товару позивачу починаючи з липня 2011 року по березень 2013 року (а.с.241-250 том № 2, а.с.1-14 том № 3).

Також, відповідно до договору № 01-06/2011 від 01.06.2011 укладеного між позивачем (Покупець) та ПП Євробудкомплектація (Постачальник) ПП Євробудкомплектація зобов'язується поставити будівельні матеріали, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари, а позивач здійснити оплату за таку поставку. Відповідно до п. 3.4 договору № 01-06/2011 від 01.06.2011 строк оплати товару, що поставляється за цим Договором, становить 120 (Сто двадцять) днів з моменту отримання товару (а.с.18-22 том № 3).

В матеріалах справи наявні копії видаткових та податкових накладних ПП Євробудкомплектація , які підтверджують постачання товару позивачу починаючи з липня 2011 року по грудень 2013 року (а.с.23-67 том № 3).

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІУ зі змінами та доповненнями (далі по тексту - Цивільний кодекс), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу строку та закінчення строку зазначено у ст. 253 та ст. 254 Цивільного кодексу, а саме: перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Ст. 257 Цивільного кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у гри роки.

Підпунктом а пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України визначено, що безнадійна заборгованість, зокрема, - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV, зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Згідно п.5 Наказу МФУ № 20 від 31.01.2000 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду .

У п. 15 Наказу МФУ від 290 від 29.11.1999 Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , визначено, що доходом визначається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно до п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що заборгованість позивача перед ПП Газполімеркомплект у сумі 18592,55 грн., ТОВ Екосистема плюс у сумі 167876,28 грн. та ПП Євробудкомплектація у сумі 53573,17 грн. виникла у період до 31.12.2014, то станом на 31.12.2017 минув строк позовної давності по вищезазначеним операціям.

А тому, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення п. 15 П(с)БО 15. п.5 П(с)БО 11 та п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України від 02.12.2010 № 2755 -VI (зі змінами та доповненнями) та занижено значення рядка 2120 Інші операційні доходи Звітів про фінансовий результат всього в сумі 240 тис. грн. в т.ч. за 2017 рік в сумі 240 тис. грн., що в свою чергу свідчить про правомірне донарахування позивачу податку на прибуток приватних підприємств на підставі податкового повідомлення-рішення № 00001791400 від 06.06.2018 на суму 43208 грн. основного платежу та застосування фінансової (штрафної) санкції у розмірі 10802 грн.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 06.06.2018 № 00001791400 у сумі 43208 грн. основного платежу та застосування фінансової (штрафної) санкції у розмірі 10802 грн. задоволенню не підлягає.

Проте суд з наданих позивачем документів не вбачає порушення п. 198.3 Податкового кодексу України внаслідок списання Безнадійної заборгованості , в результаті чого було занижено коригування податкового кредиту в грудні 2017 на суму 40007,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За п. 198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Як слідує з матеріалів справи, товари придбавалися позивачем до 2015 року (початок перевіряємого періоду) і відповідно у зв'язку з використанням їх в господарській діяльності на підставі наведених норм діючого ПК України були правомірно враховані у складі податкового кредиту, у попередніх податкових періодах.

Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З урахуванням правила першої події застосування вказаного пункту 198.3 ст. 198 ПК України підлягає при нарахуванні податкового кредиту, тобто в момент поставки. Будь-яких порушень щодо постачання товарів по взаємовідносинам позивача з контрагентами ПП Газполімеркомплект , ТОВ Екосистема плюс та з ПП Євробудкомплектація відповідачем під час перевірки встановлено не було, вище вказаний період не перевірявся і не підлягав перевірці відповідачем, як наслідок позивачем не порушено вимог п. 198.3. ст. 198 ПК України.

Питання коригування податкового кредиту регулює пункт 192.1 ст. 192 ПК України, який вказує, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порушення вказаного пункту ПК України відповідачем не відображено ані в акті перевірки, ані в податковому повідомленні-рішенні № 00001801400 від 06.06.2018.

Приписами п. 192.1 ст. 192 ПК України така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної кредиторської заборгованості не передбачено.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно договору № 24-1/11 від 24.01.2011 ТОВ Екосистема плюс (код 37632840) не було платником податку на додану вартість, та не було платником податку на прибуток на загальних підставах, а тому податковий кредит по взаємовідносинам позивача з ТОВ „Екосистема плюс", щодо виконання договору № 24-01/11 від 24.01.2011 взагалі не нараховувався позивачем, податкові накладні ТОВ Екосистема плюс не виписувалися, з наданих до матеріалів справи позивачем декларацій з податку на додану вартість за 2011, 2012, 2013, роки та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних не вбачається декларування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ „Екосистема плюс", щодо виконання договору № 24-01/11 від 24.01.2011.

Необхідно зазначити, що в акті перевірки відповідач, як на підставу завищення собівартості, та завищення податкового кредиту за 2016 - 2017 роки посилається на відсутність у ТОВ ЕК Інтерком касових чеків, які підтверджують факт купівлі пального під час заправки на АЗС фіксованої кількості пального, наявність ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2017, в якій зазначено, що в слідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №32016250000000051, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2016 за фактами сприяння в ухиленню від сплати податків до державного бюджету в особливо великих розмірах та фіктивного підприємництва, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205. ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, під час досудового розслідування встановлено, що ряд осіб в період 2015 -2017 років створили та придбали ряд суб'єктів господарювання, серед яких ТОВ „Пром Гарант Плюс" (код ЄДРПОУ 39726851), з метою прикриття діяльності, а саме мінімізації сплати податків до бюджету іншими господарювання реального сектору економіки. І відповідач приходить до висновку, що вказане свідчить про відсутність здійснення зазначеної операції.

Судом встановлено, що реалізація паливно мастильних матеріалів, відбувалася на підставі укладеного між позивачем (Замовник) та ТОВ Пром Гарант Плюс (Постачальник) договором на відпуск ПММ за паливними картками № 4/г від 19.09.2016 (а.с.144-148 том № 2). Про укладання такого договору відповідач не заперечує, про що зазначено в акті перевірки.

Відповідно до умов договору № 4/г від 19.09.2016:

п.п. 2.1 п. 2 В порядку та на умовах, визначених цим договором, Постачальник зобов'язується поставити Замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких вони обліковуються, організувати та забезпечувати відпуск ПММ Замовнику або довіреній особі Замовника на підставі паливних карток, а Замовник зобов'язується прийняти та оплачувати надані Постачальником паливні картки та ПММ .

п.п. 2.2 п. 2 Асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ і паливних карток, визначається у рахунках. Які виставляються Постачальником та сплачуються Замовником згідно цього договору. Для кожної окремої видачі, паливних карток в рамках договору Постачальник виставляє Замовнику окремий рахунок на підставі заявки (Додаток 2), в якій вказана кількість паливних карток та сума до сплати. Заяви на придбання ПММ та паливних карток направляти по тел/факсу .

п.п. 2.3 п. 2 Право власності на паливні картки від Постачальника до Замовника переходить з моменту підписання накладних і фактичного отримання паливних карток. Право власності на ПММ виникає у Замовника з моменту фактичного отримання ПММ на підставі Авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції терміналу, в повному обсязі згідно з договором та рахунком по ціні, яка була визначена згідно п.5 Договору .

п.п. 2.4 п. 2 Відпуск ПММ Постачальником Замовнику відбувається через мережу АЗС після отримання Авторизаційних відповідей по паливним карткам через термінал .

п.п. 2.5 п. 2 всі операції довіреними особами Замовника з паливними картками відбуваються відповідно з правилами користування паливними картками (Додаток 1).

На сторінці, 17 акту перевірки, відповідачем зазначено, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ ЕК Інтерком (картка рахунку №631) за вересень-грудень 2016 року, ТОВ ЕК Інтерком здійснило перерахування грошових коштів ТОВ Пром Гарант Плюс на загальну суму 818 339,00 грн. (19.09.2016 - 12 950,00 грн., 22.09.2016 - 152,00 грн., 18.10.2016 - 23 225,00 грн., 20.10.2016 - 55500,00 грн., 09.11.2016 - 317 112,00 грн., 18.11.2016 - 45 400,00 грн. 22.11.2016 - 110 000,00 грн., 16.12.2016 - 254 000,00 грн.).

На стор. 16 акту вказано, що в ході перевірки надані видаткові накладні, які виписані від імені ТОВ Пром Гарант Плюс , щодо продажу паливно-мастильних матеріалів на адресу ТОВ ЕК Інтерком на загальну суму 818 331,00 грн.

На стор. 17 акту перевірки зазначено, що згідно інформаційних баз ДФС України встановлено наявність, зареєстрованих в ЄРПН з 01.09.2016 по 31.12.2016 податкових накладних, оформлених від імені ТОВ Пром Гарант Плюс , на адресу ТОВ ЕК Інтерком на загальну суму 767 630,13 грн.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Згідно ст. 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контроля та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару та послуги від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Суд зазначає, що всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені сторонами у відповідності до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та відображають проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ Пром Гарант Плюс .

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами ПК України визначає податкові накладні.

Наявність податкових накладних, була встановлена і під час проведення перевірки, і в судовому засіданні, тому у позивача були підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також наявність видаткових накладних та проведених оплат за поставлені талони не заперечується відповідачем в акті перевірки та підтверджується матеріалами справи.

Крім того, в матеріалах справи містяться докази, що за перевіряємий період позивач був власником транспортних засобів та орендував транспортні засоби для здійснення своєї господарської діяльності.

Як вбачається з акту перевірки та заперечень представника податкового органу, однією із підстав для висновку ГУ ДФС у Чернігівській області про неправомірне формування податкового кредиту та завищення собівартості по операціям з ТОВ Пром Гарант Плюс є відсутність на підприємстві касових чеків, які підтверджують факт купівлі пального під час заправки на АЗС фіксованої кількості пального.

Відповідно до п. 10.3.2.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 р. N 281/171/578/155 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496 відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою N 16-НП (додаток 16).

Відповідно ж до п. 10.3.1.1. вказаної Інструкції вказано, що розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315.

Згідно з п. 10 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. N 1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару. У розрахунковому документі зазначається інформація про форму здійснення розрахунку.

Розрахунки за продані нафтопродукти із застосуванням згідно з договорами талонів чи відомостей на відпуск нафтопродуктів здійснюються виключно через установи банків.

Оскільки договором з ТОВ Пром Гарант Плюс прямо передбачено продаж нафтопродуктів із застосуванням талонів, чеки оператором АЗС не видавалися, оскільки фактично розрахунки за паливно мастильні матеріали, вже було здійснено позивачем через банк, підтвердженням чого є належним чином оформлені платіжні доручення та така оплата підтверджується відповідачем під час проведення перевірки.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 26.06.2018 у справі № 825/3731/15-а (адміністративне провадження №К/9901/27855/18).

Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, необхідно зазначити, що підставою для висновку ГУ ДФС у Чернігівській області про неправомірне формування податкового кредиту та завищення собівартості по операціям з ТОВ Пром Гарант Плюс є наявність ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2017 (справа №712/3033/17, провадження № 1кс /712/1454/17), в якій зазначено:

... що у слідчому управлінні фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Черкаській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 32016250000000051, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.10.2016 за фактами сприяння в ухиленню від сплати податків до державного бюджету в особливо великих розмірах та фіктивного підприємництва, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно з іншими особами в період 2015 -2017 років створили та придбали ряд суб'єктів господарювання, а саме: ...ТОВ ОСОБА_9 ПЛЮС (код ЄДРПОУ 39726851)....з метою прикриття незаконної (діяльності. а саме мінімізації сплати податків до бюджету іншими суб'єктами господарювання реального сектору економіки.

Так, 07.02.2017 на підставі ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.01.2017 було проведено обшук квартири за адресою: м. Дніпро, АДРЕСА_3, яку використовують для ведення протиправної діяльності ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час якої було виявлено та вилучено печатки з відтисками кліше вищевказаних товариств.

Також встановлено, що ОСОБА_3 здійснює ведення бухгалтерського обліку, складання документів податкової звітності та проводить ділові зустрічі з клієнтами, а ОСОБА_2 здійснює видачу грошових коштів та обмін документів, які проводяться за місцем проживання вищевказаних осіб.

Використовуючи реквізити зазначених підприємств ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розробили та впровадили в діяльність протиправний фінансовий механізм, який полягає в ухиленні від сплати податків зазначеними підконтрольними їм підприємствами за рахунок відображення безтоварних операцій, прикритті незаконної діяльності інших суб'єктів господарювання, а також у наданні підприємствам реального сектору економіки послуг, з пособництва в ухиленні від стати податку на додану вартість, податку на прибуток та подальшого переведення безготівкових коштів у готівку.

Вказані особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, маючи умисел на отримання незаконного доходу, діючи умисно, з корисливих мотивів, систематично (з грудня 2015 року по теперішній час) здійснюють даний вид діяльності, ухиляючись від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств у особливо великих розмірах.

Однак, надаючи аналіз вказаному факту суд зазначає, що він є необґрунтованим, оскільки не є доказом протиправного формування податкового кредиту в розумінні ч.3 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, вказані підстави, зазначені в ухвалі Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2017 не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій саме між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт наявності ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.03.2017 не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваної господарської операції та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 (адміністративне провадження № К/9901/40809/18) та від 26.06.2018 у справі 808/2360/17 (адміністративне провадження № К/9901/47560/18).

Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В судовому засіданні досліджено первинні документи, які згідно п.44.1 ст. 44 ПК України є підставою для податкового обліку, зокрема такі як видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення.

Вказані документи, містять відомості які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом.

Крім того, суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого на час вирішення спору статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного договору та специфіку поставлених товарів, суд приходить до висновку, що позивач має та надав суду відповідні належно оформленні первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентом ТОВ Пром Гарант Плюс , натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем податкові зобов'язання за господарською операцією з ТОВ Пром Гарант Плюс сформовано безпідставно за господарською операцією, яка не виконувалась.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія Інтерком підлягають стягненню здійснені документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 3994,30 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія Інтерком (прос. Миру, 68, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 35884361) до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 06.06.2018 № 00001791400 на суму 51798 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 06.06.2018 № 00001801400.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Електротехнічна компанія Інтерком (прос. Миру, 68, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 35884361) судові витрати у розмірі 3994 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 30 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.М. Тихоненко

Рішення суду у повному обсязі складено 06.08.2018.