Ухвала

від 07.08.2018 по справі 591/4290/18

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/4290/18

Провадження № 1-кс/591/3326/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , особи відносно якої здійснюється розгляд клопотання ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про відсторонення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади голови Червленівської сільської ради 7 скликання Лебединського району Сумської області,

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, узгодженим з прокурором, про відсторонення від посади ОСОБА_5 , яке мотивував тим, що ним проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42018200000000152, по якому ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України. У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 займає посаду сільського голови, підозрюється у вчиненні злочину, який пов`язаний з обійняттям займаної посади, перебуваючи на посаді може незаконно впливати на потерпілого, вчинити інший злочин а тому просив відсторонити його від займаної посади.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому.

Захисник заперечив проти вказаного клопотання, вважає клопотання необгрунтованим, просить врахувати що його підзахисний обіймає виборну посаду а тому може бути усунутий з посади тільки відповідною громадою, крім того просить врахувати негативні наслідки для громади у разі відсторонення від посади, також вважає що ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки не був повідомлений про підозру особою, зазначеною у п.1 ч.1 ст. 481 КПК України.

ОСОБА_5 підтримав позицію захисника.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази подані сторонами, слідчий суддя суд приходить наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 42018200000000152 за ст. 368 ч.3 КК України за фактом того, що голова Червленівської сільської ради ОСОБА_5 протягом червня липня 2018 року вимагав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду в сумі 26800 грн. за безперешкодне виконання робіт за договором про надання послуг з видалення зелених насаджень, а також 18.07.2018 та 24.07.2018 в приміщенні Червленівської сільської ради за адресою с. Червлене, вул. Першотравнева, 19 отримав неправомірну вигоду від зазначеної особи.

26 липня 2018 року прокурором Сумської області ОСОБА_8 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 за ст. 368 ч.3 КК України (а.с.21-25), відповідно до якого вручення повідомлення про підозру прокурор доручив слідчому у кримінальному провадженні, а саме слідчому СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 .

Зазначене повідомлення про підозру 26.07.2018 о 12:10 год. слідчим ОСОБА_6 було вручене ОСОБА_5 .

Зі змісту ч. 1 ст. 154 КПК України вбачається, що відсторонення від посади може бути здійснене лише відносно підозрюваного або обвинуваченого.

У відповідності до ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій зокрема у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.

З клопотання про застосування запобіжного заходу та з наданих доказів вбачається, що ОСОБА_5 є головою Червленівської сільської ради.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України", заява №77703/01, від 14.06.07, §128, Суд наголошує, що в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією (Європейською Конвенцією про захист прав і основоположних свобод). Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.

Пунктом 1 ч.1 ст. 481 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру здійснюється сільському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

Вказана норма врегульовує статус сільського голови, визначає порядок здійснення повідомлення про підозру та не містить вказівки на можливість складання повідомлення про підозру спеціально уповноваженим суб`єктом - керівником регіональної прокуратури, а вручення - суб`єктом, що не володіє спеціальними повноваженнями.

Вказана норма є імперативною та зобов`язує відповідного прокурора здійснити повідомлення про підозру сільському голові.

Академічний тлумачний словник української мови «здійснення» розуміє як запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним; виконувати, робити що-небудь. Отже, за буквальним тлумаченням норми, здійснення повідомлення про підозру це втілення цього повідомлення в життя, коли воно стає дійсним, а це можливо лише шляхом його вручення підозрюваній особі.

За змістом ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлення про підозру, як процесуальна дія, складається з двох інших процесуальних дій, а саме, відповідно до ст. 277 КПК України, складання повідомлення про підозру та, відповідно до ст. 278 КПК України, вручення підозрюваній особі складеного письмового повідомлення про підозру.

З аналізу змісту ст.ст.42, 276 - 278 КПК випливає, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення. Саме із цим моментом пов`язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз`яснення слідчим, прокурором.

Повідомлення про підозру є комплексним нерозривним поєднанням процесуального рішення у вигляді письмового повідомлення та процесуальної дії у формі власне здійснення повідомлення шляхом його вручення.

Крім того згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України.

Тобто саме в ст. 278 КПК України роз`яснюється суть здійснення повідомлення про підозру та порядок його здійснення, зі змісту якої вбачається, що ця норма регулює порядок та строки саме вручення повідомлення про підозру, а тому під здійсненням повідомлення про підозру слід розуміти складання та вручення письмового повідомлення про підозру.

Однак як вбачається з повідомлення про підозру, наданих доказів та пояснень учасників кримінального провадження повідомлення про підозру не було вручене безпосередньо ОСОБА_5 особами, зазначеними у п.1 ч.1 ст. 481 КПК України.

Виходячи зі змісту ст.277 кодексу, процесуальні дії щодо складення і вручення повідомлення про підозру може вчинити виключно одна й та сама службова особа, котра має відповідні процесуальні повноваження. Прокурор не може доручити вручення повідомлення про підозру слідчому також через те, що згідно із ч.4 ст.22, абз.1 ч.1 ст.277, ч.1 ст.278 КПК слідчий має право вручати складене виключно ним самим і погоджене з прокурором повідомлення про підозру.

Те, що керівник регіональної прокуратури прокурор Сумської області склав письмове повідомлення про підозру, але доручив вручити письмове повідомлення про підозру слідчому СУ ГУНП в Сумській обл., є порушенням вимог ст. 481 ч.1 п.1 КПК України, оскільки повідомлення особи про підозру у розумінні вимог КПК України не відбулося.

Таке порушення вимог КПК України при повідомленні відповідної особи про підозру, тягне за собою порушення її права на захист, оскільки цій особі, відповідно ст. 276 ч.2 КПК України, відповідним прокурором повинно було бути повідомлено про його права, передбачені ст. 42 КПК України, та вирішено відповідні клопотання.

Слід зауважити, що прокурор Сумської області, особисто склавши повідомлення про підозру, не має права здійснювати доручення іншій особі здійснити вручення письмового повідомлення про підозру, оскільки, таким чином не здійснюється фактичне повідомлення про підозру у розумінні ст.ст. 276-279, 481 ч.1 КПК України.

Крім того ст. 481 ч.1 п.1 КПК України є спеціальною нормою по відношенню до п.4 ч.2 ст. 36 КПК України та зобов`язує прокурора безпосередньо вручити особі повідомлення про підозру.

Таким чином слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено в судовому засіданні, що ОСОБА_5 було здійснено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому КПК України.

Враховуючи викладене, а саме що ОСОБА_5 не було здійснено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому КПК України, а тому підстави для відсторонення його від посади відсутні, так як відсутні підстави вважати його підозрюваним у кримінальному провадженні.

Крім того Відповідно до ч.1 ст.157 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Пунктом 2 ч.3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого.

Фактично клопотання обґрунтовується лише можливістю незаконного впливу на потерпілого а також можливістю вчинити інший злочин, тобто клопотання грунтується на припущеннях, проте з такими доводами сторони обвинувачення погодитись не можна оскільки не надано доказів про те, що ОСОБА_5 намагався вплинути на потерпілого або намагався вчинити інший злочин.

Також відповідно п.2 ч.2 ст.157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя зобов`язаний врахувати наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими посилання сторони захисту на те, що відсторонення ОСОБА_5 від посади може привести до порушення прав інших осіб, зокрема територіальної громади с. Червлене, оскільки посада ОСОБА_5 є виборною, на яку покладається значна кількість обов`язків.

За місцем роботи ОСОБА_5 характеризується позитивно, що підтверджується наданою стороною захисту характеристикою, проживає разом з дружиною, яка не має постійного місця роботи.

Тому, враховуючи зазначені обставини, відсутність фактів незаконного впливу ОСОБА_5 на хід досудового розслідування, можливі негативні наслідки для інших осіб, слідчий суддя вважає, що відповідно до п.п. 2, 3 ч.3 ст. 132 КПК України слідчим та прокурором не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся з клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 132, 154-157, 276-278, 481 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про відсторонення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від посади голови Червленівської сільської ради 7 скликання Лебединського району Сумської області відмовити за необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду Сумської області протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особами, що не були присутні під час її оголошення з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1