Рішення

від 06.08.2018 по справі 910/5736/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2018Справа № 910/5736/18

За позовом Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО"

2) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання недійсним свідоцтва України №235631 на словесний знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ" та про зобов'язання вчинити дії

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Я.І. Репа

Представники:

від позивача: Шебанова С.С. за довіреністю № б/н від 20.02.2018, Мартинцова І.О. за довіреністю № 550 від 08.06.2018

від відповідач-1: не з'явився

від відповідач-2: Потоцький М.Ю. за довіреністю № 2434-03/65 від 02.02.2018, Мелешко В.І. за довіреністю № 2434-03/216 від 17.04.2018

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft) (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" (відповідач-1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2) про визнання недійсним повністю свідоцтва № 235631 на знак "БЕТОНІЛ" власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві; про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 235631 від 26.12.2017 щодо всіх товарів у класі 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знак відповідача-1 "БЕТОНІЛ" згідно свідоцтва України 235631 та знак позивача "БЕТАНАЛ" згідно свідоцтва України в„– 10121 є схожими до ступеню сплутування, у зв'язку з чим знак відповідача-1 не відповідає умові надання правової охорони, визначеній п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Крім того, позивач послався на положення п. 2 ст. 6 наведеного закону, відповідно до яких не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо послуги або особи, яка надає послугу, та зазначив, що оскільки знаки позивача та відповідача-1 є схожими між собою до ступеню сплутування, то є цілком ймовірним, що споживач буде асоціювати обидва ці знаки із товаром одного й того ж самого виробника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2018 позовну заяву Байєр КропСайєнс АГ (Bayer CropScience AG) залишено без руху, встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви та строк на усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали суду.

22.05.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків у позові про визнання недійсним свідоцтва України № 235631 на словесний знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ". В якості додатку до наведеної заяви позивачем додано, зокрема, позовну заяву, в якій виправлено недоліки, зазначені в ухвалі суду від 11.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5736/18, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 11.06.2018 о 10:50 год.

22.05.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову (далі - заява про забезпечення позову).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2018 задоволено заяву Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft) про вжиття заходів забезпечення позову, вжито заходи забезпечення позову.

08.06.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме: Висновку експерта № 115/18 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 29.05.2018; докази надсилання зазначеного висновку відповідачам у справі.

Представники позивача та відповідача-2 в підготовче засідання, призначене на 11.06.2018 з'явились.

Представник відповідача-1 в підготовче засідання, призначене на 11.06.2018, не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.06.2018, суд розпочав вчинення дій, визначених частиною другою статті 182 ГПК України, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.06.2018, представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що позивачем не доведені підстави, на які він посилається в обґрунтування своєї позиції (підстави невідповідності зареєстрованого знаку умовам надання правової охорони), а також звернув увагу суду на таке:

- експертиза заявки № m201607420 (заявник - відповідач-1) була проведена відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" (далі - Закон України) та Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг, затвердженими наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116 (далі - Правила). Зазначена експертиза, яка має статус науково-технічної, була проведена відповідним закладом експертизи - Державним підприємством "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатентом), який відповідно до ст. 1 Закону є уповноваженим Установою державним закладом для розгляду і проведення експертизи заявок;

- під час проведення кваліфікаційної експертизи було встановлено, що заявлене словесне позначення для всіх товарів 5 класу, зазначених у наведеному в матеріалах заявки переліку, є схожим настільки, що його можна сплутати з словесним знаком "БЕТАНАЛ" (свідоцтво в„– 10121 від 30.06.1998, заявка № 94010119 від 03.01.1994), раніше зареєстрованим в Україні на ім'я Байєр КропСайєнс АГ (DE) щодо таких самих та споріднених товарів;

- заявнику було направлено повідомлення вих. № 75792/ЗМ/17 від 31.07.2017 про можливу відмова у реєстрації знака;

- 29.09.2017 заявник надав мотивовану відповідь з доводами на користь реєстрації знака відносно частини товарів, вказаних в заявці, а саме "фунгіцидів", посилався на те, що: фунгіциди - хімічні сполуки або біологічні організми, що використовуються для знищення або затримання росту грибів та їх спор; гербіциди - хімічні препарати, що використовуються для боротьби з небажаною рослинністю; використання та характер дії фунгіцидів на гриби (заявлене позначення) суттєво відрізняється від використання та характеру дії гербіцидів на рослини (протиставлений знак); заявлене позначення набуло в Україні розрізняльної здатності для зазначених у переліку товарів по відношенню до заявника ТОВ "Група компаній "ВІТАГРО" внаслідок комплексу факторів: його відмітних фонетичних та графічних характеристик порівняно із подібним зареєстрованим знаком і тривалого масового використання як позначення вказаних переліку товарів;

- закладом експертизи було враховано цю мотивовану відповідь. Відповідно до установленої процедури, на підставі Висновку про відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони, Мінекономрозвитку було прийняте рішення про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 235631, здійснено публікацію про видачу цього свідоцтва на знак для товарів та послуг в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 24 від 26.12.2017, здійснено державну реєстрацію знака та видано свідоцтво України № 235631 на знак для товарів і послуг:

- таким чином, як стверджує відповідач-2, рішення Мінекономрозвитку прийняте (вчинене) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України, Правилами.

Відзив відповідача-2 долучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду на реєстрацію.

У підготовчому засіданні, призначеному на 11.06.2018, представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання позивача залучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2018 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 30.07.2018 о 09:10 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 призначено підготовче засідання у справі № 910/5736/18 на 23.07.2018 о 10:00 год.

15.06.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, відповідно до якої позивач просив суд задовольнити позов та не приймати до уваги відзив відповідача-2, з огляду на таке:

- під час експертизи по суті заявки, за якою було видане свідоцтво України № 235631 на знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ" (знак відповідача-1), Укрпатент не міг не звернути увагу на наявність свідоцтва України в„– 10121 на знак для товарів і послуг "БЕТАНАЛ" (знак позивача), який було зареєстровано щодо позивача набагато раніше, ніж дата подання заявки відповідача-1, та за яким знак відповідача-1 є схожим до ступеню сплутування і тому здатен ввести в оману споживача;

- оскільки знак відповідача-1 не відповідає умові надання правової охорони згідно п. 2 ст. 6 Закону України через можливість введення в оману щодо товару або особи, яка надає послуги, та згідно п. 3 ст. 6 Закону України через його схожість до ступеню сплутування зі знаком позивача, останній вважає, що видача відповідачем-2 свідоцтва України № 235631 відповідачу-1 була здійснена з порушенням вимог зазначеної статті Закону України та прав позивача.

20.06.2018 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.

20.07.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копії акту № 115/18 здачі-приймання висновку судової експертизи від 29.05.2018 та копії платіжного доручення № 120 від 25.04.2018 на суму 28828,80 грн. на підтвердження понесених позивачем судових витрат на проведення експертного дослідження.

У підготовче засідання, призначене на 23.07.2018, з'явилися представники позивача та відповідача-2.

Представник відповідача-1 в підготовче засідання, призначене на 23.07.2018, не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні 23.07.2018 суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 23.07.2018 представники позивача та відповідача-2 зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові і відзиві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2018 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 06.08.18 о 10:40 год.

У судове засідання, призначене на 06.08.2018, з'явилися представники позивача та відповідача-2.

Представник відповідача-1 в судове засідання, призначене на 06.08.2018, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідачем-1 без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Зважаючи на наведені обставини та приписи ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи у судовому засіданні 06.08.2018 за відсутності відповідача-1 (його представників).

В судовому засіданні 06.08.2018 судом здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 06.08.2018 судом відповідно до ст. 208 ГПК України заслухано вступне слово представників позивачів та відповідача-2.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача-1, поданій 15.06.2018 через відділ діловодства суду, з урахуванням Висновку експерта у сфері інтелектуальної власності від 29.05.2018 № 115/18, долученого до матеріалів справи згідно клопотання, поданого 08.06.2018 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача-2 заперечував проти задоволення позову повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 11.06.2018 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 06.08.2018 судом відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України з'ясовано обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази, після чого суд перейшов до судових дебатів (ст.ст. 217, 218 ГПК України).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.08.2018 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Заслухавши учасників представників позивача та відповідача-2, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували відповідні обставини, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення вищезазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту його порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Позивач - Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft) є компанією, яка створена та діє за законодавством Федеративної Республіки Німеччина, що підтверджується витягом з Торговельного реєстру В дільничого суду м. Дюссельдорф (а.с. 17-25 т. 1).

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" (відповідач-1), Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач-2) про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 235631 на знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ" власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві; про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 235631 від 26.12.2017 щодо всіх товарів у класі 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що знак відповідача-1 "БЕТОНІЛ" згідно свідоцтва України 235631 та знак позивача "БЕТАНАЛ" згідно свідоцтва України в„– 10121 є схожими до ступеню сплутування, у зв'язку з чим знак відповідача-1 не відповідає умові надання правової охорони, визначеній п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Крім того, позивач послався на положення п. 2 ст. 6 наведеного закону, відповідно до яких не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо послуги або особи, яка надає послугу, та зазначив, що оскільки знаки позивача та відповідача-1 є схожими між собою до ступеню сплутування, то є цілком ймовірним, що споживач буде асоціювати обидва ці знаки із товаром одного й того ж самого виробника.

Позивач також звернув увагу на давню та активну діяльність Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft) на українському ринку, а також той факт, що його знак "БЕТАНАЛ" згідно свідоцтву України в„– 10121 зареєстрований з 1998 року в Україні, тобто, набагато раніше, ніж знак відповідача-1 "БЕТОНІЛ" згідно свідоцтва України № 235631, та активно використовується на території України, докази чого додані позивачем до позовної заяви, у зв'язку з чим існує реальна небезпека того, що споживач сприйматиме знак "БЕТОНІЛ" як знак для товару, що є різновидом продукції, виробленої позивачем.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ст. 13 Конституції України).

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У рішенні Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес" як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Отже, з огляду на норми Конституції України та приписи ст. 4 ГПК України, а також наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимим доказами доведено наявність у нього порушеного права та законних інтересів, на захист яких він звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання недійсним повністю свідоцтва № 235631 на знак "БЕТОНІЛ" власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві.

Відповідач-2 (Міністерство економічного розвитку і торгівлі) проти позову заперечував, з огляду на не доведеність позивачем підстав, на які він посилається в обґрунтування своєї позиції (підстави невідповідності зареєстрованого знаку умовам надання правової охорони), а також стверджував, що рішення Мінекономрозвитку про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг № 235631 було прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг, затвердженими наказом Держпатенту України від 28.07.1995 № 116.

Відповідно до ч.ч. 1-3статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами (надалі - ГК України).

До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. ГК України).

Частиною 1 ст. 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Відповідно до ст. 492 ЦК України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 ГК України).

Частиною 1 ст. 494 ЦК України та ч. 3 ст. 5 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (зі змінами і доповненнями) (далі - Закон України) також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.

Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ст. 5 Закону України, обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Відповідно до п. 3 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 23.12.1993 відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

На дату подання відповідачем-1 заявки на спірний знак для товарів і послуг (07.04.2016) та на даний час в Україні чинний Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" в редакції Закону України від 9 квітня 2015 року № 317-VIII.

Відповідно до абз. 5 п. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (тут і далі - у вищенаведеній редакції), згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Згідно абз. 2 п. 3 ст. 6 Закону України не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

За приписами п.п. а) п. 1 ст. 19 Закону України свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Предметом спору у даній справі є, зокрема, матеріально-правова вимога позивача про визнання недійсним повністю свідоцтва № 235631 на знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ" власника Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві.

По матеріалам справи судом встановлено, що знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ" зареєстрований за свідоцтвом України № 235631 для наступних товарів і послуг Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП): кл.5: Фунгіциди.

Власником свідоцтва України № 235631 на знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" (відповідач-1), заявка № m 201607420 подана 07.04.2016 , відомості про реєстрацію знаку для товарів і послуг "БЕТОНІЛ" за свідоцтвом України № 235631 опубліковано 26.12.2017, Бюл. № 24. Вищенаведені дані підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 235631 (а.с. 27 т. 1).

По матеріалам справи судом також встановлено, що Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft) (позивач) являється власником знака для товарів і послуг "БЕТАНАЛ", який зареєстровано за свідоцтвом України в„– 10121 для наступних товарів 5 класу МКТП: гербіциди , заявка № 940010119 подана 03.01.1994 , відомості про реєстрацію знаку для товарів і послуг "БЕТАНАЛ" за свідоцтвом України в„– 10121 опубліковано 30.06.1998, Бюл. № 103. Вищенаведені дані підтверджуються наявною в матеріалах справи випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва в„– 10121 (а.с. 26 т. 1).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджував, що знак відповідача-1 "БЕТОНІЛ" згідно свідоцтва України 235631 та знак позивача "БЕТАНАЛ" згідно свідоцтва України в„– 10121 є схожими до ступеню сплутування, у зв'язку з чим знак відповідача-1 не відповідає умові надання правової охорони, визначеній п. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг". Крім того, з урахуванням приписів п. 2 ст. 6 наведеного закону, відповідно до яких не можуть одержати правову охорону також позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо послуги або особи, яка надає послугу, позивач стверджував, що оскільки знаки позивача та відповідача-1 є схожими між собою до ступеню сплутування, то є цілком ймовірним, що споживач буде асоціювати обидва ці знаки із товаром одного й того ж самого виробника.

На підтвердження вищенаведених тверджень, позивачем додано до матеріалів справи Висновок експерта № 115/18 від 29.05.2018 (а.с. 112-127 т. 1) (далі - Висновок експерта).

Судом встановлено, що Висновок експерта складено на замовлення позивача, а саме у зв'язку з надходженням 17.04.2018 до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України (далі - Центр) листа за підписом А.Є. Крилова, що діє на підставі довіреності наданої Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft); Алфред-Нобел-Стр. 50, 40789 Монхайм, Німеччина (Alfred- Nobel-Str. 50, 40789 Monheim, Germany (DE)) 20 лютого 2018 року, з проханням про проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності (вх. №.392/4-1-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч. 2 ст. 101 ГПК України).

Згідно ч. 5 ст. 101 ГПК України, у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

При цьому частиною шостою наведеної статті ГПК України встановлено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

З Висновку експерта вбачається, що на вирішення експертного дослідження поставлено питання:

Чи є позначення за свідоцтвом № 235631 на товарний знак "БЕТОНІЛ" (заявка m201607420 від 07.04.2016, дата реєстрації 26.12.2017), зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" (вул. Кам'янецька, 66, оф. 204, м. Хмельницький, 29000, Україна) стосовно всього переліку зазначених у цьому свідоцтві товарів у класі 5 МКТП, а саме: "фунгіциди", схожим настільки, що його можна сплутати з позначенням за свідоцтвом України в„– 10121 на знак "БЕТАНАЛ" (заявка № 94010119 від 03.01.1994, дата реєстрації 30.06.1998), який зареєстровано щодо товарів "гербіциди" у класі 5 МКТП на ім'я Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт?

Проведення експертизи доручено експерту Ковальовій Наталії Миколаївні (далі - експерт).

Експерт зазначила, що відповідно до абз. 2 та 3 п. 4.3.2.5 Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів та послуг, затверджених Наказом Державного департаменту інтелектуальної власності №116 від 28.07.1995, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812 зі змінами від 14.06.2011 (далі - Правила), при встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги . Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.

Отже, експертом досліджувалось питання, чи є товари та послуги за свідоцтвом № 235631 на товарний знак "БЕТОНІЛ" такими самими або спорідненими з товарами та послугами, наведеним у свідоцтві України в„– 10121 на знак "БЕТАНАЛ"?

Здійснюючи опис об'єктів дослідження - знаку для товарів і послуг "БЕТОНІЛ" за свідоцтвом України № 235631 (знак відповідача-1) та знаку для товарів і послуг "БЕТАНАЛ" за свідоцтвом України в„– 10121 (знак позивача), експерт зазначила, що ці знаки зареєстровані для наступних товарів МКТП: кл.5: фунгіциди (знак відповідача-1) та кл.5: гербіциди (знак позивача).

З посиланням на Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - К.; Наукова думка, 1970 - 1980 - Том- 651 с., експерт зазначила:

Фунгіцид - хімічна отруйна речовина, що застосовується для боротьби з грибковими, бактеріальними, вірусними хворобами рослин та грибами - руйнівниками дерев'яних споруд;

Гербіциди - хімічні речовини для боротьби з бур'янами.

Засоби захисту рослин діляться на хімічні та біологічні. Хімічні засоби рослин називаються пестицидами.

Пестициди - отруйні речовини для боротьби з шкідливими організмами.

Експерт дійшла висновку, що фунгіциди, і гербіциди належать до хімічних засобів захисту рослин - пестицидів.

Експерт здійснила дослідження щодо визначення спорідненості (однорідності) товарів, для яких зареєстровано знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № та знак для товарів і послуг за свідоцтвом України в„– 10121 , яке наведено у таблиці 1 на стор. 7, 8 Висновку експерту, за результатами якого дійшов висновку, що товари 5 класу МКТП, для яких зареєстровано досліджувані позначення є спорідненими (однорідними), оскільки вони є:

- одного роду (виду) - відносяться до одного виду засобів захисту рослин - пестициди ;

- мають одне призначення - хімічні сполуки, які використовується для захисту рослин і сільськогосподарських продуктів, а також боротьби з переносниками небезпечних захворювань;

- мають такі ж умови та канали збуту - оптовий та роздрібний продаж в спеціалізованих магазинах, звичайних магазинах, тощо;

- мають широке коло споживачів.

Експерт зазначила, що дослідження із встановлення того, чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №121585 схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №19356 здійснюється за наступними етапами:

а) визначення спорідненості товарів і послуг, для яких зареєстровано знаки;

б) визначення схожості зображень знаків для товарів і послуг.

Як було з'ясовано експертом, товари 5 класу МКТП, для яких зареєстровано досліджувані позначення (фунгіциди та гербіциди) є спорідненими (однорідними) товарами, отже під час їх пропонування до продажу із тотожними або схожими настільки, що можна сплутати знаками, у споживачів може виникнути думка, що вони надійшли із одного джерела.

Експерт зазначила, що встановлення схожості позначень має ґрунтуватися на комплексному, всебічному аналізі порівнюваних позначень, а саме: сприйнятті домінуючих і другорядних графічних елементів, співставленні звукового складу, асоціативного ряду, ступеню семантичної близькості.

Визначення схожості зображень знака та позначень здійснюється за принципами, викладеними в п. 4.3.2.4. Правил, згідно яких позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів .

З посиланням на Методику проведення експертних досліджень, пов'язаних із засобами індивідуалізації (13.06.01 від 23.03.2018р.) / НДЦСЕ з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України / Н.М. Ковальова О В Голікова та ін.; за ред. В.Л. Федоренко. - К., 2017. - 56 с., експерт зазначила, що під час встановлення схожості позначення, що порівнюються, повинні розглядатися в цілому, без поділення на окремі елементи. При цьому, головним є перше зорове сприйняття досліджуваних позначень. Саме перше зорове сприйняття будь-якого об'єкта має вплив на свідомість людини, аналогічним чином у свідомості споживача запам'ятовується і позначення. Розбіжність в окремих елементах не повинна грати визначальної ролі, оскільки варто враховувати, що споживач, як правило, не має можливості порівняти два знаки, а керується загальними, часто нечіткими враженнями про знаки, які він сприймав раніше. При цьому в пам'яті залишаються, як правило, відмітні елементи знака.

За висновком експерта, знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України № 235631 та в„– 10121 є словесними.

Загальний підхід до визначення схожості словесних позначень встановлено пунктом 4.3.2.6. Правил, згідно якого при встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Зіставлення фонетичних ознак словесних знаків для товарів та послуг "БЕТОНІЛ" і "БЕТАНАЛ" з метою їх порівняння за фонетичними ознаками викладено в таблиці 2 на стор. 10, 11 Висновку експерта.

Здійснивши відповідне дослідження, експерт дійшла висновку, що словесний знак "БЕТОНІЛ" за свідоцтвом України № 235631 є схожим зі словесним знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №19356 "БЕТАНАЛ" за фонетичними ознаками.

Результати зіставлення графічних (візуальних) ознак досліджуваних словесних позначень наведено у таблиці 3 на стор. 12 Висновку експерта.

Здійснивши відповідне дослідження, експерт дійшла висновку, що словесний знак "БЕТОНІЛ" за свідоцтвом України № 235631 є схожим зі словесним знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №19356 "БЕТАНАЛ" за графічними ознаками.

Досліджуючи семантичні ознаки, експерт зазначила, що знак для товарів та послуг "БЕТАНАЛ" за свідоцтвом України в„– 10121 та знак для товарів та послуг "БЕТОНІЛ" за свідоцтвом України № 235631 є словесними. Однак, обидва досліджуваних позначення є штучно утвореними словами, які не мають самостійного смислового значення у жодній мові та, відповідно, не викликають жодних асоціацій.

Отже, згідно проведеного дослідження, словесний знак "БЕТОНІЛ" за свідоцтвом України № 235631 є схожим зі словесним знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №19356 "БЕТАНАЛ" за фонетичними та графічними ознаками. Базуючись на отриманих проміжних результатах та враховуючи той факт, що для словесних позначень під час порівняння вирішальну роль відіграє саме фонетична складова, експерт дійшла наступного висновку:

Позначення "БЕТОНІЛ" за свідоцтвом України №235631 на знак для товарів та послуг (заявка m201607420 від 07.04.2016, дата реєстрації 26.12.2017), зареєстрованого на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" стосовно всього переліку зазначених у цьому свідоцтві товарів у класі 5 МКТП, а саме: "фунгіциди", є схожим настільки, що його можна сплутати з позначенням "БЕТАНАЛ" за свідоцтвом України на знак для товарів та послуг №10121 (заявка № 94010119 від 03.01.1994, дата реєстрації 30.06.1998), який зареєстровано щодо товарів "гербіциди" у класі 5 МКТП yа ім'я Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 69 ГПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт зобов'язаний надати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Згідно з ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Як зазначено у Висновку експерта, проведення експертизи доручено експерту:

Ковальовій Наталії Миколаївні - в.о. завідуючої лабораторії права промислової власності Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, є судовим експертом вищого кваліфікаційного класу, має вищу економічну освіту (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр), відповідну вищу освіту у сфері інтелектуальної власності (освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст), кваліфікацію судового експерта в тому числі за спеціальністю 13.6. "Дослідження, пов'язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями" (свідоцтво № 26 від 20 липня 2011, видане ЕКК Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, дійсне до 19.07.2021). Стаж експертної роботи з 2002 року.

У Висновку експерта також зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України висновок підготовлено для подання до суду, експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384 Кримінального кодексу України попереджений (обізнаний).

З огляду на наведене, суд вважає, що Висновок експерта № 115/18 від 29.05.2018 складений кваліфікованими судовим експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України по справі № 910/5736/18.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 та відповідач-2 не заперечували проти Висновку експерта № 115/18 від 29.05.2018, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Крім того, з огляду на наведений Висновок експерта № 115/18 від 29.05.2018, суд критично оцінює твердження відповідача-2 у відзиві на позовну заяву, поданому 11.06.2018 через відділ діловодства суду, стосовно того, що за результатами проведення кваліфікаційної експертизи заявки відповідача-1 було встановлено, що заявлене позначення відповідає умовам надання правової охорони, а також, стосовно підставності врахування закладом експертизи як мотивованої відповіді заявника (відповідача-1) з доводами на користь реєстрації спірного знака.

Таким чином, Висновок експерта № 115/18 від 29.05.201 обґрунтовано підтвердив доводи позивача про те, що знак відповідача-1 "БЕТОНІЛ" згідно свідоцтва України 235631 та знак позивача "БЕТАНАЛ" згідно свідоцтва України в„– 10121 є схожими до ступеню сплутування.

Як зазначалось, статтею 6 Закону України визначені підстави для відмови в наданні правової охорони. Зокрема, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

При цьому невідповідність зареєстрованого позначення хоча б одній із умов надання правової охорони, встановлених ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", є підставою для визнання відповідного свідоцтва недійсним .

Отже, наявними в матеріалах справи доказами у їх сукупності підтверджується, що станом на 07.04.2016 - дату подання відповідачем-1 заявки № m 201607420 на реєстрацію оспорюваного знаку для товарів і послуг, у Державної служби інтелектуальної власності, правонаступником якої є Міністерство економічного розвитку і торгівлі (відповідач-2), наявні були підстави для відмови у наданні правової охорони оспорюваному позначенню відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", так як згідно наведеної норми не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання недійсним повністю свідоцтва № 235631 на знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ", власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з позовною вимогою про зобов'язання відповідача-2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 235631 від 26.12.2017 щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (в чинній редакції), при визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа (центральний орган виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності відповідно до ст. 1 вказаного Закону) повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки (ч. 3 ст. 19 Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг").

Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі (відповідач-2) є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно абз. 3 п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 585 (далі - Положення), Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.

Відповідно до п.п. 47-1, 47-2, 47-4, 47-7, 47-9 п. 4 Положення, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об'єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об'єкти права інтелектуальної власності;

здійснює державну реєстрацію об'єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів;

веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності;

організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності;

видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Як вже зазначалося, суд дійшов висновку, що свідоцтво України № 235631 на знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ", власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтвіпідлягає визнанню недійсними повністю.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов'язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 235631 від 26.12.2017 щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, підтверджені тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд ухвалює рішення про задоволення позову повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи ;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

У позовній заяві (а.с. 82, 83 т. 1) позивачем наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та які очікує понести, у зв'язку із розглядом даної справи, який складається з: судового збору за подання позовної заяви в сумі 3524 грн., судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 881 грн., вартості судової експертизи в сумі приблизно 30000 грн., в разі подання апеляційної скарги - судовий збір в сумі 5286 грн.

Під час розгляду справи позивач залучив до матеріалів справи платіжне доручення № 120 від 25.04.2018 на суму 28828,80 грн. на підтвердження понесених ним судових витрат на проведення експертного дослідження.

Відповідачами не подано попереднього розрахунку суми судових витрат в порядку ст. 124 ГПК України.

Відповідно ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, ч. 9 ст. 129 ГПК України передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведені приписи ч.ч. 1, 4, 9 ст. 129 ГПК України та задоволення заявленого позивачами позову повністю, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подання позовної заява у сумі 3524,00 грн. (квитанція № 0.0.1043296051.1 від 22.05.2018) та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 881,00 грн. (квитанція № 0.0.1043202180,1 від 22.05.2018) покладаються на відповідача-1, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Разом з тим, у суду відсутні підстави для покладання витрат на проведення експертизи у сумі 28828,80 грн. на відповідача-1, оскільки позивачем не доведено суду, що такі витрати були здійснені саме ним. Так, у якості доказу оплати за проведення експертизи позивачем до матеріалів справи додано платіжне доручення № 120 від 25.04.2018 на суму 28828,80 грн. (а.с. 173 т. 1). Однак, платником за наведеним платіжним дорученням вказано не позивача , а іншу юридичну особу - ТОВ "НЕВІНПАТ - УКРАЇНА". При цьому до позовної заяви не додані жодні докази на підтвердження того, що ТОВ "НЕВІНПАТ - УКРАЇНА" є представником позивача, якому надано право здійснювати відповідні платежі за позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 101, 104, 123, 124, 127, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 327, 365 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним повністю свідоцтво України № 235631 на знак для товарів і послуг "БЕТОНІЛ", власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Кам'янецька, будинок 66, офіс 204; ідентифікаційний код 38100077) щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві.

3. Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва України № 235631 від 26.12.2017 щодо всіх товарів класу 5 МКТП, зазначених у цьому свідоцтві, та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "ВІТАГРО" (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Кам'янецька, будинок 66, офіс 204; ідентифікаційний код 38100077) на користь Байєр КропСайєнс Акцієнгезельшафт (Bayer CropScience Aktiengesellschaft) (Альфред-Нобел-Штрассе 50,40789, Монхайм-ам-Райн, Німеччина (Alfred-Nobel-Strabe 50, 40789 Monheіm am Rhein, Germany)) 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви, 881,00 грн. (вісімсот вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

5. Після набрання рішенням господарського суду законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 08.08.2017

Суддя Гумега О. В.