Рішення

від 09.07.2018 по справі 804/6108/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року Справа № 804/6108/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. за участі секретаря судового засіданняЗелецького Р.Р., за участі: представника позивача представника відповідача Коваль І.О. Бузунової К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАУДЕР до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПАУДЕР до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2017 №0011101421 (форма Р ) та №0011081421 (форма Р ).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за наслідком проведеної Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області планової виїзної перевірки ТОВ ПАУДЕР з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, результати якої оформлені актом від 19.06.2017 №6510/04-36-14-03-34031314, відповідачем 04.08.2017 прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення: №0011101421, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2072060 грн. та №0011081421, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств всього на суму 1640026,75 грн.

Прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень обумовлено висновками відповідача про нереальність господарських операцій ТОВ ПАУДЕР із контрагентами - постачальниками: ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ . Такі висновки позивач вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що всі господарські операції, які вчинялися між позивачем та його контрагентами у періоді, що перевірявся є реальними, підтверджуються первинними документами, на момент правовідносин всі контрагенти мали необхідний обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Усі витрати, які задекларовані ТОВ ПАУДЕР підтверджуються відповідними первинними документами, як це передбачено вимогами Податкового кодексу України.

Позивач категорично не погоджується із оскарженими податковими повідомленнями - рішеннями від 04.08.2017 №0011101421 (форма Р ) та №0011081421 (форма Р ), вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню і наголошує на тому, що не повинен нести відповідальність за поведінку третіх осіб - своїх контрагентів або їх постачальників оскільки в податковому праві визнається принцип індивідуальної відповідальності платника податків за невиконання своїх податкових зобов'язань, отже ніхто не повинен відповідати за протиправну поведінку та невиконання своїх зобов'язань перед бюджетом третіми особами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2017 року відкрито провадження у адміністративній справі №804/6108/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що в ході перевірки взаємовідносин ТОВ ПАУДЕР із контрагентами ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ встановлено відсутність у вказаних підприємств трудових ресурсів, основних фондів, що вказує на неможливість фактичного постачання товару в адресу позивача. В наданих до перевірки товарно - транспортних накладних відсутні дані про пункт навантаження товару, отже такі документи не можуть підтверджувати переміщення ТМЦ від постачальників до позивача. До перевірки не були надані сертифікати якості на продукцію та протоколи випробувань продукції. Окрім іншого, на момент проведення перевірки у всіх контрагентів -постачальників анульовані свідоцтва платників ПДВ.

Неможливо встановити походження товару, поставленого позивачу ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ , так як за даними ЄРПН такий товар останнім не придбавався.

У базі СФП щодо ТОВ ГРОСТОН та ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП значиться інформація про кримінальне провадження №32014120010000067 від 29.04.2014 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, яке перебуває в провадженні СУФР ГУ ДФС у Кіровоградській області. По ТОВ МАСТЕРІКС у базі СФП значиться інформація про кримінальне провадження №32015100010000126 від 28.07.2015 за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, яке перебуває в провадженні СУФР ДПІ у Голосіївському районі м.Києва.

У відношенні посадової особи ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП наявний вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.04.2016, яким визнано директора та засновника ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 205 КК України

Зазначені у сукупності обставини вказують на неможливість перелічених вище підприємств фактично здійснювати постачання товарів в адресу позивача, відтак об'єкти оподаткування у вказаних взаємовідносинах відсутні, що призвело до неправомірного формування позивачем податкового кредиту на суму у розмірі 1657648 грн. та заниження податку на прибуток на суму 1607768 грн..

За таких обставин, оскаржені податкові повідомленнями - рішеннями від 04.08.2017 №0011101421 та №0011081421 прийняті правомірно, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти адміністративного позову, просила відмовити в його задоволенні повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.18р. суд витребував у слідчого управління ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області інформацію щодо стадії кримінального провадження №32014120010000067 від 29.04.2014 та щодо постановлення вироків в рамках даного кримінального провадження у відношенні керівників ТОВ ГРОСТОН ОСОБА_8 та ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП ОСОБА_9, а також із слідчого управління ФР ДПІ у Голосіївському районі м.Києва інформацію на якій стадії перебуває кримінальне провадження №32015100010000126 від 28.07.2015 та чи виносились вироки в рамках даного кримінального провадження у відношенні керівника ТОВ МАСТЕРІКС ОСОБА_10.

На вказану ухвалу суду надійшли наступні письмові відповіді:

- лист ГУ ДФС у Кіровоградській області від 29.03.18, в якому зазначено, що 30.04.2014 кримінальні провадження №32014120010000067 та №32013120010000072 об'єднані в одне за №32013120010000072, якому присвоєно номер в ЄРДР №320141200100000117 від 07.08.2014, яке було передане для об'єднання з кримінальним провадженням №1201400000000173 та подальшого розслідування до ГСУ МВС України. Після цього кримінальне провадження №1201400000000173 розслідувалось відділом РОВС та ЗУ ОГ і ЗО ГУМВС України у Дніпропетровській області.

- лист ФР ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 04.05.2018, в якому вказано, що матеріали кримінального провадження №32015100010000126, на підставі ст.216 КПК України, скеровані до СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві.

З урахуванням зазначених листів, суд ухвалою від 14.05.2018 витребував:

- із Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (СВ РОВС ЗУОГ і ЗО ГУМВС України у Дніпропетровській області) інформацію на якій стадії перебуває кримінальне провадження №1201400000000173 яке об'єднувалось із КП №32014120010000067 від 29.04.2014 та чи виносились вироки в рамках даного кримінального провадження у відношенні керівників ТОВ "ГРОСТОН" ОСОБА_8 та ТОВ "ЮГ ТРЕЙД ГРУП" ОСОБА_9;

- із СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві інформацію на якій стадії перебуває кримінальне провадження №32015100010000126 від 28.07.2015р. та чи виносились вироки в рамках даного кримінального провадження у відношенні керівника ТОВ "МАСТЕРІКС" ОСОБА_10.

На вказану ухвалу від 14.05.2018 ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві листом від 04.06.2018 №2214/8/26-58-23-01 повідомило, що кримінальне провадження №32015100010000126 від 28.07.2015 в порядку ст. 216 КПК України 25.04.2016 направлене до Київської місцевої прокуратури №9. Також повідомлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві матеріали відносно керівника ТОВ МАСТЕРІКС ОСОБА_10 до суду не направлялись.

Листом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 30.05.2018 №2/5221 повідомлено, що у зв'язку із визначення прокуратурою Дніпропетровської області у кримінальному провадженні підслідності за СВ Дніпровського ВП ГУНП ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 направлено за належністю.

Дніпровським відділом поліції ГУНП в Дніпропетровській області листом від 05.06.2018 №45/2-5102 повідомлено Дніпропетровський окружний адміністративний суд про те, що в рамках кримінального провадження №1201400000000173 від 04.04.2014 жодній особі про підозру не повідомлялось та обвинувальний акт у відношенні причетних до вчинення злочину осіб до суду не направлявся.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ПАУДЕР (ЄДРПОУ 34031314), зареєстровано як юридичну особу Криворізьким районним управлінням юстиції 18.09.2006р.

На податковий облік органами державної податкової служби взято 20.09.2006р. за №5554, перебуває на обліку в Криворізькій північній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в тому числі і як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 02.11.2006 №3651559.

Видами діяльності позивача є: виробництво цементу (код КВЕД 23.51); виробництво сухих будівельних сумішей (основний) (код КВЕД 23.64); виробництво інших виробів із бетону гіпсу та цементу (код КВЕД 23.69); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ ПАУДЕР з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017, результати якої оформлені актом від 19.06.2017 №6510/04-36-14-03-34031314.

Згідно з висновками означеного акта, перевіркою встановлено порушення:

- п.44.1 ст. 44, п.138.2 ст.138 ПК України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 129035 грн..

- п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1. ст.134 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 1478733 грн.;

- п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, в результаті чого підприємством:

- завищено від'ємне значення з ПДВ за лютий 2015 року на суму 10431 грн.;

- занижено ПДВ на загальну суму 1839620 грн., в тому числі по періодах.

На підставі акта від 19.06.2017 №6510/04-36-14-03-34031314 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 04.08.2017 винесені податкові повідомлення - рішення:

- №0011101421 (форма Р ), яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2072060 грн., з яким за основним платежем 1657648 грн. та 414412 грн. за штрафними санкціями;

- №0011081421 (форма Р ), яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств всього на суму 1640026,7 грн., з яких 1607768 грн. за основним платежем та 32258,72 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування своєї позиції щодо відсутності права на формування позивачем податкового кредиту та віднесення до витрат господарської діяльності сум за операціями з ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ податковий орган вказує на те, що вони не мали реального характеру, у зв'язку з неповним заповненням документів, що підтверджують транспортування товару (відсутність у товарно-транспортних накладних інформації про пункт навантаження товару), відсутністю сертифікатів якості на товар та протоколів випробувань продукції, відсутністю у вказаних підприємств основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспорту, а також інформацією з ЄРПН про відсутність придбання реалізованого позивачу товару його контрагентами - постачальниками.

В акті перевірки перевіряючи також вказали, що на момент її проведення у всіх контрагентів - постачальників анульовані свідоцтва платників ПДВ.

Крім того, в акті перевірки вказано про наявність кримінальних проваджень за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України щодо ТОВ ГРОСТОН та ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП кримінальне провадження №32014120010000067 від 29.04.2014, яке перебуває в провадженні СУФР ГУ ДФС у Кіровоградській області); щодо ТОВ МАСТЕРІКС кримінальне провадження №32015100010000126 від 28.07.2015, яке перебуває в провадженні СУФР ДПІ у Голосіївському районі м.Києва.

У відношенні посадової особи ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП наявний вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.04.2016, яким керівника та директора ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП ОСОБА_12 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України та призначити узгоджену сторонами міру у вигляді штрафу у розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у сумі 8500 грн..

Відповідач також послався на неможливість встановити походження товару, реалізованого ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ в адресу ТОВ ПАУДЕР , так як за даними ЄРПН такий товар ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ не придбавався.

У досліджуваному періоді ТОВ ПАУДЕР з ТОВ ГРОСТОН були укладені договори поставки: від 29.04.2014 №29/04-14 та від 02.05.2014 №02/05-14.

На підставі вказаних договорів позивачем у ТОВ ГРОСТОН було придбано пісок кварцовий, прискорювач для бетонів, глину вогнетривку, цемент.

Згідно специфікації №1 до договору від 29.04.2014 №29/04-14, сума постачання становить 350420 грн. (в т.ч. ПДВ 58403,33 грн.).

В підтвердження виконання договору від 29.04.2014 №29/04-14 позивачем надані: видаткові, податкові накладні та товарно - транспортні накладні, які містяться в матеріалах справи (а.с. 30 - а.с.85 т.2).

Згідно специфікації №1 до договору від 02.05.2014 №02/05-14 сума постачання становить 112896 грн. (в т.ч. ПДВ 18816 грн.).

ТОВ ГРОСТОН виставлено позивачу рахунок - фактуру від 02.05.2014 №02/05 на суму 463316 грн. ( в т.ч. ПДВ 77219,33 грн.).

Виконання договору від 02.05.2014 №02/05-14 підтверджується: видатковими, податковими накладними та товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с. 91 - а.с.247 т.2).

Оплата за поставлений ТОВ ГРОСТОН товар проведена на підставі платіжних доручень, які залучені до матеріалів справи (а.с. 1 - а.с. 22 т.3).

Судом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ ГРОСТОН було включено 171541 грн., до складу витрат у 2014 році віднесено суму 863584 грн..

Між позивачем та ТОВ МАСТЕРІКС 29.09.2014 укладений договір поставки №29, на підставі якого ТОВ ПАУДЕР було здійснено придбання товару: глини вогнетривкої, цементу ПЦ-І-500 на суму 70380 грн. (в т.ч. ПДВ 11730 грн.).

Виконання договору ТОВ МАСТЕРІКС від 29.09.2014 №29 підтверджується рахунками на оплату, видатковими накладними, податковими та товарно -транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 29 - а.с. 42 т. 3).

Оплата за поставлений ТОВ МАСТЕРІКС товар проведена позивачем згідно платіжного доручення від 01.12.2014 №230.

За вказаними операціями позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму 11573 грн., до складу витрат господарської діяльності у 2014 році віднесено 57866 грн.

ТОВ ПАУДЕР у перевіреному періоді також був укладений договір поставки від 02.04.2014 №02/04/14 із ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , на підставі якого останній здійснив позивачу постачання товару (глини вогнетривкої) на суму 117600 грн. (в т.ч. ПДВ 19600 грн.).

На підтвердження виконання означеного договору позивачем надані: рахунок - фактура від 01.04.2014 №01/04 на суму 112896 грн., видаткові, податкові, товарно - транспортні накладні (а.с. 77 - 153 т. 3).

Як встановлено судом, ТОВ ПАУДЕР за операціями з ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП податковий кредит не формувався, до складу витрат господарської діяльності у 2014 році віднесено 94080 грн..

Також у перевіреному періоді позивач уклав договір поставки від 01.02.2015 №01/02-15 із ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ , на підставі якого здійснив придбання: прискорювача для бетонів, релаксолу СЗ-Р, релаксолу Універсал ВМ, заповнювача бетону ПЗМ.

На підтвердження виконання договору позивачем надані: рахунки - фактури, видаткові, податкові, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення (а.с.164 - 250 т. 3, а.с. 1 - а.с. 250 т. 4 , а.с. 1 - а.с. 8 т. 5).

По взаємовідносинам із ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму 1643037 грн., до складу витрат господарської діяльності у 2015 році віднесено 8215186 грн..

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між ТОВ ПАУДЕР та ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ і реальність зміни майнового стану першого.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника.

Суд зазначає, що посилання податкового органу на відсутність документів, що підтверджують транспортування товару від постачальників позивачу через неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, в даному випадку не може слугувати підставою для визначення господарських операцій нереальними оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні показників податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2018 року у справі №818/418/17(касаційне провадження №К/9901/5097/17) №ЄДРСР 72791313.

Ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару. Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17 (№ЄДРСР 72343803).

Окрім того, суд зазначає, що відсутність у платника товарно-транспортної документації, складеної під час перевезення товару, у даному випадку також не може розцінюватися як свідчення нереальності спірних операцій, оскільки, позивач не був учасником транспортного процесу; умови укладення та виконання розглядуваних договорів ТОВ ПАУДЕР з ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ згідно яких доставлення товару здійснювалось на склад покупця: с.Мар'янівка, Криворізький р-н, Дніпропетровської області, не передбачали ані здійснення позивачем контролю за перевезенням товару, ані проведення ним розрахунків за перевезення вантажу.

Окрім того, товарно - транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту, та оскілки вона складається третьою особою - підприємством перевізником, з яким замовник укладає договір перевезення, то такий документ не може впливати на оцінку правовідносин між постачальником та покупцем товару, тому його відсутність або складання з помилками чи неточностями не є достатнім для висновку про відсутність фактичного постачання товару в адресу покупця за договором постачання товарі.

Щодо доводів податкового органу з посиланням на інформацію про наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши отримані відповіді на ухвалу суду від 19.02.2018р. про витребування у слідчого управління ФР ГУ ДФС у Кіровоградській області інформацію щодо стадії кримінального провадження №32014120010000067 від 29.04.2014 та щодо постановлення вироків в рамках даного кримінального провадження у відношенні керівників ТОВ ГРОСТОН ОСОБА_8 та ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП ОСОБА_9, а також із слідчого управління ФР ДПІ у Голосіївському районі м.Києва інформацію на якій стадії перебуває кримінальне провадження №32015100010000126 від 28.07.2015 та чи виносились вироки в рамках даного кримінального провадження у відношенні керівника ТОВ МАСТЕРІКС ОСОБА_10; - ухвалу суд від 14.05.2018р. про витребування від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (СВ РОВС ЗУОГ і ЗО ГУМВС України у Дніпропетровській області) інформацію на якій стадії перебуває кримінальне провадження №1201400000000173 яке об'єднувалось із КП №32014120010000067 від 29.04.2014 та чи виносились вироки в рамках даного кримінального провадження у відношенні керівників ТОВ "ГРОСТОН" ОСОБА_8 та ТОВ "ЮГ ТРЕЙД ГРУП" ОСОБА_9; - із СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві інформацію на якій стадії перебуває кримінальне провадження №32015100010000126 від 28.07.2015р. та чи виносились вироки в рамках даного кримінального провадження у відношенні керівника ТОВ "МАСТЕРІКС" ОСОБА_10.

Суд відзначає, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Аналогічна правова позиція з цього питання також висловлена Верховним Судом в постанові від 15.05.2018 у справі №815/423/17 (№К/9901/4625/17).

Також у наведений постанові Верховний Суд зазначив, що посилання на інформацію без даних податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача можливості виконувати роботи (надавати послуги) не заслуговують на увагу, оскільки внесені відомості баз даних податкового органу є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків.

Таким чином суд відхиляє посилання відповідача на відсутність у ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспорту, що встановлена на підставі аналізу баз даних податкового органу.

Суд також критично оцінює і доводи податкового органу про нереальність господарської операції з огляду на відсутність документів на підтвердження якості поставленого ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП товару, оскільки наказом від 01.02.2005 №28 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (що був чинний на момент розглядуваних операцій та на момент проведення перевірки) був затверджений Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, проте в даному переліку товари придбані позивачем у вказаних підприємств не значаться.

Окрім того, такі доводи контролюючого органу не є достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій, також і з огляду на те, що сертифікати якості у контексті ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не є первинними документами, якими підтверджується фактичне вчинення господарської операції.

Судом встановлено, що ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин з позивачем були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстровані як платники ПДВ, а отже мали спеціальну правосуб'єктність для вчинення задекларованих із ТОВ ПАУДЕР операцій.

Доказів того, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були не зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відповідачем не надано.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних поставок, судом досліджено долучені позивачем до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

З урахуванням вищевикладеного та досліджених під час розгляду справи первинних документів, судом встановлений рух активів від ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ до ТОВ ПАУДЕР .

Таким чином, віднесення позивачем до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся, суми у розмірі 1826151 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ відповідає вимогам норм чинного податкового законодавства, а використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи документами на реалізацію виготовленого позивачем товару (а.с. 109 - 239 т.5, а.с. 1- а.с. 153 т.6).

В матеріалах справи наявний договір поставки від 28.07.2014 №28/07-14, укладений між позивачем та ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП , згідно специфікації №1 від 28.07.2014 останній взяв на себе зобов'язання поставити ТОВ ПАУДЕР товар: глину вогнетривку та прискорювач для бетонів.

На підтвердження виконання ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП договору, позивачем надані: рахунок -фактура, видаткові, податкові, товарно -транспортні накладні, платіжні доручення.

Рахунок -фактура, видаткові та податкові накладні, які, як і сам договір від 28.07.2014 №28/07-14 від постачальника підписані ОСОБА_12.

По взаємовідносинам із ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ суму 3038 грн., до складу витрат господарської діяльності за 2014 рік позивачем віднесено 75238 грн.

Судом встановлено, що у відношенні засновника та директора ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП постановлено вирок у кримінальній справі.

Відповідно до вироку Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.04.2016 у справі №200/5635/16-к (провадження №1-кп/200/308/16) затверджено укладену 12 квітня 2016 року угоду про визнання винуватості між прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Казанцевим С.А. та обвинуваченим ОСОБА_12 при участі захисника ОСОБА_14

Вказаним вироком, ОСОБА_12 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 8 500 гривень.

Згідно із зазначеним вироком встановлено, що дії ОСОБА_12, які виразились у придбанні суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП (код 39196603) з метою прикриття незаконної діяльності, призвели до того, що невстановлені органом досудового розслідування особи отримали можливість здійснювати фінансово-господарські операції за межами податкового контролю від імені формально призначеного засновника та директора, в порушення встановленого законодавством порядку.

З моменту підписання документів про призначення себе на посаду директора ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП (код 39196603) ОСОБА_12 фактично у діяльності товариства участі не брав, розрахунковими рахунками товариства не користувався, а також не залучав з цією метою будь-яких фізичних осіб.

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_12, які виразилися у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 1 ст. 205 КК України.

Оцінюючи документи, надані позивачем на підтвердження взаємовідносин із ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП , суд виходить із того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №826/16865/14 (№К/9901/6486/18), від 27.03.2018 у справі № 2а-1670/5096/12 (К/9901/12890/18), від 30.01.2018 у справі № 2а-0870/6083/11 (К/9901/541/18).

Таким чином, з цих підстав оскаржуване податкове повідомлення рішення від 04.08.2017 №0011101421 (форма Р ) є протиправним та підлягає скасуванню в частині суми 2068262,50 грн..

Надаючи оцінку правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 04.08.2017 №0011081421 (форма Р ), суд встановив, що підставою для його складання, став висновок контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток за 2014 та 2015 роки всього на суму 1607768 грн., внаслідок декларування витрат на придбання товарів у ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ , ТОВ ПРОГРЕС РЕСУРС ГРУП .

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 ПК України. Вказаною статтею, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1, п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Як визначено в п. 138.2. ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України зазначено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також суд зазначає, що з 01.01.2015 змінені правила податкового обліку під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме з 01.01.2015 відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК України.

Відповідно до п.44.2 ст.42 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку Витрати затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно із п.6 П(С)БO 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені (п.7 П(С)БO 16).

Таким чином, формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період, починаючи з 1 січня 2015 року, здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Враховуючи те, що факт здійснення вищеописаних господарських операцій позивача із ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ , підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та з урахуванням встановленого під час розгляду справи руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивача із вказаними підприємствами, суд дійшов висновку, що такі витрати позивачем здійснені правомірно, отже, і суми за операціями із вищеперерахованими контрагентами у періоді, що перевірявся, до валових витрат позивачем віднесені правомірно.

За наведених обставин, податкове повідомлення- рішення від 04.08.2017 №0011081421 в частині донарахування податку на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ є протиправним, тому підлягає скасуванню в частині суми 1625919,25 грн..

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, яке допустили контрагенти позивача ТОВ ГРОСТОН , ТОВ МАСТЕРІКС , ТОВ ЮГ ТРЕЙД ГРУП , ТОВ ЛЕКСУС СЕРВІС КИЇВ або їх контрагенти.

В свою чергу, податкова інформація щодо контрагента по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17 (№ЄДРСР 72343803).

При прийнятті рішення суд також враховує, ч.5 ст.242 КАС України якою передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як вказав Європейський суд з прав людини в рішення по справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02) разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (п. 38).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. 194, 242 - 246, 250, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПАУДЕР (53032, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Надія, вул. Вишнева, буд.11, ЄДРПОУ 34031314) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0011101421 від 04.08.2017 в частині суми 2068262,50 грн. та №0011081421 від 04.08.2017 в частині суми 1625919,25 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 липня 2018 року.

Суддя Н.В. Турлакова