Ухвала

від 06.08.2018 по справі 5019/2008/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"06" серпня 2018 р. Справа № 5019/2008/12

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали скарги Підприємця Концимала Олега Вадимовича на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у справі № 5019/2008/12

у справі

за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради

до Підприємця Концимала Олега Вадимовича

про стягнення в сумі 24 453 грн. 53 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : Бородавко А.П. (дов. № 03-05/19/19 від 02 січня 2018 р.);

Від позивача: Кондратюк А.В. (посв. № 026596 від 30 травня 2014 р.);

Від відповідача (скаржник) : не з'явився;

Від ДВС : Примак К.М. (посв. № РН149 від 17 листопада 2016 р.);

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Управління та Підприємства про стягнення з Підприємця 24 453 грн. 53 коп. В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що на виконання умов договору № 1426, укладеного між Підприємством та відповідачем 14 жовтня 2011 року, відповідачу була поставлена теплова енергія. Оскільки відповідач взяте на себе зобов'язання щодо плати поставленої йому енергії у встановлений договором строк не виконав, прокурор, посилаючись на статті 526, 625 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) та статті 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Підприємця 22 560 грн. 20 коп. основного боргу; 1 210 грн. 94 коп. пені; 526 грн. 80 коп. 3% річних; 155 грн. 58 коп. збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24 грудня 2012 року порушено провадження у справі № 5019/2008/12.

Рішенням господарського суду від 20 лютого 2013 року позов задоволено. Стягнути з підприємця Концимала Олега Вадимовича на користь комунального підприємства "Теплотранссервіс" 15 729 грн. 20 коп. основного боргу, 1 210 грн. 94 коп. пені, три проценти річних у розмірі 526 грн. 80 коп., а також 155 грн. 58 коп. збитків від інфляції та в доход Державного бюджету України 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

На виконання вищевказаного рішення суду 05 березня 2013 року видано відповідний судовий наказ.

23 липня 2018 року через канцелярію суду від Підприємця Концимала Олега Вадимовича (далі - скаржник) надійшла скарга на дії органу державної виконавчої служби, відповідно до якої скаржник просить суд визнати постанову Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про відкриття виконавчого провадження ВП № 56723117 від 09 липня 2018 року щодо стягнення з Концимала О.В. суми основного боргу - 15 729 грн. 20 коп., пені - 1 210 грн. 94 коп., 3 % річних - 526 грн. 80 коп. а також збитків від інфляції - 155 грн. 58 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" - незаконною та зобов'язати Рівненський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області скасувати її.

Підприємць Концимал Олег Вадимович свою скаргу на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у справі № 5019/2008/12 мотивував наступними обставинами.

Скаржник зазначає, що останнім 16 липня 2018 року отримано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56723117 від 09 липня 2018 року стягнення з скаржника заборгованості на підставі наказу господарського суду Рівненської області № 5019/2008/12 від 05 березня 2013 року. На думку скаржника вищевказана постанова ДВС про відкриття виконавчого провадження є незаконною, оскільки остання винесена з порушенням строку пред'явлення виконавчого документу до виконання який закінчився 06 березня 2014 року та зміни стягувача, оскільки в судовому наказі № 5019/2008/12 стягувачем зазначено Комунальне підприємство "Теплотранссервіс", в той час як у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №56723117 від 09 липня 2018 року стягувачем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго". Інших аргументів та доводів скаржник у своїй скарзі не надав. Суду надано в якості доказів, якими скаржник підтверджує наведені у скарзі на дії ДВС доводи: копію наказу № 5019/2008/12 від 05 березня 2013 року; копію постанови державного виконавця Рівненського міського відділу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Примака К.М. про відкриття виконавчого провадження ВП №56723117 від 09 липня 2018 року.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Рівненської області від 24 липня 2018 року № 01-04/84/2018 в зв'язку з закінченням повноважень з відправлення правосуддя судді Торчинюка В.Г. призначено повторний автоматизований розподіл справи № 5019/2008/12. За результатом повторного автоматизованого розподілу справи № 5019/2008/12 - справу передано на розгляд судді Войтюку В.Р.

Ухвалою господарського суду від 25 липня 2018 року справу № 5019/2008/12 прийнято до свого провадження а скаргу Підприємця Концимала Олега Вадимовича на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у справі № 5019/2008/12 прийнято до розгляду в судовому засіданні.

03 серпня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника ДВС надійшли письмові пояснення по суті скарги на дії ДВС, в якій останній заперечує доводи викладені у скарзі на дії ДВС.

Крім того, 06 серпня 2018 року до канцелярії суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких останній заперечує доводи наведені в скарзі на дії ДВС та просить суд відмовити у задоволенні скарги.

В судовому засіданні 06 серпня 2018 року представники позивача та ДВС заперечили проти задоволення скарги на дії ДВС.

Крім того, слід зазначити, що в судове засідання 06 серпня 2018 року скаржник не з'явився, причин неявки суду не повідомив, уповноваженого представника у судове засідання не направив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини скаржник повідомлений належним чином про час та дату проведення судового засідання, оскільки до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (дата повернення 02 серпня 2018 року, вхідний № 12748/18, адресант Підприємець Концимал Олег Вадимович, документ, який було повернуто ухвала від 25 липня 2018 року, номер справи 5019/2008/12).

Підстави повернення поштою: за закінченням встановленого строку зберігання

Суд зазначає про те, що скаржник не був обмежений у своїх процесуальних правах на представництво своїх інтересів у судовому засіданні або направленні уповноваженого представника.

Згідно положень ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи передбачений ст. 342 ГПК України 10-ти денний строк розгляду скарги, беручи до уваги ті обставини, що ухвала суду про місце дату та час розгляду справи направлена скаржнику за належною адресою, враховуючи ті обставини, що на думку суду, поданих сторонами пояснень та доказів достатньо для розгляду поданої скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу на дії державного виконавця в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали поданої скарги та наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

За умовами статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону).

Відповідно до ст. 24 Закону виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Суд оцінює критично посилання скаржника щодо зміни стягувача у наказі господарського суду Рівненської області № 5019/2008/12 від 05 березня 2013 року з огляду на наступні обставини.

Суд зазначає, що рішенням Рівненської міської ради № 3159 від 07 липня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" визнано переможцем конкурсу на право оренди цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради. На підставі прийнятого прийнято рішення, 25 липня 2013 року між Ттовариствуом з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Рівненською міською радою укладено договір оренди об'єкта теплопостачання - цілісного майнового комплексу Комунального підприємства "Теплотранссервіс" у відповідності до якого згідно акту приймання-передачі 21 липня 2013 року здійснено передачу вказаного майнового комплексу. 04 вересня 2013 року між Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" укладено договір про відступлення права вимоги згідно якого від Комунального підприємства "Теплотранссервіс", Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" перейшло право вимоги першого стягнення заборгованості штрафних санкцій по договору на відпуск теплової енергії № 1426 від 14 жовтня 2011 року, з підприємця Концимала О.В.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бут замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочине: : (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в іншій випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02 червня 2014 року у справі № 5019/2008/12 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5019/2008/12 та замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) - Комунальне підприємство "Теплотранссервіс" (код 30841056) на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (код 36598008).

Враховуючи вищевикладені обставини та те, що на підставі закону (ухвала суду від 02 квітня 2014 року) та укладеного договору про відступлення права вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" законним шляхом набуло статусу стягувача по виконанню наказу господарського суду Рівненської області у справі № 5019/2008/12 віл 05 березня 2013 року.

Крім того, щодо твердження скаржника про пропущення строків пред'явлення виконавчого документа суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення, виконавчого документа до виконання.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року № 489/20802 при закінченні виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

22 липня 2016 року державним виконавцем Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Шпак О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по судовому наказу № 5019/2008/12 від 05 березня 2013 року. Крім того, 10 серпня 2016 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на рахунки, що належать Концималу Олегу Вадимовичу.

Отже, з викладеного вбачається, що строки пред'явлення наказу господарського суду Рівненської області у справі № 5019/2008/12 від 05 березня 2013 року до державної виконавчої служби на примусове виконання, стягувачем пропущено не було, оскільки строки переривалися.

Окрім того, судовий наказ № 5019/2008/12 неодноразово повертався стягувачу без його виконання. Станом на 06 серпня 2018 року основна сума заборгованості за спожиту теплову енергію за вищезазначеним виконавчим документом боржника підприємця Концимала О.В. перед Товариством з обмеженою відповідальністю становить 11 602 грн. 63 коп.

Таким чином строк пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання не пропущено, а у державного виконавця відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, з поміж іншого, є верховенство права.

Згідно із статтею 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 73 ГПК України вказано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України). .

Відповідно до ст. 339, ч. 1 ст. 342, ч.ч.1, 2 ст. 343 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

У п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17 жовтня 2012 року викладено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у даному випадку підприємець Концимала О.В. не підтвердив належними та допустимими доказами наявність підстав для визнати незаконними дій державного виконавця Рівненського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області по винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 56723117 від 09 липня 2018 року.

При цьому, усі інші доводи, які викладені у скарзі не знайшли свого підтвердження при дослідженні письмових доказів та встановленні обставин скарги, відтак відхиляються судом.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що вимоги скарги ґрунтуються на припущеннях скаржника, не доведені у встановленому законом порядку, відтак є необґрунтованими та безпідставними.

За наведеного у задоволенні скарги слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене керуючись ст. ст. 233, 234, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Підприємця Концимала Олега Вадимовича від 23 листопада 2018 року № б/н на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у справі № 5019/2008/12 - відмовити .

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного господарського суду України в порядку ст.ст. 254-259 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Войтюк В.Р.