Постанова

від 31.07.2018 по справі 824/183/18-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/183/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

31 липня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Платаш В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року (ухвалене 04 квітня 2018 року, повний текст якого виготовлено 16 травня 2018 року) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000141304 від 04 січня 2018 року, №0000231304 від 04 січня 2018 року, №0000201304 від 04 січня 2018 року, №0000141304 від 04 січня 2018 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000031304 від 04 січня 2018 року, рішення №0000041304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків не нарахованого єдиного внеску від 04 січня 2018 року.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Відповідач вказує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо:

- виконання ФОП ОСОБА_2 комісійного завдання ТОВ Дністрові сади з купівлі засобів захисту рослин (далі - ЗЗР), адже на думку відповідача позивач здійснювала поставку ЗЗР ТОВ Дністрові сади , а отриманий від такої діяльності дохід має бути оподаткований відповідно до п.293.4 ст.294 ПК України;

- підтвердження ФОП ОСОБА_2 витрат пов'язаних з її господарською діяльністю в період з 01.07.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 31.03.2016, адже позивач не надала достатніх первинних документів, що підтверджують витрати за вказані періоди;

- неврахування під час перевірки наданих позивачем документів, адже у ході проведення перевірки та до заперечень на акт перевірки на адресу Головного управління ДФС у Чернівецькій області не надходило жодних копій первинних документів, про надання та не врахування яких стверджує позивач;

- достатності лише наданих позивачем накладних для підтвердження витрат, а також щодо відповідності наданих позивачем платіжних документів вимогам Закону;

- врахування до складу витрат, витрат на оплату електроенергії та сплати єдиного соціального внеску, адже матеріали справи не містять жодних документів, що підтверджують зазначені витрати;

- неврахування обставин, які встановлені судом при розгляді справи №824/705/17.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Позиція позивача, що міститься у даному відзиві, повністю ідентична позиції, яка викладено в рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року.

31.07.2018 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 18 серпня 2011 року ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 31 травня 2012 року позивач зареєстрована як платник єдиного податку, 2 група, ставка єдиного податку 20%.

З 01 квітня 2016 року позивача виключено з Реєстру платників єдиного податку.

26 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято наказ №1050 про проведення документальної планової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, тривалістю 10 робочих днів, з 07 листопада 2017 року.

Листом №113 від 26 жовтня 2017 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області повідомлено позивача про проведення документальної планової перевірки. Також повідомлено, що відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України позивачу необхідно забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

Листом №24-13-13-03-14 від 26 жовтня 2017 року на адресу ОСОБА_2 направлено наказ №1050 від 26 жовтня 2017 року та повідомлення №113 від 26 жовтня 2017 року про проведення документальної планової перевірки самозайнятої особи ОСОБА_2

Листом №1203/ФОП/24-13-13-04-18 від 09 листопада 2017 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомило позивача, що у зв'язку із проведенням документальної планової перевірки необхідно надати у термін до 10 год 00 хв. 10 листопада 2017 року документи/копії документів, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) з таких питань: укладені контракт, угоди на придбання та продаж товарів (надання послуг) за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; інші види договорів (в тому числі цивільно-правового характеру) за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; дозвільні документи на приміщення, які використовуються в господарській діяльності за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; документи на право власності на землю чи право оренди на земельні ділянки за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; вантажно-митні декларації за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; отримані та видані накладні за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; отримані та видані податкові накладні за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; реєстри виданих та отриманих податкових накладних за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; первинні документи, які підтверджують факт оплати товарів (послуг) постачальниками за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, в т.ч. акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), закупівельні акти; щоденні банківські виписки по розрахункових рахунках за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; трудові договори з найманими працівниками за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; відомості по нарахуванню та виплаті заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; розрахунки за транспортні послуги (договори, угоди) за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; журнали обліку доходів та витрат за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; перелік кредиторів станом на 01 січня 2014 року та 31 грудня 2016 року із зазначенням дати виникнення заборгованості та суми заборгованості в розрізі кожного контрагента; інформацію про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 01 січня 2014 року та 31 грудня 2016 року.

Листом №1204/ФОП/24-13-13-04-18 від 09 листопада 2017 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомило позивача про необхідність провести зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки до 15 листопада 2017 року.

Листом №1247/ФОП/24-13-13-04 від 15 листопада 2017 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомило позивача про необхідність надати у термін до 17 год 00 хв. 17 листопада 2017 року документи/копії документів, засвідчені підписом посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) з таких питань: укладені контракт, угоди на придбання та продаж товарів (надання послуг) за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; документи, що підтверджують придбання та реалізацію ТОВ "Дністрові сади" засобів захисту рослин за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, а саме: "Децис Профі 25%", "Дітан М-4580%", "Олемикс 300-Л", "Тіовіт Джет 80%", "Раундап Макс 45%", "Стомп 33 %", "Хорус 75%", "Каліпсо 480". первинні документи, які що підтверджують факт оплати товарів (послуг) на придбання засобів захисту рослин за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року, в тому числі акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), закупівельні акти, договора комісії. Сертифікати якості на засоби захисту рослин; щоденні банківські виписки по розрахункових рахунках№НОМЕР_3, відкритий в Чернівецькій філії "Ощадбанк" м. Чернівці, №НОМЕР_4, відкритий в Чернівецькій філії "Ощадбанк" м. Чернівці за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

На підставі наказу від 26 жовтня 2017 року №1050 та направлень №2049, №2050, №2051, №2052 та №2053 від 07 листопада 2017 року, працівниками Головного управління ДФС у Чернівецькій області проведено документальну планову перевірку самозайнятої особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, дотримання норм законодавства щодо ввезення, виробництва чи реалізації підакцизних товарів за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

За результатами документальної планової перевірки складено акт №137/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 04 грудня 2017 року.

В ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті перевірки порушення позивачем вимог:

1) абзацу 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 , підпункту 4 пункту 299.7 статті 299 Податкового кодексу України - здійснення видів діяльності, які не були внесені до реєстру платників єдиного та не перехід на сплату інших податків і зборів;

- підпункту 3 пункту 299.10 статті 299, пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України - реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню з 01 липня 2015 року;

2) підпункту 2 пункту 293.4 статті 293 Податкового кодексу України - не застосована ставка для платників єдиного податку першої-третьої групи у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи, внаслідок чого донараховано єдиного податку в сумі 97500,00 грн;

3) абзацу 2 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, пункту 164.1.3, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 149574,57 грн, в тому числі за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року в сумі 33820,60 грн, за період 2016 року в сумі 115753,97 грн;

4) підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 та пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України - не подання декларацій про майновий стан та доходи за 2015 рік;

5) підпункту 2 пункту 7.1 статті 7 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого донараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2016 року в сумі 141178,68 грн, в тому числі за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року в сумі 46885,24 грн, за 2016 року в сумі 94293,44 грн;

6) пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано до бюджету військового збору на загальну суму 12456,76 гр, в тому числі за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року в сумі 2810,60 грн, за 2016 рік в сумі 9646, 16 грн;

7) підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 статті 214, підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України, внаслідок чого за період з 22 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року занижено акцизного податку на загальну суму 236 грн;

8) пункту 6, пункту 8 Порядку ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1637 від 15 грудня 2011 року, зареєстрованого в Мін'юсті 27 грудня 2011 року за №1534/20272, який був чинний до 28 липня 2015 року та наказом Міністерства фінансів України №579 від 19 червня 2015 року, зареєстрованого в Мін'юсті 07 липня 2015 року за №800/27245, який набув чинності з 28 липня 2015 року;

9) пункту 44.6, пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України - не надання посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

15 грудня 2017 року ОСОБА_2 подано до Головного управління ДФС у Чернівецькій області заперечення до акту від 04 грудня 2017 року №137/24-13-13-04-18/НОМЕР_1, в якому позивач просила скасувати акт перевірки та всі висновки викладені в ньому.

Листом №1638/ФОП/24-13-13-04 від 29 грудня 2017 року Головне управління ДФС у Чернівецькій області про розгляд заперечення до акту перевірки №137/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 04 грудня 2017 року повідомило позивача, що висновки, викладені в акті перевірки від 04 грудня 2017 року самозайнятої особи ОСОБА_2 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

04 січня 2018 року, на підставі акта перевірки №137/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 04 грудня 2017 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000141304, форми "ПС", яким до ОСОБА_2 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 510,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції;

- №0000231304, форми "Р", згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на 121875,00 грн, в тому числі: за податковим зобов'язанням - 97500,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -24375,00 грн.

- №0000201304, форми "Р", згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір на 15570,95 грн, в тому числі: за податковим зобов'язанням - 12456,76 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -3114,19 грн.

- №0000141304, форми "Р", згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 186968,21 грн, в тому числі: за податковим зобов'язанням - 149574,57 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -37393,64 грн.

04 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області на адресу позивача було направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000031304 на суму 141178,68 грн.

04 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000041304 в розмірі 32924,26 грн.

Не погоджуючись із прийнятими контролюючим органом рішеннями, позивач звернулась до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в акті перевірки відсутній підпис позивача, а тому посадовими особами Головного управління ДФС у Чернівецькій області допущено порушення щодо порядку оформлення акта перевірки та його вручення.

Твердження відповідача про не надання посадовим особам Головного управління ДФС у Чернівецькій області документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року є безпідставними.

Грошові кошти отримані позивачем в межах Договору комісії № 1 за ЗЗР в загальній сумі 650 000,00 грн, протягом червня 2015 року, не є доходом отриманим від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи, а тому до них не може бути застосована ставка єдиного податку у розмірі 15%.

Відповідачем було неправомірно донараховано за періоди з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року податок з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок, військовий збір, а також штрафні (фінансові) санкції (штрафи), оскільки суми доходів та витрат, які отримані та понесені позивачем у вказані періоди підтверджені в ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Згідно акту №137/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 04 грудня 2017 року даний акт не підписаний позивачем, що свідчить про порушення відповідачем пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України. Крім того, всупереч пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України, вказаний акт надіслано позивачу 05 грудня 2017 року, тобто після граничного терміну оформлення та підписання його посадовими особами контролюючого органу.

Вказане свідчить, що посадовими особами Головного управління ДФС у Чернівецькій області допущено порушення щодо порядку оформлення акта перевірки та його вручення, що суперечить наведеним вище нормам.

В судовому засіданні представники відповідача, на запитання суду, не змогли пояснити причин допущення указаного вище порушення.

Відтак, надані позивачем в обґрунтування позову доводи про порушення відповідачем порядку оформлення та надання платнику податку акту перевірки є обґрунтованими й такими, що не були спростовані відповідачем в ході судового розгляду справи.

Встановлено, що підставою для застосування до позивача штрафних (фінансові) санкцій у сумі 510,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення №0000141304 форми "ПС" від 04 січня 2018 року слугував висновок відповідача про порушення позивачем пунктів 44.6, 44.7 статті 44 Податкового кодексу України шляхом не надання посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документів, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Відповідач зазначає, що позивач не надав відповідних документів у відповідь на лист Головного управління ДФС у Чернівецькій області №1203/ФОП/24-13-13-04-18 від 09 листопада 2017 року, яким відповідач просив позивача надати необхідні документи щодо операцій за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, у відповідь на лист Головного управління ДФС у Чернівецькій області №1203/ФОП/24-13-13-04-18 від 09 листопада 2017 року позивачем разом з листом від 10 листопада 2017 року надано оригінали наступних документів: укладені договори за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; дозвільні документи на приміщення, які використовувалися в господарській діяльності за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; документи на право оренди на земельну ділянку з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; отримані та видані накладні за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; первинні документи, які підтверджують факт оплати за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; щоденні банківські виписки по розрахункових рахунках за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; трудові договори з найманими працівниками за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; відомості по нарахуванню заробітної плати за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року; книги обліку доходів та витрат за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року.

Даний лист отримали посадові особи Головного управління ДФС у Чернівецькій області Харабара В.П. та Харабара В.О., що підтверджується їхніми підписами на вказаному листі.

До того ж вказані документи були досліджені в ході перевірки про, що свідчить зазначення у акті перевірки низки документів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Таким чином, твердження відповідача про не надання посадовим особам Головного управління ДФС у Чернівецькій області документів, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року є безпідставними. Крім того, відповідачем не доведено, що надані позивачем документи не дають підстав для висновку про підтвердження показників, відображених позивачем у податковій звітності за період, який охопила перевірка.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №0000141304 форми "ПС" від 04 січня 2018 року є протиправним.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення №0000231304 від 04 січня 2018 року слугував висновок про порушення позивачем вимог пп.2 п.293.4 ст. 293 Податкового кодексу України шляхом не застосування ОСОБА_2 ставки єдиного податку у розмірі 15% до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи.

Вказаного висновку відповідач дійшов проаналізувавши господарські відносини позивача із ТОВ Дністрові сади в межах Договору комісії №1 від 02 березня 2015 року. Відповідач вважає, що в межах вказаного договору ФОП ОСОБА_2 не виконувала комісійного завдання ТОВ Дністрові сади з купівлі ЗЗР, а здійснювала поставку ЗЗР ТОВ Дністрові сади , позивач купувала ЗЗР за свої кошти, а не за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади", а також здійснювала торгівлю хімічними продуктами (діяльність з торгівлі пестицидами та агрохімікатами (ЗЗР), а не посередництво.

Тому отриманий від такої діяльності дохід має бути оподаткований відповідно до п.293.4 ст.294 ПК України.

Колегія суддів вважає вказаним висновок відповідача необґрунтованими, а прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення №0000231304 протиправними, виходячи з наступного.

Встановлено, що 02 березня 2015 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ Дністрові сади укладено Договір комісії №1, згідно пункту 1.1 якого Комітент (ТОВ "Дністрові сади") доручає, а Комісіонер (ОСОБА_2.) зобов'язується за дорученням Комітента за плату здійснити від свого імені та за рахунок Комітента придбання засобів захисту рослин (Товар).

Пунктом 1.2 договору визначено, що характеристики Товару (назва, кількість, ціна, тощо), інші умови виконання комісійного доручення, наводяться Комітентом у Комісійному завданні, яке погоджується Комісіонером та складає Додаток №1 до даного Договору - як від'ємна його частина.

Згідно пункту 4.3 Договору розрахунки між сторонами здійснюються в одній із форм, погоджених Сторонами на вибір Комітента:

- в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів Комітентом на банківський рахунок Комісіонера;

- в готівковому порядку, шляхом видачі грошових коштів Комісіонеру з каси Комітента, в порядку затвердженому законодавством.

В призначенні платежу достатньо вказівки на вид Товару, визначений в п.1.1 даного Договору, а саме - ЗЗР.

Відповідно до пункту 5.1 Договору за належне виконання Комісійного завдання, Комітент виплачує Комісіонеру комісійну винагороду в сумі, визначеній в Комісійному завданні.

Комісійна винагорода виплачується в порядку передбаченому п.4.3 даного Договору.

На виконання Договору Комітентом було підготовлене та погоджене Комісіонером комісійне завдання за Договором комісії №1 від 02 березня 2015 року.

Згідно даного завдання позивачем було придбано та передано Комітенту (товариству з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади") наступні засоби захисту рослин:

1. назва ЗЗР -Децис Профі 25% WG в.р.т. (0,6 кг.), в кількості 15 кг., за ціною 2010,42 н, за накладною №01/04-15 від 01 квітня 2015 року, на загальну суму 30156,30 грн.;

2. назва ЗЗР - Дітан М-45 80% з.п. (25кг.), в кількості 2250 кг., за ціною 211,14 грн, за накладною №02/04-15 від 02 квітня 2015 року, на загальну суму 475065,00 грн.;

3. назва ЗЗР - Олемикс, в кількості 300 л., за ціною 104,55 грн, за накладною №03/04-15 від 03 квітня 2015 року, на загальну суму 31365,00 грн.;

4. назва ЗЗР - Тіовіт Джет 80%, в кількості 4800 кг., за ціною 66,045 грн, за накладною 07/04-15 від 07 квітня 2015 року, на загальну суму 317016,00 грн.;

5. назва ЗЗР - Раундап Макс 45% в.р. (20 л.), в кількості 100 л., за ціною 195,84 грн, за накладною №08/04-15 від 08 квітня 2015 року, на загальну суму 19584,00 грн.;

6. назва ЗЗР - Каліпсо 480, в кількості 50 л., за ціною 2295 грн, за накладною №24/04-15 від 24 квітня 2015 року, на загальну суму 114750,00 грн.;

7. назва ЗЗР - Стомп 33 % к.с. (10л), в кількості 80 л., за ціною 215,73 грн, за накладною №27/04-15 від 27 квітня 2015 року, на загальну суму 17258,40 грн.;

8. назва ЗЗР - Хорус 75% в.т. (1 кг.), в кількості 90 кг, за ціною 2769,3 грн, за накладною №29/04-15 від 29 квітня 2015 року, на загальну суму 249237,00 грн.

Загальна сума товару становить 1 254 431,70 грн. без ПДВ.

На підтвердження вказаного позивачем надано до матеріалів справи накладні №01/04-15 від 01 квітня 2015 року, №02/04-15 від 02 квітня 2015 року, 03/04-15 від 03 квітня 2015 року, 07/04-15 від 07 квітня 2015 року, 08/04-15 від 08 квітня 2015 року, 24/04-15 від 24 квітня 2015 року, 27/04-15 від 27 квітня 2015 року, 29/04-15 від 29 квітня 2015 року.

Позивач стверджувала, що вказані засоби захисту рослин були передані нею Комітенту протягом квітня 2015 року - в повній відповідності з строками визначеними Комітентом в Комісійному завданні.

На підтвердження якості засобів захисту рослин позивачем були передані Комітенту сертифікати якості виробника на товар, засвідчений печаткою дистриб'ютора в Україні - МПП "Ерідон" (код ЄДРПОУ 19420704):

1. Сертифікат якості виробника - Вауег СгорSсіеnсе S.А.S. від 12 грудня 2013 року на ЗЗР Децис Профі, до накладної №01/04-15 від 01 квітня 2015 року;

2. Сертифікат якості виробника - Syngenta Сгор Ргоtесtіоn від 26 травня 2014 року на ЗЗР Дітан М-45, до накладної № 02/04-15 від 02.04.2015 року;

3. Сертифікат якості виробника - ZakladyChemiczne Jrganika-Azot SA w Jaworznie від 27 лютого 2013 року на ЗЗР - Олемикс, до накладної № 03/04-15 від 03 квітня 2015 року;

4. Сертифікат якості виробника - Syngenta Crop Protection від 14 лютого 2014 року на ЗЗР Тіовіт Джет, до накладної № 07/04-15 від 07 квітня 2015 року;

5. Сертифікат якості виробника - Monsanto Europe NV від 03 грудня 2013 року на ЗЗР -Раундап Макс, до накладної №08/04-15 від 08 квітня 2015 року;

6. Сертифікат якості виробника - ВВауег СгорSсіеnсе S.А.S. від 21 листопада 2012 року та Сертифікату походження № А 8/006163 від 21 листопада 2012 року на ЗЗР - Каліпсо, до накладної №24/04-15 від 24 квітня 2015 року;

7. Сертифікат якості виробника - ВАSF Аgrі-Рroduction S.А.S. від 14 січня 2014 року на - Стомп, до накладної № 27/04-15 від 27 квітня 2015 року;

8. Сертифікат якості виробника - Syngenta Crop Protection від 31 січня 2014 року на ЗЗР Хорус, до накладної №29/04-15 від 29 квітня 2015 року.

На підтвердження своїх доводів позивачем надано вказані сертифікати до матеріалів справи.

Також згідно доданих до матеріалів справи платіжних доручень №281 від 02 червня 2015 року (350 000,00 грн); №329 від 12 червня 2015 року (100000,00 грн); №342 від 18 червня 2015 року (200 000,00 грн); №868 від 13 січня 2016 року (563 200,00 грн); № 1802 від 06 листопада 2017 року (41 231,70 грн) вбачається, що товар переданий ОСОБА_2 Комітенту та оплачений ним на загальну суму - 1254431,70 грн.

Комітентом весь переданий позивачем товар був прийнятий без зауважень.

06 листопада 2017 року позивачем підготовлено звіт за договором комісії №1 від 02 березня 2015 року, затверджений генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" Черкес О.В.

Згідно договору комісії та комісійного завдання товариство з обмеженою відповідальністю "Дністрові сади" сплатило позивачу комісійну винагороду в сумі 20000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1803 від 06 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України доходом платника єдиного податку є для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно пункту 292.4 статті 292 Податкового кодексу України у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Відповідно до пп.2) п.293.4 ст. 293 Податкового кодексу України ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків: до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи.

Аналіз положень Договору комісії №1 від 02 березня 2015 року, а також первинних документів складених за результатами господарських операцій, здійснених на виконання умов вказаного Договору дає підстави вважати, що грошові кошти отримані позивачем в межах Договору комісії № 1 за ЗЗР в загальній сумі 650 000,00 грн, протягом червня 2015 року, не є доходом отриманим від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи, а тому до них не може бути застосована ставка єдиного податку у розмірі 15%. Доходом, як свідчать обставини справи, є лише кошти у сумі 20000,00 грн, отримані позивачем як комісійна винагорода згідно пункту 5.1 Договору комісії №1 та пункту В) Комісійного завдання.

При цьому, відповідачем не доведено того, що купівля ЗЗР здійснювалась позивачем за власні кошти. Перерахування ТОВ Дністрові сади на рахунок ФОП ОСОБА_2 коштів пізніше, ніж були складені накладні не є беззаперечним свідченням продажу позивачем ЗЗР. Крім того вказаний порядок розрахунків передбачений договором комісії.

Слід зазначити, що висновок відповідача про здійснення торгівлі хімічними продуктами (діяльність з торгівлі пестицидами та агрохімікатами (ЗЗР), а не посередництва суперечить висновку відповідача зробленим у акті перевірки, зокрема, що фактично з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 здійснювала такі види діяльності: 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; період: 2015р.-2016р.; дохід (обсяг виручки): 1213200,00; система оподаткування: спрощена система оподаткування ІІ група.

Посилання відповідача на те, що у провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходилась справа №824/705/17 за позовом ТОВ Дністрові сади до ГУ ДФС у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, в якій було встановлено, що на момент проведення перевірки, а також розгляду заперечення на акт перевірки були відсутні наступні документи: договори щодо поставки засобів захисту рослин; рахунки на оплату на придбання засобів захисту рослин; належно оформлені сертифікати відповідності; свідоцтва про визнання відповідності на імпортовані ЗЗР; первинні документи щодо транспортування продукції, товарно-транспортні накладні, шляхові листи чи інші документів які б підтверджували фактичне отримання і переміщення товарів, документи щодо обліку руху активів всередині підприємства. Також відповідач посилався на покази свідка ОСОБА_9

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, вказані доводи є необґрунтованими, адже на підтвердження своїх тверджень відповідачем не було надано судового рішення у справі №824/705/17, яке набрало законної сили. Таке рішення також не міститься в Єдиному реєстрі судових рішень.

Також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що в наданих під час перевірки накладних не зазначено, що вони видані згідно Договору комісії №1. Поряд з цим в цих накладних і не вказано, що вони видані згідно іншого договору, що не дає підстав для висновку про обґрунтованість тверджень відповідача на підтвердження своєї позиції щодо здійснення позивачем саме продажу ЗЗР.

Посилання відповідача в контексті взаємовідносин між позивачем та ТОВ Дністрові сади на обставини, встановлені під час документальної планової виїзної перевірки ТОВ Дністрові сади , та висновки, зроблені за результатом такої перевірки з посиланням на Акт перевірки від 17 серпня 2017 року №3275/24-13-14-01/37066947, суд оцінює критично, оскільки можливі порушення, допущені одним платником податків (контрагентом позивача) у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків, у разі фактичного здійснення господарської операції.

Колегія суддів також акцентує увагу на принципі індивідуальної відповідальності за вчинене порушення (ч.2 ст.61 Конституції України).

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України", якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, ЄСПЛ чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження факту отримання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені виконавцем, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи (постанови Верховного Суду від 20 лютого 2018 року по справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 по справі №802/4940/14).

Проте, посадовими особами відповідача під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Тому, можливі порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для нього, а не для позивача.

Суд акцентує увагу й на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відтак, відповідачем не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення №0000231304 від 04 січня 2018 року, а обставини справи свідчать про протилежне, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням-рішенням №0000141304 від 04 січня 2018 року позивачу за порушення абзацу 2 пункту 164.1 статті 164, підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, пункту 164.1.3, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 186968,21 грн, в тому числі: за податковим зобов'язанням - 149574,57 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -37393,64 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0000201304 від 04 січня 2018 року позивачу за порушення пункту 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ та п.177.2 статті 177 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір становить 15570,95 грн, в тому числі: за податковим зобов'язанням - 12456,76 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3114,19 грн.

Рішенням №0000041304 від 04 січня 2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків не нарахованого єдиного внеску від 04 січня 2018 року Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області за порушення пункту 2 частини 1 статті 7 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивачу нараховано штраф в розмірі 32924,26 грн.

04 січня 2018 року відповідачем також прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000031304 на суму 141 178,68 грн.

Згідно п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Таким чином, платниками військового збору є ті самі суб'єкти, що і платники податку на доходи фізичних осіб. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід.

За приписами п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Отже, витрати суб'єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від заняття підприємницькою діяльністю, формуються у тому ж порядку як у платників податку на прибуток.

При цьому, п.177.4 ст.177 ПК України визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать, зокрема:

- витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться, зокрема, вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Таким чином, згідно з п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат фізичних осіб-підприємців, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу ("Податок на прибуток підприємств").

Згідно з п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вищевикладених норм Закону №996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами пунктів 4 - 5-1 ч. 1 ст. 4, п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464 єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали загальну систему оподаткування нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Виходячи з приписів наведених норм для обчислення розміру податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, військового збору, а також визначення суми ЄСВ визначальним є розмір чистого доходу фізичної особи-підприємця, який визначається виходячи з розміру доходів та витрат відповідного періоду.

Згідно пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпунктів 164.1.1 та 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідач зазначає, що перевіркою правильності визначення задекларованих показників суми одержаного ОСОБА_2 доходу за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року встановлено заниження суми одержаного ОСОБА_2 доходу на 187 373,00 грн. При цьому відповідач зазначає, що за вказаний період у позивача відсутні витрати безпосередньо пов'язані з веденням господарської діяльності.

Однак, вказані висновки відповідача не можна вважати вірними та послідовними, адже під час перевірки відповідачу надавались всі необхідні документи на підтвердження її витрат. При цьому в Акті перевірки від 04 грудня 2017 року відповідачем зазначено, що для перевірки правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з господарською діяльністю та одержанням доходу (документально підтверджених) посадовими особами контролюючого органу використано: відомості, відображені в податковій декларації про майновий стан і доходи, інформацію про рух коштів по розрахунковому рахунку, накладні, податкові накладні, розрахункові, платіжні документи, акти виконаних робіт, тощо. Також в Акті перевірки від 04 грудня 2017 року вказано і про те, що згідно банківських виписок самозайнятою особою ОСОБА_2 здійснювалися перерахування коштів з розрахункового рахунку за отримані товари 9 (дев'яти) контрагентам на загальну суму 152459,00 грн.

Також встановлено, що за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року ОСОБА_2 були понесені витрати на оплату електроенергії в сумі - 7 794,63 грн та витрати по оплаті єдиного соціального внеску в сумі 2 550,00 грн.

Згідно Акта перевірки від 04 грудня 2017 року всі дозвільні документи на електропостачання, а також рахунки на постачання активної електроенергії, квитанції на оплату також було надано при проведенні перевірки.

Загальна сума понесених ОСОБА_2 витрат за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року складає 165 729,37 грн (155 384,74 + 7 794,63 + 2 550).

На підтвердження здійснених витрат позивачем надано до матеріалів справи реєстр обсягів придбання ТМЦ в розрізі контрагентів - постачальників із проведеним порівнянням даних, викладених в акті документальної перевірки №137/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 04 грудня 2017 року, реєстр копій первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (документально підтверджених витрат) за період з 17 червня 2015 року по 31 грудня 2015 року з первинними документами на придбання та оплату товару (видаткові накладні, видаткові товарно-транспорті накладні, накладні від постачальників, платіжні документи, товарні чеки тощо).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наведені документи спростовують доводи відповідача в цій частині. Так, матеріали справи підтверджують обсяг доходу ОСОБА_2 за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року в сумі 187373,00 грн., підтверджені документально витрати в сумі 165729,37 грн., чистий оподатковуваний дохід за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року в розмірі 21643,63 грн.

Отже, відповідачем було неправомірно донараховано за період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року: податок з доходів фізичних осіб в сумі 33820,60 грн., єдиний соціальний внесок в сумі 46885,24 грн, військовий збір в сумі 2810,60 грн., а також штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

За період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року перевіркою правильності визначення задекларованих показників суми одержаного ОСОБА_2 доходу за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, відповідачем встановлено заниження суми одержаного ОСОБА_2 доходу на суму 643 077,60 грн.

Разом із цим, в акті перевірки від 04 грудня 2017 року зазначено, що за даними документальної перевірки за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року одержаний ОСОБА_2 дохід становить 774027,50 грн.

При цьому відповідач вважає, що заниження відбулось за рахунок надходження 13 січня 2016 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 за Договором комісії №1 від 02 березня 2015 року грошових коштів в сумі 563200,00 грн; суми доходу (виручки) у позивача як платника єдиного податку в розмірі 66 275,00 грн; суми доходу (виручки) у позивача - як платника податку на загальній системі оподаткування в розмірі 130 949,9 грн. Сумарний обсяг доходу складає 760 424,90 грн.

Однак, відповідачем за 2016 рік зазначено дохід у позивача в сумі 774 027,50 грн.

Суд зазначає, що грошові кошти в сумі 563200,00 грн. перераховані їй за ЗЗР згідно Договору комісії № 1 від 02 березня 2015 року не можна включати в дохід, оскільки отриманим доходом за указаним договором є сума в 20000,00 грн. Тому, є безпідставними доводи відповідача про заниження суми доходу на 643 077,60 грн.

Таким чином, загальний обсяг оподатковуваного доходу за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року складає 197224,90 грн: дохід (виручка) як платника єдиного податку складає 66 275,00 грн. та дохід (виручка) як платника податку на загальній системі оподаткування складає 130 949,9 грн.

Згідно акта перевірки від 04 грудня 2017 року документальною перевіркою правильності визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, підтверджено виключно витрати, задекларовані позивачем в поданій річній Декларації про доходи за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року в сумі 128006,43 грн.

Як зазначено вище позивачем документально підтверджено правомірність формування витрат за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року

Також відповідач вказував, що згідно банківських виписок, самозайнятою особою ОСОБА_2 здійснювалися перерахування коштів з розрахункового рахунку за отримані товари 9 (дев'яти) контрагентам на загальну суму 98 753,00 грн.

Водночас, позивач зазначає, що нею не знімались кошти з банківського рахунку для розрахунків з вказаними в акті перевірки 9 (дев'яти) контрагентам, а розрахунок проходив готівковими коштами і працівники Головного управління ДФС у Чернівецькій області при проведенні перевірки аналізували надані нею первинні документи на придбання та оплату товару, але помилились в підрахунках. Загальна сума документально підтверджених та оплачених нею витрат на придбання товарів за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2016 року по вказаним в акті перевірки 9 (дев'яти) контрагентам становить 89 216,04 грн.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано суду реєстр обсягів придбання ТМЦ в розрізі контрагентів - постачальників із проведеним порівнянням даних, викладених в акті документальної перевірки №137/24-13-13-04-18/НОМЕР_1 від 04 грудня 2017 року та реєстр копій первинних документів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (документально підтверджених витрат) за період з 01 січня 2016 р. по 31 березня 2016 року з первинними документами на придбання та оплату товару (накладні, платіжні документи, товарні чеки тощо).

Разом з цим, відповідачем не надана належних та достатніх доказів й обґрунтувань на підтвердження власної позиції

Отже, в ході судового розгляду справи підтверджено обсяг доходу ОСОБА_2 за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року складає 197224,90 грн., підтверджені документально витрати становлять 217222,47грн (128 006,43 грн + 89 216,04 грн.) та чистий оподатковуваний дохід за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року становить -19997,57 грн.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач неправомірно донарахував за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: податок з доходів фізичних осіб в сумі 115 753,97 грн., єдиний соціальний внесок в сумі 94 293,44 грн., військовий збір в сумі 9 646,16 грн, а також штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає безпідставним: збільшення грошового зобов'язання позивача за платежем податок на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0000141304 від 04 січня 2018 року; збільшення грошового зобов'язання позивача за платежем військовий збір згідно податкового повідомлення-рішення №0000201304 від 04 січня 2018 року; застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником податків не нарахованого єдиного внеску згідно рішення №0000041304 від 04 січня 2018 року; формування та виставлення позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000031304 від 04 січня 2018 року на суму 141 178,68 грн.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено обґрунтованості правомірності оскаржуваних рішень, а обставини справи свідчать про протилежне, суд вважає, що наявні підстави для захисту прав позивача у судовому порядку шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04 січня 2018 року №0000141304 форми "ПС", №0000231304, №0000201304, №0000141304 форми "Р", рішення №0000041304 від 04 січня 2018 року про застосування штрафних санкцій, а також вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000031304 від 04 січня 2018 року.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 02 серпня 2018 року.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.