Ухвала

від 06.08.2018 по справі 826/14410/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14410/17                                                                               УХВАЛА 06 серпня 2018 року                                                                                   м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Троян Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства “Русанівка” до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень                                                      ВСТАНОВИЛА: Рішенням Окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року позов задоволено. Не погодившись із зазначеним рішенням, 26.07.2018 відповідачем подано апеляційну скаргу. Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295 та 296 КАС України. За правилами частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З матеріалів справи вбачаться, що апелянт вже звертався до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення. Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянту (а.с. 81-83). Як зазначалось вище, 26.07.2018, тобто з пропуском встановленого ст. 295 КАС України Державною податковою інспекцією в Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повторно подано апеляційну скаргу. Крім іншого, в апеляційній скарзі апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження. В обгрунтування вимог посилається на те, що в матеріалах справи міститься копія довіреності, яка засвідчена суддею, а повноваження на представництво інтересів відповідача підтверджено. Статтею 44 КАС України в чинній редакції, передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Суд звертає увагу, що ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2018 року, якою було повернуто першу апеляційну скаргу відповідача, у касаційному порядку не оскаржувалась. При цьому, незгода скаржника з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2018 року, є підставою для її оскарження в касаційному порядку до Верховного Суду та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку з наведених підстав. Відтак, апелянту слід надати інші докази поважності причин пропуску строку подання апеляційної скарги. Окрім того, в порушення вимог пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України  апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 (далі по тексту Закону №3674-VІ). Відповідно до п.2 частини третьої ст. 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява подана у листопаді 2017 року. Водночас, при подачі даної позовної заяви підлягала сплаті ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви). Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону №3674-VІ, розмір ставки судового збору, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, в даному випадку, становить (1600*1)*150% = 2400 грн. Згідно частини першої ст. 9 Закону №3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Відтак, Київський апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити: отримувач – УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) – 899998; номер рахунка – 34312206081055; код класифікації доходів бюджету – 22030101. Також суд звертає увагу на те, що Законом №3674-VІ (VІ (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) не встановлено пільг щодо сплати судового збору для апелянта, який є відповідачем у даній справі. Крім того, відповідно до постанови Пленуму ВАСУ від 05.02.2016 №2 “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень ЗУ “Про судовий збір” обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення  такої особи від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Положеннями частини першої ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. У відповідності до частини другої ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір”. Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання апелянта, колегія суддів приходить до висновку про відсутність умов, передбачених ч. 1 ст. 8 Закон України «Про судовий збір», для звільнення апелянта від сплати судового збору. У відповідності до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 132, 169, 295, 296, 298 КАС України, - УХВАЛИЛА : Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року - залишити без руху. Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги. Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк в частині ненадання належних підстав пропуску строку буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання, або питання про повернення апеляційної скарги у разі невиконання інших вимог ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.                  Суддя                                                                                                      Н.М. Троян