Рішення

від 01.07.2010 по справі 2-254/10

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Автозаводський районний суд м.Кременчука

м. Кременчук, вул. Першотравнева, 29/5, 39600, (05366) 3-51-48

Справа №2-254/2010 року

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2010 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Коршак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3

ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування,

визначення часток у спільній сумісній власності подружжя та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_6,

ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, визначення часток у спільній

сумісній власності подружжя та поділ спільного майна подружжя, зазначаючи, що

працюючи викладачем у Кременчуцькому державному політехнічному університеті у 1999

році він, ОСОБА_1, отримав однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у м.

Кременчуці.

Вказана квартира належала Кременчуцькому державному політехнічному

університету на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом

Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_7 06.07.1998 року№ 6708.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 грудня 2006 року

було надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста

Кременчука квартиру №135 по вул. 1905 року.буд.І у м. Кременчуці.

На початку 2007 року він приватизував вказану квартиру .

З відповідачкою по справі ОСОБА_2 08 грудня 2007 року вони зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис № 1386.

Восени 2007 року вони вирішили продати належну йому квартиру з метою придбання двокімнатної та покращення житлово-побутових умов. Для цього, з питань повязаних з продажем квартири та придбанням двокімнатної, вони звернулися до агентства нерухомості 101 квартал .

Їм був запропонований варіант продажу його квартири за 34 000 доларів США та

одночасно придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_2

за 42 000 доларів США.

Після огляду квартири № 68 по вул. Ватутіна.буд. 27 у м. Кременчуці цей варіант їх влаштував.

Укласти договори купівлі-продажу квартир було визначено на 20.12.2007 року у нотаріуса ОСОБА_7

Однак в останній момент покупці відмовилися від купівлі його квартири і його

квартиру викупило агентство за вказану суму, а саме 34 000 доларів США, оскільки

необхідно було купляти двохкімнатну, та 20 грудня 2007 року він надав довіреність ОСОБА_8 та ОСОБА_9, представникам агентства нерухомості, на вирішення питань стосовно його квартири, хоча фактично ним квартира була продана.

В той же самий день, 20 грудня 2009 року, їм було необхідно укладати договір купівлі квартири АДРЕСА_3 за 42 000 доларів США. Так як не вистачало коштів на купівлю вказаної квартири, то він взяв в борг у знайомого 8000 доларів США.

В зв'язку з тим, що він цілком довіряв своїй дружині, в подальше оформлення договору купівлі квартири він не вникав. Розрахунок за придбану квартиру проводив особисто, передавши покупцям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 42 000 доларів США в приміщенні нотаріуса ОСОБА_7

30 грудня 2007 року вони переїхали на нову квартиру і до 1 березня 2009 року він жив у спірній квартирі. 1 березня 2009 року у розмові з дружиною він дізнався про те, що ніякого договору купівлі-продажу квартири не було, а фактично був укладений договір дарування на дружину, чого він не бажав. Після цього у них виникла сварка і йому довелося виїхати з квартири.

14 квітня 2009 року вони розірвали наш шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Автозаводським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис № 176.

Таким чином, на даний час існує договір дарування квартири АДРЕСА_4, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 20 грудня 2007 року. Згідно вказаного договору ОСОБА_3(дошлюбне прізвище ОСОБА_5) та ОСОБА_5 передали безоплатно у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_5. Дар сторони оцінили у сумі 22 784(двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривень.

Згідно витягу з реєстрації прав власності на нерухоме майно, виданого КП Кременчуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації за колишньою дружиною - ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вважає, що даний правочин є недійсним. Просив суд вважати початком перебігу процесуальних строків по даній справі 1 березня 2009 року, визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_6, укладений між ОСОБА_10 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу А.Г. ОСОБА_7 20 грудня 2007 року, визнати спільною сумісною власністю подружжя 2/10 частки квартири АДРЕСА_5 та поділити спільне майно наступним чином: за ним, ОСОБА_1 - 1/10 частку квартири, за ОСОБА_2 - 1/10 частку квартири, визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на 9/10 частки квартири АДРЕСА_5, та за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частки квартири АДРЕСА_4.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_11 позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та it представник 1 аврилов О.А. позовні вимоги не визнали посилаючись на обставини викладені в письмових поясненнях на позовну заяву просили в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_12 позовні вимоги не визнала посилаючись на обставини викладені в письмових поясненнях на позовну заяву просила в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не прибула про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, що підтверджується розпискою.

Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, дала пояснення, що дійсно обставини які викладені в позовній заяві мали місце.

Треті особи ОСОБА_9 та приватний нотаріус ОСОБА_13 в своїх листах просили справу слухати без їх участі.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дав повну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню

В судовому засіданні достовірно встановлено, що працюючи викладачем у Кременчуцькому державному політехнічному університеті у 1999 році позивач ОСОБА_14, отримав однокімнатну квартиру АДРЕСА_7.

Вказана квартира належала Кременчуцькому державному політехнічному університету на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_7 06.07.1998 року № 6708.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29 грудня 2006 року було надано згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади АДРЕСА_8 по вул. 1905 року.буд.1 у м. Кременчуці.

На початку 2007 року позивач ОСОБА_1 приватизував вказану квартиру .

З відповідачкою по справі ОСОБА_2 08 грудня 2007 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис № 1386.

Восени 2007 року сторони вирішили продати належну позивачу квартиру з метою придбання двокімнатної та покращення житлово-побутових умов. Для цього, з питань пов'язаних з продажем квартири та придбанням двокімнатної, сторони звернулися до агентства нерухомості 101 квартал .

Їм був запропонований варіант продажу квартири позивача за 34 000 доларів США та одночасно придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_2 за 42 000 доларів США.

Після огляду квартири АДРЕСА_2 цей варіант їх влаштував.

Укласти договори купівлі-продажу квартир було визначено на 20.12.2007 року у нотаріуса ОСОБА_7

Однак в останній момент покупці відмовилися від купівлі квартири позивача і його квартиру викупило агентство за вказану суму, а саме 34 000 доларів США, оскільки необхідно було купляти двохкімнатну, та 20 грудня 2007 року позивач ОСОБА_1 надав довіреність ОСОБА_8 та ОСОБА_9, представникам агентства нерухомості, на вирішення питань стосовно його квартири, хоча фактично ним квартира була продана.

В той же самий день, 20 грудня 2009 року, сторонам було необхідно укладати договір купівлі квартири АДРЕСА_3 за 42 000 доларів США. Так як не вистачало коштів на купівлю вказаної квартири, то ОСОБА_1 взяв в борг у знайомого 8000 доларів США.

В зв'язку з тим, що позивач цілком довіряв своїй дружині, в подальше оформлення договору купівлі квартири він не вникав. Розрахунок за придбану квартиру проводив особисто, передавши покупцям ОСОБА_3 та ОСОБА_5 42 000 доларів США в приміщенні нотаріуса ОСОБА_7

30 грудня 2007 року сторони переїхали на нову квартиру і до 1 березня 2009 року позивач жив у спірній квартирі. 1 березня 2009 року у розмові з дружиною позивач дізнався про те, що ніякого договору купівлі-продажу квартири не було, а фактично був укладений договір дарування на дружину, чого він не бажав. Після цього у них виникла сварка і йому довелося виїхати з квартири.

14 квітня 2009 року сторони розірвали наш шлюб, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим Автозаводським районним відділом реєстрації актів цивільного стану Кременчуцького міського управління юстиції, актовий запис № 176.

Таким чином, наданий час існує договір дарування квартири АДРЕСА_5, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 20 грудня 2007 року. Згідно вказаного договору відповідачі ОСОБА_3 Володимиріина(дошлюбне прізвище ОСОБА_5) та ОСОБА_5 передати безоплатно у власність відповідачці ОСОБА_2 квартиру № 68 по вул. Ватутіна. буд. 27 у м. Кременчуці. Дар сторони оцінили у сумі 22 784(двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят чотири) гривень.

Згідно витягу з реєстрації прав власності на нерухоме майно, виданого КП Кременчуцьким міжміським бюро технічної інвентаризації за колишньою дружиною - відповідачкою ОСОБА_2 на праві приватної власності зареєстрована квартира ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд вважає, що даний правочин є недійсним виходячи з наступного:

Правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним / оспорюваний правочин /.

Згідно ч. 2 ст. 235 Цивільного Кодексу України, якщо правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину. який сторони насправді вчинили.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду в постанові від 28.04.1978 №3 Про судову практику в справах про визнання угод недійсними(з наступними змінами), договір дарування, укладений з метою приховати дійсний правочин про купівлю-продаж квартири, є удаваним правочином для обходу переважного права учасників спільної власності на визначення частки. Удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказана стаття містить досить широкий перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема одним із них є визнання правочину недійсним.

Крім того, відповідно до ст. 57 Сімейного Кодексу України майно, що набуте чоловіком чи дружиною до шлюбу є особистою приватною власністю чоловіка чи дружини.

Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, незалежно від розірвання шлюбу, передбачене ст. 69 Сімейного Кодексу України.

Згідно ст.70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Як зазначалося вище, належна позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності квартира АДРЕСА_9 була продана за 34 000 доларів США, а спірна квартира № 68 по вул. Ватутіна. буд. 27 була придбана за 42000 доларів США, тобто значна частка коштів становила від продажу належної позивачу квартири і вносилася ним особисто, а 8000 доларів США позичалися для обох(спільні кошти). Тобто, виходячи із співвідношення часток, суд вважає, що частка дружини, відповідача ОСОБА_2, у спірному майні складає - 1/10, а частка позивача ОСОБА_1 - 9/10 з врахуванням того, що ним було внесено 34 000 доларів США від продажу належної йому однокімнатної квартири. / 42 000 доларів США ~ 100%, 34 000 доларів США становлять 80 %, 8 000 доларів США становлять 20 %/.

Таким чином, для захисту майнового права, з урахуванням принципів добросовісності, справедливості та розумності спільною сумісною власністю подружжя повинно бути визнано 2/10 частки квартири АДРЕСА_4, а саме: за позивачем ОСОБА_1 - 1/10 га за колишньою дружиною, відповідачкою ОСОБА_2-1/10.

На підставі викладеного та керуючись ст. 8. 124 Конституції України Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року №3(із - змінами), ст. 16. 215. ч 2 ст 235 ЦК України, ст. ст. 57. 69. 70 Сімейною Кодексу України, ст. ст. 10, 57-60, 208, 212, 214- 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування, визначення часток у спільній сумісній власності подружжя та поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування квартири № 68 по вул. Ватутіна. буд. 27 у м Кременчуці Полтавської області, укладений між ОСОБА_10, ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_7 20 грудня 2007 року.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя 2/10 частини квартири АДРЕСА_10. Виділити ОСОБА_1 - 1/10 частку квартири АДРЕСА_11 в м Кременчуці, ОСОБА_2 - 1/10 частину цієї ж квартири.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 9/10 частки квартири АДРЕСА_10

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частку квартири АДРЕСА_10.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10- дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя: