Рішення

від 18.07.2018 по справі 925/1291/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1291/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Кадусі Н.В., без участі представників сторін та третьої особи, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного сільськогосподарського товариства "Агрофірма Світанок" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лисакове" (відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська інвестиційна компанія ІФ" (відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В.Д. про визнання недійсним договору та скасування запису про накладення іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - приватне сільськогосподарське товариство "Агрофірма Світанок", звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лисакове" (далі - відповідач-1), товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська Інвестиційна Компанія ІФ" (далі - відповідач-2), приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського Віталія Даниловича (відповідач-3), в якому просив:

визнати недійсним договір іпотеки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Лисакове" (відповідач-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська Інвестиційна Компанія ІФ" (відповідач-2) №1508 від 26.04.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським Віталієм Даниловичем (відповідач-3);

скасувати запис про накладення іпотеки на комплекс виробничих будівель за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5 згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 29459423 від 28.04.2016 року 13:23:21, зареєстрований приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським Віталієм Даниловичем (відповідач-3);

стягнути з відповідачів судові витрати зі сплати судового збору.

Позов мотивований тим, що на момент укладення відповідачами оспорюваного договору іпотеки № 1508 від 26.04.2016 року, власником майна, яке є об'єктом цього договору, за твердженням позивача був позивач, договір зі сторони відповідача-1, як іпотекодавця, укладений всупереч ч. 3 ст. 6 Закону України Про іпотеку , шляхом введення відповідача-2, як іпотекодержателя, в оману щодо дійсного власника майна. В результаті укладення оспорюваного договору відбулось порушення права власності позивача на це майно, що відповідно до норм ст.ст 203, 215, 230 ЦК України, ст. 17 Закону України Про іпотеку є достатніми підставами для визнання цього договору недійсним і скасування запису в Державному реєстру іпотек, вчиненого відповідачем-3 на підставі цього договору.

Разом із позовною заявою, позивач подав до господарського суду Черкаської області заяву про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на комплекс виробничих будівель, зареєстрований згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29211526 від 12.04.2016 року, про реєстрацію права власності на комплекс виробничих будівель за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5 за товариством з обмеженою відповідальністю "Лисакове" (відповідач-1) державним реєстратором Черкаського районного управління юстиції Дудіна-Богданова Катерина Олександрівна.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.10.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/1291/16, справу призначено до розгляду на 10.11.2016 року, зобов'язано сторони до дня засідання подати документи, які посвідчують право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, вул. Горького, будинок 5, відповідачів, крім того, - письмові відзиви на позовну заяву і усі документи, що підтверджують заперечення проти позову у разі їх наявності.

Відповідач-1 в особі свого представника подав відзив на позовну заяву і на заяву про забезпечення позову (т. 1 а.с. 53-56), зі змісту якого вважав їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

відповідно до свідоцтва про право власності з індексним номером 35503660 від 26.03.2015, відповідач-1 є належним власником нежитлових приміщень за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5. 26.03.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Щур Я.Ю. було проведено державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за вище вказаною адресою згідно переліку та присвоєно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 606728771231;

26.04.2016 року відповідач-1 та відповідач-2 уклали договір іпотеки № 1508 (оспорюваний договір), предметом якого є нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5. Оспорюваний договір іпотеки був укладений з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а саме Цивільного кодексу України, та згідно з вимогами Закону України Про іпотеку ;

відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 29211526 від 12.04.2016 власником нерухомого майна за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5 є відповідач-1. Тобто в момент укладення оспорюваного договору відповідач-1 володів усіма правами для його укладення. Оспорюваний договір укладений з дотриманням усіх істотних умов, які передбачені у ст. 18 Закону України Про іпотеку , тому підстави для визнання оспорюваного договору недійсним відсутні;

відповідачу-1 відомо, що в Державному реєстрі прав власників на нерухоме майно існує ще один реєстраційний номер 773475871231, який посвідчує право власності іншої юридичної особи на теж саме майно (комплекс виробничих будівель за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5), що належить на праві власності відповідачу-1. За наслідками з'ясування цієї обставини, відповідач-1 встановив, що державним реєстратором реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Черкаської області - Мандюк Л.А. було видано свідоцтво на право власності (серія та номер 47400909) на комплекс будівель та споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5 та прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на дане майно, індексний номер 26048800 від 11.11.2015 за приватним підприємством Перлина Тікача та присвоєно інший номер вище вказаному об'єкту нерухомого майна: 773475871231. Головне територіальне управління юстиції у Черкаській області в листі від 21.04.2016 року №2466/3.2.-13/1782 повідомило про проведення перевірки дій державного реєстратора Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Мандюк Л.А. щодо неправомірності захоплення майна відповідача-1, встановлено порушення чинного законодавства під час здійснення державної реєстрації права власності за приватним підприємством Перлина Тікича та рекомендовано звернутись до правоохоронних органів за наслідками неправомірного захоплення майна;

в Маньківському районному суді Черкаської області в межах розгляду справи № 701/817/16-а оскаржується правомірність набуття права власності на зазначене нерухоме майно приватним підприємством Перлина Тікича ;

щодо припущень про введення в оману іпотекодержателя, то представниками відповідача-1 були запрошені представника відповідача-2 щодо укладення договору іпотеки на територію приміщень за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5, де останні особисто могли переконатись, що вказані приміщення використовуються саме відповідачем-1. Також, відповідач-1 повідомляв відповідача-2 до укладення договору іпотеки про наявність спору щодо нерухомого майна, однак, наявність в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про те, що власником цього майна є відповідач-1, стало достатньою підставою для відповідача-2 вважати, що відповідач-1 володіє всіма правами для укладення договору іпотеки щодо зазначеного нерухомого майна. Крім того, відповідно до норм ст. ст. 203, 215, 230 ЦК України, на обман, як на підставу визнання недійсним правочину може посилатись лише обманута сторона, якою відповідач-2 не є. Отже, в момент укладення оспорюваного договору сторонам були відомі обставини, на які посилається позивач, як на обман сторони договору - іпотекодержателя.

Відповідач-2 подав відзив на позовну заяву і на заяву про забезпечення позову (т. 1 а.с. 129-131), у якому вказав, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на таке:

оспорюваний договір укладений з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а саме: дотримано письмову форму правочину, нотаріальне посвідчення договору;

оспорюваний договір укладений з дотриманням всіх істотних умов, які зазначені у ст. 18 Закону України Про іпотеку ;

відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 29211526 від 12.04.2016 власником нерухомого майна за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5 є відповідач-1. Тобто, іпотекодавець володів необхідними правами на майно;

підстави для визнання оспорюваного договору недійсним відсутні;

з приводу припущень позивача про введення в оману іпотекодержателя - відповідача-2, то відповідач-2 до укладення оспорюваного договору особисто був присутній на території приміщень за оспорюваним договором та пересвідчився, що вони використовуються саме відповідачем-1. Крім того, в момент укладення оспорюваного договору відповідачу-2 були відомі обставини, на які посилається позивач, а саме, наявність спору щодо нерухомого майна, що передавалось за оспорюваним договором, однак, вважати такі обставини перешкодою для укладення оспорюваного договору було безпідставно, адже, іпотекодавець - відповідач-1 в момент укладення оспорюваного договору володів усіма правами для законного його укладення. Відповідач-2 не є обманутою стороною, як зазначив позивач.

10.11.2016 року відповідач-1 в особі свого представника подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 701/817/16-а в Манькіському районному суді, оскільки у разі задоволення його позовних вимог у справі № 701/817/16-а, позивач не матиме жодних прав на нерухоме майно - комплекс виробничих будівель, площею 4189 кв.м., по провулку Горького, 5 в смт. Буки, Маньківський район, Черкаська обл., а тому не існуватиме підстав для розгляду справи № 925/1291/16 в Господарському суді Черкаської області (т. 1 а.с. 143-145).

Відповідач-3 (нині - третя особа) подав заперечення проти позову (т. 1 а.с. 148), у яких вказав, що згідно з п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є, насамперед, сторони правочину; нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса. Відповідачем-3 при вчиненні нотаріальної дії було дотримано всіх вимог Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при вчиненні реєстраційних дій було дотримано всіх вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Постанови Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127.

Позивач подав заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи (т. 1 а.с. 162-164), оскільки зупинення провадження у справі сприятиме подальшому порушенню прав позивача як законного власника щодо володіння, розпорядження і користування майном і неможливістю захисту цих прав у судовому порядку.

Розгляд справи відкладався, зокрема ухвалою суду від 24.11.2016, якою зобов'язано відповідача-1 та відповідача-2 виконати вимоги ухвали суду від 10.11.2016 щодо надання для огляду оригінальних примірників оспорюваного договору та його копію для долучення до справи.

Позивач звернувся до господарського суду Черкаської області з клопотанням про витребування доказів (т. 1 а.с. 220), у якому просив витребувати від відповідачів належно посвідчену копію оспорюваного договору, оскільки оспорюваний договір може підтвердити обставину, що одна із сторін - відповідач-1 навмисно ввела в оману іншу сторону - відповідача-2 щодо обставин, які мають істотне значення.

Позивач подав клопотання (т. 1 а.с. 221), у якому вказав, що ним помилково вказано приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В.Д. в якості відповідача, оскільки згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 нотаріуси, що посвідчили правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, тому просив перевести відповідча-3 - приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського Віталія Даниловича в процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.12.2016 року:

задоволено клопотання позивача, накладено арешт на комплекс виробничих будівель за адресою Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки, провулок Горького, 5, зареєстрований за товариством з обмеженою відповідальністю "Лисакове" згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29211526 від 12.04.2016;

витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю "Лисакове", товариства з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська інвестиційна компанія ІФ", приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В.Д. договір іпотеки № 1508 від 26.04.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д., укладений товариством з обмеженою відповідальністю "Лисакове" і товариством з обмеженою відповідальністю "Східноєвропейська інвестиційна компанія ІФ", та договір, на забезпечення виконання якого договір іпотеки укладений;

виключено приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського В.Д. із відповідачів, залучено його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів;

зупинено провадження у справі № 925/1291/16 до вирішення справи № 701/817/16-а, що розглядається Маньківським районним судом Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.02.2018 року поновлено провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 27.03.2018, повідомлено сторони, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення, можуть бути подані ними через канцелярію суду до 26.03.2018 року, явку в судове засідання учасників справи визнано обов'язковою.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21.05.2018 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 19.06.2018 року.

19.06.2018 відповідач-1 в особі свого представника подав до суду заяву, у якій визнав позов та просив справу розглядати без його участі (т. 2 а.с. 36).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.06.2018 року відкладено розгляд справи на 18.07.2018 року, про що позивач в особі представника був повідомлений під розписку (т. 2 а.с. 42), а відповідач-1 та третя особа шляхом отримання копії ухвали від 19.06.2018 листами, що підтверджується повідомленнями про вручення (а.с. 43-44). Копія ухвали від 19.06.2018 повернулася від відповідача-2 до суду з довідкою пошти: за закінченням встановленого строку зберігання (т. 2 а.с. 45-48).

У судове засідання 18.07.2018 учасники справи представників не направили.

Згідно з частинами 1, 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників учасників справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд відмовляє у задоволенні позову з таких підстав.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 26.04.2016 року відповідачем-1 - товариством з обмеженою відповідальністю Лисакове , як іпотекодавцем, та відповідачем-2 - товариством з обмеженою відповідальністю Східноєвропейська інвестиційна компанія ІФ , як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки (оспорюваний договір). Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. договору іпотеки:

цей договір іпотеки забезпечує виконання зобов'язань іпотекодавця та вимог іпотекодержателя за договором позики від 26 квітня 2016 року, який укладено між іпотекодавцем та іпотекодержателем. У відповідності до даного договору іпотеко держатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем своїх зобов'язань за договором позики отримати задоволення в повному обсязі за рахунок майна, переданого в іпотеку згідно цього договору;

предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться в будинку № 5, розташованому: провулок Горького в селище Буки, Маньківського району Черкаської області (далі - предмет іпотеки), яка належить іпотекодавцю - товариству з обмеженою відповідальністю Лисакове (відповідач-1) на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Щур Я.Ю., державним реєстратором Реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Черкаської області 26.03.2015 року за індексним номером: 35503660. Державну реєстрацію права власності Іпотекодавця в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено Дудіною-Богдановою К.О., державним реєстратором Реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області від 12.04.2016 року, номер запису про право власності 14124317, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 606728771231, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, індексний №57173259, виданої Дудінню-Богдановою К.О., державним реєстратором Реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції Черкаської області 12.04.2016. Загальна площа нежитлових приміщень, що є предметом іпотеки за цим договором, становить 4849,8 кв.м.

Договір іпотеки від 26.04.2016 року посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінським В.Д., зареєстрований в реєстрі за № 1508. У зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки, нотаріусом накладена заборона відчуження зазначеного у договорі майна до припинення чи розірвання договору іпотеки (т. 2 а.с. 22-26).

Відповідно до Інформаційної довідки № 59841329 від 25.05.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т. 1 а.с. 18-20), об'єкт нерухомого майна - комплекс виробничих будівель за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5 має реєстраційний номер: 773475871231, складається з: склад мінеральних добрив, М-1; автовагова, А-1, зерносховище, Б-1; сварочний цех, З-1; будинок тваринника, И-1; сарай, К-1; КДУ, Л-1; підвал, підД, підК; башня Рожковського, 7,8; зерносховище, В-1, Д-1; трансформаторна, Ж-1; прибудова, и,л; ЗАВ, 5; навіс, А-1; навіс тимчасовий, б; гараж, Г-1; навіс тимчасовий, Е,і; вимощення, I; огорожа, 1; скважина, 10, 11; ворота, 2; ворота з хвірткою, 3; колодязь питний, 4; ЗАВ, 6; скважина, 8, загальна площа яких складає 4189 кв. м. Державна реєстрація права приватної власності на цей об'єкт нерухомого майна проведена приватним нотаріусом Жашківського нотаріального округу Шелудько В.П. 16.02.2016 за позивачем - приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма Світанок , як власником, що володіє часткою у розмірі 1/1, номер запису про право власності: 13283056. Реєстрація права власності проведена на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі підприємства від 25.12.2015, акту прийому-передач приміщень від 30.12.2015. Відомості про реєстрацію іншого речового права, реєстрацію іпотек, і обтяжень на цей об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі відсутні.

Згідно з Інформаційною довідкою № 60007065 від 26.05.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (т. 1 а.с. 21-25), щодо об'єкта нерухомого майна реєстраційний номер 606728771231 - нежитлові приміщення за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, буд. 5, цей об'єкт складається із складових частин: автовагова, А-1; навіс, А'; зерносховище,Б-1; навіс (тимчасовий), б; зерносховище, В-1; гараж,Г-1; зерносховище, Д-1; підвал, під Д; навіс (тимчасовий), Е; трансформаторна, Ж-1; свар очний цех, З-1; будинок тваринника, И-1; прибудова, и; навіс (тимчасовий), I; сарай, К-1; підвал, під К; КДУ, Л-1; прибудова, Л. Державна реєстрація права приватної власності на цей об'єкт нерухомого майна проведена державним реєстратором Черкаського районного управління юстиції Дудіною-Богдановою К.О. 12.04.2016 за відповідачем-1 - товариством з обмеженою відповідальністю Лисакове , як власником, що володіє часткою у розмірі 1, номер запису про право власності: 14124317. Реєстрація права власності проведена на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер: САЕ №072619, виданого 26.03.2015 Реєстраційною службою Маньківського районного управління юстиції Черкаської області, постанови суду у справі № 701/720/15а/П823/3/15 від 11.08.2015 Черкаського окружного адміністративного суду, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі № 701/720/15-а, ухвали Вищого Адміністративного суду України від 29.03.2016 у справі № К/800/44608/15.

У Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження щодо цього об'єкта нерухомого майна проведено: 26.04.2016 державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 14361710; підстава виникнення іпотеки - договір іпотеки, серія та номер: 1508, виданий 26.04.2016, видавник- Павлінський В.Д., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу; того ж дня 26.04.2016 - державну реєстрацію обтяження, номер запису обтяження: 14338808, підстава виникнення обтяження - договір іпотеки, серія та номер: 1508, виданий 26.04.2016, видавник: Павлінський В.Д., приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу.

З Інформаційної довідки № 69710255 від 04.10.2016 (т. 1 а.с. 60-62) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, адреса: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5:

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 773475871231;

06.11.2015 - державна реєстрація права власності, власник - приватне підприємство Перлина Тікича , право власності якого припинено - 16.02.2016;

16.02.2016 державна реєстрація права власності, власник - приватне підприємство приватне сільськогосподарське підприємство Світанок (позивач);

реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 606728771231;

24.03.2015 - державна реєстрація права власності, власник - ТОВ ЛИСАКОВЕ (відповідач-1); 09.10.2015 - право власності скасовано; 12.04.2016 державна реєстрація права власності, власник - ТОВ Лисакове (відповідач-1);

26.04.2016 державна реєстрація іпотеки, підстава - договір іпотеки , серія та номер 1508, виданий 26.04.2016.

Згідно з Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.03.2015 індексний номер 35503660 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №35507711 від 26.03.2015: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 606728771231 Фермерське господарство Лисакове - власник нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Черкаська обл.., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, буд. 5 (т. 1 а.с. 66-67).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.11.2016 на Товариство з обмеженою відповідальністю Лисакове (відповідач-1) юридична особа, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа - Фермерське господарство Лисакове , запис: 36778163 (т. 1 а.с. 70).

Згідно з Інформаційною довідкою від 09.11.2016 №72622828 від 09.11.2016 (т. 1 а.с. 78-128) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, власником об'єкта нерухомого майна - нежитлові приміщення за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, буд. 5, реєстраційний номер 606728771231 є товариство з обмеженою відповідальністю Лисакове (відповідач-1), право власності якого зареєстровано 12.04.2016.

У листі Головного територіального Управління юстиції у Черкаській області від 21.04.2016 № 2466/3.2.-13/1782 (т. 1 а.с. 58-59), адресованому товариству з обмеженою відповідальністю Лисакове на № 1424/01/01-26 від 22.03.2016 Про розгляд листа вказано, що 09.10.2015 державним реєстратором прав реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Озюменко О.В. на підставі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 (справа №701/720/15а) та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 (справа №701/720/15-а) скасовано державну реєстрацію права власності на товариство з обмеженою відповідальністю Лисакове на об'єкт нерухомості; 06.11.2015 державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності за приватним підприємством Перлина Тікича на об'єкт нерухомості; в ході перевірки відомостей державного реєстру прав виявлені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в діях державного реєстратора Мандюк Л.А. під час розгляду заяви про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна приватним підприємством Перлина Тікича ; відповідно до наказу Головного територіального управління Черкаської області від 05.01.2016 №19/к Про звільнення Мандюк Л.А. Мандюк Л.А. звільнено із займаної посади; за даними державного реєстру прав 16.02.2016 приватним нотаріусом Жашкіського районного нотаріального округу Шелудько В.П. проведено державну реєстрацію права власності (реєстрація переходу права власності) за приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма Світанок на об'єкт нерухомості.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року у справі № 701/720/15а адміністративний позов задоволено повністю, скасовано рішення виконавчого комітету Буцької селищної ради Маньківського району Черкаської області №70 від 08.11.2012 Про надання дозволу на оформлення свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі по пров. Горького, 5 , скасовано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) Серія ЧЕ-Х1 №167988 від 20.10.2011, видане Буцькою селищною радою на ім'я фермерського господарства Лисакове , скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №20301804 від 26 березня 2015 року та зобов'язано реєстраційну службу Маньківського районного управління юстиції Черкаської області здійснити відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ця постанова суду, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №45375155 від 09.10.2015, право власності товариства з обмеженою відповідальністю Лисакове (відповідач-1) на об'єкт нерухомого майна, що за реєстраційним номером 606728771231 - нежитлові приміщення за адресою: смт. Буки, провул. Горького, 5, було скасоване на підставі вказаних рішень судів у справі № 701/720/15а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2016 № К/800/44608/15 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2015 року скасовано, провадження у справі закрито (т. 1 а.с. 190-193).

Як зазначалося вище, 12.04.2016 - право власності зареєстровано, номер запису про право власності: 14124317; об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, буд. 5; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 606728771231; власник - ТОВ Лисакове (відповідач-1); підстава виникнення права власності - свідоцтво про право власності, на нерухоме майно, серія та номер: САЕ №072619, виданий 26.03.2015, видавник: Реєстраційна служба Маньківського районного управління юстиції Черкаської області; постанова суду, серія та номер:701/720/15а/П823/3/15, виданий 11.08.2015, видавник: Черкаський окружний адміністративний суд; ухвала суду, серія та номер: 701/720/15-а, виданий 01.10.2015; видавник: Київський апеляційний адміністративний суд; ухвала суду, серія та номер: К/800/44608/15, виданий 29.03.2016, видавник: Вищий Адміністративний суд України

Ухвалою Вищого адміністративного Суду України від 07.12.2017 № К/800/22229/17 у справі № 701/817/15-а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2017 року скасовано, закрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Лисакове до державного реєстратора реєстраційної служби Маньківського районного управління юстиції Черкаської області Мандюк Л.А. про визнання протиправними дій по присвоєнню реєстраційного номера 773475871231 об'єкту нерухомого майна (комплекс виробничих будівель площею 4189 кв.м. по пров. Горького, 5, смт. Буки, Манькіського району, Черкаської області), скасування рішення державного реєстратора індексний номер 26048800 від 11.11.2015 року про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за вказаною адресою, а також свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд за цією адресою, виданого державним реєстратором 11.11.2015 року приватному підприємству Перлина Тікача (т. 1 а.с. 240 - 243).

Згідно з листом Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 24.06. 2016 №2262/52/01-г/01-2016 (т. 1 а.с. 211) на заяву представника позивача про вчинення злочину (т. 1 а.с. 209-210) не виявлено порушень кримінального та адміністравного законодавства за фактом протизаконного обмеження господарської діяльності та протиправного заволодіння комплексом нежитлових приміщень, що за адресою: смт. Буки, провул. Горького, 5 ТОВ Лисокове .

Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 29.07.2016 у справі № 701/667/16-к (т. 1 а.с. 214) відмовлено у задоволенні скарги позивача - ПСП Агрофірма Світанок на дії т.в.о. начальника Маньківського відділення поліції Уманського відділу поліції ГУНП в Черкаській області підполковника міліції К.О. Устименко, ухвала оскарженню не підлягає.

Отже, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідачів про захист його права власності на нерухоме майно у визначений ним спосіб - шляхом визнання недійсним укладеного відповідачами договору іпотеки з мотивів укладення іпотечного договору зі сторони іпотекодавця неналежною особою, всупереч приписам норм законодавства та скасування запису в Державному реєстру іпотек, вчиненого третьою особою на підставі цього договору.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. 4 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 321, ч. 2 ст. 386 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Спірні правовідносини сторін виникли із договору іпотеки від 26.04.2016 року, за правовою природою віднесені до договірних зобов'язань застави, загальні положення про заставу і іпотеку, як окремий вид застави, визначені параграфом 6 глави 49, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Законів України Про заставу , Про іпотеку , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , які з урахуванням характеру спірних правовідносин є спеціальними нормативними актами.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, на які посилається позивач, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Частиною 1 ст. 230 ЦК України встановлено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, викладеними у п. 2.1. постанови від 29.05.2013 року № 11 Про деякі питання визнання угод (господарських договорів) недійсними , правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статті 230 ЦК України. Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 572, ч. 1 ст. 575 параграфа 6 глави 49 книги 5 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Окремим видом застави є іпотека, яка є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 577 ЦК України).

Законом України Про заставу передбачено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Відносини застави, не передбачені цим Законом, регулюються іншими актами законодавства України (ст. 1, 2).

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частинами 1, 5, 6 ст. 3 Закону України Про іпотеку зокрема встановлено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду; іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору; у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Іпотечний договір, згідно з ч. 1 ст. 18 Закону, укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Предметом іпотеки, відповідно до абз. 2, 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про іпотеку , можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, зокрема, за таких умов: нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про іпотеку , на норму якої позивач посилається в обґрунтування позову, іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.

З аналізу норм Цивільного кодексу України про забезпечення виконання зобов'язання, Законів України Про заставу , Про іпотеку вбачається, що правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення, а також нерухоме майно, яке зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено Законом України Про іпотеку .

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідній редакції, встановлено, що:

у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (абз . 1 ч. 1 ст. 2);

загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (п.п . 1-5 ч. 1 ст. 3);

обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; іпотека (ст. 4);

відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі (ч. 5 ст. 12);

реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону (ч.ч . 1, 2 ст. 15);

державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п. 1 ч. 1 ст. 19).

Частиною 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і умови оспорюваного договору іпотеки суд вбачає, що оспорюваний іпотечний договір сторонами цього договору укладений з дотриманням норм, встановлених ст. 18 Закону України Про іпотеку , які для спірних правовідносин є спеціальними. Предметом іпотеки, згідно з п. 1.2. оспорюваного договору, є нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться в будинку № 5, розташованому по провулку Горького в селищі Буки, Маньківського району Черкаської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 606728771231.

Право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: Черкаська обл., Маньківський район, смт. Буки, провул. Горького, 5 під реєстраційним номером 606728771231 зареєстровано за відповідачем-1, цей же об'єкт нерухомого майна під реєстраційним номером 773475871231 - за позивачем, наявний між ними спір щодо права власності на цей об'єкт нерухомого майна не вирішений і не є предметом спору у справі, що розглядається.

Відомості Державного реєстру прав про реєстрацію права власності на спірний об'єкт нерухомого майна є достовірними і можуть бути використані у спорі, що розглядається у цій справі.

Обставини щодо наявності спору про право власності на іпотечне майно на момент укладення іпотечного договору були відомі відповідачу-2, як іпотекодержателю по цьому договору, наявність обману при укладенні договору зі сторони відповідача-2 - іпотекодавця по договору, він спростовує.

Відтак суд вважає, що позивачем у передбачений законом спосіб не доведено наявність підстав, зазначених ним у позові і з наявністю яких закон пов'язує можливість визнання іпотечного договору недійсним, тому у задоволенні його вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору відмовляє. Його ж вимога про скасування державної реєстрації іпотеки, проведеної на підставі оспорюваного іпотечного договору, є похідною від вимоги про визнання договору недійсним, тому, з урахуванням попереднього висновку, у задоволенні і цієї вимоги суд також відмовляє.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК (у редакції, чинній до 15.12.2017 року) господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання позову відповідачем-1 порушує речове право іпотеки відповідача-2, тому у суду відсутні підстави для прийняття визнання позову відповідачем-1 і задоволення позову лише з цих підстав. Оскільки позивачем не доведено наявність підстав, якими він обґрунтовує позов, то суд надає перевагу запереченням на позов відповідачів і третьої особи, а у задоволенні позову із зазначених у ньому підстав відмовляє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Після набрання рішенням законної сили заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Черкаської від 14.12.2016 року у справі № 925/1291/16 у виді накладення арешту на комплекс виробничих будівель за адресою Черкаська область, Маньківський район, смт. Буки, провулок Горького, 5, зареєстрований за товариством з обмеженою відповідальністю "Лисакове" згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 29211526 від 12.04.2016, - скасувати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.08.2018 року.

Суддя В.М. Грачов