Рішення

від 11.01.2010 по справі 17/35-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.10

          Справа № 17/35-09.

за позовом:       Приватного підприємства «ТК ВІМ», м. Кременчук

 до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз», м. Суми

про стягнення 168 949 грн. 41 коп.

                                                                                            Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

          Представники:

        Від позивача      Коноваленко С.І., довіреність від 15.12.2009 р.

        Від відповідача  не з‘явився.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 168 949 грн. 41 коп., з яких: 137 000 грн. 00 коп. основного боргу, 26 920 грн. 35 коп. інфляційних збитків, 5 029 грн. 06 коп. – 3% річних, нарахованих у зв‘язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору  №30 від 01.09.2008 р., а також судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази по справі, суд встановив:

01 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз» і Приватним підприємством «ТК ВІМ» був укладений договір №30, відповідно до умов якого позивач зобов‘язувався поставити відповідачу для подальшої реалізації нафтопродукти на умовах оплати по безготівковому розрахунку, а відповідач – прийняти і оплатити їх на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.2. Договору вартість товару оплачується відповідачем шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше трьох банківських днів після відвантаження товару.

Зі змісту п. 3.5. Договору вбачається, що ціна на нафтопродукти, що відпускаються, погоджується за домовленістю сторін та відображується в у вантажній накладній.

Позивач належним чином виконав свої зобов‘язання та поставив відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 214 391 грн. 20 коп. згідно накладної №883 від 15.09.2008 р.

Відповідач за отриманий товар з позивачем розрахувався частково і станом на 10.12.2009 р. його заборгованість становить 137 000 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими платіжним документами, які містяться  в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Таким чином, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 137 000 грн. 00 коп. або обґрунтованих заперечень вимогам позивача, тому позовні вимоги в цій частині правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 26 920 грн. 35 коп. інфляційних збитків, 5 029 грн. 06 коп. – 3% річних.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи те, що відповідач частково вносив оплату позивачу за отримані нафтопродукти, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 26 895 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 5 029 грн. 06 коп. – 3 % річних.

В іншій частині суд вважає вимоги позивача неправомірними, необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст.  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.  

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз» (40030, м. Суми, вул. Троїцька, 1, кім.4, код 31547781) на користь Приватного підприємства «ТК ВІМ» (39631, Полтавська область, м. Кременчук, проїзд 40 років ДАЇ, 1, код 34958259) 137 000 грн. 00 коп. основного боргу, 26 895 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 5 029 грн. 06. – 3 % річних, 1688 грн. 66 коп. витрат по сплаті державного мита та 235 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

    Суддя