Постанова

від 31.01.2007 по справі 7/322-3908

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31"

січня 2007 р.

Справа

№ 7/322-3908

 16 год. 30 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у

складі   судді Стадник М.С.            

при

секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.

розглянув справу

за

позовом: Суб'єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до

відповідача:

Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул.

Білецька, 1, 46003

За

участю представників сторін:

Позивача:                    ОСОБА_2 -довіреність НОМЕР_1;

Відповідача:           Мулик Павло Михайлович -довіреність

№ 15498/7/10-015 від 16.03.06р.;

Суть

справи:

Суб'єкт

підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся з позовом про

скасування податкового повідомлення - рішення НОМЕР_2 прийнятого Тернопільською

об'єднаною державною податковою інспекцією, яким підприємцю визначене податкове

зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкціях.

Представникам

сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу

адміністративного судочинства України (далі -КАС України).

В

засіданні з 29.01.2007р. по 31.01.2007р. на підставі ст. 150 КАС України

оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові

матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Податкова

інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірне

повідомлення-рішення відповідає чинному законодавству, підтвердженням чого є

акт позапланової документальної виїзної перевірки НОМЕР_3, яким встановлено

факти порушення Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1

норм Закону України „Про податок на додану вартість”.

Представник

відповідача ОСОБА_3 допитаний в якості свідка.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, покази свідка,

судом встановлено:

-

Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі

підпункту „б”, пункту 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України

„Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III (далі Закон 2181),

прийняте податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2, яким Суб'єкту підприємницької

діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за

платежем по податку на додану вартість в сумі 21300грн.,  із яких 

14200 грн. основний платіж та 7100 грн. штрафних санкцій.

Як

зазначає інспекція, підставою для визначення податкового зобов'язання з податку

на додану вартість, згідно акту позапланової документальної виїзної перевірки

НОМЕР_3 проведеної на предмет взаємовідносин підприємця з ТзОВ „Оскар” за

період з 01.01.2003р. по 30.06.2005р., стало порушення підприємцем п.

1.8 ст. 1, пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5., пп. 7.7.5. п. 7.7.

ст. 7. Закону України „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ), а

саме безпідставно включено до податкового кредиту у липні 2003р. 14200 грн.

суми ПДВ сплаченого  по податковій

накладній виданій ТзОВ „Оскар” на суму 85200 грн., оскільки згідно матеріалів

зустрічної перевірки ТзОВ „Оскар” з березня 2001р. господарської діяльності не

здійснює і взаємовідносин з позивачем не мало.

Позивач

просить скасувати податкове повідомлення -рішення, так як не підтверджене

матеріалами документальної перевірки, що стала підставою для його прийняття.

Також просить суд звернути увагу на те, що жодних взаємовідносин з ТзОВ „Оскар”

у липні 2003р. не було, що підтверджено актом перевірки НОМЕР_4 яким не

виявлено порушення по даному факту, посилання податкової інспекції на податкову

накладну НОМЕР_5 у акті НОМЕР_3 як на підтвердження встановленого порушення є

безпідставним. Також звертає увагу суду на те, що документальна перевірка за

місцем реєстрації та в офісі по даному питанню не проводилася, а тому документи

не надавалися, хоча інспекцією зазначається, що при перевірці використовувалися

книги обліку придбання товарів, податкові накладні на придбання, реалізацію

товарно -матеріальних цінностей, квитанції прибуткових касових ордерів. Факт

ненадання документів також підтверджено інспекцією при розгляді первинної

скарги.

Допитаний

в процесі судового розгляду справи свідок ОСОБА_3, повідомив суду, що підставою

для проведення позапланової виїзну документальної перевірки в травні 2006р.

була  отримана інформація з ДПІ у м.

Вінниця від 01.11.2005р.про те, що ТзОВ „Оскар” господарською діяльністю не

займається і відносин з позивачем по справі не мало. Також пояснив, що оскільки

у підприємця відсутній офіс, а тому перевірка проводилась в приміщенні ДПІ на

проведення якої підприємця було запрошено та зобов'язано надати перелік

документів необхідних для її проведення, який на її проведення не з'явився та

документів не подав, а тому перевірку проведено на підставі даних попереднього

акту перевірки. Щодо операції позивача з ТзОВ „Оскар” то така зафіксована в

книзі обліку придбання товарів, яка не зареєстрована у податковій інспекції але

ведеться підприємцем.

Суд,

керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам,  наведеним доводам, прийшов до висновку, що

позов підлягає задоволенню.

При

цьому суд виходив із наступного:

-

згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані 

діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України;

-

відповідно до п. 8 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в

Україні” органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів

та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку

передбаченому законом;

- до

суб'єктів підприємницької діяльності, за порушення норм Закону 2181, а саме за

несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, визначених цим

законом, органи державної податкової служби застосовують штрафні санкції, в

порядку передбаченому „Інструкцією про порядок застосування штрафних

(фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, затвердженої

наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001р.

шляхом прийняття податкових повідомлень-рішень (п. 11 Інструкції) в порядку

передбаченому п. 2.6. п. 2 „Порядку направлення органами державної податкової

служби України податкових повідомлень-рішень” затверджений наказом ДПА України

від 21.06.2001р. № 253, на підставі матеріалів перевірок, результати яких

оформляються актом перевірки відповідно до „Порядку оформлення результатів

документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства

суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами, затвердженого наказом

ДПА України від 11.06.2004р. № 326 розробленого відповідно до Закону „Про

державну податкову службу в Україні” (далі Порядок), в якому зазначаються

чіткий зміст фактів порушення податкового законодавства та вказують конкретні

пункти, статті порушених норм законодавчих актів (п.п. 1.6., 1.7. порядку).

Відповідно

до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про

протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого

рішення покладається на відповідача.

В

даному випадку, доказом правомірності притягнення товариства до

відповідальності за порушення норм Закону 2181 є акт перевірки, обов'язковість

складання якого передбачена вищезазначеними нормативними актами.

Податкова

інспекція, на підтвердження правомірності прийняття спірного податкового

повідомлення-рішення, посилається на акт перевірки НОМЕР_3 який не може бути

належним доказом, що підтверджує порушення підприємцем норм чинного

законодавства зазначених в рішенні, оскільки складений в односторонньому

порядку, а тому не має юридичної сили.

Як

випливає з тексту наданого акту, позапланова документальна перевірка

проводилися по питанню взаємовідносин Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 з ТзОВ „Оскар” за період з 01.01.2003р. по 30.06.2005р..

Відповідно

до п. 1.2. Порядку, позаплановою документальною перевіркою вважається

перевірка, яка не передбачена в планах роботи податкового органу і проводиться

за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені в Указі Президента України

„Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23 липня 1998

року. Згідно п. 1.3. Порядку документальна перевірка фінансово-господарської

діяльності платника податків проводиться за місцезнаходженням суб'єкта

підприємництва та/або за місцем здійснення підприємницької діяльності, щодо

якого проводиться така перевірка. Документальна перевірка може проводитися у

приміщенні податкового органу за бажанням платника податків.

Письмові

повідомлення про такі запрошення направляються фізичним особам рекомендованими

листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку

викликається громадянин, а також місцезнаходження проведення перевірки.

У

разі проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності

платника податків за місцезнаходженням податкового органу посадова особа,

відповідальна за проведення перевірки, зобов'язана перед початком перевірки

прийняти надані суб'єктом підприємницької діяльності документи, пов'язані із

здійсненням підприємницької діяльності за період, що перевіряється.

Як

зазначено в акті перевірки НОМЕР_3 при проведенні перевірки використано

документи пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, однак дана

інформація не відповідає дійсності, так як підприємцем такі документи інспекції

не подавались, що також не заперечується відповідачем, у зв'язку з чим

інспекцією відображені в акті необґрунтовані дані, а висновок щодо допущеного

порушення зроблено на припущеннях інспекції, що згідно п. 4 частини 2 Порядку є

недопустимим.

В

процесі розгляду спору інспекція не спростувала твердження позивача щодо

фактичного не проведення перевірки, оскільки дане підтверджується і самим

актом, який підприємцем не підписаний. Так, в кінці акта перевірки, після

підпису інспектором, міститься не підтверджена підписом підприємця інформація

щодо того, що при перевірці ним надано документи в повному обсязі.

Відповідно

до абз. 6 п. 3 Порядку при відмові суб'єкта підприємницької діяльності від

підписання акта перевірки, що підтверджує вручення йому акта перевірки,

робиться відповідний запис в акті перевірки. В наданому суду акті перевірки

такі записи відсутні, у зв'язку з чим неможливо встановити чи мав підприємець

можливість подати заперечення до акту до прийняття інспекцією рішення.

При

відсутності повних даних первинних документів, на підставі яких вчинено записи

у податковому та бухгалтерському обліку, інших доказів, що підтверджують

фінансово -господарську діяльність підприємця не можливо встановити наявність

факту порушення по сплаті ПДВ у зазначеному інспекцією звітному періоді, а тому

можна зробити висновок, що перевірка проведена інспекцією поверхнево і висновки

викладені в акті перевірки не можуть бути підставою для притягнення підприємця

до відповідальності.

При

таких обставинах, відповідачем підтверджено факт, що виїзна позапланова

документальна перевірка за період з 01.01.2003р. по 30.06.2005р. не

проводилася, а спірне рішення прийняте з порушенням порядку передбаченого

чинним законодавством, за відсутності акту перевірки складеного та оформленого

з участі та відома платника.

Враховуючи,

що:

- акт

перевірки є службовим документом, який стверджує факт проведення виїзної

документальної перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення

вимог податкового та іншого законодавства суб'єктом господарювання;

-

рішення прийняте на підставі фіктивних актів перевірки оформлених на

припущеннях без підтверджуючих доказів, які не є носіями доказової інформації

щодо порушення товариством граничних строків погашення податкових зобов'язань,

а тому позовні вимоги підлягають 

до задоволення,  як обґрунтовано

заявлені.

Враховуючи

викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та

перехідні положення  Кодексу

адміністративного судочинства України, 

суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні

вимоги задовольнити.

2.Скасувати

податкове повідомлення -рішення НОМЕР_2 прийняте Тернопільською об'єднаною

державною податковою інспекцією про визначення Суб'єкту підприємницької

діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 податкового зобов'язання за платежем: 14200

грн. податку на додану вартість та 7100 грн. штрафних санкцій.

    Постанова суду першої інстанції набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження

протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до

адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання

заяви - подати апеляційну скаргу.

                    Суддя                                                                               

М.С. Стадник