Рішення

від 25.07.2018 по справі 803/912/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2018 року ЛуцькСправа № 803/912/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Квіткіна Ю.М.,

представника відповідача Федорчук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Ковельмолоко до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Ковельмолоко (далі - позивач, ПАТ Ковельмолоко , товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2017 №000311407, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 14872027,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 14872027,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ Ковельмолоко вказує, що за результатами проведеної контролюючим органом документальної позапланової перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 24.02.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 24.02.2017 складено акт від 28.03.2017 №782/03-06-14, у висновках якого зазначено, зокрема, про порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ всього на загальну суму 14872027,00 грн., в тому числі: за травень 2015 - 11161122,00 грн., за січень 2016 - 3276853,00 грн., за травень 2016 - 434052,00 грн. На підставі даного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.04.2017 №000311407, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 14872027,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 14872027,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками ГУ ДФС у Волинській області, викладеними в акті перевірки, та прийнятим за її наслідками податковим повідомленням-рішенням від 24.04.2017 №000311407 з огляду на таке.

В акті перевірки зазначено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ Бріс ЛТД 14.10.2015 зареєстрована податкова накладна від 30.09.2015 №46 на загальну суму 2599940,19 грн., в т.ч. ПДВ 433323,37 грн., щодо постачання згідно з договором купівлі-продажу від 11.09.2015 №77 в адресу ПАТ Ковельмолоко автонавантажувачів Kalmar ECD 90-6L в кількості 3 шт. ПАТ Ковельмолоко платіжками від 01.10.2016 №1 та №2 в адресу ТОВ Бріс ЛТД здійснено перерахування коштів (як попередня оплата) на загальну суму 2599940,19 грн., в т.ч. ПДВ 433323,37 грн., за автонавантажувачі. ПАТ Ковельмолоко в ході перевірки представлено угоду від 28.12.2015 про розірвання договору купівлі-продажу від 11.09.2015 №77, згідно з якою сторони прийшли згоди розірвати даний договір у зв'язку з неможливістю продавця поставити даний товар, при цьому продавець зобов'язувався повернути суму попередньої оплати в строк до 24.06.2016. ТОВ Бріс ЛТД сума попередньої оплати повернута не була.

ПАТ Ковельмолоко в ході перевірки представлено укладений правочин про відступлення права вимоги від 11.05.2016, згідно з яким ПАТ Ковельмолоко як первісний кредитор відступив, а ТОВ Справа наша як новий кредитор прийняв на себе право вимоги виконання зобов'язань ТОВ Бріс ЛТД як боржника по проведенню розрахунків згідно з угодою від 28.12.2015 про розірвання договору купівлі-продажу від 11.09.2015 №77 в розмірі 2599940,19 грн. На момент проведення перевірки дана дебіторська заборгованість не повернута та обліковується за новим кредитором ПрАТ Галичина .

Контролюючим органом зроблено висновок про те, що ПАТ Ковельмолоко повинно було скласти у травні 2016 зведену податкову накладну та провести її реєстрацію в ЄРПН на суму вищенаведеної операції із здійсненої в адресу ТОВ Бріс ЛТД попередньої оплати за товари, постачання яких не здійснюватиметься, як такої, що не є господарською діяльністю платника податку на загальну суму 2599940,19 грн., в т.ч. ПДВ 433323,37 грн., тобто здійснити коригування податкового кредиту шляхом нарахування податкових зобов'язань за алгоритмом, передбаченим п.198.5 ст.198 ПК України.

Однак, позивач зазначає, що в силу вимог п.198.5 ст.198 ПК України нарахування податкових зобов'язань проводиться виключно в тому разі, коли товари/послуги, необоротні активи фактично отримані платником та фактично починають використовуватись в неоподатковуваних операціях. Відтак, оскільки товари від ТОВ Бріс ЛТД не були отримані ПАТ Ковельмолоко та в жодних операціях не використовувались, у останнього були відсутні підстави для коригування податкового кредиту.

Також в акті перевірки вказується на порушення ПАТ Ковельмолоко п.188.1 ст.188 ПК України в частині заниження бази оподаткування з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів ПАТ Діамантбанк на суму 6636000,00 грн., в результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 1327200,00 грн. за звітний період січень 2016.

Натомість позивач вказує, що 10.04.2017 подав до Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється, лютий 2016 та додатки 5 до податкової декларації з ПДВ, в яких збільшив суму податкового зобов'язання з ПДВ на 1327200,00 грн. за господарськими операціями з ПАТ Діамантбанк . Даний уточнюючий розрахунок не було визнано як податкову звітність згідно з повідомленням Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 14.04.2017 №874/03-06 з підстав, не передбачених ст.ст.48, 49 ПК України, що є самостійним предметом оскарження платником податків. За вказаних обставин, позивач вказує на неправомірність висновків податкового органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ, оскільки товариство виправило помилку шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Крім того, позивач вважає безпідставними висновки контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за операціями по списанню товарно-матеріальних цінностей у 2015 та 2016 роках у зв'язку з не складенням зведеної податкової накладної на підставі п.198.5 ст.198 ПК України.

При цьому товариство зазначає, що в ході проведення внутрішньої перевірки було виявлено порушення ведення бухгалтерського обліку, а саме: проводилось списання зіпсованої тари у кількісних показниках, проте така тара продовжувала обліковуватись за вартісними показниками. У 2016 ПАТ Ковельмолоко було виправлено помилки, які накопичувались з 2011 року, і проведено списання зіпсованої тари у вартісному показнику 8906120,72 грн. Товариство вказує, що не здійснювало використання списаної тари в жодних неоподатковуваних операціях через її непридатність, а тому не було передбачених п.198.5 ст.198 ПК України правових підстав для складання зведеної податкової накладної та її реєстрації в ЄРПН.

Крім того, товариство вказує не безпідставність висновків контролюючого органу про необхідність нарахування на суму списаної дебіторської заборгованості податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до вимог п.198.5 ст.198 ПК України на загальну суму 11033122,00 грн.

При цьому зазначає, що у 2015 та 2016 роках товариство списало дебіторську заборгованість, в тому числі по здійсненій попередній оплаті за товари (роботи, послуги), як безнадійну на загальну суму 66198130,74 грн. Оскільки товари, за які здійснювалась попередня оплата, не були отримані, тому не було передбачених п.198.5 ст.198 ПК України правових підстав для нарахування податкових зобов'язань в сумі 11033122,00 грн. виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, складання податкової накладної і її реєстрації в ЄРПН. На підтвердження неправомірності висновків ГУ ДФС у Волинській області в цій частині зазначає про те, що аналогічна позиція з даного питання викладена ДФС України у рішенні від 06.06.2016 №12396/6/99-99-11-02-01-05 за результатами розгляду скарги ПАТ Ковельмолоко на податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, що було прийняте внаслідок встановлення ідентичного порушення.

У запереченнях на адміністративний позов від 17.08.2017 (т.1, а.с.127-129) відповідач позовні вимоги ПАТ Ковельмолоко не визнав, зазначивши, що в ході перевірки виявлено відображення товариством по бухгалтерському обліку операцій зі списання товарно-матеріальних цінностей як нестачі і втрати від псування цінностей (тара) вартістю 8906120,72 грн. за звітний період 2016 рік, однак документів бухгалтерського обліку (рішення керівника про списання активів, акти списання тощо) в підтвердження такого списання не було надано. На порушення вимог п.198.5 ст.198 ПК України позивач не склав зведену податкову накладну та не зареєстрував її в ЄРПН на суму вказаних операцій зі списання по бухгалтерському обліку товарно-матеріальних цінностей як не пригідних до використання, тобто їх переміщення як виробничих необоротних активів в межах балансу підприємства шляхом їх передачі для невиробничого використання, внаслідок чого занизив податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 2078382,00 грн.

Поряд з цим перевіркою встановлено, що між ПАТ Ковельмолоко (заставодавець) та ПАТ Діамантбанк (заставодержатель) було укладено договір застави обладнання від 25.11.2015 №471/8, за яким заставодавець в рахунок часткового виконання зобов'язання позичальника за договором кредитної лінії передає, а заставодержатель приймає у власність предмет застави (обладнання), вартістю 9160334,00 грн. На виконання умов вказаного договору товариство в січні 2016 передало у власність банку обладнання на загальну суму 9160334,00 грн., в т.ч. ПДВ 1526722,33 грн., та зареєструвало податкову накладну в ЄРПН від 28.01.2016 №2 на постачання вказаного товару на загальну суму 1197133,98 грн., в т.ч. ПДВ 199522,33 грн. За вказаною операцією контролюючий орган правомірно встановив порушення ПАТ Ковельмолоко п.188.1 ст.188 ПК України щодо заниження бази оподаткування з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів ПАТ Діамантбанк на суму 6636000,00 грн., у результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 1327200,00 грн. за звітний період січень 2016.

Крім того, в ході перевірки встановлено списання товариством протягом 2015-2016 років як безнадійної дебіторську заборгованість у вигляді передоплати у сумі 57071951,00 грн., при цьому за даними податкового обліку з ПДВ ПАТ Ковельмолоко не здійснило нарахування податкових зобов'язань виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, та не склало податкову накладну і не зареєструвало її в ЄРПН. Контролюючий орган вказує, що списання позивачем безнадійної дебіторської заборгованості, в тому числі з виданих авансів, свідчить про невиконання постачальниками умов договорів постачання товарів, а також те, що фактичної поставки товарів/послуг не відбудеться, відповідно такі товари/послуги в операціях, що є господарською діяльністю платника податків, не будуть використовуватись. Відтак, оскільки борг постачальника перед покупцем за непоставлені товари/послуги скасовується і в подальшому постачання товарів/послуг не здійснюватиметься, то вважається, що операція з постачання відсутня, що є наслідком коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту за алгоритмом, передбаченим п.198.5 ст.198 ПК України.

Водночас в ході перевірки встановлено, що згідно з даними ЄРПН ТОВ Бріс ЛТД зареєстрована 14.10.2015 податкова накладна від 30.09.2015 №46 на загальну суму 2599940,19 грн., в т.ч. ПДВ 433323,37 грн., щодо постачання згідно з договором купівлі-продажу від 11.09.2015 №77 в адресу ПАТ Ковельмолоко автонавантажувачів Kalmar ECD 90-6L в кількості 3 шт. За даними податкового обліку товариство суму ПДВ 433323,37 грн. на підставі вказаної податкової накладної відображено у складі податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2015. Під час перевірки ПАТ Ковельмолоко представлено угоду від 28.12.2015 про розірвання договору купівлі-продажу із ТОВ Бріс ЛТД , за якою продавець зобов'язувався повернути суму попередньої оплати за товар в строк до 24.06.2016, яка не була повернута. ПАТ Ковельмолоко 11.05.2016 укладений правочин про відступлення права вимоги, згідно з яким товариство передало ТОВ Справа наша право вимоги зобов'язань ТОВ Бріс ЛТД . Оскільки постачання товарів ТОВ Бріс ЛТД не здійснюватиме, тобто операція з постачання відсутня, тому відповідач вказує про порушення товариством вимог п.198.5 ст.198 ПК України в частині не здійснення коригування податкового кредиту, не складення зведеної податкової накладної в травні 2016 та відсутність її реєстрації в ЄРПН на суму ПДВ 433323,37 грн.

З врахуванням вищевикладеного ГУ ДФС у Волинській області просить відмовити в задоволенні позову ПАТ Ковельмолоко повністю.

Ухвалою суду від 22.09.2017 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №803/911/17 за позовом ПАТ Ковельмолоко до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Волинській області про визнання дій щодо невизнання податковою звітності уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється, протиправними.

Ухвалою суду від 29.05.2018 поновлено провадження у справі у зв'язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення.

У додаткових поясненнях до позовної заяви від 23.07.2018 (т.2, а.с.134-140) ПАТ Ковельмолоко зазначило, що відповідач помилково застосовує до спірних правовідносин, що виникли за господарськими операціями із ТОВ Бріс ЛТД , положення п.198.5 ст.198 ПК України, оскільки в даному випадку слід застосовувати норми п.192.1 ст.192 ПК України, які визначають порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту при поверненні суми попередньої оплати товарів/послуг. Оскільки сума попередньої оплати ТОВ Бріс ЛТД не була повернута позивачу, відтак у останнього не було обов'язку здійснювати відповідні коригування сум ПДВ. Водночас по спірних правовідносинах щодо списання товарно-матеріальних цінностей товариство вказує, що в ході перевірки контролюючий орган не встановив факт придбання позивачем списаних ТМЦ із ПДВ у складі їх ціни та включення його до складу податкового кредиту, що в свою чергу передбачає нарахування податкових зобов'язань в разі списання таких ТМЦ. Отже, висновок ГУ ДФС у Волинській області про заниження податкових зобов'язань по операціях зі списання тари не ґрунтується на відповідних доказах.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог ПАТ Ковельмолоко , просив відмовити в задоволенні позову товариства повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 27.02.2017 по 20.03.2017 ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Ковельмолоко з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 24.02.2017, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 24.02.2017, про що складено акт від 28.03.2017 №782/03-06-14 (т.1, а.с.12-40).

У висновках акту перевірки від 28.03.2017 №782/03-06-14 зазначено, зокрема, про порушення ПАТ Ковельмолоко п.188.1 ст.188, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ всього на загальну суму 14872027,00 грн., в тому числі: за травень 2015 - 11161122,00 грн., за січень 2016 - 3276853,00 грн., за травень 2016 - 434052,00 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав до контролюючого органу заперечення на нього від 10.04.2017 №07/04-01, які останнім були відхилені згідно з листом від 20.04.2017 №2834/10/03-20-14-07-12 Про результати розгляду заперечень (т.1, а.с.41-62).

На підставі акту перевірки від 28.03.2017 №782/03-06-14 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.04.2017 №000311407, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 14872027,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - 14872027,00 грн. (т.1, а.с.63).

Позивач оскаржував вказане податкове повідомлення-рішення до ДФС України шляхом подання скарги від 05.05.2017 за №05/05-01, яка своїм рішенням про результати розгляду скарги від 03.07.2017 №14238/6/99-99-11-01-02-25 залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (т.1, а.с.64-90).

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ фірма Бріс ЛТД (Продавець) та ПАТ Ковельмолоко (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 11.09.2015 №77 (т.1, а.с.133-134). Відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця автонавантажувач Kalmar ECD 90-6L, 2005 року випуску, в кількості 3 шт. Загальна вартість товару складає 2599940,19 грн. в т.ч. ПДВ - 20%. Покупець сплачує аванс в сумі 2599940,19 грн. в т.ч. ПДВ - 20%, протягом 15-ти календарних днів з дня підписання даного договору.

На виконання умов вказаного договору ПАТ Ковельмолоко платіжками від 01.10.2016 №1 та №2 в адресу ТОВ фірма Бріс ЛТД здійснено перерахування коштів (як попередня оплата) на загальну суму 2599940,19 грн., в т.ч. ПДВ 433323,37 грн., за автонавантажувачі, що підтверджується банківською випискою (т.1, а.с.135), а ТОВ Бріс ЛТД 14.10.2015 зареєструвало в ЄРПН податкову накладну від 30.09.2015 №46 на загальну суму 2599940,19 грн., в т.ч. ПДВ 433323,37 грн. (т.1, а.с.136-137).

В подальшому, 28.12.2015 між ТОВ фірма Бріс ЛТД (Продавець) та ПАТ Ковельмолоко (Покупець) укладено угоду про розірвання договору купівлі-продажу від 11.09.2015 №77 (т.1, а.с.138), згідно з якою сторони прийшли згоди розірвати даний договір у зв'язку з неможливістю продавця поставити даний товар, при цьому продавець зобов'язувався повернути суму попередньої оплати в строк до 24.06.2016. ТОВ Бріс ЛТД сума попередньої оплати повернута не була.

11.05.2016 між ПАТ Ковельмолоко (Первісний кредитор), ТОВ Справа наша (Новий кредитор) та ТОВ фірма Бріс ЛТД (Боржник) укладено правочин про відступлення права вимоги (т.1, а.с.139), згідно з яким ПАТ Ковельмолоко як первісний кредитор відступив, а ТОВ Справа наша як новий кредитор прийняв на себе право вимоги виконання зобов'язань ТОВ фірма Бріс ЛТД як боржника по проведенню розрахунків згідно з угодою від 28.12.2015 про розірвання договору купівлі-продажу від 11.09.2015 №77 в розмірі 2599940,19 грн.

На момент проведення перевірки та на момент розгляду справи судом дана дебіторська заборгованість не повернута та обліковується за новим кредитором ПрАТ Галичина .

Як слідує з акту перевірки від 27.03.2017 №746/14-07/00444636, контролюючим органом зроблено висновок про те, що ПАТ Ковельмолоко повинно було скласти у травні 2016 зведену податкову накладну та провести її реєстрацію в ЄРПН на суму вищенаведеної операції із здійсненої в адресу ТОВ фірма Бріс ЛТД попередньої оплати за товари, постачання яких не здійснюватиметься, як такої, що не є господарською діяльністю платника податку на загальну суму 2599940,19 грн., в т.ч. ПДВ 433323,37 грн., тобто здійснити коригування податкового кредиту шляхом нарахування податкових зобов'язань за алгоритмом, передбаченим п.198.5 ст.198 ПК України.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на таке.

Так, в силу вимог п.198.5 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, нарахування податкових зобов'язань за правилами, визначеними п.198.5 ст.198 ПК України, проводиться виключно в тому разі, коли товари/послуги, необоротні активи фактично отримані платником та починають використовуватись в неоподатковуваних операціях.

Таким чином, оскільки товари від ТОВ фірма Бріс ЛТД не були отримані ПАТ Ковельмолоко та в жодних операціях не використовувались, у останнього були відсутні підстави для коригування податкового кредиту. Відтак, контролюючий орган помилково застосовує до спірних правовідносин положення п.198.5 ст.198 ПК України, оскільки нормами ПК України визначено інший порядок оподаткування даних операцій.

Зокрема, відповідно до п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Отже, необхідною передумовою коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту є фактичне повернення постачальником суми попередньої оплати за товари/послуги, що в свою чергу, повністю узгоджується з положеннями п.187.1 ст.187 ПК України, згідно якого датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку.

Відтак, оскільки попередня оплата ТОВ фірма Бріс ЛТД не була повернута позивачу, тому у товариства не було підстав для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту. При цьому суд зазначає, що факт відступлення товариством права вимоги виконання зобов'язань ТОВ фірма Бріс ЛТД іншому кредиторові не може бути безумовною підставою для коригування в податковому обліку сум ПДВ, оскільки таке коригування повинно здійснюватись лише в разі надходження відповідних коштів (в сумі попередньої оплати) на рахунок позивача, чого в даному випадку не відбулось.

Таким чином, оскільки ні в ході проведення перевірки, ні в ході розгляду справи судом відповідачем не доведено факту повернення коштів попередньої оплати, як умови коригування ПАТ Ковельмолоко податкового кредиту за господарськими операціями із ТОВ фірма Бріс ЛТД , тому суд приходить до висновку про безпідставність донарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ на суму 433323,37 грн. за травень 2016 року.

Крім того, актом зазначеної вище перевірки від 28.03.2017 №782/03-06-14 встановлено, що ПАТ Ковельмолоко у рядку 2180 Інші операційні витрати у звіті про фінансові результати за звітний 2015 рік та 2016 рік відображено операції зі списання по бухгалтерському обліку підприємства ТМЦ як нестачі і втрати від псування цінностей (тара, етикетки, плівка тощо) вартістю 10391911,38 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 1485790,66 грн. та за 2016 рік на суму 8906120,72 грн. Відповідних підтверджуючих документів бухгалтерського обліку (рішення керівника про списання даних активів, акти списання тощо) в підтвердження такого списання підприємством не надано.

В ході перевірки встановлено відсутність складання підприємством зведеної податкової накладної та реєстрації в ЄРПН на суму вищенаведених операцій із списання по бухгалтерському обліку підприємства ТМЦ як не пригідних для використання, тобто їх переміщення як виробничих необоротних активів в межах балансу підприємства шляхом їх передачі для невиробничого використання на загальну суму 8906120,72 грн., в т.ч. ПДВ 2078382,00 грн., в результаті чого контролюючий орган дійшов висновку про порушення вимог п.198.5 ст.198 ПК України та заниження ПАТ Ковельмолоко податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2078382,00 грн., в т.ч. за травень 2015 року на суму 297158,00 грн. та за січень 2016 року на суму 1781224,00 грн.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки позивачем надано контролюючому органу акт списання №КМЗ00000252 від 25.05.2015, згідно з яким списано ТМЦ як такі, що не використовуються в господарській діяльності, на суму 1485790,66 грн. (т.1, а.с.231).

Із пояснень позивача слідує, що в ході проведення інвентаризації товариством було виявлено порушення ведення бухгалтерського обліку, а саме проводилося списання зіпсованої тари протягом 2012-2013 років у кількісних показниках, проте така продовжувалася обліковуватися за вартісними показниками. Актом інвентаризації від 31.01.2016 №1 встановлено факт нестачі тари, тарних матеріалів та інших ТМЦ на загальну суму 9006120,72 грн. (т.1, а.с.229-230).

В результаті виправлення вказаного порушення товариством складено акт списання №КМЗ00000002 від 31.01.2016 на суму 9006120,72 грн. та проведено по бухгалтерському обліку списання частини зіпсованої тари у вартісному показнику на суму 8906120,72 грн. (т.1, а.с.233).

Як зазначено вище, в силу вимог п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку про те, що податкові зобов'язання нараховуються платником податків у разі списання не будь-яких ТМЦ, а лише тих, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до податкового кредиту.

Однак, в ході перевірки контролюючий орган не встановив, а під час розгляду справи належними та допустимими доказами не довів факт придбання позивачем списаних ТМЦ із ПДВ у складі їх ціни та включення його до складу податкового кредиту, що в свою чергу передбачає нарахування податкових зобов'язань в разі списання таких ТМЦ. Отже, висновок ГУ ДФС у Волинській області про заниження податкових зобов'язань по операціях зі списання тари не ґрунтується на відповідних доказах.

Відтак, з врахуванням встановлених обставин справи, суд погоджується з позицією позивача та вважає безпідставними висновки контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань з ПДВ за операціями по списанню ТМЦ у 2015 та 2016 роках у зв'язку з не складенням зведеної податкової накладної на підставі п.198.5 ст.198 ПК України.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність передбачених п.198.5 ст.198 ПК України правових підстав для донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за операціями зі списання по бухгалтерському обліку підприємства ТМЦ, як непригідних для використання, в сумі 2078382,00 грн.

Крім того, суд також погоджується з позицією позивача про безпідставність висновків контролюючого органу про необхідність нарахування на суму списаної дебіторської заборгованості податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до вимог п.198.5 ст.198 ПК України на загальну суму 11033122,00 грн. з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів перевірки, ПАТ Ковельмолоко за відповідні звітні періоди 2015 року та 2016 року відображено списання дебіторської заборгованості, в тому числі по здійсненій попередній оплаті за товари (роботи, послуги) як безнадійної відповідно до пп.14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПК України, на загальну суму 11033122 грн., в т.ч. за травень 2015 року на суму 10863964 грн. (10863964,01 грн.), за січень 2016 року на суму 168429 грн. (168428,60 грн.) та за травень 2016 року на суму 729 грн. (729,14 грн.).

Відповідно до пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Згідно з п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому (п. 3 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73).

За змістом п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Таким чином, списання дебіторської заборгованості є лише вилученням з балансу підприємства такої заборгованості.

Водночас позиція контролюючого органу щодо застосування до даних правовідносин положень п.198.5 ст.198 ПК України є безпідставною, оскільки товари не були отримані та не почали використовуватись в неоподатковуваних операціях, при цьому, як зазначалось вище, порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту по здійсненій попередній оплаті за товари/послуги визначений ст.192 ПК України.

Разом з тим, правовий аналіз статті ст.192 ПК України свідчить, що вона не може бути застосована до правовідносин зі списання дебіторської заборгованості, оскільки регулює випадки, коли після постачання товарів/послуг змінилася сума компенсації їх вартості, у випадках: перегляду цін, повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

Таким чином, оскільки позивачем не було отримано товари, за які здійснювалась передоплата, що не заперечується сторонами, і така дебіторська заборгованість набула статусу безнадійної, тому відсутні правові підстави передбачені п.198.5 ст.198 ПК України для нарахування податкових зобов'язань в сумі 11033122,00 грн., виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, складання податкової накладної і її реєстрації в ЄРПН.

При цьому суд звертає увагу, що питання податкових наслідків визнання ПАТ Ковельмолоко безнадійною дебіторської заборгованості МПП ВКФ Інвест-VEZ (код ЄДРПОУ 14343471) в сумі 56881233,36 грн. вже було предметом перевірки та адміністративного узгодження податкового зобов'язання.

Так, Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Ковельмолоко з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами проведення якої складено акт від 14.01.2016 №43/03-06-22-00444636 (т.1, а.с.168-216). У вказаному акті, зазначено, що ПАТ Ковельмолоко слід було нарахувати на суму безнадійної дебіторської заборгованості МПП ВКФ Інвест-VEZ в сумі 56881233,36 грн. податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 9480205,54 грн.

Рішенням ДФС України про результати розгляду повторної скарги від 06.06.2016 №12396/6/99-99-11-02-01-05 (т.1, а.с.217-225) скарга ПАТ Ковельмолоко задоволена частково, зокрема скасовано податкові повідомлення-рішення в частині правовідносин зі списання дебіторської заборгованості МПП ВКФ Інвест-VEZ . При цьому ДФС України зазначила, що визнання дебіторської заборгованості перед покупцем безнадійною не є підставою для коригування сум податкового кредиту за правилами п.198.5 ст.198 ПК України. Оскільки будь-якої заміни компенсації вартості товарів не відбулося, а попередня оплата повернута не була, тому відсутні підстави для коригування сум податкового кредиту.

Відтак, висновок ГУ ДФС у Волинській області про необхідність нарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму списаної безнадійної дебіторської заборгованості не ґрунтується на нормах податкового законодавства. За наведених підстав суд дійшов висновку про те, що збільшення контролюючим органом суми грошового зобов'язання з ПДВ за операціями зі списання безнадійної дебіторської заборгованості на загальну суму 11033122,00 грн. є неправомірним.

Крім того, перевіркою встановлено, що між ПАТ Ковельмолоко (заставодавець) та ПАТ Діамантбанк (заставодержатель) було укладено договір застави обладнання від 25.11.2015 №471/8 (т.1, а.с.140-149), за яким заставодавець в рахунок часткового виконання зобов'язання позичальника за договором кредитної лінії передає, а заставодержатель приймає у власність предмет застави (обладнання), вартістю 9160334,00 грн. На виконання умов вказаного договору товариство в січні 2016 передало у власність банку обладнання на загальну суму 9160334,00 грн., в т.ч. ПДВ 1526722,33 грн., та зареєструвало податкову накладну в ЄРПН від 28.01.2016 №2 на постачання вказаного товару на загальну суму 1197133,98 грн., в т.ч. ПДВ 199522,33 грн. (т.1, а.с.162-164). За вказаною операцією контролюючий орган встановив порушення ПАТ Ковельмолоко п.188.1 ст.188 ПК України щодо заниження бази оподаткування з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів ПАТ Діамантбанк на суму 6636000,00 грн., у результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 1327200,00 грн. за звітний період січень 2016 року.

Позивач не погоджується із висновком відповідача про заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ на 1327200,00 грн. за звітний період січень 2016 року у результаті операції з передачі обладнання у власність ПАТ Діаманбанк , оскільки сума ПДВ в розмірі 1327200,00 грн. включена до складу податкових зобов'язань товариства за січень 2016 року та лютий 2016 року в повному обсязі, що підтверджується відповідними деклараціями (в т.ч. уточнюючою).

Так, 10.04.2017 позивачем до Ковельської ОДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється лютий 2016 року та додатки 5 до податкової декларації з ПДВ, в яких збільшено суму податкового зобов'язання на суму 1327200,00 в результаті господарських операцій із ПАТ Діамантбанк . Однак вказаний уточнюючий розрахунок не було визнано як податкову звітність згідно повідомлення Ковельської ОДПІ від 14.04.2017 №874/03-06 з підстав, не передбачених ст.ст.48, 49 ПК України, що стало самостійним предметом оскарження платником податків.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №803/911/17 (т.2, а.с.94-96), яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (т.2, а.с.97-102), відмовлено в задоволенні адміністративного позову ПАТ Ковельмолоко до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС України у Волинській області про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо невизнання податковою звітністю уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість із Додатками 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, поданих позивачем 10.04.2017. Вказана постанова суду набрала законної сили 31.01.2018.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2017 у справі №803/911/17, яка набрала законної сили, встановлено правомірність дій контролюючого органу щодо невизнання податковою звітністю уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість із Додатками 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, поданих позивачем 10.04.2017, тому в силу вимог частини першої статті 78 КАС України вказана обставина при розгляді цієї справи не доказується.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Отже, оскільки на виконання договору про задоволення вимог заставодержателя від 27.11.2015 ПАТ Ковельмолоко передало у власність ТОВ Діамантбанк обладнання на загальну суму 9160334,00 грн., в т.ч. ПДВ 1526722,33 грн., тому зобов'язане було виписати податкову накладну та зареєструвати її ЄРПН на повну суму поставки.

Відтак, зазначені вище обставини, дають суду підстави дійти висновку про правомірність визначення відповідачем грошового зобов'язання ПАТ Ковельмолоко з ПДВ в сумі 1327200,00 грн. за звітний період січень 2016 року, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2017 №0000311407 в частині донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1327200,00 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення частково шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.04.2017 року №0000311407 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму податкових зобов'язань в розмірі 13544827,00 грн., та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається із матеріалів справи, за подання даного адміністративного позову про оскарження податкового повідомлення-рішення від 24.04.2017 року №0000311407 позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 223080,40 грн. (т.1, а.с.99-100), позивач сплатив судовий збір в розмірі 1600,00 грн. згідно з квитанцією про сплату від платіжним дорученням від 17.07.2017 №79372 (т.1, а.с.2), а сплата частини судового збору в розмірі 221480,40 грн. згідно ухвали суду від 07.07.2017 була відстрочена до ухвалення судового рішення у даній справі (т.1, а.с.122).

Враховуючи, що в задоволені позовних вимог в частині донарахування грошових зобов'язань з ПДВ на суму 1327200,00 грн. відмовлено, а позовна вимога в цій частині повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 19908,00 грн. (1327200,00 грн. х 1,5%), тому з позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 18308,00 грн. (19908,00 грн. - 1600,00 грн.).

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 24 квітня 2017 року №0000311407 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму податкових зобов'язань в розмірі 13544827,00 грн. (тринадцять мільйонів п'ятсот сорок чотири тисячі вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Ковельмолоко (Волинська область, місто Ковель, вулиця Ватутіна, будинок 114, код ЄДРПОУ 00444636) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 18308,00 грн. (вісімнадцять тисяч триста вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 06 серпня 2018 року.