Рішення

від 03.08.2018 по справі 922/1680/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1680/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповаідальністю "Зийбер", м. Славута до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмієль", м. Харків про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зийбер" 21 червня 2018 року звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмієль" заборгованість у розмірі 112408,09 грн., з яких 109849,94 грн. - заборгованість по договору та 2558,15 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2018 року по справі № 922/1680/18 позовну заяву залишено без руху. Ухвалою суду від 11 липня 2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1680/18, а розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана ухвала суду Позивачем була отримана, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду.

Відповідач відзив на позов не надав, ухвалу суду про відкриття провадження по справі отримав належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось до суду. Заява з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від Відповідача не надійшла.

Також, сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у строк до 26.07.2018 р.

26.07.2018 р. від Позивача надійшли письмові пояснення, в яких вказує на те, що Відповідачем було перераховано на рахунок ТОВ "Зийбер" частково заборгованість в сумі 2000,00 грн. (23.06.2018 р. - 1000,00 грн., 04.07.2018 р. - 500,00 грн. та 13.07.2018 р. - 500,00 грн.). Отже, сума заборгованості складає 107849,94 грн.

Беручи до уваги, що відповідно до ч. 2 статті 178 ГПК України, у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

03 січня 2018 року між ТОВ Зийбер (покупцем) та ТОВ Люмієль (постачальником) було укладено договір купівлі-продажу № ЛС-2005, згідно якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити з передачею у власність покупця товар (будь-яку продукцію з асортименту, що виробляє ДП "Артемсіль"), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

П. 2.1. договору визначено, що постачальник бере на себе зобов'язання після отримання передоплати і рознарядки передати товар в строк, обумовлений п. 4.1. договору, а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар.

Відповідно до п. 4.1. договору, постачання товару здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA-станція Сіль, станція Шевченко згідно "Інкотермс-2000" в строк до 60 днів з моменту отримання оплати і рознарядки. Покупець разом з заявкою на відвантаження товару зобов'язаний надати постачальнику для оформлення перевізних документів належним чином оформлену письмову інформацію щодо коду платника тарифу та зборів, що акредитований на Донецькій залізниці.

Згідно п. 5.5., 5.6. договору, постачання товару здійснюється за цінами, що діють на момент відвантаження. Ціна метричної тони товару залежно від його якості та асортименту наведена в специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Специфікація до договору не підписувалась, ціни на продукцію визначались на підставі рахунків на оплату.

Так, на виконання умов договору, усної заявки від 10.01.2018 р. та письмової заявки з реквізитами від 22.0.2018 р. № 57, Позивач здійснив замовлення щодо поставки двох вагонів солі в кількості 140 тон для промислового переробляння крупністю 3, з протизлежувальною добавкою 150 г/т, без пакування у МКРВ, ДСТУ 4246:2003 на адресу КП "Комбінат Благоустрою", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області. На вказану поставку Постачальником було надано покупцю рахунок на оплату № 1 від 10.01.2018 р. на суму 174609,26 грн. з ПДВ. Згідно рахунку передбачалась поставка 140 тон солі по ціні 751,67 грн. за тону без ПДВ, а з врахуванням ПДВ - 902,004 грн. за тону. Залізничний тариф за перевезення двох вагонів солі був розрахований в сумі 20136,96 грн. без ПДВ за 1 вагон, відповідно за 2 вагони - 40273,92 грн. без ПДВ, а з ПДВ - 48328,70 грн. Так, вартість поставки х вагонів солі з врахуванням залізничного тарифу за перевезення становила 174609,26 грн.

Згідно рахунку ТОВ "Зийбер" перерахувало на рахунок Постачальника згідно платіжного доручення № 142 від 26.02.2018 р. кошти в сумі 35000,00 грн., згідно платіжного доручення № 148 від 26.02.2018 р. кошти в сумі 87304,63 грн. та платіжного доручення № 154 від 01.03.2018 р. кошти в сумі 76304,63 грн. Загальна сума попередньої оплати становила 198609,26 грн.

Постачальником було поставлено згідно видаткової накладної № 60 від 23.05.2018 р. 1 вагон солі в кількості 71 тон по ціні 748,33 грн. за тону без ПДВ, залізничний тариф за перевезення склав 18916,70 грн. без ПДВ, а разом склало 86457,76 грн. Покупцем попередня оплата по рахунку № 1 від 10.01.2018 р. була проведена в термін до 01.03.2018 р. Відповідно до п. 4.1. договору, постачальником в строк до 30.04.2018 р. не було поставлено 1 вагон солі в кількості 69 тон на адресу КП "Комбінат Благоустрою", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області. У зв'язку з непоставкою товару за вих. № 70 від 16.05.2018 р. на адресу відповідача направлено претензію з вимогою виконати вимоги договору або повернути отримані кошти. Відповідь на претензію не отримано.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.1. договору, сторони домовились, що за невиконання умов договору несуть відповідальність відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України. Оскільки поставка товару була здійснена в термін до 30.04.2018 р., тому нарахування пені в розмірі облікової ставки НБУ здійснено за період з 30.04.2018 р. по 18.06.2018 р. та складає 2558,15 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи те, що Відповідач добровільно сплатив суму основного боргу в розмірі 2000,00 грн., про що свідчить надане Позивачем письмове пояснення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 110408,09 грн. (з яких заборгованість по договору в сумі 107849,94 грн. та пеня в сумі 2558,15 грн.), а в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2000,00 грн. закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Так п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 512 - 518, 525, 526, 530, 610, 612, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмієль" (61032, Харківська область, с. Плиткове, буд. 13, код 39368564) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зийбер" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Пушкіна, 44д, код 41074676) заборгованість по договору в сумі 107849,94 грн., пеню в сумі 2558,15 грн., а також судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

В частині стягнення суми основного боргу в сумі 2000,00 грн. закрити провадження у справі.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 07.08.2018 р.

Суддя ОСОБА_1