06.11.2019 Справа № 756/5737/18
Справа пр. №2/756/1129/19
ун. №756/5737/18
У Х В А Л А
05 листопада 2019 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Андрейчука Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,
учасники справи:
представник позивачів - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Букрєєв В.А.,
розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в:
У травні 2018 року позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 07 травня 2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2019 року судді Андрейчуку Т.В. передано на розгляд цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії, оскільки за рішенням Вищої ради правосуддя від 06 серпня 2019 року №2033/0/15 суддю ОСОБА_7 тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на строк шість місяців.
14 вересня 2018 року позивачем ОСОБА_6 подано до суду заяву про залишення без розгляду його позову до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишити без розгляду позов ОСОБА_6 до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.
Предметом позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" є визнання неправомірним рішення Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" від 27 лютого 2018 року №12 щодо виключення позивачів зі складу членів товариства та зобов`язання поновити у складі членів товариства; заборона використовувати як підставу виключення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з членів Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" наявність заборгованості зі сплати вступних, цільових та членських внесків за період з січня 2015 року по червень 2015 року; визнання неправомірними дій Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" щодо відключення позивачів від електропостачання та відновлення електропостачання; визнання неправомірними дій Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" щодо стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вступних, цільових та членських внесків за період з січня 2015 року по червень 2015 року та заборона вчинення зазначених дій.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим ст. 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
За змістом положень ст. 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Ст. 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (ст. 3).
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу ст. 63 ГК України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (ст. 93 ГК України).
Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (ст. 94 ГК України).
Зазначені норми кореспондуються із нормами ст. 83, 85, 86 ЦК України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Садівницьке товариство "Чорнобилець-2001" є юридичною особою.
У своїх листах від 11 жовтня 2004 року за №6978 та від 21 лютого 2006 року за №1339 Держкомпідприємництва вказали, що правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначає Закон України "Про кооперацію", ст. 9 якого визначено, що державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.
Цим Законом (абз. 2 ст. 6) встановлено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
В Класифікації організаційно-правових форм господарювання, яку прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28 травня 2004 року №97 враховано організаційно-правові форми кооперативів, які передбачено Законом України "Про кооперацію", а саме: виробничі кооперативи, обслуговуючі кооперативи, споживчі кооперативи.
Виходячи з визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено ст. 2 Закону України "Про кооперацію" садівничі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.
Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (ст. ст. 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Згідно з положеннями ст. 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (такий висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі №509/577/18. Аналогічний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №759/11487/16-ц).
Позивачі у справі були членами Садівницького товариства "Чорнобилець-2001", що підтверджується зібраними у справі доказами.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
З огляду на наведене, спір про визнання неправомірним рішення про виключення з членів Садівницького товариства "Чорнобилець-2001", поновлення в членах товариства; заборони виключати зі складу членів Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" є корпоративним та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
П. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії слід закрити в частині вимог про визнання неправомірним рішення Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" від 27 лютого 2018 року №12 щодо виключення позивачів зі складу членів товариства та зобов`язання поновити їх у складі членів товариства; заборони використовувати як підставу виключення позивачів з членів Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" наявність заборгованості зі сплати вступних, цільових та членських.
Керуючись ст. 255, 257 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_6 до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" про визнання неправомірним рішення про виключення з членів товариства, поновлення в членах товариства, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії - закрити в частині вимог про визнання неправомірним рішення Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" від 27 лютого 2018 року №12 щодо виключення позивачів зі складу членів товариства та зобов`язання поновити у складі членів товариства; заборони використовувати як підставу виключення позивачів з членів Садівницького товариства "Чорнобилець-2001" наявність заборгованості зі сплати вступних, цільових та членських внесків за період з січня 2015 року по червень 2015 року.
Роз`яснити позивачам, що указані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.В. Андрейчук
Повний текст ухвали виготовлено 06 листопада 2019 року
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2019 |
Оприлюднено | 08.11.2019 |
Номер документу | 85477748 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Андрейчук Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні