Постанова

від 03.08.2018 по справі 5015/6798/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 5015/6798/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Кушніра І.В., Чумака Ю.Я.,

здійснивши перегляд у порядку письмового провадження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та ухвали Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 у справі

за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-Інвест-Україна"

на дії та рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Львівській області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Кристал-Інвест-Україна",

за участю Приватного підприємства "ГАЛ-ЕКСІМ",

про стягнення 4 225 648,71 грн,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 (суддя Кітаєва С.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 (судді: Мурська Х.В., Гнатюк Г.М., Гриців В.М.), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю"Кристал-Інвест-Україна" (далі - ТОВ "Кристал-Інвест-Україна") на користь Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк") 4 222 117,67 грн заборгованості, 25 500,00 грн державного мита та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного судового рішення Господарським судом Львівської області 12.04.2012 видано відповідний наказ.

07.06.2017 ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою від 06.06.2017 № 71 (з урахуванням уточнень від 29.09.2017) у порядку статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній до 15.12.2017, в якій просило визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області) Курман Б.Г. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54020211 із виконання постанови ВП № 37673173 від 01.07.2015 про стягнення з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" 405 459,81 грн виконавчого збору, всупереч вимогам частини 3 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження"; визнати недійсною постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області від 01.07.2015 про стягнення з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" виконавчого збору; визнати недійсною постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курман Б.Г. від 25.05.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП № 54020211 з виконання постанови ВП № 37673173 від 01.07.2015 про стягнення виконавчого збору; зобов'язати ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області повернути ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" стягнутий надміру на користь держави за ВП № 37673173 виконавчий збір у сумі 389 658,25 грн на рахунок боржника № 2600415762 у ПАТ "Полтава-банк", МФО 331489.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 (судді: Кітаєва С.Б., Гоменюк З.П., Мороз Н.В.) скаргу ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" задоволено частково. Визнано недійсною постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області від 01.07.2015 про стягнення з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" виконавчого збору в сумі 405 459,81 грн. Визнано недійсною постанову державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області Курман Б.Г. від 25.05.2017 про відкриття виконавчого провадження ВП № 54020211 із виконання постанови ВП № 37673173 від 01.07.2015 про стягнення виконавчого збору в сумі 405 459,81 грн. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Місцевий господарський суд, частково задовольняючи скаргу, виходив, зокрема, із того, що постанова державного виконавця від 01.07.2015 про стягнення виконавчого збору у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV, не була пред'явлена до виконання упродовж одного року, за цим виконавчим документом виконавче провадження не було відкрито, тому наразі, з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, стягнення виконавчого збору за такою постановою є неможливим. Крім того, суд зазначив, що судове рішення у цій справі щодо стягнення переважної суми боргу було виконано боржником поза межами виконавчого провадження у зв'язку із врегулюванням сторонами спору в добровільному порядку, тобто державний виконавець фактично не вчиняв дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення у цій справі, тому у державного виконавця не було підстав для стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 405 459,81 грн згідно з постановою про стягнення виконавчого збору від 01.07.2015. Водночас господарський суд першої інстанції зауважив, що положеннями Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VІІІ не передбачено можливості виділення в окреме провадження постанови про стягнення виконавчого збору та дійшов висновку про незаконність та наявність правових підстав для визнання недійсною постанови державного виконавця від 25.05.2017 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 01.07.2015 про стягнення виконавчого збору.

Відмовляючи у задоволенні скарги боржника в іншій частині, місцевий господарський суд виходив із того, що зобов'язання ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області повернути ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" надміру стягнутий виконавчий збір у цьому випадку не забезпечить ефективного захисту порушених прав боржника і відновлення його порушених прав, зазначивши, зокрема, про неприпинення існування предмету оскарження у частині визнання незаконною постанови про стягнення з боржника на користь держави виконавчого збору і недоведеність факту безпідставного ухилення державного органу від вчинення дій з повернення утриманих коштів.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 змінено частково. Доповнено резолютивну частину ухвали таким текстом: "Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Курман Б.Г. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 54020211 від 25.05.2017 з виконання постанови № ВП 37673173 від 01.07.2015 ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області". У решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 залишено без змін із тих же підстав. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" 800,00 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Ухвалюючи постанову у справі, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду про незаконність оскаржених постанов державного виконавця та відсутність правових підстав для задоволення скарги у частині зобов'язання органу державної виконавчої служби повернути боржникові надміру стягнутий судовий збір. Водночас судом апеляційної інстанції установлено, що суд першої інстанції в резолютивній частині ухвали від 11.10.2017 не зазначив про результат вирішення наведеної у скарзі вимоги щодо визнання незаконними дій державного виконавця, хоча у мотивувальній частині ухвали суд дійшов обґрунтованого висновку про недійсність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2017 із виконання постанови від 01.07.2015 про стягнення виконавчого збору, а отже і про незаконність дій державного виконавця з винесення оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження із виконання постанови щодо стягнення виконавчого збору.

Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області звернувся із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017, в якій просить їх скасувати та відмовити у задоволенні скарги ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" у повному обсязі.

Підставами для скасування оскаржених постанови та ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мали істотне значення для справи, посилаючись, зокрема, на те, що при винесенні спірних постанов державний виконавець не порушував положень Закону України "Про виконавче провадження", діяв у межах та у спосіб, визначених цим Законом, та акцентуючи на вчиненні державним виконавцем заходів примусового характеру, спрямованих на виконання боржником судового рішення.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" просило залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржені ухвалу і постанову у справі - без змін як ухвалені відповідно до норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, які, на думку товариства, дублюють доводи, наведені в апеляційній скарзі органу державної виконавчої служби, оцінку яким було надана судом апеляційної інстанції.

Приватне підприємство "ГАЛ-ЕКСІМ" (далі - ПП "ГАЛ-ЕКСІМ") у відзиві на касаційну скаргу просило залишити без змін судові рішення у справі, а касаційну скаргу - без задоволення, наголошуючи, зокрема, на тому, що примусового стягнення в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", фактично не відбулося, тому у державного виконавця не було законних підстав для стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 405 459,81 грн, що значно перевищує розмір, визначений частиною 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

Переглянувши оскаржені у справі постанову та ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи і заперечення на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.04.2012, було стягнуто з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" на користь ПАТ "Імексбанк" 4 222 117,67 грн заборгованості, 25 500 грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

12.04.2012 на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2011 видано відповідний наказ.

Постановою головного державного виконавця Германчук Р.В. від 22.04.2013 відкрито виконавче провадження (ВП № 37673173) з виконання наказу Господарського суду Львівської області від 12.04.2012 у справі № 5015/6798/11. У постанові визначено строк для добровільного виконання боржником рішення суду до 29.04.2013 та попереджено, що у разі невиконання рішення у наданий для самостійного виконання строк, воно буде виконано у примусовому порядку зі стягненням із боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних із провадженням виконавчих дій.

13.05.2013 головним державним виконавцем Германчук Р.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, розміщених на р/р № 26007000204369 у ПУАТ "Фідобанк". Постановою головного державного виконавця Германчук Р.В. від 14.05.2013, затвердженою начальником ВПВР УДВС ГУЮ у Львівській області 14.05.2013, арешт із коштів, розміщених на цьому рахунку було знято.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.04.2013 ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" надано розстрочку виконання судового рішення строком на 24 місяці до 31.03.2015.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2016 за заявою ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача ПАТ "Імексбанк" його правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Авістар".

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 31.01.2017 за заявою ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ТОВ "Фінансова компанія "Авістар" його правонаступником - ПП "ГАЛ-ЕКСІМ" у виконавчому провадженні № 37673173.

На виконання цієї ухвали Господарського суду Львівської області 24.05.2017 відділом примусового виконання рішень у межах виконавчого провадження № 37673173 винесено постанову, якою замінено сторону у виконавчому провадженні.

Господарськими судами також установлено, що 01.07.2015 державним виконавцем винесено постанову (ВП № 37673173) про стягнення з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" 413 877,36 грн виконавчого збору.

24.05.2017 старшим державним виконавцем Курман Б.Г. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за його письмовою заявою на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

25.05.2017 старшим державним виконавцем Курман Б.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 54020211) з виконання постанови № ВП 37673173 від 01.07.2015 про стягнення з ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" 405 459,81 грн виконавчого збору.

31.05.2017 старшим державним виконавцем Курман Б.Г. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень № 54020211, № 54050127 у зведене виконавче провадження про стягнення коштів з одного боржника.

ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" (боржник), вважаючи незаконними постанову ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 54020211 від 25.05.2017 та постанову від 01.07.2015 про стягнення з боржника виконавчого збору, звернулося до Господарського суду Львівської області зі скаргою на дії та рішення органу державної виконавчої служби від 06.06.2017, яка була отримана судом 07.06.2017.

Відповідно до частини 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час звернення скаржника до суду зі скаргою) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Згідно з частиною 1 статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час звернення скаржника до суду зі скаргою) скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", згідно з яким Господарський процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Господарський процесуальний кодекс України у чинній редакції також установлює, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 339, частина 1 статті 340 цього Кодексу відповідно).

Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення скаржника до суду зі скаргою) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Аналогічну норму викладено у частині 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи Верховним Судом.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми установлено Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (який набрав чинності 05.10.2016).

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень розділу ХІІІ Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час звернення боржника зі скаргою) скарги на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, подані в установленому законом порядку до набрання чинності цим Законом, розглядаються у строки та порядку, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас частиною 2 статті 74 цього ж Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Із наведених норм права вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті скаргу ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" на дії та рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області щодо стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, як суд, який видав виконавчий документ на виконання ухваленого ним судового рішення, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому допустив порушення відповідних норм процесуального права.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 175 і пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи та в межах доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в цій справі за скаргою ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" на дії та рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

За змістом частини 1 статті 313 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

Господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства (пункт 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню, а провадження у справі за скаргою ТОВ "Кристал-Інвест-Україна" на дії та рішення ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області - закриттю.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 313, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.10.2017 у справі № 5015/6798/11 скасувати.

Провадження у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал-Інвест-Україна" на дії та рішення Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції України у Львівській області закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: І.В. Кушнір

Ю.Я. Чумак