Рішення

від 31.07.2018 по справі 520/5162/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

справа № 520/5162/18

провадження № 2-о/520/295/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

м. Одеса

01.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання Молодов В.С.

розглянувши в порядку окремого провадження цивільну справу № 520/5162/18 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Державне підприємство оборони України «Південьвійськбуд», Військова прокуратура Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Публічне акціонерне товариство «ПІК»,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

30 травня 2018 року заявник уточнив заяву, зазначивши зацікавленими особами Державне підприємство оборони України «Південьвійськбуд», Військову прокуратуру Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України.

Ухвалою суду від 04.07.2018 року до участі у розгляді справи у якості заінтересованої особи залучено Публічне акціонерне товариство «ПІК» за заявою цієї особи.

Заявник ОСОБА_1 просить встановити факт того, що 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч НОМЕР_1 є однією юридичною особою. При цьому заявник посилається на те, що він виконував обов`язки однієї юридичної особи 22 управління начальника робіт умовне найменування ВЧ НОМЕР_2 , будучи одночасно як начальником 22 управління начальника робіт так і командиром військової частини НОМЕР_1 . Необхідність встановити вищезазначений факт у заявника виникла через неможливість доведення інакше ніж через суд фактичних обставин у проходженні ним військової служби на посадах командира та начальника однієї юридичної особи, яка через своє найменування повне та умовне (22 управління начальника робіт повне, в/ч НОМЕР_1 умовне ) не визначає де саме, у двох різних або у одній юридичній особі заявник виконував свої службові обов`язки.

Після надання певних пояснень суду, представник заявника подав до суду заяву, у якій просив подальший розгляд справи проводити за його відсутності, вимоги підтримав та просить задовольнити.

Заінтересована особа Військова прокуратура Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України про час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення представнику зацікавленої особи.

Представник іншої заінтересованої особи Державного підприємства «Південьвійськбуд» подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Заяву ОСОБА_1 просить задовольнити.

Від представника заінтересованої особи Публічного акціонерного товариства «ПІК» також надійшла заява про слухання справи за його відсутності. Крім того, представник ПАТ «ПІК» просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.

Ухвалою суду від 01.08.2018 року в задоволені цієї заяви було відмовлено у зв`язку із її безпідставністю та з метою запобігання незаконного обмеження заявника ОСОБА_1 у доступі до правосуддя.

Згідно зістаттею 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу.

Устатті 129 Конституції Українизакріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно достаті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Залишення заяви ОСОБА_1 в даному випадку суперечило б завданню цивільного судочинства та не відповідало б конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеногоКонвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зіст.64 Конституції України,не можебути обмежене(пункти1,2резолютивної частиниРішення від25грудня 1997року №9-зп,абзац 7пункт 3мотивувальної частиниРішення від25квітня 2012року № 11-рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосуванняКонвенції про захист прав людини і основоположних свободзакріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати заявнику ОСОБА_1 можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннямистатті 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 одночасно займав посаду керівника та командира Державної організації юридичної особи, місцезнаходження якої зазначено: м. Одеса, Приморський район, вулиця Армійська, 18-А, поштовий індекс 65063, ідентифікаційний код 07788244 форма власності Державна, та мало назву 22 управління начальника робіт умовне найменування військова частина НОМЕР_1 . Ця Державна організація утворилася на підставі вимоги Директиви Міністра оборони України № Д-115/1/2794 «Про проведення організаційних заходів» від 08.07.1996 року та за указами Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу Збройних Сил України № 1115/1/366 від 21.08.1996 року, з 01 жовтня 1996 року військову частину НОМЕР_3 /241 управління спеціалізованих монтажних робіт - переформовано в 22 управління начальника робіт утримуючі по штату № 41/045-51/01, умовне найменування військова частина НОМЕР_1 , індекс частини 07788244, код за системою обліку ЮІ455ПХО. Умовне найменування військової частини НОМЕР_3 анульовано. Підстава: фонд 3053, опис 39839, справа 54, аркуш 158. (відомості відповідно архівної довідки Начальника Одеського територіального Архівного відділу ГДАМОУ).

Наказом Начальника Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства Оборони України від 07 лютого 2000 року № 26 було введено в дію Положення про Управління начальника робіт (спеціалізованого). Додатком до Наказу № 26 від 07 лютого 2000 року затверджено наступне: Управління начальника робіт (спеціалізоване) надалі УНР (С) умовне найменування військова частина НОМЕР_1 , згідно з директивою Міністра оборони України № 185/356 від 08 жовтня 1996 року створено на базі управління спеціалізованих монтажних робіт (в/ч 42682) для виконання спеціалізованих монтажних робіт (санітарно-монтажних, електромонтажних і т.д.). УНР входить до структури Центрального спеціалізованого будівельного управління, умовне найменування якого - військова частина НОМЕР_4 і утримується за штатом № 41/049 51 /01 (затвердженим Міністром оборони України 10.06.1996 року.)

Згідно довідки ЄРДПО від 07.02.2000 року за № 3665 керівником 22 управління начальника робіт зазначено ОСОБА_1 . Одночасно, відповідно до Положення, зареєстрованого начальником спеціального будівничого управління Міністерства оборони України за № 26 від 07.02.2000 року ОСОБА_1 призначено командиром військової частини НОМЕР_1 , який мав право підписувати та укладати договори.

Судом було досліджені Договір на право забудови від 23.12.2004 року, Договір оренди землі від 12 вересня 2005 року, укладений між Одеською міською радою та 22 управлінням начальника робіт умовне найменування військова частина НОМЕР_1 , який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., Акт приймання-передачі земельної ділянки від 12 вересня 2005 року, у всіх перелічених документах однією із сторін зазначено юридичну особу найменування якої записано як 22 управління начальника робіт умовне найменування військова частина НОМЕР_1 , стоять підписи та печатки командира військової частини НОМЕР_1 та керівника 22 управління начальника робіт Смазнова С.М. ідентифікаційний номер яких є один 07788244. Згідно ліквідаційного акту, затвердженого 24 травня 2007 року у відповідності з вимогами наказу Міністра Оборони України від 07 серпня 2006 року № 483, 22 управління начальника робіт підлягає реорганізації шляхом приєднання до ДП МО України «Південьвійськбуд».

У відповідності до статті 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено що ОСОБА_1 проходив службу та виконував свої службові обов`язки у одній Державній юридичній особі яка мала повне найменування 22 управління начальника робіт умовне найменування військова частина НОМЕР_1 .

Згідно з частиною 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилається заявник, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженнями в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, керуючись ст..ст. 19, 293-294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Державне підприємство оборони України «Південьвійськбуд» (ідентифікаційний код 07788244; м. Одеса, вул. Армійська, 18-А, п/і 65009), Військова прокуратура Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38296363; місце знаходження: м. Одеса, вул. Армійська, 18), Публічне акціонерне товариство «ПІК» (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 05467033; місце знаходження: Одеська обл., Комінтернівський р-н, смт Нові Біляри, Одесько-Миколаївське шосе, 34) задовольнити.

Встановити факт, що 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч НОМЕР_1 є однією юридичною особою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою складення повного рішення суду є 13.08.2018 року.

Суддя Літвінова І. А.