Постанова

від 07.08.2018 по справі 820/5599/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Біленський О.О.

07 серпня 2018 р. Справа № 820/5599/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю МІКРО-ТЕХ до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

24.11.2017 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю МІКРО-ТЕХ (подалі - ТОВ МІКРО-ТЕХ , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача Головного управління ДФС у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган) № 0002431411 від 06.11.2017 року.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що факти викладені в акті перевірки не відповідають фактичному стану бухгалтерського та податкового обліку, наданим в ході перевірки первинним документам не надана належна правова оцінка, перевіряючими помилково та поверхово застосовані положення діючих нормативно-правових актів, наслідком чого вищевказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти позову ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та його винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 року (рішення у повному обсязі виготовлено 28.12.2017 року) позовні вимоги ТОВ МІКРО-ТЕХ задоволені наступним чином: скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 0002431411 від 06.11.2017 року.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області на користь ТОВ МІКРО-ТЕХ судовий збір у сумі 1600,00 грн.

Висновок суду першої інстанції вмотивований тим, що первинні документи по взаємовідносинам ТОВ МІКРО-ТЕХ з його контрагентами оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1994 року № 88, спричиняють втрату первинними документами юридичною сили.

На час укладання договорів контрагенти позивача зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що товар та послуги, придбані та в подальшому реалізовані під час господарських операцій позивача з ТОВ КАЛІПСО ХФ , ТВ ХСК СТЕНДПРО використані позивачем для забезпечення господарської діяльності, що підтверджується наданими первинним документами.

Суд першої інстанції визначився про те, що господарські операції позивача за перевіряємий період знайшли своє відображення у господарській діяльності позивача, доказів на спростування чого відповідачем суду не надано.

Отримана контролюючим органом податкова інформація щодо контрагентів позивача не може свідчити про нереальність господарських операцій.

Позивачем під час визначення сум податку на додану вартість та податку на прибуток, в тому числі від'ємного значення за вказаними податками, по взаємовідносинам з ТОВ КАЛІПСО ХФ , ТОВ ХСК СТЕНДПРО , враховано, що означені підприємства виконали свої зобов'язання за договорами, що належним чином відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не посвідчують ту обставину, що між позивачем та контрагентами наявні взаємоузгоджені спільні зловмисні дії, спрямовані на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року) не виявлено.

Матеріалами справи підтверджено наявність у ТОВ МІКРО-ТЕХ матеріально-технічних ресурсів, персоналу, що свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності.

Таким чином, результати перевірки контрагентів ТОВ МІКРО-ТЕХ , контрагентів контрагента, наявність та/або відсутність контрагента за зареєстрованим місцезнаходженням, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, наявність або відсутність порушених кримінальних справ, пояснення осіб не можуть впливати на право позивача щодо формування складу витрат операційної діяльності та податкового кредиту, оскільки наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо фактичного виконання господарських операцій щодо надання послуг.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповноту дослідження доказів у справі, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ МІКРО-ТЕХ у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що в ході проведення перевірки, згідно наданих документів встановлені фінансово-господарські відносини позивача ТОВ МІКРО-ТЕХ з ТОВ КАЛІПСО ХФ та ТОВ ХСК СТЕНДПРО .

Перевіркою установлено, що TOB МІКРО-ТЕХ задекларувало придбання товару у TOB ХСК СТЕНДПРО , податковий номер 40945614, у лютому - березні 2017 року, ТОВ КАЛІПСО ХФ , податковий номер 40979402, у травні 2017 року та його реалізацію на адресу ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , податковий номер 37187340.

У відповідності до отриманої податкової інформації від Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 14.08.2017 року № 768/20-40-14-21-06 щодо ТОВ ХСК СТЕНДПРО за звітні періоди декларування ПДВ лютий - червень 2017 року, установлено неправомірне визначення платником податків сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг, у тому числі по взаємовідносинах з TOB МІКРО-ТЕХ . У зв'язку з відсутністю ТОВ ХСК СТЕНДПРО за податковою адресою неможливо підтвердити реальність господарської діяльності у лютому - червні 2017 року, а саме через відсутність пояснень посадових осіб щодо господарської діяльності суб'єкта господарювання; відсутність копій первинних документів регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Також, відповідно до результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ КАЛІПСО ХФ від 06.07.2017 року № 682/20-40-14-21-06/40979402 за звітний період декларування ПДВ травень 2017 року, установлено підміну товарних позицій, відсутність інформації щодо кількості працюючих, наявність податкових інформацій по основних контрагентах ТОВ КАЛІПСО ХФ щодо відсутності реальності здійснення господарської діяльності, відсутність подальшої реалізації придбаних товарів, а також націнку 100%, не можливо підтвердити реальність здійснення господарської діяльності за травень 2017 року.

Перевіркою податкових зобов'язань підприємства ТОВ МІКРО-ТЕХ по взаємовідносинам ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , податковий номер 37187340, за лютий - березень, травень 2017 року установлено відсутність підстав для формування податкових зобов'язань за податковими накладними, виписаними на адресу ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ у лютому - березні, травні 2017 року, що призвело до порушення ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України на суму 2551950 грн (в межах податкового кредиту).

Зважаючи на вищевикладене, скаржник вважає, що дії суду суперечать положенням ст. 242 КАС України, а саме: не дотримана така основна засада судочинства, як законність та обґрунтованість, що передбачає собою ухвалення судом рішення відповідно до норм матеріального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи..

Не врахування означених обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з'ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключено на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, у поясненнях позивач ТОВ МІКРО-ТЕХ зазначає, що підприємство засноване у 2008 році, одним із основних видів діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90) та оптова торгівля електронними і телекомунікаційними устаткуванням та деталями до нього (КВЕД 46.92). В січні-травні 2017 року в штаті працювало 7 осіб. Для здійснення господарської операції позивач орендує офісні та складські приміщення у ТОВ Харківський бізнес-центр ЮЖНИЙ та складські приміщення у ПАТ Українсько науково-дослідний та конструкторський інститут хімічного машинобудування . Факт здійснення господарської діяльності підтверджується складанням бухгалтерських документів.

За таких обставин вважає, що оскаржуване судове рішення є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням доказів, наданих сторонами, та обставин, встановлених в ході судового розгляду.

Крім цього вказує, що постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/5085/17, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року, встановлено факт реальності господарських операцій позивача по взаємовідносинам з одним із контрагентів ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ .

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності до приписів п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України.

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У відповідності до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом установлено, що на підставі направлення від 29.09.2017 року № 7758, виданого ГУ ДФС у Харківські області, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Харківській області від 28.09.2017 року № 5269 фахівцями контролюючого органу в період з 29.08.2017 року по 05.10.2017 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ МІКРО-ТЕХ з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ ХСК СТЕНДПРО (податковий номер 40945614) за період лютий - березень 2017 року та ТОВ КАЛІПСО ХФ (податковий номер 40979402) за період травень 2017 року.

За результатами означеної перевірки складено Акт перевірки №15348/20-40-14-11-11/35856439 від 12.10.2017 року, яким встановлено порушення позивачем:

- ст. 187, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 2551951,00 грн., у тому числі за лютий 2017 року на суму 1352004,00 грн., за березень 2017 року на суму 520355,00 грн., за травень 2017 року на суму 679592,00 грн.;

- п. 198.1 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 2499869,00 грн., у тому числі за лютий 2017 року на суму 1324412,00 грн., за березень 2017 року на суму 509735,00 грн., за травень 2017 року на суму 665722,00 грн. /а.с. 14-57, т. 1/.

Означених висновків контролюючий орган дійшов з огляду на встановлене під час перевірки наступне.

По взаємовідносинах ТОВ МІКРО-ТЕХ з ТОВ ХСК СТЕНДПРО щодо укладених договорів від 27.01.2017 року № 7, від 01.03.2017 року № 8, виявлені порушення базуються на підставі податкової інформації, отриманої від Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 14.08.2017 року № 768/20-40-14-21-06 щодо ТОВ ХСК СТЕНДПРО за звітні періоди декларування ПДВ лютий-червень 2017 року, відповідно до якої неможливо підтвердити реальність господарської діяльності підприємства у лютому-червні 2017 року, з причин відсутності пояснень посадових осіб щодо господарської діяльності суб'єкта господарювання, відсутності копій первинних документів регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, неможливістю здійснити аналіз виконання оформлених господарських операцій з придбання (виробництва)/продажу ідентифікованих товарів/послуг наявним трудовим ресурсом, у зв'язку із відсутністю підприємства за податковою адресою.

Також, згідно аналізу документів установлено, що відповідно до умов договору поставка здійснюється на умовах EXW м. Харків, вул. Новожанівська, 1. Відповідно до наданих до перевірки документів, неможливо встановити на підставі чого поставка здійснюється з указаної адреси, адреса постачальника - м. Харків, в-зд 2-й Вологодський, буд. 2.

З урахуванням цієї податкової інформації, контролюючий орган дійшов висновку про те, що ТОВ ХСК СТЕНДПРО не мало можливості здійснювати господарську діяльність, та не мало ніяких основних фондів, відтак, дійшов висновку про дефектність укладених договорів № 7 від 27.01.2017 року, № 8 від 01.03.2017 року.

По взаємовідносинах ТОВ МІКРО-ТЕХ з ТОВ КАЛІПСО ХФ щодо укладеного договору від 11.05.2017 року № 17, виявлені порушення базуються на підставі податкової інформації за звітний період декларування ПДВ травень 2017 року, відповідно до якої враховуючи відсутність інформації щодо кількості працюючих, наявність податкових інформацій по основних контрагентах ТОВ КАЛІПСО ХФ ТОВ КОМПАНІ ПЛАЗМА та ТОВ ГРОУТ щодо відсутності реальності здійснення господарської діяльності, відсутність подальшої реалізації придбаних товарів, а також націнку 100%, неможливо підтвердити реальність здійснення господарської діяльності підприємства за травень 2017 року.

На підставі висновків акту перевірки № 15348/20-40-14-11-11/35856439 від 12.10.2017 року контролюючим органом 06.11.2017 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002431411, яким підприємству зменшено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 2551951,00 грн та зменшено податковий кредит з ПДВ на суму 2499869,00 грн. /а.с. 11, т. 1/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ МІКРО-ТЕХ , колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (подалі - Закон № 996-XIV) визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV, для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, приписами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм убачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (подалі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Наведені норми свідчать про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не відбувалось, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом установлено, що 27.01.2017 року між позивачем ТОВ МІКРО-ТЕХ (в якості Покупця) та ТОВ ХСК СТЕНДПРО (в якості Постачальника), укладено договір поставки № 7, відповідно до якого: п.п. 1.1. п.1 Предмет договору - постачальник зобов'язаний передати у власність покупця радіо запчастини, інше обладнання; п.п. 1.2. п. 1 Номенклатура, асортимент, комплектація кількість товару та вартість вказується у рахунках-фактурах, а також у видаткових накладних на кожну окрему партію товару, яка є невід'ємною частиною договору; п.п. 2.2. п. 2 Умови та порядок поставки товару - поставка товару здійснюється на умовах EXW Хар. обл. м. Харків, вул. Новожанівська, 1; п.п. 3.1 п. 3 Ціна договору - складає 8000000,00грн. в т.ч. ПДВ 1333333,33 грн.; п.п. 4.2. п. 4 Умови і порядок оплати - 100% передплата; п.п. 9.1. п. 9 Заключні положення - даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року /а.с. 75а-78, т. 1/.

В межах означеного правочину ТОВ ХСК СТЕНДПРО складені рахунки-фактури: № 15 від 15.02.2017 року, № 16 від 16.02.2017 року, № 17 від 16.02.2017 року, № 18 від 17.02.2017 року, № 19 від 17.02.2017 року, № 20 від 20.02.2017 року, № 21 від 20.02.2017 року, № 22 від 21.02.2017 року, № 23 від 21.02.2017 року, № 24 від 21.02.2017 року /а.с. 80, 83-86, 100-101, 108-110, 120-121, 126, 128, 136, 140, 147, т. 1/.

ТОВ ХСК СТЕНДПРО складені наступні видаткові накладні: № 15 від 15.02.2017 року, № 16 від 16.02.2017 року, № 17 від 16.02.2017 року, № 18 від 17.02.2017 року, № 19 від 17.02.2017 року, № 20 від 20.02.2017 року, № 21 від 20.02.2017 року, № 22 від 21.02.2017 року, № 23 від 21.02.2017 року, № 24 від 22.02.2017 року /а.с. 79, 87-90, 102-103, 111-113, 122-123, 127, 129, 135, 139, 146, т. 1/.

Позивачем отримані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН: № 7 від 14.02.2017 року, № 1 від 15.02.2017 року, № 4 від 13.02.2017 року, № 2 від 24.03.2017 року, № 5 від 24.03.2017 року, № 4 від 24.03.2017 року, № 3 від 24.03.2017 року, № 4 від 10.03.2017 року /а.с. 151-157, 159-166, 168-169, т. 1/.

За цим договором до перевірки позивачем надані товарно-транспортні накладні: № 15 від 15,02.2017 року, № 16 від 16.02.2017 року, № 17 від 16.02.2017 року, № 18 від 17.02.2017 року, № 19 від 17.02.2017 року, № 20 від 20.02.2017 року, № 21 від 20.02.2017 року, № 22 від 21.02.2017 року, № 23 від 21.02.2017 року, № 24 від 22.02.2017 року /а.с. 81-82, 91-99, 104-107, 114-119, 124-125, 130-134, 137-138, 141-143, 144-145, 148-149, т. 1/.

В подальшому, 28.01.2017 року між ТОВ МІКРО-ТЕХ та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , податковий номер 37187340, (місцезнаходження: 61001 Харківська обл. м. Харків, Комінтернівський район, вул. Плеханівська буд. 57 А) укладено договір поставки № 11, відповідно до якого, ТОВ МІКРО-ТЕХ , іменоване надалі Постачальник , та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , іменоване надалі Покупець . Згідно п.п. 2.2 п. 2 поставка товару здійснюється на умовах DAP м. Харків, вул.. Плеханівська 57 А, п.п.3.1 п. 3 Ціна договору 8112022,25 грн., у т.ч. ПДВ 1352003,71 грн., п.п. 4.2 п. 4 умови і порядок оплати - 100% передплата, п.п. 9.1 п. 9 Заключні положення - даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року /а.с. 174-177, т. 2/.

В межах означеного правочину ТОВ МІКРО-ТЕХ складені наступні видаткові накладні: № ФТГ00000027 від 16.02.2017 року, № ФТГ00000028 від 17.02.2017 року, № ФТГ00000029 від 20.02.2017 року, № ФТГ00000030 від 21.02.2017 року, № ФТГ00000033 від 22.02.2017 року, № ФТГ00000034 від 23.02.2017 року, № ФТГ00000035 від 24.02.2017 року, № ФТГ00000036 від 27.02.2017 року, № ФТГ00000037 від 28.02.2017 року, № ФТГ00000038 від 01.03.2017 року, /а.с. 182-194, т. 2/.

ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ отримані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН: № 5 від 10.02.2017 року, № 6 від 13.02.2017 року, № 7 від 14.02.2017 року /а.с. 230-249, т. 2/.

За цим договором до перевірки позивачем надані товарно-транспортні накладні: № 15 від 24.02.2017 року, № 27 від 16.02.2017 року, № 28 від 17.02.2017 року, № 29 від 20.02.2017 року, № 30 від 21.02.2017 року, № 33 від 22.02.2017 року, № 34 від 23.02.2017 року, № 36 від 27.02.2017 року, № 37 від 28.02.2017 року, № 38 від 01.03.2017 року /а.с. 195-228, т. 2/.

Також, 01.03.2017 року між позивачем ТОВ МІКРО-ТЕХ (в якості Покупця) та ТОВ ХСК СТЕНДПРО (в якості Постачальника), укладено договір поставки № 8: п.п. 1.1. п.1 Предмет договору - постачальник зобов'язаний передати у власність покупця радіо запчастини, інше обладнання; п.п. 1.2. п. 1 Номенклатура, асортимент, комплектація кількість товару та вартість вказується у рахунках-фактурах, а також у видаткових накладних на кожну окрему партію товару, яка є невід'ємною частиною договору; п.п. 2.2. п. 2 Умови та порядок поставки товару - поставка товару здійснюється на умовах EXW Хар. обл. м. Харків, вул. Новожанівська, 1; п.п. 3.1 п. 3 Ціна договору - складає 3100000,00 грн., в т.ч. ПДВ 516666,67 грн.; п.п. 4.2. п. 4 Умови і порядок оплати - 100% передплата; п.п. 9.1 п. 9 Заключні положення - даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року /а.с. 170-173, т. 1/.

В межах означеного правочину ТОВ ХСК СТЕНДПРО складені рахунки-фактури: № 75 від 01.03.2017 року, № 78 від 09.03.2017 року, № 74 від 01.03.2017 року, № 76 від 01.03.2017 року, № 86 від 09.03.2017 року, № 85 від 09.03.2017 року /а.с. 181-186, т. 1/

ТОВ ХСК СТЕНДПРО складені наступні видаткові накладні: № 172 від 28.03.2017 року, № 173 від 29.03.2017 року, № 174 від 29.03.2017 року, № 175 від 30.03.2017 року, № 176 від 30.03.2017 року, № 180 від 31.03.2017 року, № 181 від 31.03.2017 року /а.с. 174-180, т. 1/.

Позивачем отримані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН: № 2 від 24.03.2017 року, № 5 від 24.03.2017 року, № 4 від 24.03.2017 року, № 3 від 24.03.2017 року, № 4 від 10.03.2017 року /а.с. 205-218, т. 1/.

За цим договором до перевірки позивачем надані товарно-транспортні накладні: № 172 від 28.03.2017 року № 173 від 29.03.2017 року, № 174 від 29.03.2017 року, № 175 від 30.03.2017 року, № 176 від 30.03.2017 року, № 180 від 31.03.2017 року, № 181 від 31.03.2017 року /а.с. 187-203, т. 1/.

В подальшому, 01.03.2017 року між ТОВ МІКРО-ТЕХ та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , податковий номер 37187340, (місцезнаходження: 61001 Харківська обл. м. Харків, Комінтернівський район, вул. Плеханівська буд. 57 А) укладено договір поставки № 14, відповідно до якого, ТОВ МІКРО- ТЕХ , іменоване надалі Постачальник та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , іменоване надалі Покупець . Згідно п.п. 2.2 п. 2 поставка товару здійснюється на умовах DAP м. Харків, вул. Плеханівська, 57 а, п.п. 3.1 п. 3 Ціна договору 3100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 516666,67 грн., п.п. 4.2 п. 4 умови і порядок оплати - 100% передплата, п.п. 9.1 п. 9 Заключні положення - даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року /а.с. 219-222, т. 1/.

В межах означеного правочину ТОВ МІКРО-ТЕХ складені наступні видаткові накладні: № 330 від 31.03.2017 року, № 331 від 31.03.2017 року, № 332 від 31.03.2017 року, № 333 від 31.03.2017 року, № 325 від 29.03.2017 року, № 326 від 30.03.2017 року, № 350 від 04.04.2017 року /а.с. 223, 224, 227, 231, 234, 237, 241, т. 1/.

ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ отримані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН: № 1 від 09.03.2017 року, № 3 від 23.03.2017 року, № 8 від 23.03.2017 року № 9 від 23.03.2017 року, № 10 від 23.03.2017 року, /а.с. 246-247, 249-250, т. 1, а.с. 2-3, 5-7, 9 , т. 2/.

За цим договором до перевірки позивачем надані товарно-транспортні накладні: № 325 від 29.03.2017 року, № 326 від 30.03.2017 року, № 330 від 31.03.2017 року, № 331 від 31.03.2017 року, № 333 від 31.03.2017 року, № 350 від 04.04.2017 року /а.с. 225-226, 228-230, 232-233, 235-236, 238-240, 242-244, т. 1/.

Також, 11.05.2017 року між позивачем ТОВ МІКРО-ТЕХ (в якості Покупця) та ТОВ КАЛІПСО ХФ (в якості Постачальника), укладено договір поставки № 17: п.п. 1.1. п.1 Предмет договору - постачальник зобов'язаний передати у власність покупця радіо запчастини, інше обладнання; п.п. 1.2. п. 1 Номенклатура, асортимент, комплектація кількість товару та вартість вказується у рахунках-фактурах, а також у видаткових накладних на кожну окрему партію товару, яка є невід'ємною частиною договору; п.п. 2.2. п. 2 Умови та порядок поставки товару - поставка товару здійснюється на умовах EXW Хар. обл. м. Харків, вул. Новожанівська, 1; п.п. 3.1 п. 3 Ціна договору - складає 4000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 666666,67 грн.; п.п. 4.2. п. 4 Умови і порядок оплати - 100% передплата; п.п. 9.1 п. 9 Заключні положення - даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року /а.с. 41-44, т. 2/.

В межах означеного правочину ТОВ КАЛІПСО ХФ складені рахунки-фактури: № 32 від 15.05.2017 року /а.с. 45-49, т. 2/.

ТОВ КАЛІПСО ХФ складені наступні видаткові накладні: № 32 від 16.05.2017 року, № 33 від 17.05.2017 року, № 41 від 19.05.2017 року, № 43 від 22.05.2017 року, № 45 від 24.05.2017 року, № 46 від 25.05.2017 року, № 48 від 26.05.2017 року /а.с. 50, 56, 69, 75, 82-86, 102, 108-110, т. 2/.

Позивачем отримані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН: № 2 від 17.05.2017 року, № 2 від 19.05.2017 року, № 10 від 22.05.2017 року, № 4 від 24.05.2017 року, № 4 від 25.05.2017 року, № 5 від 16.05.2017 року, № 3 від 26.05.2017 року /а.с. 52-53, 58-65, 71-72, 77-78, 88-89, 104-105, 112-116, т. 2/.

За цим договором до перевірки позивачем надані товарно-транспортні накладні: № 32 від 16.05.2017 року, № 33 від 17.05.2017 року, № 41 від 19.05.2017 року, № 43 від 22.05.2017 року, № 45 від 24.05.2017 року, № 46 від 26.05.2017 року, № 48 від 26.05.2017 року /а.с. 54-55, 66-68, 73-74, 79-81, 90-101, 106-107, 117-123, т. 2/.

В подальшому, 15.05.2017 року між ТОВ МІКРО-ТЕХ та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , податковий номер 37187340, (місцезнаходження: 61001 Харківська обл. м. Харків, Комінтернівський район, вул. Плеханівська буд. 57 А) укладено договір поставки № 18, відповідно до якого, ТОВ МІКРО- ТЕХ , іменоване надалі Постачальник та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , іменоване надалі Покупець . Згідно п.п. 2.2 п. 2 поставка товару здійснюється на умовах DAP м. Харків, вул. Плеханівська, 57 а, п.п. 3.1 п. 3 Ціна договору 4100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 683333,33 грн., п.п. 4.2 п. 4 умови і порядок оплати - 100% передплата, п.п. 9.1 п. 9 Заключні положення - даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року /а.с. 124-127, т. 2/.

В межах означеного правочину ТОВ МІКРО-ТЕХ складені наступні видаткові накладні: № 134 від 17.05.2017 року, № 135 від 18.05.2017 року, № 136 від 22.05.2017 року, № 137 від 23.05.2017 року, № 143 від 25.05.2017 року, № 144 від 26.05.2017 року, № 145 від 29.05.2017 року, № 146 від 30.05.2017 року /а.с. 128-141, т. 2/.

ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ отримані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН: № 53 від 26.05.2017 року, № 52 від 25.05.2017 року, № 54 від 29.05.2017 року, № 48 від 18.05.2017 року, № 47 від 17.05.2017 року, № 50 від 23.05.2017 року, № 49 від 22.05.2017 року /а.с. 143-144, 146-147, 149-153, 155-156, 158-159, 161-162, 164-170, т. 2/.

Колегія суддів зазначає, що означені правочини, укладені ТОВ МІКРО-ТЕХ з контрагентами ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ , ТОВ ХСК СТЕНДПРО , ТОВ КАЛІПСО ХФ - є діючими, укладеними між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, їх предметом не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони правочинів мають правовий статус платників ПДВ у періоді їх укладення та виконання.

Фактичне виконання означених правочинів з постачальниками та покупцями позивача підтверджується специфікаціями, рахунками-фактурами, податковими накладними, які зареєстровані в ЄРПН.

Отримані товари від постачальників ТОВ ХСК СТЕНДПРО (код 40945614) у лютому-березні 2017 року та ТОВ КАЛІПСО ХФ (код 40979402) в травні 2017 року оприбутковано відповідно до оборотно-сальдової відомості за рахунком 631 /а.с. 203-204, т. 3/, а відвантажені товари ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ (код 37187340) в лютому, березні та травні 2017 року - відповідно до оборотно-сальдової відомості за рахунком 361 /а.с. 205, т. 3/.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами також підтверджується випискою довіреностей на отримання ТМЦ, витяг з реєстру яких, наданий позивачем суду апеляційної інстанції /а.с. 206, т. 3/.

На підтвердження своєї позиції суду апеляційної інстанції позивачем також надано внутрішні складські документи ТОВ МІКРО-ТЕХ , а саме: копії прибуткових ордерів ТМЦ по взаємовідносинам з ТОВ ХСК СТЕНДПРО (код 40945614) у лютому-березні 2017 року та ТОВ КАЛІПСО ХФ (код 40979402) в травні 2017 року, що підтверджує прийом ТМЦ на склад ТОВ МІКРО-ТЕХ /а.с. 249-250, т. 3, а.с. 1-29, т. 4/, а також копії видаткових ордерів по взаємовідносинам з ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ (код 37187340) в лютому, березні та травні 2017 року, що підтверджує відвантаження ТМЦ зі складу ТОВ МІКРО-ТЕХ та подальшого транспортування до контрагента /а.с. 30-68, т. 4/.

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи, колегія суддів установила, що вони відповідають вимогам до їх оформлення в розумінні Закону № 996-XIV та Положення № 88, мають всі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, відтак, вони підтверджують реальність вчинених позивачем господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростована за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України у ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції і та обставина, що фінансово-господарські операції позивача за перевіряємий період знайшли своє відображення у господарській діяльності підприємства.

Матеріали справи посвідчують факт виконання ТОВ МІКРО-ТЕХ зобов'язань за правочинами, укладеними з контрагентами, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що, в свою чергу, означає втрату підприємством права власності на них.

Колегія суддів зауважує про відсутність обставин та доказів на їх підтвердження, які б доводили відсутність у ТОВ МІКРО-ТЕХ об'єктивної потреби на укладання цих правочинів, неспівпадання предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача, фізичну відсутність придбаного товару.

Крім наведеного, колегія суддів зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року по справі № 820/5085/17, яка набрала законної сили 16.05.2018 року, встановлено факт реальності господарської операції між ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ ЕСАТ та позивачем ТОВ МІКРО-ТЕХ за договором поставки № 11 від 28.01.2017 року, що є, окрім іншого, предметом спору у даній справі.

За приписами ч. 5 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Доходи для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток повинні бути фактично отриманими і підтвердженими належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб'єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків

Первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій з надання послуг, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 27.02.2018 року по справі № 813/1766/17 (К/9901/3360/17).

Колегія суддів зауважує, що єдиним доводом контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства є наявність негативної податкової інформації від 14.08.2017 року № 768/20-40-14-21-06 щодо контрагента позивача ТОВ ХСК СТЕНДПРО (код 40945614) за звітні періоди декларування ПДВ лютий - червень 2017 року /а.с. 74-77, т. 4/ та податкової інформації від 06.07.2017 року № 682/20-40-14-21-06/40979402 відносно контрагента ТОВ КАЛІПСО ХФ (податковий номер 40979402) за звітний період декларування ПДВ травень 2017 року /а.с. 70-73, т. 4/.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача, суд погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача та задоволення адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції на підставі приписів ч. 2 ст. 6 КАС України враховує те, що Європейський суд з прав людини у п. 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції вказав на те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення &?е; &?а; суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої інстанції, то судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не підлягають новому розподілу.

На підставі наведеного, керуючись 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець

Постанова складена і підписана 07 серпня 2018 року.