Справа № 559/1305/17
2/559/91/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Жуковської О.Ю.,
секретаря судового засідання Остапчук О.В.,
з участю представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно справу за позовом ОСОБА_2 до Малого приватного підприємства "Атрибут" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дубенського міськрайонного суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в період з січня 2013 до квітня 2014 він працював неофіційно в МПП Атрибут на посаді різноробочого працівника. З квітня 2014 його офіційно оформили на посаді різноробочого працівника МПП Атрибут . За період роботи в МПП Атрибут він жодного разу не отримав заробітної плати за виконану роботу. В результаті чого він написав заяву на звільнення та надіслав її відповідачу рекомендованим листом. Розмір заробітної плати не може бути меншим від встановленого державою мінімального розміру та повинна виплачуватись працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. За період з 01.01.2013 до 31.11.2013 відповідач заборгував йому заробітну плату у розмірі 12617,00 грн., враховуючи мінімальний розмір заробітної плати на вказаний період - 1147,00 грн. За грудень 2013 відповідач заборгував йому 1218, 00 грн. заробітної плати. Тому, загальна сума боргу по заробітній платі за 2013 рік становить 13835,00 грн. Борг по заробітній платі за 2014 рік становить 14616,00 грн., враховуючи мінімальний розмір заробітної плати на вказаний період - 1218, 00 грн. Розмір мінімальної заробітної плати у січні - серпні 2015 року становив 1218 грн., тому борг по заробітній платі складає 9744, 00 грн. З 01 вересня до 31 грудня 2015 борг склав 5512, 00 грн., враховуючи розмір мінімальної заробітної плати 1378 грн. Таким чином, відповідач заборгував за 2015 рік 15256, 00 грн. За 2016 рік встановлені такі розміри мінімальної заробітної плати: з січня до квітня - 1378 грн., з травня до листопада - 1450 грн., з грудня - 1600 грн. Тому, за 2016 рік відповідач заборгував 17262,00 грн. З 01 січня 2017 року до 31 травня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати становив 3200 грн., отже, за цей період відповідач заборгував йому 16000 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача по заробітній платі становить 76969, 00 грн., яку позивач просить стягнути. Крім того, просить стягнути моральну шкоду в розмірі 50000 грн., оскільки невиплата заробітної плати принесла йому величезні моральні страждання. У нього на утриманні троє дітей, яких він не міг належно забезпечити. Його постійні переживання негативно відзначились на відносин з дружиною та психіці дітей. Просить стягнути з відповідача на його користь 76969, 00 грн. заборгованості з невиплаченої заробітної плати та 50000 грн. моральної шкоди.
27.10.2017 задоволено заяву представника позивача про витребування документів, про виклик і допит свідка, та клопотання представника відповідача про обов'язкову явку в судове засідання позивача (а.с. 100-101), в подальшому долучені до справи представником відповідача витребувані документи, також надіслані позивачу, який відмовився від їх отримання. 27.10.2017 завершено підготовчі дії і справу призначено до судового розгляду (а.с. 102). Судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача (а.с. 105). 21.12.2017 справу ухвалено розглядати в спрощеному позовному провадженні (а.с. 134). 09.01.2018 надійшла відповідь на відзив (а.с. 136-140). Ухвалою суду від 18.04.2018 клопотання щодо виклику та допиту свідка ОСОБА_3 повторно задоволено і ухвалено розглядати справу з викликом сторін, щоб кожна сторона могла обґрунтувати особисто свою позицію суду (а.с. 183).
Ухвалою суду від 01.08.2018 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів по справі через необґрунтованість та неодноразове їх вирішення судом .
Позивач, згідно поданої заяви, просить розгляд справи здійснювати за відсутності і його, і його представника, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (а.с. 195).
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки вони є безпідставними та необґрунтованими. Позивач був прийнятий на роботу в МПП Атрибут робітником за наказом № 1-к від 07.04.2015. Заробітна плата виплачувалась регулярно та своєчасно. З 29.05.2017 на роботу не з `являвся, на дзвінки не відповідав, письмові повідомлення, які йому надсилались, відмовлявся отримувати. 28.07.2017 був звільнений за прогул без поважних причин, не з`явився навіть для отримання розрахункових коштів, не забрав трудову книжку. Його твердження про заборгованість по заробітній платі безпідставні. Вимоги щодо стягнення моральної шкоди також є безпідставними, оскільки відповідач не здійснював ніяких неправомірних дій відносно позивача. Сам позивач жодного разу не з`явився в судове засідання, що також підтверджує надуманість позовних вимог. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно трудового договору від 07.04.2015 за наказом № 1-к від 07.04.2015 ОСОБА_2 прийнятий на роботу в МПП Атрибут робітником (а.с. 19-23, 68).
Відповідно до фіскального чеку від 09.06.2017 та письмового повідомлення від 07.06.2017 встановлено, що на адресу позивача відповідачем направлено грошовий переказ із зазначенням заробітна плата за травень 2017 року у розмірі 2 217, 51 грн., а також запрошення на підприємство для дачі письмових пояснень про відсутність на роботі з 29.05.2017 (а.с. 24). Аналогічні повідомлення надсилались 16.06.2017, 24.06.2017 (а.с. 29, 30).
Згідно довідки виданої 05.07.2017 МПП Атрибут , ОСОБА_2 з квітня 2015 до травня 2017 працював в МПП Атрибут і за цей період не мав жодної заборгованості по заробітній платі. З 30.05.2017 до 05.07.2017 ОСОБА_2 відсутній на роботі з невідомих причин і встановити його місцезнаходження не можливо (а.с. 25).
Наказом № 3 від 28.07.2017 ОСОБА_2 звільнений з роботи з 29.05.2017 у зв`язку з прогулом без поважних причин згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП (а.с. 69-70).
У письмовому повідомленні МПП Атрибут за вихідним № 17 від 28.07.2017 зазначено, що в зв`язку з відсутністю ОСОБА_2 на роботі та ненадання пояснень щодо причин відсутності на роботі за період з 29.05.2017 до 28.07.2017 наказом № 003 від 28.07.2017 його звільнено за прогул без поважних причин згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Запропоновано звернутись на підприємство та отримати заробітну плату, розрахункові по звільненню та належним чином оформлену трудову книжку. Повідомлення відправлено кур`єрською доставкою, проте повернуто із зазначенням листоноші: за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 179, 180).
Згідно довідки МПП Атрибут та відомостей на отримання заробітної плати ОСОБА_2, за період роботи на підприємстві з 07.04.2015 до 28.07.2017 заборгованості із виплати заробітної плати немає (а.с. 71-76).
Судом оглянуто оригінал трудової книжки ОСОБА_2, в якій стоять відмітки щодо прийняття в МПП Атрибут на роботу робітником 07.04.2015 (наказ № 1-к від 07.04.2015) та звільнення за прогул без поважних причин за п.4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (наказ № 3 від 28.07.2017).
У протоколі про адміністративне правопорушення РВ № 024408 складеному ДІМ Дубенського МВ УМВС 27.12.2013 відносно ОСОБА_2 зазначено, що він непрацюючий (а.с. 77). Про це ж зазначено у його поясненнях від 26.12.2013 та від 09.09.2013 (а.с. 78, 79).
У постановах Дубенського міськрайонного суду від 10.09.2013 та від 12.03.2014 зазначено, що ОСОБА_2 непрацюючий. Під час розгляду адміністративних матеріалів позивач був присутній (а.с. 80, 81).
Свідок ОСОБА_3 в суді показала, що вона працює директором МПП Атрибут , яке надає ритуальні послуги. ОСОБА_2 працював на МПП Атрибут з 07.04.2015, отримував заробітну плату. 29.05.2017 на роботу не вийшов. 30.05.2017 прийшла заява, що звільняється. 02.06.2017 його не звільнили, надсилали письмові повідомлення, шукали його, складали акти. Проте, він не з`являвся, на телефонні дзвінки не відповідав. Звільнили ОСОБА_2 28.07.2017. Вівся табель, ніякої заборгованості по заробітній платі не було, сплачувались усі належні податкові та пенсійні платежі. ОСОБА_2 не отримав заробітної плати лише за травень 2017, оскільки на підприємство не з`являвся, письмові повідомлення та перекази повертались. До 07.04.2015 ОСОБА_2 на підприємстві не працював. Вважає, що ніяких порушень законодавства з їхнього боку не було.
Також в судовому засідані оглянуті запечатні поштові конверти, які надсилались ОСОБА_3 ОСОБА_2 в кількості 6 штук: 1) 3560401072752, пріоритетне, повернуто за закінченням термну зберігання, працівник пошти з 08.06. до 21.06.2017 8 разів намагався доставити лист, врешті решт 21.06.2017 повідомлено дружину; 2) 3560401073147, кур'єрська доставка, працівник пошти з 17.06. до 21.06.2017 3 рази намагався доставити лист, 21.06.2017 повідомлено дружину; 3) 3560401073481, кур'єрська доставка, повернуто без відміток; 4) 3560401082502, кур'єрська доставка, пріоритетне, повернуто за закінченням встановленого строку зберігання, 29.07.2017 "у від'їзді надовго"; 5) 3560401084700, кур'єрська доставка, пріоритетне, повернуто з відміткою від 26.09.2017 "адвокат відказався від одержання"; 6) 3560401102600, пріоритетне, повернуто з відміткою "за відмовою адресата від одержання";
В судовому засіданні оглянуті запечатні поштові конверти, які надсилались МПП "Атрибут" ОСОБА_2 в кількості 3 штук: 1) 3560303080119, повернуто за закінченням встановленого строку зберігання; 2) 3560401136190, повернуто за закінченням встановленого строку зберігання з відміткою "Відмова. Від одержання відказується 16.01. Відказ 17.01"; 3) 3560401140103, кур'єрська доставка, укрпошта експрес, із відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відпрвівлення: за відмовою", відмова 11.01.2018, підпис "Лущак".
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.
За порушення трудової дисципліни, згідно ст. 147 КЗпП України, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, що визначено ч.1 ст. 149 КЗпП України.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Таким чином, ОСОБА_2 прийнятий в МПП Атрибут на роботу робітником 07.04.2015 (наказ № 1-к від 07.04.2015). Наказом № 003 від 28.07.2017 його звільнено за прогул без поважних причин згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. За період роботи на підприємстві заборгованості по заробітній платі не було. Твердження позивача, що в період з січня 2013 до квітня 2014 він працював неофіційно в МПП Атрибут на посаді різноробочого працівника, а з квітня 2014 його офіційно оформили на посаді різноробочого працівника МПП Атрибут не підтверджені жодним доказом. Натомість, спростовані записами у трудовій книжці позивача, відомостями у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.12.2013 відносно ОСОБА_2, у постановах Дубенського міськрайонного суду від 10.09.2013 та від 12.03.2014.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають в повному обсязі.
За правилами ст. 237-1 КЗпП України обов`язок відшкодувати моральну шкоду покладається на власника або уповноважений ним орган в разі порушення законних прав працівника. Судом встановлено, що відповідачем не було порушено прав позивача, тому підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди також відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 139, 147, 148, 235 КЗпП України, ст. ст. 9, 10, 11, 12, 13, 17, 81, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Малого приватного підприємства "Атрибут" (ідентифікаційний код юридичної особи 24176181, місцезнаходження: вул. Сурмичі, 52, м. Дубно, Рівненської області) про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.08.2018.
Суддя:
Суд | Дубенський міськрайонний суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 01.08.2018 |
Оприлюднено | 10.08.2018 |
Номер документу | 75742862 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Жуковська О. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні