Ухвала

від 07.08.2018 по справі 225/3590/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/225/952/2018

Єдиний унікальний номер судової справи225/3590/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р. м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Скиба М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Панаслюк Є.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Торецьквугілля Міністерства вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої умовами виробництва до ДП "Торецьквугілля"Міністерства вугільної промисловості України.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що з відповідачем ДП шахта Центральна ДП Торецьквугілля , він перебував у трудових відносинах з 01.10.2001р. в якості підземного електрослюсаря з ремонту електровозів, гірник очисного забою 5р., забійник на відбійних молотках 6р.

17.12.2005 р. на ВП шахта Північна трапився нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав забій, гематому лівої гомілки. Факт отримання зазначених травм підтверджений актом про нещасний випадок (форма Н-1), пов'язаний з виробництвом № 62 від. 20.12.2005 р.

11.04.2008 р. на ВП шахта Північна трапився нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав осколковий перелом 5 пальця правої стопи. Скальповану рану правої стопи. Факт отримання зазначених травм підтверджений актом про нещасний випадок (форма Н-1), пов'язаний з виробництвом № 17 від 14.04.2008 р.

За час роботи на шахті позивач одержав профзахворювання - вібраційна хвороба II ст. (вегето- сенсорна полінейропатія верхніх кінцівок з дефартрозом І ст. міжфалангових, зап'ястково- п'ясткових суглобів та дефартрозом ліктьових суглобів І ст.), хронічна радикулопатія справа в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом, хронічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху. Факт отримання зазначених захворювань підтверджений медичним висновком ДУ інституту медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМНУ центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання № 8/212 від 06.03.2018 р.

Відповідно до довідки 12 ААА №066823 від 05.06.2018р. Обласним центром медико- соціальної експертизи МСЕК м. Донецьк ОСОБА_1 встановлено за сукупністю 65% втрати працездатності. Відповідно до довідки Обласної медико-соціальної профпаталогічної комісії Згідно витягу з акту огляду МСЕК позивач визнаний інвалідом 3-ї групи по профзахворюванню безстроково.

На підставі наданих документів Дзержинським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області згідно постанови фонду позивачу призначили страхові виплати та одноразова допомога.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання №б/н від 04.05.2018 р. встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є потужність зовнішньої роботи при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба до 710,4 Вт при ГДР 90 Вт, перебування у вимушеній робочій позі до 60% часу робочої зміни при ГДР - 10%, вимушені нахили тулуба до 320, разів за зміну при ГДР - до 100 разів; рівень локальної вібрації - 118,2 дБ при ГДР - 112 дБ, рівень виробничого шуму - до 92 дБА при ГДР - 80 дБА.

У зв'язку з отриманими профзахворюванням ОСОБА_1 фізичний стан погіршився (біль у грудях, слабкість в руках, рясне потовиділення, стомлюваність.) Тільки за 2005-2018рр. позивач декілька разів пройшов курс лікування в міському та обласному лікувальних установах.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача ДП Торецьквугілля моральну шкоду, завдану умовами праці на виробництві, що спричинили професійне захворювання у розмірі 65 000 грн.

03.08.2018 року відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, що заподіяна умовами виробництва, в розмірі 65 000,00 грн. В обґрунтування відзиву відповідачем зазначено, що ДП Торецькеугілля не заперечує проти часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, в розмірі - 19 500,00 грн. та повністю заперечує проти задоволення іншої частини позовних вимог, в розмірі 45 500,00 грн. вважає їх недоведеними, невмотивованими та безпідставними за наступних обставин.Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку із ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, склалася усталена практика відшкодовувати моральну шкоду із розрахунку 300грн. за 1% втрати працездатності Позивачу згідно висновку МСЕК встановлено 65% втрати працездатності, тому розмір компенсації має становити: 65% * 300грн. =19 500грн. Крім того просить врахувати суд, що занадто великі суми відшкодування можуть привести до зупинки виробництва і вивільнення працівників, що спричинить масове безробіття.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надав до суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, з вимогами позивача згодні частково, просить прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно до ст. 81 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладені на сторін справи, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що з відповідачем ДП шахта Центральна ДП Торецьквугілля , він перебував у трудових відносинах з 01.10.2001 р. в якості підземного електрослюсаря з ремонту електровозів, гірник очисного забою 5р., забійник на відбійних молотках 6р.

17.12.2005 р. на ВП шахта Північна трапився нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав забій, гематому лівої гомілки. Факт отримання зазначених травм підтверджений актом про нещасний випадок (форма Н-1), пов'язаний з виробництвом № 62 від. 20.12.2005 р. (а.с.3-5)

11.04.2008 р. на ВП шахта Північна трапився нещасний випадок, внаслідок якого позивач отримав осколковий перелом 5 пальця правої стопи. Скальповану рану правої стопи. Факт отримання зазначених травм підтверджений актом про нещасний випадок (форма Н-1), пов'язаний з виробництвом № 17 від 14.04.2008 р. (а.с.11-13)

За час роботи на шахті позивач одержав профзахворювання - вібраційна хвороба II ст. (вегето- сенсорна полінейропатія верхніх кінцівок з дефартрозом І ст. міжфалангових, зап'ястково- п'ясткових суглобів та дефартрозом ліктьових суглобів І ст.), хронічна радикулопатія справа в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом, хронічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху. Факт отримання зазначених захворювань підтверджений медичним висновком ДУ інституту медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМНУ центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання № 8/212 від 06.03.2018 р. (а.с.8)

Відповідно до довідки 12 ААА №066823 від 05.06.2018р. Обласним центром медико- соціальної експертизи МСЕК м. Донецьк ОСОБА_1 встановлено за сукупністю 65% втрати працездатності (а.с.6). Відповідно до довідки Обласної медико-соціальної профпаталогічної комісії Згідно витягу з акту огляду МСЕК позивач визнаний інвалідом 3-ї групи по профзахворюванню безстроково. (а.с.7)

На підставі наданих документів Дзержинським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області згідно постанови фонду позивачу призначили страхові виплати та одноразова допомога.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання №б/н від 04.05.2018 р. встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є потужність зовнішньої роботи при роботі за участю м'язів нижніх кінцівок і тулуба до 710,4 Вт при ГДР 90 Вт, перебування у вимушеній робочій позі до 60% часу робочої зміни при ГДР - 10%, вимушені нахили тулуба до 320, разів за зміну при ГДР - до 100 разів; рівень локальної вібрації - 118,2 дБ при ГДР - 112 дБ, рівень виробничого шуму - до 92 дБА при ГДР - 80 дБА (а.с.14-16).

Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло з моменту встановлення вперше стійкої втрати професійної працездатності висновком МСЕК - з 18.05.2018 року. (а.с.6)

Згідно частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв'язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов'язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов'язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр\2008 від 08.10.2008 року обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Таким чином, саме на підприємство покладено обов'язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача, зазначені у відзиві на позов, про недоведеність ОСОБА_1 спричинення йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено.

Згідно вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я ОСОБА_1 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов'язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність, в даному випадку, позивача, матеріально забезпечити себе та членів своєї сім'ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини (прожиткового мінімуму) в державі, що також завдає моральних страждань позивачу.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що у зв'язку з отриманими профзахворюванням ОСОБА_1 фізичний стан погіршився (біль у грудях, слабкість в руках, рясне потовиділення, стомлюваність.). Позивач змушений звертатися до лікарський установ для проходження лікування. Окрім того, захворювання позбавило позивача можливості займатися улюбленою справою.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

З огляду на викладене, враховуючи надані позивачем докази, процент втрати професійної працездатності, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання позивачем професійного захворювання, моральну шкоду у розмірі 39 000 грн.

При цьому суд зазначає, що розмір моральної шкоди 19500 грн., з яким погоджується представник відповідача, посилаючись на аналізсудової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, здійсненим Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, станом на 2012 рік, на думку суду на теперішній час порівняно з 2012 роком є занадто заниженим, що обумовлено значним ростом цін та девальвацією курсу національної валюти гривня.

Доводи відповідача про те, що занадто великі відшкодування призведуть до зупинки виробництва і вивільнення працівників, є безпідставними, оскільки розмір моральної шкоди не залежить від матеріального стану особи, на якій є обов'язок відшкодувати таку шкоду.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вказані положення Закону, з відповідача в доход держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,89, 141, 263 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства Торецьквугілля Міністерства вугільної промисловості України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва - задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Торецьквугілля , місце знаходження якого: м.Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 40835379, на користь ОСОБА_1, місце проживання якого: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, в відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності, 39000 (тридцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з державного підприємства Торецьквугілля , місце знаходження якого: м.Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 40835379, на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Скиба