Постанова

від 31.07.2018 по справі 910/394/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2018 р. Справа№ 910/394/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Смірнової Л.Г.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Петрик М.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ващенко І. В. - представник за довіреністю від 03.05.2018 року;

від відповідача: Махиніч Н. В. - представник за довіреністю від 05.05.2018 року,

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року

у справі № 910/394/18 (суддя Ярмак О. М., повний текст рішення складено 08.05.2018 р.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг"

до Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація "

про визнання недійсним наказу

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Ейпіс Холдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним та скасування наказу № 134 від 10.11.2017 р. директора філії ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України "Черняхівський елеватор".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року у справі № 910/394/18 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що спірний наказ не відповідає вимогам положення про філію ПАТ ДПЗКУ Черняхівський елеватор , оскільки директор філії Гайдабас В.О. не мав повноважень по видачі наказу про переоформлення зерна з ТОВ Нотак на філію ПАТ ДПЗКУ Черняхівський елеватор . Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено момент передачі зерна на відповідальне зберігання та те, що відповідач не мав права заволодіти зерном ТОВ Нові технології Агро Культур , а міг лише розпоряджатися ним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 року відкрито провадження у справі № 910/394/18 та призначено її до розгляду на 17.07.2018 року.

10.07.2018 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 р. у справі № 910/394/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Відповідач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, вказав, що оскаржуваний позивачем наказ не породжує прав і обов'язків у ТОВ Ейпіс Холдинг , а тому визначений позивачем предмет позову не відповідає можливим способам захисту його прав та інтересів. Також відповідач вказав на відповідність наказу нормам чинного законодавства України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові технології агро культур" та відкладено розгляд справи на 31.07.2018 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2018 року враховуючи перебування у відпустці судді Пономаренка Є. Ю., який не є головуючим суддею, справу № 910/394/18 передано на повторний автоматизований розподіл.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справ від 30.07.2018 року, справу № 910/394/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг" у справі № 910/394/18 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: Дідиченко М.А. (головуюча), Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.

У судове засідання 31.07.2018 р. представник третьої особи не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 31.07.2018 р. апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.07.2018 р. проти апеляційної скарги заперечував, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, постановою приватного виконавця виконавчого органу Черкаської області Плесюка О.С. від 25.11.2017 р. відкрито виконавче провадження № 55251309 на виконання наказу господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 р. у справі № 925/1048/17 щодо стягнення з ТОВ Нові Технології Агро Культур на користь ТОВ Ейпіс Холдинг 154 428,00 грн. основного боргу, 200 000,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 4 309,00 грн. 3 % річних за користування коштами, 22 222,29 грн. інфляційних втрат, 5714,39 грн. судового збору.

Відповідно до постанов приватного виконавця виконавчого органу Черкаської області Плесюка О.С. від 01.12.2017 р. та 02.12.2017 р. в межах виказаного виконавчого провадження арештовані грошові кошти, що містяться на рахунках та все рухоме та нерухоме майно боржника - ТОВ Нові Технології Агро Культур .

В матеріалах справи наявні вимоги приватного виконавця до ПАТ ДПЗКУ № 326 з проханням повідомити інформацію та надати копії документів про будь-які операції, які вчинялися з майном боржника - ТОВ Нові Технології Агро Культур в період з 01.11.2017 р. по 01.12.2017 р.

У відповідь на вказані вимоги відповідач листом № 130-2-21/н від 02.01.2018 р. повідомив приватного виконавця, що у зв'язку з заборгованістю ТОВ Нові Технології Агро Культур за зберігання зерна, філією відповідача Черняхівський елеватор здійснюються заходи щодо продажу зерна поклажодавця задля погашення заборгованості, в порядку ст. 31 Закону України Про зерно та ринок зерна , пунктів 10.2., 12.5 договору складського зберігання зерна кукурудзи № 1-к/ЗБ/2016 від 05.09.2016 р., у зв'язку з чим вказане зерно згідно наказом філії ПАТ ДПЗКУ Черняхівський елеватор № 134 від 10.11.2017 р. переоформлено на зерновий склад.

Позивач звернувся з вимогами про визнання недійсним та скасування наказу № 134 від 10.11.2017 р. директора філії ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" "Черняхівський елеватор", посилаючись на те, що відповідач в особі філії, при прийнятті спірного наказу вийшов за межі своїх повноважень та порушив право та законні інтереси позивача по стягненню боргу. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на статтю 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 41 Конституції України, Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Інструкцію про ведення обліку й операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та переробних підприємствах, затвердженою наказом Мінагрополітики від 13.10.2008 № 661, договір складського зберігання кукурудзи від 05.09.2016 № 1-К/ЗБ/2016, укладений між ПАТ "Державна продовольчо - зернова корпорація України" та ТОВ "Нові технології Агро культур", ст. 20 ГК України, ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ст. 2.2. Статуту Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація" предметом діяльності Товариства є , в тому числі, складське господарство.

Товариство має право в установленому законом порядку створювати на території України та за її межами свої філії, представництва та дочірні підприємства (п. 3.9.5.).

Положенням про Філію Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація" "Черняхівський елеватор", затвердженим рішенням правління Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація" (протокол від 17 січня 2016 р. № 5) визначено, що філія є відокремленим підрозділом Товариства, здійснює свою діяльність від імені Товариства і в межах повноважень встановлених цим Положенням.

Предмет діяльності Філії визначається Товариством, відповідно до статутної діяльності Товариства, з урахуванням цього Положення. Філія може здійснювати таку діяльність : складське господарство, виробництво продуктів борошномельно- круп'яної промисловості, та інше. (пункт 2.2. Положення).

Відповідно до п.п. 3.10.3.11 Положення філія очолюється директором Філії, який призначається головою правління Товариства на умовах контракту, що укладається з ним, та в порядку, передбаченому цим Положенням і Статутом Товариства і діє від імені Товариства на підставі виданої ним довіреності, у відносинах з третіми особами директор Філії діє від імені та в інтересах Товариства.

Згідно з п. 7.6 Положення, директор Філії самостійно і на основі рішень Товариства видає накази, в тому числі з кадрових питань, підписує договори й інші документи.

Довіреністю № 493 від 27.10.2017 р., виданою директору філії ПАТ "ДПЗКУ" "Черняхівський елеватор" Гайдабасу Володимиру Олександровичу, надано право укладати, змінювати або розривати договори, в тому числі, складського зберігання зерна, а також видавати накази, розпорядження, інструкції, довіреності по виробничій діяльності філії.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 вересня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Державна продовольчо-зернова корпорація" (Зерновий склад) в особі директора філії ПАТ "ДПЗКУ" "Черняхівський елеватор" Рожка В.М., що діяв на підставі Статуту, Положення про філію та довіреності № 567 від 01.09.2016, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові технології агро культур" (Поклажодавець) укладено договір складського зберігання кукурудзи №1-К/ЗБ/2016, відповідно до якого Поклажодавець зобов'язався передати зерно, а Зерновий склад прийняти його на зберігання на умовах, визначених цим договором.

Зерно, згідно цього договору - кукурудза в зерні, яка використовується на продовольчі та непродовольчі потреби, і для експортування. Кількість зерна, що передається на зберігання, його якісні показники та інші характеристики зазначаються у складських документах, що видаються Зерновим складом Поклажодавцю, відповідно до умов цього договору. ( п.п. 1.2., 1.3. договору).

Факт зберігання зерна на умовах вказаного договору не заперечується сторонами.

Відповідно до п.3.3 договору визначено, що поклажодавець зобов'язаний своєчасно розрахуватись за надані йому послуги з приймання, оформлення, зберігання, відвантаження зерна та надання додаткових послуг, пов'язаних із зберіганням зерна.

За умовами п.3.4 договору, після закінчення строку зберігання зерна, поклажодавець зобов'язаний забрати зерно із зернового складу не пізніше останнього дня граничного строку зберігання, вказаного у п.12.1 даного договору.

Згідно п.9.4 договору, поклажодавець сплачує вартість послуг зернового складу, пов'язаних з прийманням, очищенням, знезараженням та сушінням зерна при переданні такого зерна на зберігання з моменту видачі складського документу на таке зерно, а також сплачує вартість послуг зернового складу по зберіганню зерна щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані послуги. Оплата здійснюється з розрахунку залікової ваги зерна. У випадку, якщо фактична вага зерна, внаслідок проведення доробки чи природного убутку відрізняється від залікової, що підтверджується відповідним актом-розрахунком, наданим поклажодавцю, оплата за зберігання з моменту підписання такого акту здійснюється з розрахунку фактичної ваги зерна, вказаній у такому акті.

Сторони у п.10.1 договору встановили, що зерно, передане на зберігання, є власністю поклажодавця.

Окрім того, п.10.2 Договору закріплено, що Зерновий склад мас право розпоряджатися зерном поклажодавця у випадку передбаченому у п. 12.5 Договору.

Відповідно до п. 12.1 Договору, строк зберігання зерна - до подання Поклажодавцем вимоги про його повернення, але, в усякому разі, повернення зерна Поклажодавцю відбувається не пізніше 31 травня 2017 року (граничний строк зберігання).

Обов'язок поклажодавця зерна забрати зерно після закінчення строку зберігання зерна встановлений ст. 31 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", якою передбачено, що поклажодавець зерна зобов'язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна. Зерновий склад зобов'язаний письмово за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця зерна про закінчення строку зберігання зерна та запропонувати термін витребування зерна.

Відповідно до частини 3 статті Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" якщо поклажодавець зерна у запропонований зерновим складом термін не забрав зерно, зерновий склад має право продати його на конкурентних засадах. Кошти, одержані від продажу зерна, передаються поклажодавцю зерна за вирахуванням сум, належних зерновому складу, у тому числі його витрат щодо продажу зерна.

Таким чином, у зв'язку з тим, що зберігання зерна є затратним виробничим процесом, а поклажодавець не здійснював оплату витрат, тому законодавець закріпив у ст. 31 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" право першочергового погашення заборгованості поклажодавця перед зерновим складом за рахунок коштів отриманих від продажу зерна.

Аналогічні положення передбачені п. 12.5 Договору, яким визначено, що у разі коли Поклажодавець у запропонований Зерновим складом строк не забрав зерно, Зерновий склад має право продати його в порядку, передбаченому чинним законодавством для невитребуваного зерна, а саме продаж зерна Поклажодавця, який у запропонований Зерновим складом строк, після спливу граничного строку зберігання, не забрав зерно, відбувається на конкурентних засадах, на торгах будь-якої акредитованої біржі, у визначенні п.1 ст. 1 Закону України"Про зерно та ринок зерна в Україні", за вибором Зернового складу.

Окрім того, п.10.2 Договору закріплено, що Зерновий склад не має права розпоряджатися зерном Поклажодавця, крім випадку, передбаченого у п. 12.5 Договору

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 31 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", пунктів 10.2, 12.5, Договору філією ПАТ "ДПЗКУ" "Черняхівський елеватор" відповідно до норм чинного законодавства, Статуту Товариства, Положення про філію видано наказ від 10.11.2017 №134 "Про реалізацію зерна на конкурентних засадах", щодо переоформлення на Зерновий склад зерна кукурудзи в кількості 138,251 тон, яке у визначений строк не забрав Поклажодавець - ТОВ " Нові технології агро культур", що підтверджується складською квитанцією на зерно №596 від 10.11.2017.

Таким чином, наказ філії ПАТ "ДПЗКУ" "Черняхівський елеватор" від 10.11.2017 р. №134 прийнятий директором філії в межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Твердження апелянта про те, що директор філії не має повноважень по видачі наказу про переоформлення зерна з ТОВ Нові технології агро культур на філію ПАТ ДПЗКУ Черняхівський елеватор , оскільки такий наказ не відноситься до виробничої діяльності, є необґрунтованим, оскільки в довіреності № 493 від 27.10.2017 р., виданою директору філії ПАТ "ДПЗКУ" "Черняхівський елеватор" Гайдабасу Володимиру Олександровичу, не містяться обмежень щодо видачі певного виду наказів, а саме виключно з виробничої діяльності.

Щодо порушення спірним наказом прав та законних інтересів позивача колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, спірний наказ стосувався зерна кукурудзи, яке було передане на зберігання та належало Поклажодавцю - ТОВ "Нові технології агро культур".

Доказів того, що вказане зерно перебувало у власності позивача суду не надано.

Таким чином, прийнятий відповідачем спірний наказ не порушує права позивача, останній не є стороною спірного правочину та не має права власності чи речового права на предмет правочину (зерно кукурудзи).

Посилання позивача на наказ господарського суду Черкаської області від 01.11.2017 у справі № 925/1048/17 про стягнення з ТОВ "Нові Технології Агро Культур" (код ЄДРПОУ 39570100 ) на користь ТОВ "ЕЙПІС ХОЛДИНГ" (код ЄДРПОУ 38553409) 154428 грн. основного боргу, 200 000 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 4309 грн. 3 % річних, 22222,29 інфляційних втрат, 5714,39 грн. судового збору є безпідставними, оскільки рішенням суду стягнуто з ТОВ "Нові Технології Агро Культур" на користь позивача грошові кошти, а не зерно кукурудзи.

Доказів зміни способу виконання вказаного рішення та звернення стягнення на зерно суду не надано.

Відкриття виконавчого провадження та прийняття в межах вказаного виконавчого провадження приватним виконавцем постанови про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно боржника - ТОВ "Нові Технології Агро Культур", в тому числі зернові культури, які знаходились на зберіганні у відповідача, також не підтверджує права власності позивача на вказане зерно.

Крім того, на момент прийняття спірного наказу від 10.11.2017 р. не було відкрито виконавчого провадження, стягувачем по якому є позивач (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 55251309 винесена 25.11.2017 р.), тому зазначене зерно кукурудзи, яке було власністю ТОВ Нові Технології Агро Культур на момент вчинення спірного правочину не перебувало під жодними обтяженнями.

Таким чином, посилання позивача на порушення відповідачем його права власності та на норми які регулюють право власності є безпідставним, як і посилання на ст. 215 ЦК України, оскільки спірний наказ не є правочином.

Щодо твердження Позивача, що Інструкція про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 №661, не містить положень, які б дозволяли переоформити зерно, яке зберігається на Зерновому складі, на Зерновий склад у зв'язку з заборгованістю Поклажодавця є необгрунтованим, оскільки зазначена Інструкція скасована Розпорядженням КМУ від 10.03.2017 №166-р.

В той же час, саме Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні" містить положення, які регулюють питання продажу зерна на конкурентних засадах у випадку якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ.

Відповідно до частини 2 ст.4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду .

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили, що відповідач порушив його право чи охоронюваний законом інтерес, прийняттям спірного наказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

За наведених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, наведених в оскаржуваному рішенні, а тому відсутні підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 р. у справі № 910/394/18.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейпіс Холдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року у справі № 910/394/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 року у справі № 910/394/18 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва 03.05.2018 року у справі № 910/394/18.

5. Матеріали справи № 910/394/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 06.08.2018 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Л.Г. Смірнова

Л.В. Кропивна