Рішення

від 03.08.2018 по справі 815/767/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/767/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

представника позивача Галюров М.Ю., (за довіреністю),

представника відповідача Головінський Д.В., (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства СТЕП до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство СТЕП (65125, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 56, код ЄДРПОУ 23989120) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0004761415 від 02.02.2018 року, яким Приватному підприємству СТЕП було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 508955,00 грн. (з яких за податковими зобов'язаннями - 407164,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 101791,00 грн.) та №004831415 від 02.02.2018 року, яким Приватному підприємству СТЕП було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 458060,00 грн. (з яких за податковими зобов'язаннями - 366448,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 91612,00 грн.).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.02.2018 року по справі відкрито провадження та ухвалено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

На підставі Розпорядження в.о. керівника апарату суду від 08.05.18 року 164 та у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Стеценко О.О., призначено повторний автоматизований розподіл головуючого по справі №815/767/18.

Відповідно до повторного протоколу автоматичного розподілу справ від 08 травня 2018 року визначено головуючого суддю Корой С.М.

Зміна складу суду відбулась на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 15 травня 2018 року прийнято до свого провадження адміністративну справу та розпочато розгляд адміністративної справи спочатку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності позивача у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, враховуючи, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, Відповідач, вказує на те, що позивачем первинними документами, відповідно ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., не підтверджено здійснення господарських операцій з контрагентами, посилаючись на недостатність у них трудових та матеріальних ресурсів для виготовлення реалізованих товарів, надання послуг, неможливість проведення зустрічних звірок, відсутність складських приміщень, відсутність за податковою адресою тощо, що, на думку відповідача, свідчить про безтоварність господарських операцій позивача з контрагентами постачальниками.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, зокрема, що здійснюючи оплату за придбані товари підприємство фактично витрачало на їх придбання певні кошти, а в подальшому використовувало ці товари у своїй господарській діяльності, тобто здійснювало витрати та отримувало доходи. Крім того позивач зазначив, що податкове законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет дотримання ним вимог податкового законодавства та його знаходження за юридичною адресою перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

У судове засідання 02.08.2018 року сторони прибули, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення заперечував.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, пункту 77.1., пункту 77.4. статті 77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за IV квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.11.2017 № 5847, проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства Степ , з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт № 810/15-32-14-15/23989120 від 19.12.2017 року, відповідно до висновків якого позивачем порушено п. 44.1, п, 44.2 ст. 44, пп. 134.1,1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України ст. 1 п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1, п.2.4, п.2.8, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за№ 168/704 (зі змінами та доповненнями). Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290. зареєстрованого в. Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 366448 грн., а також п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 407164 грн., у тому числі по податковому періоду: січень 2016 року в сумі 4072 грн,; лютий 2016 року в сумі 39578 грн., березень 2016 року в сумі 53989 грн. жовтень 2016 року в сумі 92125 грн., листопад 2016 року в сумі 94974 грн., грудень 2016 року в сумі 122426 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0004761415 від 02.02.2018 року, яким Приватному підприємству СТЕП було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 508955,00 грн. (з яких за податковими зобов'язаннями - 407164,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 101791,00 грн.) та №004831415 від 02.02.2018 року, яким Приватному підприємству СТЕП було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на суму 458060,00 грн. (з яких за податковими зобов'язаннями - 366448,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 91612,00 грн.).

Позивач вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що мають бути скасовані, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

За приписами п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Частинами 1, 2 ст.9 Закону України №996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону України №996-XIV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, відсутність первинних документів, які підтверджують проведення господарських операцій (платіжні документи, видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт тощо) безспірно позбавляє платника податку права на включення сплачених (нарахованих) сум за такими операціями до валових витрат та до податкового кредиту.

Зі змісту вказаних приписів вбачається, що право на податковий кредит виникає при наявності одночасно двох обов'язкових умов: за умови придбання товарів (послуг) чи основних фондів з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності та при наявності податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Кодексу. При цьому право на податковий кредит залежить від того, чи відбувся факт придбання товару або оплати за нього.

Згідно з п.п.2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Відтак, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами. Крім того, оцінці суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (послуг) в межах господарської діяльності.

Отже, під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

За приписами п.44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 135.2 ст. 135 ПК України).

Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.4 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що ПП СТЕП в періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 рр згідно даних регістрів бухгалтерського обліку було оприбутковано на баланс підприємства товарно-матеріальні цінності: будівельної, сантехнічної, господарської, побутово-хімічної групи, електротовари, будівельний інструмент, інші матеріали на загальну суму 2035821 грн.

Судом встановлено, що між позивачем та контрагентами - ТОВ Атлас флайт ; ТОВ Оптима- експерт ; ТОВ Укрекспопро ; ТОВ Укрексполайн ; ТОВ Алвар груп ; ТОВ Амега трейд пром ; ТОВ Демін ; ТОВ Білтмор укладено типові договори, згідно яких , суб'єкти господарської діяльності є постачальниками, а ПП СТЕП - платником. У відповідності до умов договорів: Постачальник зобов'язаний поставити будгоспхімтовари, електротовари, інструмент, сантехнічні вироби, лакі, фарби і др. матеріали (далі - товар ), а Платник зобов'язаний прийняти товар та сплатити його вартість згідно умов даного договору. Оплата здійснюється Платником за товар згідно рахунку-фактуру або накладної, який Постачальник виставляє на адресу Платника . За згодою сторін постачання товару здійснюється транспортом Платника , або за домовленістю сторін. Постачання замовленого товару здійснюється Постачальником не пізніше 10 календарних днів з дати оплати.

Під час розгляду справи судом встановлено, а сторонами не заперечувався той факт, що згідно наданих до перевірки первинних документів за контрагентами ТОВ Атлас флайт , код за ЄДРПОУ 39915691; ТОВ Оптима-експерт , код за ЄДРПОУ 39941208; ТОВ Укрекспопро , код за ЄДРПОУ 40779864; ТОВ Укрексполайн , код за ЄДРПОУ 40781601; ТОВ Алвар груп /ТОВ Амега трейд пром , код за ЄДРПОУ 40771515; ТОВ Демін , код за ЄДРПОУ 40934178; ТОВ Білтмор , код за ЄДРПОУ 40938172, в договорах не визначено місця, конкретних умов поставки (доставки) товарів, у видаткових накладних (в рахунках на оплату) також умови та місце поставки (доставки) не визначено, крім того товарно-транспортну документацію в ході перевірки не надано. Також, у видаткових накладних відсутній підпис матеріально-підзвітної особи ПП СТЕП , що засвідчує факт прийняття товарів (зазначено тільки ПІБ директора ПП СТЕП . Крім того, під час проведення перевірки відповідачу не надані супровідні документи, що посвідчують якість та комплектність товару (технічні паспорти, сертифікати, посвідчення якості тощо), та/або акти про фактичну наявність товару, фактичну якість та комплектність товару, а також відповідно відсутні супровідні документи.

Відповідач вказує на те, що з метою з'ясування реальності здійснення придбання товарно-матеріальних цінностей від вищевказаних постачальників, в ході перевірки була використана податкова інформація, яка зібрана згідно зі ст.ст. 72 і 73 Податкового кодексу України та опрацьована відповідно до вимог п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України, а саме: Щодо ТОВ Атлас флайт , код за ЄДРПОУ 39915691 податкова звітність з податку на прибуток за 2016 рік до контролюючого органу не надана, фінансова звітність до контролюючого органу не надано. Згідно Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ чисельність працюючих -1 особа.

Щодо контрагента позивача - ТОВ Оптима-експепт , код за ЄДРПОУ 39941208 перевіркою встановлено, що надана, фінансова звітність до контролюючого органу не надана, дата подання останньої податкової звітності - 02.09.2016. Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ чисельність працюючих - 1 особа.

Щодо контрагента позивача -ТОВ Укрекспопро , код за ЄДРПОУ 40779864 перевіркою встановлено, що податкова звітність з податку на прибуток за 2016 рік до контролюючого органу не надана, фінансова звітність до контролюючого органу не надано.

Згідно Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ чисельність працюючих - 1 особа.

Щодо контрагента позивача ТОВ Укрексполайн , код за ЄДРПОУ 40781601 перевіркою встановлено, що податкова звітність з податку на прибуток за 2016 рік до контролюючого органу не надана, фінансова звітність до контролюючого органу не надано. Згідно Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) накористь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ чисельність працюючих - 1 особа.

Щодо ТОВ Алвар груп /ТОВ Амега трейд пром , код за ЄДРПОУ 40771515 Податкова звітність з податку на прибуток за 2016 рік до контролюючого органу не надана, фінансова звітність до контролюючого органу не надано, дата подання останньої податкової звітності -19.01.2017. Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ чисельність працюючих - 1 особа.

Щодо ТОВ Демін код за ЄДРПОУ 40934178, податкова звітність з податку на прибуток за 2016 рік до контролюючого органу не надана, фінансова звітність до контролюючого органу не надано, дата подання останньої податкової звітності - 12.01.2017.

Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ чисельність працюючих -1 особа.

Щодо ТОВ Білтмор , код за ЄДРПОУ 40938172, податкова звітність з податку на прибуток за 2016 рік до контролюючого органу не надана, фінансова звітність до контролюючого органу не надано, дата подання останньої податкової звітності -19.01.2017.

Згідно податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1-ДФ чисельність працюючих - 1 особа.

Відтак, суд погоджується з твердженням відповідача, що згідно баз даних податкового органу здійснено аналіз та встановлено, що за суб'єктами господарської діяльності: ТОВ Атлас флайт , код за ЄДРПОУ 39915691; ТОВ Оптима-експерт , код за ЄДРПОУ 39941208; ТОВ Укрекспопро , код за ЄДРПОУ 40779864; ТОВ Укрексполайн , код за ЄДРПОУ 40781601; TOB Алвар груп /ТОВ Амега трейд пром , код за ЄДРПОУ 40771515; ТОВ Демін , код за ЄДРПОУ 40934178; TOB Білтмор , код за ЄДРПОУ 40938172 - відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби, відсутні належні трудові ресурси, в т.ч. технічний персонал, фактичні виробничі потужності/активи для постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу ПП СТЕП .

Відтак, враховуючи надані до перевірки документами для підтвердження операції, проводки в бухгалтерському обліку щодо придбання товарно-матеріальних цінностей: будівельної, сантехнічної, господарської, побутово-хімічної групи, електротовари, будівельний інструмент, інші матеріали загальною вартістю 2035821 грн., з врахуванням існуючої податкової інформації, позивачем не підтверджено факт придбання відповідних товарів від суб'єктів господарської діяльності від контрагентів.

Суд вказує на те, що первинні документи з придбання ПП Степ від постачальників: ТОВ Атлас флайт ; ТОВ Оптима-експерт ; ТОВ Укрекспопро ; ТОВ Укрексполайн ; ТОВ Алвар груп /ТОВ Амега трейд пром ; ТОВ Демін ; ТОВ Білтмор , які стали підставою для оприбуткування товарно-матеріальних цінностей: будівельної, сантехнічної, господарської, побутово-хімічної групи, електротовари, будівельний інструмент, інші матеріали на баланс ПП СТЕП , придбання яких не підтверджується зібраною та опрацьованою податковою інформацією, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання цих ТМЦ, а тому їх оприбуткування та формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ Атлас флайт , код за ЄДРПОУ 39915691; ТОВ Оптима-експерт , код за ЄДРПОУ 39941208; ТОВ Укрекспопро код за ЄДРПОУ 40779864; ТОВ Укрексполайн , код за ЄДРПОУ 40781601; ТОВ Алвар груп /ТОВ Амега трейд пром , код за ЄДРПОУ 40771515; ТОВ Демін , код за ЄДРПОУ 40934178; ТОВ Білтмор , код за ЄДРПОУ 40938172, є безпідставними для відображення в бухгалтерському та податковому обліках.

За вказаних обставин, в ході перевірки встановлено, що товарно-матеріальні цінності: будівельної, сантехнічної, господарської, побутово-хімічної групи, електротовари, будівельний інструмент, інші матеріали загальною вартістю 2035821 грн. на підставі документів обліку товарів оприбутковано на баланс підприємства. Зазначене свідчить про формування (збільшення) активів ПП СТЕП за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження та з такого, що не відповідає документально оформленому, тобто надходження товарів від невизначених осіб (суб'єктів).

Таким чином, в порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1, п.2.4, п.2.8, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (із змінами та доповненнями), ПП СТЕП занижено доходи на 2035821 грн., як наслідок занижено фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності на 2035821 грн.

Суд зазначає, що недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 р. у справі № 21-2239а16.

Суд вказує на те, що ПП СТЕП на користь контрагентів здійснено перерахування коштів в загальній сумі 2442986 грн. Разом з тим, під час розгляду справи знайшли своє підтвердження висновки відповідача, щодо не доведення факт придбання товарно-матеріальних цінностей від суб'єктів господарської діяльності контрагентів, то відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежів.

Щодо податкового кредиту, то враховуючи вищезазначені виявлені порушення та не доведеність факт придбання товарів від суб'єктів господарської діяльності - контрагентів позивача, судом встановлено, що за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПП СТЕП задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у загальній сумі 2348874 грн., разом з тим, перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за вказаний період відповідачем ґрунтовно встановлено його завищення на загальну суму 407164 грн.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою правомірно встановлене порушення п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 407164 грн.

Враховуючи вищезазначене, податкові повідомлення - рішення винесені на підставі встановлених перевіркою порушень ПП СТЕП , п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, ст.1, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.2.1, п.2.4, п.2.8, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями), Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (із мінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 366448 грн. та п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 407164 грн., у тому числі по податковому періоду: січень 2016 року в сумі 4072 грн., лютий 2016 року в сумі 39578 грн., березень 2016 року в сумі 53989 грн., жовтень 2016 року в сумі 92125 грн., листопад 2016 року в сумі 94974 грн., грудень 2016 року в сумі 122426 грн. прийнято обґрунтовано та в межах компетенції відповідача.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, згідно вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи відповідач довів належними і допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову приватного підприємства СТЕП до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004761415 від 02.02.2018 року та №004831415 від 02.02.2018 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено та підписано суддею 03.08.2018 року.

Учасники справи:

Позивач: Приватне підприємство СТЕП (65125, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 56, код ЄДРПОУ 23989120).

Відповідач: Головне управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646).

Суддя Корой С.М.

.