ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2018 р. Справа № 921/689/17-г/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів Давид Л.Л. Кравчук Н.М.
Секретар судового засідання Андреюк Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу №5 від 26.02.18 Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій", м. Тернопіль
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.01.18
у справі №921/689/17-г/17
за позовом: підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок, м.Тернопіль
до відповідача: приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій", м.Тернопіль
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Тернопільска обласна рада профспілок
про стягнення 176158,83грн заборгованості
за участю представників:
від позивача - Присяжний А.В. - керуючий;
від відповідача - ОСОБА_2 - адвокат;
від третьої особи - Присяжний А.В. - голова профспілки;
Автоматизованою системою документообігу суду справу №921/689/17-г/17 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. Давид Л.Л.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.03.2018 апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" залишено без руху та зобов'язано скаржника протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати (надіслати) суду докази сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.18 у справі №921/689/17-г/17.
Апелянтом усунуто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій".
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.05.18 справу №921/689/17-г/17 призначено до розгляду в судовому засіданні.
Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.18 призначено проведення автоматизованої заміни складу суду у зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Гриців В.М. у відпустці.
Замість судді Гриців В.М. введено суддю Малех І.Б., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.05.18.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.18 розгляд справи відкладено на 05.06.18.
Судове засідання 05.06.18 не відбулося у зв'язку із перебуванням головуючого судді - Кордюк Г.Т. у відрядженні.
Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.18 призначено проведення автоматизованої заміни складу суду у зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Малех І.Б. у відрядженні.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.18 замість судді Малех І.Б. введено суддю Кравчук Н.М.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.06.18 розгляд справи призначено на 26.06.18.
Судове засідання 26.06.18 не відбулося у зв'язку з відрядженням головуючого судді - Кордюк Г.Т.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.18 розгляд справи призначено на 23.07.18.
У судовому засіданні 23.07.18 оголошено перерву до 30.07.18.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.18 розгляд справи відкладено на 01.08.18 та залучено до участі у справі третьою особою , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тернопільську обласну раду профспілок.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.01.18 у справі №921/689/7-г/17 (суддя Андрусик Н.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" на користь підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок - 135 680 грн. 17коп. заборгованості по орендній платі, 5078 грн. 21коп. - 3% річних, 9258 грн. 46 коп. нарахованої пені та 2266 грн. 51коп. в повернення сплаченого судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд виходив з того, що з поданих позивачем матеріалів вбачається, що відповідач своїх основних обов'язків орендаря по внесенню орендної плати у визначені договором оренди строки не виконав, у зв'язку з чим сторонами було досягнуто згоди про реструктуризацію виниклої суми заборгованості за березень-травень 2017 року (три місяці), таким чином, навчальний заклад, окрім внесення чергових щомісячних орендних платежів в сумі 26106,57грн, повинен був сплачувати додатково по 13053,28грн, тобто, по 39159,85грн щомісячно, починаючи з липня 2017 року.
Проте, всупереч умов договору оренди та порушуючи графік погашення заборгованості, орендар платежів не здійснив.
З огляду на що, як зазначено місцевим господарським судом, загальна сума заборгованості із сплати орендної плати за період з березня по листопад 2017 року, з урахуванням здійснених проплат, становить 135680,17грн (221905,82грн нарахованих платежів, що підлягали сплаті у відповідний період - 86225,65грн сплачених відповідачем у справі).
Однак, позивачем заявлено до стягнення 148733,48грн заборгованості з оплати орендних платежів, тобто на 13053,31грн більше.
Місцевим господарським судом враховано, що згідно графіку погашення боргу кінцевий платіж повинен бути сплачений відповідачем до 10.12.2017, а позов в частині 13053,31грн заявлено 20.11.2017, тобто, на момент звернення до господарського суду з позовом строк оплати останнього платежу (в сумі 13053,31грн) не настав, у зв'язку з чим дану суму неправомірно включено до ціни позову. А тому суд визнав доводи позивача про порушення його майнових прав на суму 135680,17грн основного боргу правомірними, документально підтвердженими первинними документами та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.
Оцінивши розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних місцевим господарським судом встановлено, що позивачем невірно визначено суму прострочених платежів, тобто, без урахування строків оплати, дати виникнення прострочення, сум внесених платежів, дати оплати, а тому здійснивши власний арифметичний розрахунок суми прострочених платежів у заявлений позивачем період.
Таким чином, за вказані періоди загальна сума інфляційних нарахувань становитиме, виходячи із сум прострочених платежів, 5078,97грн, а 3% річних - 1083,21грн, котра підлягає до стягнення судом.
З наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог вбачається, що пеня нарахована в розмірі 18813,22грн за період з 11.03.2017 по 30.11.2017, а сума простроченої заборгованості позивачем, як і у випадку нарахування інфляційних втрат та 3% річних, визначена невірно.
Надавши оцінку розрахунку суми пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог в цій частині позову на суму 9258,46грн.
Щодо заперечень відповідача про відсутність правових підстав для нарахування орендної плати за договором від 17.11.2016 р., місцевим господарським судом зазначено, що на підставі Актів прийому-передачі від 14.03.2001, 11.05.2005 навчальний заклад не набув у власність приміщення, площею 469,46м 2 у будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі (право власності на такі приміщення за відповідачем не зареєстровано), а навпаки, за цими Актами отримав лише право безстрокового користування майном, як внесок Ради профспілок до Статутного фонду з набуттям права користування, втім на платній основі, про що свідчать угоди про оренду приміщень від 18.12.2013, 17.11.2016 р.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 26.01.18 у даній справі та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
У поданій апеляційній скарзі відповідач покликається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт вказує на те, що Тернопільська обласна рада профспілок внесла свій вклад у статуний фонд відповідача у формі права безстрокового користування спірним приміщенням. При цьому, вартість такого користування була визначена загальними зборами засновників на момент внесення такого вкладу у відповідності до статуту відповідача. У зв'язку з цим, як зазначає скаржник, спірні приміщення на момент укладення договорів оренди на які посилається місцевий господарський суд у рішенні, перебували у безстроковому користування відповідача, а тому ці приміщення не могли бути передані відповідачу, одночасно за іншими правовими підставами, у тому числі за договором оренди.
Крім того, як зазначає скаржник, суд не перевірив та не встановив під час розгляду справи повноваження позивача щодо розпорядження спірним приміщенням шляхом передання їх в користування (оренду), укладення правочинів щодо цих приміщень, у тому числі договору оренди, отримання плати за користування приміщення, та підстави таких повноважень.
Такі повноваження не встановлено, як вказує апелянт, навіть з огляду на доводи відповідача про те, що власником цих примміщень - Тернопількою обласною організацією профспілок вони раніше були передані в користуванян відповідачу.
Висновки суду, на думку апелянта, щодо нарахування 5078,97 грн. інфляційних втрат, 1083,21 грн. - 3% річних та 9258,46 грн. пені не відповідають обставинам справи, а рішення суду не містить розрахунку вказаних сум. При цьому, як зазначає скаржник, вони є вищими за нараховані позивачем та відповідачем в розрахунках.
2 травня 2018 року до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у зв'язку з чим просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач вважає доводи апеляційної скарги необгрунтованими, оскільки приміщення, перебуваюь у користуванян відповідача, передавалися йому виключно на умовах договору оренди на платній основі, оскільки договором надання житлових приміщень в довгострокове користування від 02.08.2004 р., Управління передало, а Інститут прийняв в довгострокове платне користування терміном на 10 троків нежитлові приміщення та майно з їх переліком, в п. 6.1 договору, Інституту встановлений конкретний розмір щомісячної орендної плати. Крім того, між сторонами укладалися договори оренди , на виконання яких відповідачем, хоч з порушенням термінів, але регулярно проводилася оплата за використання орендованих приміщень протягом 2014 - 2017 років, що підтверджується виписками з банківських рахунків за цей період до березня 2017 року, які долучені до матеріалів справи. Крім того відповідач на претензію підприємства по договору оренди надіслав на адресу позивача листа, в якому визнав факт порушення умов договору щодо несплати орендних платежів та зобов'язався погасити допущену заборгованість в січні 2018 року, однак до даного часу заборгованість не погасив.
Доводи апеляційної скарги, як зазначає позивач, щодо відсутності розрахунків у рішенні суду, є необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи (Т.2, а.с.51-57) судом проведено повні розрахунки сум, які підлягають стягненню.
31 липня 2018 року від третьої особи - Тернопільської обласної ради профспілок надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про законність рішення місцевого господарського у зв'язку з чим просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, таку ж позицію висловлено представником третьої особи в судовому засіданні 01.08.18.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Відповідно до установчого договору про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" від 07.02.2001 засновниками товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" є юридичні та фізичні особи: Академія праці та соціальних відносин Федерації профспілок України, Тернопільська обласна рада професійних спілок, Малопольський господарчий інститут, Благодійна фундація "Бізнес-інкубатор Тернопільщини", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
В якості внеску до статутного фонду на зборах учасників 14.03.2001 вирішено сформувати Статутний фонд за рахунок внесення кожним з учасників своїх часток (у формі грошового, майнового, інтелектуального внеску, що зараховується в грошовому виразі як внесок у статутний фонд). Так, Тернопільська обласна рада професійних спілок передала в Статутний фонд ТОВ "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" на підставі Акту прийому-передачі від 14.03.2001 в безстрокове користування нежитлові приміщення, загально площею 469,46м 2 , вартістю 64413грн, що розташовані в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, та бібліотеку художньої літератури в кількості 3000 примірників, вартістю 16587грн (протокол загальних зборів №2 від 14.03.2001), що становить 15% Статутного фонду товариства.
07 грудня 2001 року торгово-реєстраційною палатою Тернопільської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" з присвоєнням ідентифікаційного коду 31743974 та зареєстровано Статут товариства ( Т.1. а.с.88 - 102).
Відповідно до п.12.5.3 Статуту приватного вищого навчального закладу (який згідно п.1.1 Статуту приватного вищого навчального закладу Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій затвердженого 25.09.2017р., протоколом № 46, є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технології ) в редакції 2017 року Тернопільська обласна рада профспілок володіє часткою в Статутному фонді Інституту в розмірі 140400грн, що становить 9,67%.
При цьому, нежитлове приміщення за адресою: вул.Танцорова, 51, м.Тернопіль, перебуває в безстроковому користуванні закладу, як внесок у Статутний фонд і дана обставина підтверджується, зокрема, актом прийому - передачі від 14.03.2001 р. (Т.1, а.с.110) та не заперечується сторонами у справі.
Рішенням загальних зборів засновників ТзОВ "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" оформленого протоколом від 20.09.2002 року вирішено зменшити частки Тернопільської обласної ради профспілок України у статутному фонді ТзОВ ТІСІТ до 9% (Т.1, а.с. 111).
02.08.2004 між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню обласної ради профспілок" як Орендодавцем та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій, як Орендарем підписано договір №57 від 02.08.2004 про надання нежитлових приміщень в довгострокове користування, згідно якого Управління передає, а Інститут - приймає у платне довгострокове користування приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, розташованого в будівлі за адресою: вул.Танцорова, 51, м.Тернопіль, а саме: приміщення першого поверху (до переходу в головний корпус), включаючи актовий зал та малий актовий зал, загальною площею 616,1м 2 ; приміщення другого поверху, загальною площею 234,7м 2 . Всього в користування Інституту передано приміщення, загальною площею 850,8м 2 . Визначено, що передача приміщення з коридором між корпусами (перехід) може вирішуватись після реконструкції переданих приміщень (п.п.1.1, 2.1). Акт приймання-передачі до договору сторонами не підписано.
Рішенням загальних зборів засновників ТзОВ Тернопільський інститут інформаційних технологій оформлених протоколом №10 від 11.04.2005 року, збори вирішили: Затвердити вартість частки майна який оцінений як грошовий та інтелектуальний внесок зборами засновників і передається учасниками товариства, для збільшення розміру статутного фонду та зараховується як грошовий внесок у Статутний фонд і відобразити її слідуючим чином: - по Тернопільській обласній раді профспілок, м. Тернопіль - право користування приміщенням ( з правом реконструкції ), площею 850,8 кв.м., а також площею на яку збільшиться приміщення після реконструкції, за адресою : м. Тернопіль , вул. Танцорова,51, бібліотеку художньої, методичної та наукової літератури в кулькості 1500 примірників. Всього на загальну суму 59400 грн. (Т.1, а.с.113-115).
Атом Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (Т.1, а.с.117-120) підтверджується, що відповідачем здійснено реконструкцію орендованих приміщень під навчальні класи та аудиторії в м.Тернополі по вул.Танцорова,51 та зальна площа майна після реконструкції становить 1022,9 кв.м., що не заперечується сторонами.
Крім того, 30.12.2013 постановою Президії Тернопільської обласної ради професійних спілок №Пр- 34-02 від 30.12.2013 "Про договір про спільну діяльність між Тернопільською обласною радою профспілок та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій" схвалено договір про спільну діяльність між Тернопільською обласною радою профспілок та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій.
За умовами договору про спільну діяльність від 16.12.2013 Тернопільська обласна рада профспілок зобов'язалася передати на умовах окремих договорів оренди (орендодавцем виступатиме Управління по господарському обслуговуванню Тернопільської обласної ради профспілок) Тернопільському інституту соціальних та інформаційних технологій в довгострокове платне користування приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м 2 , що розташовані у будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі. Майно, передане у користування, залишається власністю профспілкової організації та не привласнено іншою стороною (п.п.3.1, 6 договору від 16.12.2013). В свою чергу, навчальний заклад зобов'язався надавати працівникам Тернопільської облпрофради, їх дітям, профспілковим активістам, які виявили бажання навчатися, знижку для здобуття вищої освіти або другої вищої освіти в оплаті навчання в розмірі 50% від встановленої плати; проводити конференції, симпозіуми, круглі столи, що викликають спільну зацікавленість; надавати працівникам Тернопільської облпрофради право безкоштовного користування Інтернетом та використання комп'ютерних класів навчального закладу для проведення навчальних та інших заходів профспілкового активу; проводити плату працівникам Тернопільської облпрофради, які проводять заняття, керують практикою студентів в Інституті;
Відповідно до п.1.2 договору від 16.12.2013 його предметом також визначено спільне використання матеріальної бази, шляхом надання приміщень Тернопільською обласною радою профспілок в довгострокове платне користування Тернопільському інституту соціальних та інформаційних технологій для здійснення його статутної діяльності. Договір про спільну діяльність є передумовою і підставою для укладення конкретних господарських договорів (п.4.1 договору від 16.12.2013).
Згідно п.п.10.1, 10.2 договору про спільну діяльність він укладений на десять років: з 18.12.2013 по 17.12.2023 та в разі, якщо жодна із сторін не пізніше одного місяця до закінчення дії договору не повідомить іншу сторону про припинення дії договору, такий вважається продовженим на тих самих умовах і на той самий термін, встановлений при укладенні даного договору.
18 грудня 2013 року між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок (орендодавець) та Тернопільським інститутом соціальних та інформаційних технологій (орендар), укладено договір оренди нежитлових приміщень №1-Т/14.
Відповідно до умов договору оренди орендодавець зобов'язався в момент підписання цього договору передати Орендарю у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м 2 , розташованого в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, з метою використання для організації та проведення навчального процесу, а Орендар - своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п.1.1, 2.1, 3.1 договору оренди). Акт приймання-передачі до договору не підписано.
В подальшому, у зв'язку із закінченням дії договору оренди від 18.12.13, сторонами 17.11.16 укладено новий договір оренди нежитлових приміщень №1.
Відповідно до умов договору оренди №1 орендодавець в момент підписання договору зобов'язався передати орендарю у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення та майно правого крила головного корпусу Будинку профспілок, загальною площею 1022,9м 2 (в тому числі корисної площі 966,91м 2 ), розташованого в будівлі по вул.Танцорова, 51 у м.Тернополі, з метою використання для організації та проведення навчального процесу, а Орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.п.1.1, 2.1, 3.1 договору оренди). До даного договору сторони акт приймання-передачі не підписали.
Покликаючись на те, що незважаючи на виставлені підприємством рахунки №418 від 01.03.2017, №577 від 01.04.2017, №736 від 01.05.2017 орендну плату за березень, квітень, травень 2017 року відповідач у справі у строки, встановлені п.4.2 договору оренди, не сплатив, утворилася заборгованість в загальній сумі 78 319,71грн (26 106,57грн х 3 місяці).
Вказана сума заборгованості за згодою сторін розстрочена відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 17.11.2016, укладеного 08.06.2017 між підприємством "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок та приватним вищим навчальним закладом "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" (Т.1, а.с.19).
Разом з цим, за умовами договору про реструктуризацію заборгованості сплата 78319,71грн проводиться навчальним закладом рівними частинами згідно графіку: до 10.07.2017 - 13053,28грн, до 10.08.2017 - 13053,28грн, до 10.09.2017 - 13053,28грн, до 10.10.2017 - 13053,28грн, до 10.11.2017 - 13053,28грн, до 10.12.2017 - 13053,31грн.
При цьому, незважаючи на надану розстрочку із погашення заборгованості з орендної плати за березень-травень 2017 року, відповідачем у справі в обумовлені умовами договору строки не здійснено повної оплати чергових орендних платежів за червень-листопад 2017 року (рахунки №901 від 01.06.2017, №1059 від 03.07.2017, №1223 від 01.08.2017, №1394 від 01.09.2017, №1529 від 02.10.2017, №1707 від 01.11.2017).
З огляду на наведену обставину, підприємство "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок звернулося до приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" з претензією №1 від 31.10.2017 року (Т.1, а.с.22) про погашення заборгованості в сумі 137855,68грн за оренду нежитлових приміщень в строк до 10.11.2017, проте, дана претензія навчальним закладом залишена без задоволення.
Зважаючи на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань Підприємство Управління по господарському обслуговуванню звернулося до суду з позовом до Приватного вищого навчального закладу Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій про стягнення в примусовому порядку прострочених відповідачем орендних платежів в сумі 148733,48грн за період з березня по листопад 2017 року включно, а також нарахованих санкцій: пені в сумі 21845,25грн, 3% річних в сумі 3855,55грн та 1724,55грн інфляційних втрат.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач уточнив період нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені, а саме підприємством відповідні нарахування здійснено з 11.03.2017 по 30.11.2017, відповідно до яких сума інфляційних нарахувань склала 8769,79грн, 3% річних - 2149,51грн та пені - 18813,22грн; сума основного боргу залишалася незмінною (заява №03 від 09.08.2018 за вх.№3357 від 09.01.2018).
Місцевий господарський суд не взяв до уваги подану заяву про уточнення позовних вимог та не вважав її заявою про зміну позовних вимог з огляду на її неналежне оформлення, а тому розглядав первинно заявлені позовні вимоги.
Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
Відповідно до ст.167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно з ч.1 ст.86 ГК України забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.
Майно внесене учасниками товариства як їхні вклади (паї), належать товариству на праві власності. У той час, частка майна (майнових прав) може бути передана товариству його засновнику на праві користування.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про господарські товариства в редакції Закону № 1987-III від 21.09.2000р. (чинного на момент підписання установчого договору від 07.02.2001р.), акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону. Відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до п. б ст. 11 Закону України Про господарські товариства в редакції Закону № 1987-III від 21.09.2000р. (чинного на момент підписання установчого договору від 07.02.2001р.), учасники товариства зобов'язані виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;
Відповідно до ст. 13 Закону України Про господарські товариства в наведеній вище редакції, вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінансовий стан засновників (крім фізичних осіб) відкритих акціонерних товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду повинен бути перевірений аудитором (аудиторською фірмою).
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України Про господарські товариства в вищенаведеній редакції, учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Як вбачається з Установчого договору ТзОВ ТІСІТ такий створений засновниками юридичними та фізичними особами, в тому числі Тернопільською обласною радою професійних спілок, яка на виконання вимог Установчого договору та зборів учасників товариства від 14.03.2001 року по акту приймання від 14.03.2001 року передала в статуний капітал товариства приміщення за адресою Танцорова, 51 в м.Тернополі, площею 469,46 м. ( на праві користування) та бібліотеку художньої літератури в кількості 3000 примірників.
Отже, засновник - Тернопільська обласна рада профспілок, погодилася при стовренні ВНЗ ТІСІТ на передачу приміщення до статутного фонду товариства на праві користування та повернення у разі виходу без виплати винагороди.
Установчий договір товариства та рішення зборів засновників, в установленому законом порядку недійсними не визнані.
Відповідно до п.15 Постанови Пленуму ВС України №13 від 24.10.2008 року Про практику розгляду корпоративних спорів судам необхідно враховувати, що з набранням чинності ЦК (статті 142, 153) договір про створення (заснування) АТ, ТОВ та ТДВ не регулює відносини між учасниками (акціонерами) товариства при здійсненні його діяльності і припиняє свою дію після досягнення мети - створення та державної реєстрації товариства. Зазначені договори мають відповідати загальним вимогам, що пред'являються до правочинів, і при розгляді спорів про визнання їх недійсними суди повинні керуватися відповідними нормами про недійсність правочинів.
Враховуючи, що майно фактично передано в статуний капітал товариства, то воно не може бути предметом договору оренди виходячи з наступного:
За договором майна (оренди), наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк ( ст.759 ЦК України).
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст. 760 ЦК України).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права ( ч. 1 ст. 761 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч.2 ст. 640 ЦК України).
Відповідно до ст. 795 ЦК України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 795 ЦК України, приписує початок обчислення строку договору з моменту оформлення відповідного документу (атку) передання наймачеві будівлі або її окремої частини. Такий документ має бути підписаний сторонами. Оскільки такий документ (акт) оформляє передання майна, тобто дії на виконання договору, то з його підписанням обчислюється строк договору найму.
Із змісту ст. 759,760,761,765 ЦК України, можна зробити висновок про те, що договір оренди є реальним, тобто права і обов'язки виникають з моменту передачі речі, оскільки без належного підтвердження передачі речі в найм, не виникають в орендаря обов'язки по сплаті платежів, так як останній не використовує та не може використовувати річ за призначенням.
Із матеріалів справи вбачається, що майно по договору оренди №1 від 17.11.16 за актом приймання - передачі в користування відповідачу не передавалося і не могло бути передано, оскільки знаходилось в нього в статуному фонді як внесок Тернопільської обласної ради профспілок в користування.
Відсутні в матеріалах справи і докази передачі такого майна по договору оренди №1 - Т/14 від 18.12.13, оскільки на час його укладення приміщення перебувало в користуванні відповідача на вищезазначених підставах.
Відповідно до норм глави 58 ЦК України (найм (оренда), предметом договору найму може бути майно, яке є вільним від споживання, а саме не може бути предметом договору найму, майно яке вже перебуває в оренді по іншому договору оренди, перебуває в лізингу, чи є предметом складського зберігання, а також яке передано в статуний фонд на праві користування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що оскільки орендна плата справляється за фактичне користування майном (ст. 762 ЦК україни), яке в даному випадку не відбулось, то відсутній обов'язок відповідача сплачувати орендні платежі за договором № 1 від 17.11.2016р., так і за договором від 18.12.2013р., який хоч сторонами і підписаний, однак термін дії договору не розпочався.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд не перевірив повноваження відповідача на укладення договору оренди, апеляційна інстанція зазначає наступне.
Відповідно до п.3.4 Статуту (т.1, а.с. 41) позивача в редакції затвердженої постановою президії Тернопільської обласної ради профспілок (протокол № ПР-08-.4.1 від 03.09.2001р.), підприємство має право за письмовим погодженням з головою обласної ради профспілок здавати в тимчасове користування іншим підприємствам, організаціям, закладам і фізичним особам приміщення, а також транспортні засоби з метою отримання прибутку. Розмір оплати за користування майном погоджується головою обласної ради профспілок.
Як на підтвердження повноважень на укладення договору № 1 від 17.11.2016р. позивач долучив до матеріалів справи розпорядження голови обласної ради профспілок № 57 - ДО від 15.11.2016р. про погодження договору (т.1, а.с 84), та протоколи погодження які від 18.12.2013р., від 01.04.2016р. № 2, від 18.12.2013р. № 1 підписані головою обласної ради профспілок.
З наведеного вбачається законність повноваження позивача на укладення і підписання договорів оренди. Разом з тим колегія суддів погоджується із доводами апелянта проте, що спірні приміщення Тернопільською обласною радою профспілок, як їх власником, передані у користування в статуний фонд навчального закладу, а тому позивач не мав прав на їх розпордження.
Однак дані обставини встановлені судом не спростовують вище встановлених обставин і висновків суду апеляційної інстанції.
Крім того, не бере до уваги суд апеляційної інстанції доводи апелянта про нікчемність договору оренди від 02.08.2004р., оскільки такий не посвідчений нотаріально, а укладений на 10 років.
Відповідно до ч.2 ст. 793 ЦК України в редакції Закону № 1713-IV від 12.05.2004р. (яка була чинна на момент укладення договору 02.08.2004р.), договір найму будівлі та іншої капітальної споруди (їх окремою частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та відповідно до ч. 4 ст. 794 ЦК України підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України в вищенанаведеній редакції, договір який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотарільного посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Отже правила ст. 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення такого правочину відповідно до ст. 210, 640 ЦК України, пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними, що не породжує для сторін прав та обов'язків (Постанова ВСУ від 18.04.2011р. № 3-28гс11/2-17/604-2009).
Оскільки умовами договору оренди № 57 від 02.08.2004р. (т.1, а.с. 160-166) п.1.1 передбачено передання майна (частини будівлі головного корпусу будинку профспілок) на 10 років, тому в силу ч.3 ст. 640 ЦК України в редакції Закону № 1713-IV від 12.05.2004р., такий договір є неукладеним та не породжує для сторін прав і обов'язків.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, апеляційна інстанція вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини справи, висновки не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.277 ГПК України, є підставою для скасування рішення.
Відтак, зважаючи на задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, судові витрати покласти на позивача відповідно до вимог ст.129,282 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" задоволити.
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.01.2018р. у справі № 921/689/17-г/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення. В позові підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок - відмовити.
4. Стягнути з підприємства "Управління по господарському обслуговуванню" Тернопільської обласної ради профспілок (46008, м.Тернопіль, вул. Танцорова, 51, ЄДРПОУ 31594276) на користь приватного вищого навчального закладу "Тернопільський інститут соціальних та інформаційних технологій" (46008, м.Тернопіль, вул. Танцорова, 51 ЄДРПОУ 31743974) 3 963, 57 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Місцевому господарському суду видати наказ.
6. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку і строки встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кравчук Н.М.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2018 |
Оприлюднено | 08.08.2018 |
Номер документу | 75718958 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Кордюк Галина Тарасівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні