Постанова

від 01.08.2018 по справі 818/947/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/947/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції: Глазько С.М.) від 12.04.2018р. (повний текст рішення складено 20.04.2018 р.) по справі №818/947/18

за позовом Приватного підприємства "Нове століття плюс"

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Нове століття плюс", звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області, в якій просив:

- визнати протиправними дії контролюючого органу, щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.11.2017 № 0004161405 з недотримання вимог чинного податкового законодавства України;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 16.11.2017 № 0004161405, як таке, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що податкове повідомлення-рішення від 16.11.2017 № 0004161405 прийняте ГУ ДФС у Сумській області з порушенням встановленого порядку для визначення суми податкових та грошових зобов'язань, без дотримання строку, визначеного п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу та п. 7 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок), та поза межами періоду, в який керівник контролюючого органу (його заступник) був наділений повноваженнями для прийняття даного податкового повідомлення-рішення. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на 5 (п'ятий) робочий день після виникнення відповідних підстав, замість 3 (трьох) робочих днів, встановлених п. 7 Порядку.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Сумській області, щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 16.11.2017 № 0004161405 з недотриманням строку визначеного п.7 Порядку.

В іншій частині позовних вимог, щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2017 № 0004161405 прийнятого Головним управлінням ДФС у Сумській області - відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, продав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018 року в частині задоволення позовних вимог і в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного судового рішення по суті.

Вказує, що оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо недотриманням визначеного строку прийняття податкового повідомлення-рішення не призведе до поновлення порушеного права позивача, то вказані дії податкового органу не є юридично значимими, в зв'язку з чим, задоволенню не підлягають.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

Позивач надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційною скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, що Головним управління ДФС у Сумській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП "Нове століття плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "ЄС Європейська будівельно - фасадна компанія", ТОВ "РЗХ Лімітед", ТОВ "Ека строй плюс", ТОВ "Інтербілд комьюніті", ТОВ "Макао союз" за результатами якої складено акт №175/14-05- 24/32149065/42 від 03.10.2016, у якому зафіксовані порушення п.198.1, п.198.3 ст.198, ст.200.1 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту по господарським операціям з даними контрагентами.

За результатами перевірки на підставі акта №175/14-05-24/32149065/42 від 03.10.2016 Головним управлінням ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 №0001761404 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47321,25 грн.

ПП "Нове століття плюс" не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням оскаржив його в судовому порядку. За результатами судового розгляду постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 у справі №818/138/17 адміністративний позов ПП "Нове століття плюс" задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 №0001761404 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8275,00грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при зверненні платника до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомлені-рішенні контролюючого органу. У даному випадку податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, які містять зменшену суму грошового зобов'язання в силу припису п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України.

З огляду на вказані приписи ПК України та враховуючи, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 у справі №818/138/17 набула законної сили, Головним управлінням ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2017 №0004161405 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39046,25 грн.

При цьому, податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 №0001761404 вважається відкликами, з дня отримання ПП "Нове століття плюс" податкового повідомлення-рішення від 16.11.2017 №0004161405, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного за результатами документальної перевірки.

Позивач вважаючи, що контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 16.11.2017 № 0004161405 прийнято з недотримання вимог чинного податкового законодавства України, в зв'язку з чим є протиправним, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач дійсно порушив строк визначений п.7 Порядку, проте, норми ПК України не містять підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав порушення саме вищевказаного строку, а також, що грошове зобов'язання визначене оскаржуваним рішенням вже було предметом судового розгляду та його правомірність підтверджено відповідним судовим рішенням.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 3 ст. 308 КАС України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Тобто, виходячи з аналізу вищезазначеної правової норми, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цією дією.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення.

Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Вказані висновки узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 29.03.2018 року по справі №805/3115/15-а.

Згідно із ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі викладеного, оскільки нормами ПК України не встановлено підстав для скасування податкового повідомлення-рішення з підстав порушення податковим органом вимог п. 7 Порядку, то оскаржувані дії відповідача не є юридично значимими для позивача.

Таким чином, в даному випадку відсутній об'єкт судового захисту в межах спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні вказаної частини позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог, із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову. В частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018р. по справі №818/947/18 в частині задоволених позовних вимог Приватного підприємства "Нове століття плюс" скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Нове століття плюс" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.04.2018р. по справі №818/947/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик Судді (підпис) (підпис) Л.О. Донець Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 06.08.2018 року.