Постанова

від 07.08.2018 по справі 581/100/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Суми

Справа №581/100/18

Номер провадження 22-ц/788/1076/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

у присутності позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 квітня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Сізова Д.В. у приміщенні Липоводолинського районного суду Сумської області

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Яганівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, ОСОБА_2, про встановлення факту родинних відносин, визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла його тітка ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 3,533 га, розташованої на території Яганівської сільської ради Липоводолинського району. Тітка ОСОБА_4 за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла племінниці ОСОБА_5 Заповіт було посвідчено виконкомом Яснопільської сільської ради Липоводолинського району. Влітку 2017 року він дізнався про те, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, а також про те, що за життя двоюрідна сестра спадщину після смерті тітки ОСОБА_4 не прийняла і з відповідною заявою про прийняття спадщини не зверталася. Враховуючи те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, тобто раніше за свою сестру ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, ОСОБА_1 вважає, що має право на спадщину, що залишилася після смерті його тітки ОСОБА_4 Збираючи документи для оформлення спадкових справ з'ясовано, що в свідоцтвах про народження як його батька ОСОБА_3, так і його тітки ОСОБА_4, допущені помилки в написанні прізвища, а тому не вбачаються родинні відносини між ними. Тому просив суд встановити факт родинних відносин між ним - ОСОБА_1 та тіткою ОСОБА_4 Визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 строком на два місяці.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Встановлено юридичний факт того, що ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 року, є рідною тіткою ОСОБА_1

У задоволенні позову в частині визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

У доводах апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_4 за життя, а саме 14.02.1987 року, склала заповіт, яким все майно заповіла племінниці ОСОБА_5 Отже, він був впевнений, що ОСОБА_5 прийняла спадщину після смерті їхньої тітки. Тому, враховуючи зазначене та наявність заповіту, він не міг претендувати на спадкове майно тітки ОСОБА_4, а тому не подавав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Проте, влітку 2017 року він дізнався про те, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла, спадщину після смерті тітки ОСОБА_4 вона не прийняла, з відповідною заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталася. Вже під час розгляду даної справи, він дізнався про те, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори зверталася рідна сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка ІНФОРМАЦІЯ_6 року також померла, свої спадкові права так і не оформила. Судом було залучено до участі у справі в якості співвідповідача чоловіка померлої ОСОБА_6 - ОСОБА_2, який проти прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 не заперечував. Зазначені обставини суд не врахував, не надавши їм будь-якої належної правової оцінки.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у с.Яганівка Липоводолинського району Сумської області, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10).

З архівного витягу запису про народження №62 Державного архіву Сумської області від 29 серпня 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року у хуторі Графщина Липоводолинської волості Роменського округу Полтавської губернії, його батьками значаться ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_8 року батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 помер (а.с. 12).

Із архівного витягу запису про народження №16 Державного архіву Сумської області від 29 серпня 2017 року вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 року у хуторі Графщина Липоводолинського району, її батьками значаться ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (а.с.13).

14 лютого 1987 року ОСОБА_8 заповіла усе своє майно ОСОБА_5 і даний заповіт був посвідчений секретарем виконкому Яснопільщанської сільської ради Липоводолинського району Сумської області 14 лютого 1987 року за реєстровим №1 (а.с.15).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 16 січня 2002 року, ОСОБА_9 було передано у приватну власність земельна ділянка площею 3,533 га, яка розташована на території Яганівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_4 (а.с. 16, 17, 18).

З довідки Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області № 1169 від 15 грудня 2017 року вбачається, що ОСОБА_4 з 14 листопада 2003 року до дня смерті проживала у с.Синівка Липоводолинського району у Синівському будинку-інтернаті для людей похилого віку та інвалідів. Заповіт від імені ОСОБА_4 виконкомом сільради не посвідчувався (а.с. 18).

Спадкоємиця за заповітом померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті спадкодавця не зверталась. В той же час, 23 березня 2005 року ОСОБА_6, яка також є племінницею померлої ОСОБА_4 звернулася до державного нотаріуса Першої чернігівської державної нотаріальної контори Анікейчик О.Н. із заявою про прийняття спадщини після смерті рідної сестри свого батька ОСОБА_7 - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 року Липоводолинською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 88/2005, а отже дана особа є такою що в передбачений законом строк прийняла спадину після смерті спадкодавця (а.с. 38).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5 померла (а.с. 19).

ІНФОРМАЦІЯ_11 року померла ОСОБА_6 (а.с. 70). Співвідповідачем у даній справі залучено її чоловіка ОСОБА_2

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини, суд, виходив з того, що ним не надано належного обґрунтування та доказів про поважність причин, які слугували перешкодою для подання заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

За правилами ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За змістом даної норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем не зазначено, які об'єктивні труднощі стали перешкодою для вчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та не доведено належними та допустимими доказами поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті тітки протягом 14 років.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що відсутність встановленого факту родинних відносин між ним і спадкодавцем є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки ним не наведено обставин, які б вказували на об'єктивну причину, що перешкодила позивачу вчасно звернутися в суд із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що доказів звернення у встановленому законом порядку із письмовою заявою до нотаріуса про прийняття спадщини позивачем також не надано.

Також колегія суддів вважає, що судом обґрунтовано, при ухваленні рішення в оскаржуваній частині, не було враховано визнання відповідачами позову ОСОБА_1, оскільки таке визнання суперечить закону та порушує права та інтереси інших осіб, зокрема відповідача у справі ОСОБА_2, який є спадкоємцем ОСОБА_6 і яка, в свою чергу, у передбаченому законом порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 Також, визнання відповідачами позову ОСОБА_1 може порушувати права та інтереси інших спадкоємців померлої ОСОБА_6, які в передбаченому законом порядку прийняли спадщину після смерті останньої.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення постановлене з дотриманням вимог закону, тому його на підставі п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України слід залишити без змін.

За таких умов, суд першої інстанції, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, права і обов'язки сторін, перевіривши їхні доводи і заперечення, ухвалив рішення суду з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не містять обставин, які були б підставою для зміні чи скасування оскарженого рішення суду.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 квітня 2018 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 08 серпня 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: С. Г. Хвостик

С. С. Ткачук