Ухвала

від 01.08.2018 по справі 520/5162/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

справа № 520/5162/18

провадження № 2-о/520/295/18

УХВАЛА

01.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання Молодов В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі заяву адвоката ОСОБА_1 - представника Публічного акціонерного товариства ПІК про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Державне підприємство оборони України Південьвійськбуд , Військова прокуратура Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Публічне акціонерне товариство ПІК ,

за участю:

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3В.(за довіреністю),

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 року до суду звернувся ОСОБА_2 з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, якою просить рішенням суду встановити, що 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч А 4338 є однією юридичною особою.

11.06.2018 року до суду надійшла заява адвоката ОСОБА_1 - представника Публічного акціонерного товариства ПІК про залучення Публічного акціонерного товариства ПІК до участі у справі у якості заінтересованої особи та залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що існує Рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/18382/16-ц, в якому розглядалися такі самі питання.

Справу ПАТ ПІК просить розглядати без участі їх представника.

Також заявив про розгляд справи без їх участі й представник заінтересованої особи - ДП Південьвійськбуд , який після ознайомлення із матеріалами справи надав відзив від 30.07.2018 року, зазначивши про підтримання вимог ОСОБА_2 та заперечуючи проти залишення його заяви без розгляду з підстав, вказаних ПАТ ПІК .

У судовому засіданні представник заявника просить відмовити в задоволені заяви адвоката ОСОБА_1 про залишення заяви ОСОБА_4 без розгляду, посилаючись на те, що у керівника ПАТ ПІК існують не приязні стосунки з заявником ОСОБА_4 ОСОБА_4 звертався до судових інстанцій з різними по своїй суті позовними заявами, скаргами до правоохоронних органів відносно керівника ПАТ ПІК , який в свою чергу має наміри блокувати будь-які дії, пов'язані із захистом прав заявника. Також представник пояснив, що в заяві ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення, яка знаходиться у провадженні судді Літвінової І.А. не має та не просліджується спору про право, так як заявник має мету лише встановити що ОСОБА_4 був командиром ВЧ А 4338 та керівником 22 управління начальника робіт одночасно, та проходив військову службу як командир ВЧ А 4338 та начальник 22 управління начальника робіт, що належить та функціонує як одна й та сама юридична особа.

Дослідивши матеріали, зважаючи на доводи учасників справи, суд доходить висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 представника ПАТ ПІК про залишення без розгляду заяви ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Положенням частин третьої та четвертої статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. Із уточненої заяви ОСОБА_4 судом встановлено, що заявник має мету встановити, що ОСОБА_4 був командиром ВЧ А 4338 та керівником 22 управління начальника робіт одночасно, та проходив військову службу як командир ВЧ А 4338 та начальник 22 управління начальника робіт, що належить та функціонує як одна й та сама юридична особа.

Відповідно до пояснень представника заявника та обставин, викладених у відзиві представником ДП Південьвійськбуд суд не вважає що, в заяві ОСОБА_4 вбачається спір про право.

Не найшло свого підтвердження й посилання представника ПАТ ПІК на те, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 522/18382/16-ц було розглянуто самі такі вимоги, які викладені в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, які знаходяться на розгляді Київського районного суду м. Одеси. У зазначеному рішенні суду ОСОБА_4 звертався з вимогами про порушення його прав у сфері пенсійного забезпечення, окрім цього в самому рішенні зазначено, про те що між сторонами по справі спір відсутній.

Поняття спір про право застосовується для розв'язання складних та різнопланових процесуальних питань, проте на сьогодні дана категорія часто розглядається як достатньо умовна або просто ототожнюється з позовом або спором у побутовому розумінні.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справах Сокуренко і Стригун проти України зазначається, що термін судом, встановленим законом у п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Щодо загальних вимог до прийнятності за статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, то поняття цивільні права та обов'язки не можна розглядати лише у контексті національного законодавства держави-відповідача; це автономне поняття Конвенції. Стаття 6 § 1 Конвенції застосовується незалежно від статусу сторін, виду законодавства, яке встановлює визначення для терміну спір , а також органу влади, що має повноваження у даному питанні (Georgiadis v. Greece, (Георгіадіс проти Греції), § 34). Однак положення щодо того, що автономні ідеї, що містяться у Конвенції, необхідно розглядати з урахуванням сучасних умов, не надає Суду права розглядати текст статті 6 § 1 як такий, у якому немає прикметника цивільний (разом із обмеженнями, які прикметник обов'язково встановлює для категорії права та обов'язки , до якої застосовується стаття) (Феррадзіні проти Італії).

Застосування Статті 6 § 1 у цивільних правовідносинах, перш за все, залежить від наявності спору . По-друге, спір має стосуватися прав та обов'язків , які хоча б суперечливо, мають визнаватися національним законодавством. І нарешті ці права та обов'язки мають бути цивільними згідно із Конвенцією, хоча статтею 6 не передбачається їх особливий зміст у законодавстві держав-учасників Конвенції (Джеймс та інші проти Сполученого Королівства).

Терміну спір необхідно надавати основного, а не формального значення (ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 проти Бельгії), § 45). Важливо також не звертати уваги на форму та мовні засоби, що використовуються, а спиратися на реалії події відповідно до обставин кожної справи (ОСОБА_3 проти Греції №2) § 29; (Boulois проти Люксембургу) § 92). Стаття 6 не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав, у якості предмету спору (Алавердян проти Вірменії), § 35). Спір повинен бути справжнього і серйозного характеру (Спорронґ і Льоннрот проти Швеції), § 81).

Результат проваджень має бути значущим для відповідного права (Ул'янов проти України). Відповідно, незначний зв'язок чи непов'язані наслідки є недостатніми обставинами для застосування статті 6 § 1 (Boulois проти Люксембургу), § 90).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

У відповідності до частини першої статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

Керуючись ст. 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Відмовити у задоволені заяви адвоката ОСОБА_1 - представника Публічного акціонерного товариства ПІК про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Державне підприємство оборони України Південьвійськбуд , Військова прокуратура Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Публічне акціонерне товариство ПІК .

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Суддя Літвінова І. А.