Постанова

від 07.08.2018 по справі 905/256/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2018р. справа № 905/256/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): суддів: без повідомлення учасників справи ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» , м. Костянтинівка, Донецька область, на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018р. (повний текст 25.06.2018р.) у справі№905/256/18 (суддя Величко Н.В.) за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» , м. Костянтинівка, Донецька область стягнення 114 794,16 грн.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року до господарського суду Донецької області звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків (далі - Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» , м. Костянтинівка, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення 114 794,16 грн., у тому числі: заборгованості з орендної плати за договором № 5858/2013 від 01.11.2013р. у розмірі 37 999,93 грн. за період з серпня 2016 по 28.02.2017р., пені у розмірі 3 341,32 грн. за період з 16.12.2016р. по 15.09.2017р., штрафу у розмірі 20% від заборгованості - 7 599,99 грн., неустойку за час прострочення повернення об'єкту оренди за період з 12.11.2016р. по 28.02.2017р. включно у розмірі 65 852,92 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 13.06.2018р. позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018р. по справі № 905/256/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а також при неповному з'ясуванні обставин справи.

Зокрема, скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано, що строк дії Договору оренди припинений 30.09.2016р., а обов'язок щодо складання акта приймання - передавання покладено на Позивача, як на Орендодавця. Однак, в порушення умов Договору оренди, Позивачем відповідний акт не складено, Відповідачу не направлено, у зв'язку з чим нарахування заборгованості з орендної плати, пені, штрафу та неустойки з 01.10.2016р. вважає безпідставним.

За результатами автоматизованого розподілу справи від 23.07.2018р. було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя (доповідач) - ОСОБА_1, судді: Зубченко І. В., Стойка О. В.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 24.07.2018р. у справі №905/256/18 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» , м. Костянтинівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018р. та встановлено строк учасникам справи до 07.08.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи. Вказаною ухвалою також повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі приписів ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

07.08.2018р. до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків надійшов відзив б/н, б/д на апеляційну скаргу, за змістом якого останнє просить суд залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» , м. Костянтинівка, Донецька область без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018р. - залишити без змін.

Колегія суддів розглянула вищезазначений відзив на апеляційну скаргу та долучила його до матеріалів справи.

Інших клопотань від учасників справи не надходило.

У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів-членів колегії ОСОБА_4 та ОСОБА_5, розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 815/2018 від 07.08.2018р., з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду апеляційної скарги, на підставі службової записки головуючого судді (судді-доповідача) Черноти Л. Ф. від 07.08.2018р., відповідно до Прикінцевих положень Змін до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення від 02 березня 2018 року № 17), на підставі пунктів 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (у редакції від 15.09.2016 року), п.11.1, 11.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу Донецького апеляційного господарського суду, було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 905/256/18 .

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2018р. було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Чернота Л. Ф., судді: Радіонова О. О., Попков Д. О.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинної з 15.12.2017р.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» (який набрав чинності 16.01.2018р. (офіційне опублікування в Офіційному віснику України, 2018, №5) відповідно до пп.6 п.161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, ч.3 ст.19, ч.3 ст.26 та п.40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» було постановлено про ліквідацію, зокрема, Донецького апеляційного господарського суду та утворення Східного апеляційного господарського суду в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно з п.3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Таким чином, Донецький апеляційний господарський суд продовжує здійснювати свої повноваження до утворення апеляційного суду, який забезпечує здійснення правосуддя у відповідному апеляційному окрузі, та до дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з повідомленням учасників справи надано не було, а суд апеляційної інстанції з власної ініціативи не вбачав необхідності розгляду апеляційної Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» , м. Костянтинівка, Донецька область з повідомленням учасників справи, а тому дійшов висновку про призначення апеляційної скарги до розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи, встановлені наступні обставини:

- факт укладення 01.11.2013р. між сторонами Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 5858/2013 (далі- Договір), за умовами Розділу 1 якого Орендодавець (Позивач) передає, а Орендар (Відповідач) приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 51,9 кв.м. підвалу та нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 299,77 кв.м. першого поверху будівлі Костянтинівського вузла поштового зв'язку (реєстровий № 21560045.500. АААЖЖА 463) та гараж загальною площею 308,8 кв. м. (реєстровий № 21560045.500. АААЖЖА464) (далі - майно), які розташовані за адресою: м. Костянтинівка, вул. Леніна, 256, що знаходиться на балансі Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» (далі - ОСОБА_6), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.06.2013р. і становить за незалежною оцінкою 544 203,53 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення виробництва товарів з алюмінієвого профілю, у тому числі, частина гаража для розміщення власного автотранспорту підприємства (площа 27,0 кв.м.). Стан майна на момент укладання договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря;

- закінчення строку дії Договору 30 вересня 2016р. (з урахуванням строку, встановленого у п. 10.1. Договору);

- факт передання Відповідачу у тимчасове платне користування державного майна - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 51,9 кв.м. підвалу та нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 299,77 кв.м. першого поверху будівлі Костянтинівського вузла поштового зв'язку (реєстровий №21560045.500.АААЖЖА463) та гараж загальною площею 308,8 кв.м. (реєстровий №21560045.500.АААЖЖА464), які розташовані за адресою: м. Костянтинівка, вул. Леніна, 256, що знаходяться на балансі Донецької дирекції УДППЗ «Укрпошта» , з метою розміщення виробництва товарів алюмінієвого профілю, у тому числі, частина гаража для розміщення власного автотранспорту підприємства (площа 27,0 кв.м.), відповідно до договору оренди №5858/2013 від 01.11.2013р., про що свідчить акт приймання-передавання від 01.11.2013р., підписаний сторонами без зауважень (а.с.18 зворотний бік);

- факт повернення Відповідачем ОСОБА_6 об'єкту оренди за актом приймання-передачі від 27.07.2017р., про що свідчить акт приймання-передачі (а.с. 95) та лист-повідомлення від 29.08.2017р. № 21/08-17 (а.с.94);

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

В обґрунтування позову Позивач посилався на те, що Відповідачем у передбачені Договором оренди строки не виконано своїх зобов'язань з оплати орендної плати у лютому 2017р., внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати за період з серпня 2016р. по 28.02.2017р. у розмірі 37 999,93 грн. і виникли підстави для нарахування пені у розмірі 3 341,32 грн. та штрафу у розмірі 7 599,99 грн. Також, зв'язку з тим, що Відповідач не виконав вимоги щодо повернення майна після закінчення строку дії Договору, Позивачем нараховано суму неустойки за час прострочення повернення об'єкта оренди у розмірі 65 852,92 грн.

В суді першої інстанції Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній посилався на те, що з 14.04.2014р. до 08.06.2016р. його було звільнено від сплати орендної плати, а з 08.06.2016р. обов'язок зі сплати орендної плати для Відповідача був поновлений (на підставі ст.7, ч.5 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053 - р від 30.10.2014р., №1079 - р від 05.11.2014р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція» , №1275 - р від 02.12.2015р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» , ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» ). Вказував, що за період з 14.04.2014р. по 01.09.2014р. за договором оренди № 5858/2013 від 01.11.2013р. ним були сплачені кошти в загальному розмірі 17 331,66 грн., фактично Відповідачем була здійснена передоплата орендних платежів майбутніх періодів у розмірі 17 331,66 грн., яка підлягає до зарахування в рахунок сплати орендної плати з 08.06.2016р. по 24.11.2016р.

Крім того, Відповідач зазначав, що в період з 01.11.2013р. по 30.03.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» з вини орендодавця (балансоутримувача) не мало можливості користуватися орендованим приміщенням гаражу загальною площею 308,8 кв.м., оскільки до 30.03.2014р. в ньому зберігалось чуже майно, а тому в силу ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України відповідач має бути звільнений від плати за весь час, протягом якого це майно не могло бути використано ним через обставини, за які він не відповідає. Отже, на переконання Відповідача, сума вказаної в позовній заяві заборгованості з орендної плати не відповідає дійсності.

Також, Відповідач зазначав про пропущення Позивачем річного строку позовної давності для стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкту оренди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за Договором оренди щодо своєчасної сплати орендної плати у строк, встановлений Договором. Також суд першої інстанції визнав доведеним Позивачем факт безпідставного користування Відповідачем спірним майном та дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо сплати на користь Позивача неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, встановлено, що за правовою природою укладений сторонами договір є договором найму (оренди), за яким, відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 761, ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено вище, судом першої інстанції встановлено, що факт приймання Відповідачем в строкове платне користування об'єкту оренди, визначеного в розділі 1 Договору, підтверджується актом приймання-передавання від 01.11.2013р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками господарюючих суб'єктів.

Враховуючи те, що орендоване майно є державною власністю, до правовідносин, що склалися між суб'єктами господарювання за договором оренди, застосовуються положення Закону України Про оренду державного та комунального майна , який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов'язаних з передачею майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 27 вказаного закону, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 10.4 Договору сторони погодили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Згідно з п. 10.6. Договору чинність цього договору припиняється, серед іншого, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.9 Договору, у разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем ОСОБА_6.

Отже, умовами договору передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача з заявою про припинення дії договору оренди (у порядку ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна ) №11-05-05259 від 04.10.2016рю, в якій повідомив про те, що термін дії Договору оренди № 5858/2013 від 01.11.2013 закінчився 30.09.2016 та на новий строк продовжений не буде. Вказаним листом Позивач також вимагав повернути майно з оренди в порядку, передбаченому Договором (а.с. 19). (докази направлення та отримання вказаної заяви наявні в матеріалах справи).

Виходячи з вищенаведеного, місцевим господарським судом було правильно встановлено, що строк дії Договору оренди № 5858/2013 від 01.11.2013р. закінчився 30.09.2016.

Враховуючи дату отримання Відповідачем заяви Позивача від 04.10.2016р. № 11-05-05259 про припинення дії договору та строк, встановлений п.10.9 Договору оренди, для повернення орендарем об'єкта оренди балансоутримувачу у разі припинення договору оренди, саме протягом трьох днів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Відповідач мав повернути за актом приймання-передачі об'єкт оренди балансоутримувачу з 08.11.2016р. по 11.12.2016р. включно.

При цьому, в апеляційній скарзі, Відповідач стверджує про те, що в силу положень п. 2.4. Договору оренди саме на Позивача як Орендодавця покладено обов'язок щодо складання акту приймання-передачі об'єкта оренди, а відтак, на думку скаржника, нарахування заборгованості з орендної плати, пені, штрафу та неустойки з 01.10.2016р. є неправомірним.

Дослідивши обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Так, дійсно у відповідності до умов п. 2.4. Договору оренди обов'язок щодо складання акта приймання - передавання покладається на Орендодавця.

Проте, умови пункту 2.4. Договору стосуються передачі орендованого майна Орендарю (Розділ 2 Договору).

В свою чергу, згідно з пунктами 5.12, 10.9 Договору оренди, Орендар зобов'язався у разі припинення або розірвання цього договору, повернути ОСОБА_6 орендоване майно протягом трьох робочих днів в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати ОСОБА_6 збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Виходячи з погоджених сторонами умов договору, після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованими приміщеннями протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцю.

Тобто, у даному випадку, апелянт помилково ототожнює обов'язок щодо складання акта приймання - передавання при передачі майна та при його поверненні.

За таких обставин, судова колегія вважає доведеним факт порушення права Позивача в частині отримання своєчасної оплати за виконані роботи, а, отже, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості з орендної плати у розмірі 37 999,93грн., пені за період з 16.12.2016р. по 15.09.2017р. у розмірі 3 341,32 грн. та штрафу у розмірі 7 599,99 грн. є правомірним.

Щодо нарахованої Позивачем за період з 12.11.2016р. по 28.02.2017р. неустойки за час прострочення повернення об'єкту оренди у розмірі 65 852,92 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України .

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач повернув ОСОБА_6 об'єкт оренди за актом приймання-передачі 27.07.2017р., про що свідчить акт приймання-передачі (а.с.95) та лист-повідомлення від 29.08.2017р. № 21/08-17 (а.с.94).

За таких обставин, неповернення об'єкта оренди за Договором оренди у період після закінчення строку дії Договору, відбулося виключно з вини самого орендаря (Відповідача), який не повернув і не намагався повернути об'єкт оренди орендодавцю у визначений договором строк, а продовжив користування орендованим майном, вважаючи, що обов'язок зі складання акту про повернення орендованого майна покладено на Позивача.

Встановивши зазначені обставини, господарський суд дійшов правильного висновку про те, що неповернення майна з орендного користування у визначений Договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 Цивільного кодексу України та стягнення неустойки у розмірі 65 852,92 грн.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018р. у справі № 905/256/18 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що введена в дію з 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» , м. Костянтинівка, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018р. (повний текст 25.06.2018р.) у справі № 905/256/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2018р. (повний текст 25.06.2018р.) у справі № 905/256/18 - залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИЙ ЗАВОД АРМОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙ» , м. Костянтинівка, Донецька область.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 07.08.2018р.

Головуючий (суддя-доповідач): Л. Ф. Чернота

Судді: Д. О. Попков

ОСОБА_3