Постанова

від 07.08.2018 по справі 922/429/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2018 р. Справа № 922/429/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Фізичної особи-підприємця Єгошина Віктора Георгійовича (вх. №1336Х1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2018 року (повний текст рішення складено 15.06.2018, суддя Новікова Н.А.) по справі №922/429/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Народний капітал", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Єгошина Віктора Георгійовича, м. Харків

про стягнення 617500,99 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця Єгоршина Віктора Георгієвича частини заборгованості за кредитним договором №31-1/15-К від 02.04.2015 у розмірі 617500,99 грн., з яких: 350000,00 грн. - частина простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту за 2016 рік та 267500,99 грн. - частина простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06 червня 2018 року по справі №922/429/18 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Єгоршина Віктора Георгієвича (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ" (03067, м.Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 4, ідентифікаційний код 20026740) частину заборгованості за кредитним договором №31-1/15-К від 02.04.2015 у розмірі 617500,99 грн., з яких: 350000,00 грн. - частина простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту за 2016 рік та 267500,99 грн. - частина простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01 січня 2017 року по 31 січня 2017 року, 9262,51 грн. судових витрат по сплаті судового збору та витрат, пов'язаних з поданням позову до суду в розмірі 48 грн.

Відповідач з рішенням суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.07.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Фізичної особи - підприємця Єгоршина Віктора Георгієвича на рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2018 року по справі №922/429/18. Позивачу у строк до 01.08.2018 запропоновано надати відзив на апеляційну скаргу в порядку, визначеному ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, з наданням доказів надсилання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу. Позивачу - надати документи в обґрунтування обставин, викладених в апеляційній скарзі. Призначено апеляційну скаргу до розгляду на 07 серпня о 09:30 год. та повідомити сторонам, що розгляд справи відбудеться у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. №111.

Через канцелярію суду Публічне акціонерне товариство "БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що вважає апеляційну скаргу безпідставною, у зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У судове засідання учасники процесу не з'явились, повноважних представників до суду не направили.

ФОП Єгошин В.Г. надіслав клопотання, в якому просив відкласти розгляд справи у зв'язку з зайнятістю.

Розглянувши надане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю учасників справи, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК НАРОДНИЙ КАПІТАЛ" (Кредитор) та Фізичною особою - підприємцем Єгоршиним Віктором Георгієвичем (Позичальник) було укладено кредитний договір №31-1/15-К, а також були укладені Додаткові угоди № 1 від 24.12.2015 та № 2 від 10.08.2016 до вказаного кредитного договору № 31-1/15-К від 02.04.2015 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 10.08.2016), кредитор "03" квітня 2015 року надає Позичальнику кредит, а саме надає останньому грошові кошти у сумі 20000000,00 грн. (Кредит) на поточну діяльність, а Позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий Кредит до 23 квітня 2025 року (включно) та сплачувати 17,00 (Сімнадцять) процентів річних від суми Кредиту у порядку, визначеному цим Договором відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку №2 до Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору Кредитор надає кредит на підставі письмової заяви позичальника шляхом переказу грошових коштів з позичкового рахунку НОМЕР_2, в AT "Банк народний капітал" м. Києва, МФО 322432 на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_3, в AT "Банк народний капітал" м. Києва, МФО 322432 або сплати платіжних документів, наданих позичальником, безпосередньо з позичкового рахунку.

Відповідно до п. 3.2. Договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитору нараховані за правилами цього договору проценти за ставкою, вказаною в п. 1.1 цього договору. Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом у гривнях.

Згідно з п. 3.4. Договору проценти за користування Кредитом позичальник щомісячно сплачує платіжним дорученням на рахунок кредитора не пізніше останнього робочого дня місяця зі своїх поточних рахунків.

Пунктом 3.6. Договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 24.12.2015) передбачено, що позичальник зобов'язаний до 23 квітня 2025 року (включно) погасити Кредит шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок, вказаний у п.3.1. цього Договору, відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку №2 до Договору.

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що погашення (повернення) Кредиту сплата процентів за користування Кредитом, сплата пені та штрафу відповідно до Кредитного договору здійснюється у наступній послідовності:

- в першу чергу - погашення простроченої заборгованості за процентами за користування Кредитом;

- в другу чергу - погашення простроченої заборгованості за Кредитом;

- в третю чергу - погашення строкової заборгованості за нарахованими процентами;

- в четверту чергу - погашення строкової заборгованості за Кредитом;

- в п'яту чергу - погашення заборгованості за пенею та штрафом, що передбачені умовами Кредитного договору.

Цей Договір починає діяти з моменту його укладення та надання Кредиту і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Кредитором по погашенню суми Кредиту, сплаті процентів за користування Кредитом, визначених відповідно до цього Договору, сплаті штрафу та/або пені, згідно з цим Договором (п.12.7. Договору).

Відповідач отримав 03 квітня 2015 року від позивача грошові кошти у сумі 20000000,00 грн., що не заперечується відповідачем та в той же день відповідачем отримані кошти переказані на власний рахунок, відкритий в АТ "УкрСиббанк", що підтверджується меморіальним ордером №34 від 03.04.2015 на суму 10000000,00 грн. та меморіальним ордером №35 від 03.04.2015 на суму 10000000,00 грн.

Судом попередньої інстанції встанволено, що 18.12.2015 та 10.08.2016 відповідач звертався з листами до позивача про встановлення графіку платежів який би йому дозволив своєчасно сплачувати в повному обсязі кредит та нараховані відсотки, а також стосовно зменшення відсоткової ставки за користування кредитом.

Позивач 01.03.2017 направив відповідачу вимогу про сплату простроченої заборгованості у сумі 1036223,54 грн., в тому числі:

- прострочена заборгованість по сплаті основної суми кредиту за 2016 рік відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку №2 до Кредитного договору, яка становить 527 108,74 грн.;

- прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року (включно) становить 509 114,80 грн.

Такі обставини дали позивачу підстави для звернення до суду за захистом своїх інтересів.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи заяв відповідача, меморіальних ордерів та банківських виписок, банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за умовами кредитного договору № 31-1/15-К від 02.04.2015 надав позичальнику грошові кошти у загальній сумі 20000000,00 грн.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1.1 Договору №31-1/15-К від 02.04.2015 термін користування кредитними коштами встановлюється до 23.04.2025 (включно).

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідачем не надано доказів належного виконання умов кредитного договору та погашення заборгованості, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача частини простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту за 2016 ріку розмірі 350000,00 грн. є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до п. 1.1. Договору (з урахуванням додаткової угоди №2 від 10.08.2016), кредитор "03" квітня 2015 року надає Позичальнику кредит, а саме надає останньому грошові кошти у сумі 20000000,00 грн. (далі - Кредит) на поточну діяльність, а Позичальник зобов'язується повністю повернути кредитору отриманий Кредит до 23 квітня 2025 року (включно) та сплачувати 17,00 (Сімнадцять) процентів річних від суми Кредиту у порядку, визначеному цим Договором відповідно до графіку платежів, наведеному у Додатку №2 до Договору.

Як вбачається з наданої позивачем банківської виписки по рахунку ФОП Єгоршина Віктора Георгієвича, останній з січня 2017 року перестав оплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Тобто, позивачем правомірно здійснено розрахунок заборгованості ФОП Єгоршина Віктора Георгієвича за відсотками (17 % річних) за користування кредитом за період з 01.01.2017 по 31.01.2017, яка становить 267500,99 грн., тому, господарський суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення з відповідача частини простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 у розмірі 267500,99 грн. є правомірною та підлягає задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що надані позивачем меморіальні ордери не можуть вважатись первинними бухгалтерськими документами, слід зазначити наступне.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, яке затверджене постановою правління Національного банку України №566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 р. за №559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції та їх обов'язкові реквізити.

У пункті 4.4. глави 4 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що залежно від виду операції та типу контрагентів первинні документи банку (паперові та електронні) класифікують за такими ознаками: а) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); б) за змістом: касові та меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Меморіальні документи застосовуються банками для здійснення і відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками відповідно до нормативно-правових актів Національного банку. До меморіальних документів (паперових або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку) (п. 4.6. Положення про організацію операційної діяльності в банках України).

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту (п.5.6. цього Положення).

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

З огляду на наведене, меморіальні ордери та банківські виписки по рахунку ФОП Єгоршина Віктора Георгієвича є належними доказами в розумінні ст. 76 ГПК України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеним кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду має бути залишене без змін.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2018 року по справі №922/429/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287, ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 09.08.2018 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Хачатрян В.С.