Постанова

від 07.08.2018 по справі 756/5737/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 75 6 /5737/18

провадження № 22-ц/796/6268/2018

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.,

суддів - Лапчевської О.Ф., Кулікової С.В.

за участю помічника судді, який за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - Виноградової А.І.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

відповідач - Садівницьке товариство Чорнобилець-2001

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу голови правління Садівницького товариства Чорнобилець-2001 Чуканя Василя Івановича

на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року у складі судді Васалатія К.А.

у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Садівницького товариства Чорнобилець-2001 про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовною заявою про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.

07 червня 2018 року позивачі подали заяву про забезпечення позову шляхом встановлення заборони СТ Чорнобилець-2001 :

- відключати електропостачання від електричних мереж садівницького товариства, а також від інших джерел електропостачання, які знаходяться за межами СТ &quін;Чорнобилець-2001&q?ос;: в житловому будинку, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_1;, власником якого є ОСОБА_1; в житловому будинку, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_2;, власником якого є ОСОБА_3; в житловому будинку, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_3;, власником якого є ОСОБА_4; в житловому будинку, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_4;, власником якого є ОСОБА_5;

- вчиняти дії та висувати вимоги по стягненню з позивачів вступних, цільових та членських внесків за період з січня 2005 року по червень 2015 року, які були предметом розгляду цивільних справ: №756/11568/15-ц, №756/11571/15-ц, №756/11564/15-ц, №756/8273/17;

- нараховувати позивачам та стягувати з них збитки від інфляції, неустойку, пеню та притягати до іншої встановленої законом відповідальності за порушення грошових зобов'язань за несплачені позивачами вступні, цільові та членські внески за період з січня 2005 року по червень 2015 року, які були предметом розгляду цивільних справ №756/11568/15-ц, №756/11571/15-ц, №756/11564/15-ц, №756/8273/17.

В обґрунтування вимог зазначали, що СТ &qus ;Чорнобилець-2001&quВ ; зловживає своїми правами та власною монополією на надання послуг з електро- та водопостачання свідомо та навмисно вчиняє неправомірні дії, припинення яких відноситься до позовних вимог.

Вважали, що вид забезпечення позову є абсолютно і в повному обсязі співмірним та повністю відповідає заявленим позовним вимогам.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено СТ Чорнобилець-2001 відключати електропостачання від електричних мереж СТ Чорнобилець-2001 , а також від інших джерел електропостачання, які знаходяться за межами СТ Чорнобилець-2001 в житловому будинку, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1. В задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 27 червня 2018 року відповідач СТ Чорнобилець-2001 в особі голови правління ЧуканяВ.І. подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю, оскільки вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

У мотивування вимог зазначав, що заходи, викладені в заяві про забезпечення позову, фактично дублюють вимоги позовної заяви, що, відповідно до приписів частини десятої статті 150 ЦПК України, не допускається.

Вважає, що суд, заборонивши садівницькому товариству відключати електропостачання в житловому будинку, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_1 від інших джерел електропостачання, які знаходяться за межами товариства, фактично визнав правомірними дії позивачів щодо підключення до електропостачання від сусідніх кооперативів без будь-якого погодження з товариством Чорнобилець-2001 , який є власником земельної ділянки.

Окрім того, зазначає, що суд не з'ясував, яким чином відключення від електропостачання може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

06 серпня 2018 року від позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та представника позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - ОСОБА_2 до Апеляційного суду м. Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони просять прийняти постанову, якою залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.

Зазначає, що керівництво СТ Чорнобилець-2001 на чолі з головою правління Чуканем В.І. стверджує, що у позивачів існує заборгованість по сплаті членських внесків. У зв'язку із існуванням, на його думку, такої заборгованості цілеспрямовано та свідомо вчиняє упереджені та дискримінаційні дії по відношенню до позивачів.

Уважає, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою та законною, а отже відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до п. 8 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147- VIII від 03.10.2017, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIIIАпеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Представник відповідачаапеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивачівпроти апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду у справі залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу щодо часткового задоволення заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Проте, ухвала суду не відповідає вказаним нормам, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, до яких, зокрема, відноситься заборона вчиняти певні дії, встановлення обов'язку вчинити певні дії, інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Перелік видів забезпечення позову, наведений у частині першій статті 150 ЦПК України, не є вичерпним, у зв'язку з чим, за наявності відповідного клопотання, можуть бути застосовані й інші його види, проте з урахуванням обмежень, встановлених частинами четвертою - десятою зазначеної статті.

Пленум Верховного Суду України в пункті 4 Постанови Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто, цивільний процесуальний кодекс не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігти ситуації, в якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав та законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову і застосовувати такі заходи у разі, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

Виходячи з викладеного, не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в частині другій статті 149 ЦПК України, за винятком випадків, коли такі наслідки безпосередньо випливають із суті рішення, дії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовними вимогами є визнання неправомірним рішення Садівницького товариства Чорнобилець-2001 № 12 від 27 лютого 2018 року в частині виключення позивачів зі складу членів цього товариства та зобов'язання поновити їх в складі членів СТ Чорнобилець-2001 ; визнання неправомірними дії товариства по відключенню електропостачання та зобов'язання за власний рахунок відновити електропостачання від електричних мереж СТ Чорнобилець-2001 в належних позивачам житлових будинках; заборона СТ Чорнобилець-2001 використовувати як підставу виключення позивачів зі складу членів цього товариства наявність заборгованості по сплаті вступних, цільових та членських внесків в період з січня 2005 року по червень 2015 року; визнання неправомірними та заборона СТ Чорнобилець-2001 вчиняти дії та висувати вимоги по стягненню з позивачів вступних, цільових та членських внесків в період з січня 2005 року по червень 2015 року.

Отже, місцевий суд, заборонивши СТ Чорнобилець-2001 відключати електропостачання від електричних мереж товариства, а також від інших джерел електропостачання, які знаходяться за межами садівницького товариства в житловому будинку, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1, фактично частково вирішив спір між сторонами до прийняття рішення по суті.

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті місцевим судом, за своїм змістом є тотожними заявленим позовним вимогам, що відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Окрім того, досліджуючи матеріали справи та надані сторонами докази, колегією не встановлено, а місцевим судом не вмотивовано наявності реальної небезпеки, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

В іншій частині ухвала місцевого суду відповідачем не оскаржуються та апеляційним судом не переглядається.

Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючі докази, мають обов'язок обґрунтовувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті , тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що питання забезпечення позову судом вирішено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Статтею 376 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є, зокрема, неправильне застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на наведене, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви щодо забезпечення позову.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 380, 381- 384 ЦПК України, Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н ОВ И В :

Апеляційну скаргу голови правління Садівницького товариства Чорнобилець-2001 Чуканя Василя Івановича - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 11 червня 2018 року - скасувати.

У задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про забезпечення позову в частині заборони СТ Чорнобилець-2001 відключати електропостачання від електричних мереж СТ Чорнобилець-2001 , а також від інших джерел електропостачання, які знаходяться за межами СТ Чорнобилець-2001 в житловому будинку, розташованому на земельній ділянці АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набираєзаконної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Повне судове рішення складено 07 серпня 2018 року.

Головуючий: В.А. Кравець

Судді: О.Ф. Лапчевська

С.В. Кулікова