Ухвала

від 21.12.2009 по справі 42/334-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" грудня 2009 р.                                                           Справа № 42/334-09

вх. № 10227/1-42

Суддя господарського суду Харківської області  

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін :

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом  ФО П ОСОБА_1, м. Ізюм Харківської області     

до  ФО П ОСОБА_2, с. Тавільжанка Дворічанського району Харківської області  

про видачу виконавчого документа

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФО П ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з заявою до ФО П ОСОБА_2 про видачу виконавчого документу.

У судове засідання сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлювався ухвалою суду.

Від позивача через канцелярію суду 21.12.2009р. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача через канцелярію суду 21.12.2009р. надійшов відзив на позов, в якому відповідач не заперечує проти наявності заборгованості перед позивачем, сплатити заборгованість не може через відсутність коштів.

З постійно діючого Третейського суду при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" надійшли матеріали третейської справи № 1/9-09.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши матеріали третейської справи № 1/9-09, суд встановив наступне.

ФО П ОСОБА_1 звернувся до третейського суду при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" з позовною заявою до ФО П ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 275000,00 грн.

Рішенням постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" від 30.10.2009р. по справі № 1/9-09 за зазначеною позовної заявою позовні вимоги задоволені, з ФО П ОСОБА_2 на користь ФО П ОСОБА_1 стягнуті кошти в сумі 275000,00 грн.

Оскільки відповідач не виконує рішення третейського суду, то позивач звернувся  до господарського суду Харківської області з заявою про видачу виконавчого документа.

Згідно ч.1 ст. 56 Закону України «Про третейські суди» заява про  видачу  виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються  сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

Згідно статті 2 Закону України «Про третейські суди» компетентний суд - місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Оскільки як вбачається з заяви відносини виникли між суб'єктами підприємницької діяльності, то господарський суд Харківської області є компетентним судом щодо розгляду питання видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду по справі № 1/9-09.

Для вирішення питання щодо видачі виконавчого документа на виконання рішення третейського суду по справі № 1/9-09 господарським судом як компетентним судом досліджується питання щодо правомірності прийняття рішення третейським судом та його відповідність вимогам Закону України "Про третейські суди".

З матеріалів третейської справи вбачається, що в  позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 275000,00 грн., яка виникла у зв'язкуу з невиконанням відповідачем умов договору займу коштів від 10.08.2008р.

До договору займу коштів від 10.08.2009р. між ФО П ОСОБА_1 та ФО П ОСОБА_2 було укладено третейське застереження від 26.10.2009р., в якому сторони досягли згоди, що всі спори, які виникають при виконанні договору позики від 10.08.2008р., підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства".

Суд зазначає, що договір позики від 10.08.2008р. та третейське застереження від 26.10.2009р. були укладені між сторонами, як суб'єктами підприємницької діяльності.

Як встановлено рішенням третейського суду наявність заборгованості підтверджується розпискою від 10.08.2008р.

Суд звертає увагу на те, що з тексту розписки вбачається, що ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_1 275000,00 грн., тобто кошти були отримані фізичною особою від фізичної особи.

Третейський суд не звернув увагу на те, що дана розписка не може бути доказом виконання умов договору позики від 10.08.2008р., укладеного між фізичними особами-підприємцями, оскільки відповідно до п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004  за N 637, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України,  іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку, а пунктом 3.1 цього Положення передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Таким чином надана розписка не є відповідним платіжним документом, що підтверджує здійснення розрахунків між підприємцями.

Суд також не приймає те, що умовами договору позики від 10.08.2008р., а саме пункторм 1.2 передбачено, що отримувач коштів в підтвердження отриманого дає займодавцю розписку, оскільки згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, сторони вільні в досягнення домовленостей, однак умови договору повинні відповідати нормам діючого законодавства, а пункт 1.2 договору від 10.08.2008р. суперечить вищенаведеному Положенню.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідно до розписки про отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_1 між даними фізичним особами виникли цивільні взаємовідносини щодо надання коштів у займ, а не господарські, а отже третейський суд прийнявши дану розписку як доказ вийшов за межі третейського застереження, укладеного між фізичними особами - підприємцями, тому викладене є підставою для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа на підставі п.4 ч.6 ст. 56 Закону України "Про третейські суди", якою передбачено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст. 56 Закону України "Про третейські суди", суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ФО П ОСОБА_1 про видачу виконавчого документа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Біржа з реалізації майна у процедурах банкрутства" від 30.10.2009р. по справі № 1/9-09.

Суддя