Рішення

від 26.07.2018 по справі 359/3280/16-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №359/3280/16-ц

Провадження №2/359/51/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю прокурора Кульбачного О.С.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

за участю представників третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Служби автомобільних доріг у Київській області, до Бориспільської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, товариство з обмеженою відповідальністю Центр Девелопмент АГ , публічне акціонерне товариство Українська залізниця , приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_13, про визнання недійсними розпорядження та наказів місцевих органів виконавчої влади, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та витребування цих об'єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

В квітні 2016 року перший заступник прокурора Київської області, діючи в інтересах держави в особі Київської ОДА та Служби автомобільних доріг у Київській області, звернувся до суду з вказаним позовом та обґрунтовував його тим, що у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Київській області перебувала земельна ділянка площею 82,6 га з цільовим призначенням для розміщення доріг на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Водночас, 13 травня 2008 року Служба автомобільних доріг у Київській області видала ТОВ Медіа-Інвест та ТОВ Центр Девелопмент АГ дозволи №0041/02/05-08, №0042/01/05-07-1, №0043/01/05-08-2 на розміщення комплексів дорожнього сервісу на земельних ділянках загальною площею 13,5 га, розташованих вздовж автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський . Тому 18 липня 2008 року Державна служба автомобільних доріг України надіслала Службі автомобільних доріг у Київській області листи №1/7/3-1026/04, №1/7/3-1028/04 та №1/7/3-1029/04, в яких не заперечувала проти вилучення вказаних земельних ділянок зі складу земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства і передачі цих об'єктів нерухомого майна ТОВ Медіа-Інвест та ТОВ Центр Девелопмент АГ у довгострокову оренду терміном на 49 років для будівництва і експлуатації автоцентру, станції технічного обслуговування, автомийки, шиномонтажу, майданчиків для тимчасової зупинки транспорту та пункту харчування. 20 серпня 2008 року Служба автомобільних доріг у Київській області надіслала Бориспільській РДА листи №17с/1798, №17с/1799 та №17с/1800, в яких просила припинити право постійного користування земельними ділянками загальною площею 13,5 га, розташованими вздовж автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський . Розпорядженням Бориспільської РДА №6087 від 24 вересня 2008 року був затверджений проект землеустрою щодо припинення права Служби автомобільних доріг у Київській області на постійне користування земель-ними ділянками загальною площею 13,5 га та передачі цих об'єктів нерухомого майна до земель запасу Гірської сільської ради Бориспільського району. Іншими розпорядженнями Бориспільської РДА №5101 - №5108 від 29 грудня 2012 року були надані дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Наказами ГУ Держземагентства у Київській області №КИ/3220883200:02:004/00011580, №КИ/3220883200:02:003/00011 581, №КИ/3220883200:02:002/00011582 - №КИ/3220883200:02:002/00011587 від 26 грудня 2013 року проекти землеустрою були затверджені: у власність ОСОБА_6 була передана земельна ділянка площею 1,4880 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0249, у власність ОСОБА_4 - земельна ділянка площею 1,3119 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0250, у власність ОСОБА_8 - земельна ділянка площею 1,9449 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0251, у власність ОСОБА_9 - земельна ділянка площею 1,9520 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0252, у власність ОСОБА_11 - земельна ділянка площею 1,4030 га з кадастровим номером НОМЕР_1: 02:002:0253, у власність ОСОБА_10 - земельна ділянка площею 1,9295 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0254, у власність ОСОБА_5 - земельна ділянка площею 1,4527 га з кадастровим номером 3220883200:02:003:1100 та у власність ОСОБА_12 - земельна ділянка площею 1,4780 га з кадастровим номером НОМЕР_1: 02:004:0103 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Після цього ОСОБА_6 здійснив поділ земельної ділянки площею 1,4880 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0249 на дві земельні ділянки площею 1,4864 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0255 та площею 0,0016 га з кадастровим номером 3220883200:02:004: 0105 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, роз-ташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. ОСОБА_4 здійснив поділ земельної ділянки площею 1,3119 га з кадастровим номером НОМЕР_1: 02:002:0250 на дві земельні ділянки площею 1,2761 га з кадастровим номером НОМЕР_1: 02:002:0256 та площею 0,0358 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0106 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Крім того, ОСОБА_5 здійснила поділ земельної ділянки площею 1,4527 га з кадастровим номером 3220883200:02:003:1100 на дві земельні ділянки площею 1,4467 га з кадастровим номером 3220883200:02:003:0260 та площею 0,006 га з кадастровим номером 3220 883200:02:004:0107 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Після цього ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відчужили у власність ТОВ Центр Девелопмент АГ земельні ділянки площею 1,9449 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0251, площею 1,9520 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0252, площею 1,4030 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0253, площею 1,4864 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0255, площею 1,2761 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0256, площею 1,4467 га з кадастровим номером 322088 3200:02:003:0260 та площею 1,4780 га з кадастровим номером 3220883 200:02:004:0103 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Крім того, ОСОБА_10 подарував ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,9295 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0254 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Водночас, Служба автомобільних доріг у Київській області є державною організацією, яка володіє, користується та розпоряджається майном виключно за погодженням Державної служби автомобільних доріг України. Натомість, таке погодження було відсутнє. Навпаки, 17 вересня 2008 року Державна служба автомобільних доріг України надіслала Бориспільській РДА лист №1/7.3-6-2237, в якому відкликала листи №1/7/3-1026/04, №1/7/3-1028/04 та №1/7/3-1029/04 від 18 липня 2008 року та наполягала вжити невідкладні заходи щодо припинення процедури вилучення земельних ділянок. Ці земельні ділянки належали до земель транспорту та не могли бути приватизовані для ведення особистого селянського господарства. Повноваження щодо розпорядження землями державної власності для потреб транспорту належали до компетенції Київської ОДА, а не Бориспільської РДА. Ці обставини свідчать про те, що припинення права Служби автомобільних доріг у Київській області на постійне користування земельними ділянками загальною площею 13,5 га, розташованими вздовж автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський , та подальша передача цих об'єктів нерухомого майна у власність ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_11 ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були здійснені з численними порушеннями земельного законодавства. Тому перший заступник прокурора Київської області просив визнати недійсним розпорядження Бориспільської РДА №6087 від 24 вересня 2008 року, визнати недійсними накази ГУ Держземагентства у Київській області №КИ/3220883200:02:004/00011580, №КИ/3220883200:02:003/00011581, №КИ/3220 883200:02:002/00011582 - №КИ/3220883200:02:002/00011587 від 26 грудня 2013 року, скасувати рішення про державну реєстрацію за ТОВ Центр Девелопмент АГ права власності на земельні ділянки площею 1,9449 га з кадастровим номером 3220883200:02: 002:0251, площею 1,9520 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0252, площею 1,4030 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0253, площею 1,4864 га з кадастро-вим номером 3220883200:02:002:0255, площею 1,2761 га з кадастровим номером 3220883 200:02:002:0256, площею 1,4467 га з кадастровим номером 3220883200:02:003:0260 та площею 1,4780 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0103, за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку площею 1,9295 га з кадастровим номером 3220883 200:02:002:0254, за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку площею 0,0016 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0105, за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,0358 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0106 та за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,006 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0107 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспіль-ського району; а також витребувати ці об'єкти нерухомого майна з чужого незаконного володіння ТОВ Центр Девелопмент АГ , ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Водночас, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 22 травня 2018 року (а.с.36-38 т.4) провадження у цивільній справі було закрито в частині позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію за ТОВ Центр Девелопмент АГ права власності на земельні ділянки та витребування цих об'єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння цього господарського товариства. Цією ж ухвалою суду ТОВ Центр Девелопмент АГ був залучений до участі у розгляді цивільної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відпо-відачів.

Крім того, іншою ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 13 липня 2018 року, занесеною до протоколу судового засідання (а.с.74 т.4), ПАТ Українська залізниця також була залучена до участі у розгляді цивільної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

У судовому засіданні прокурор Кульбачний О.С. підтримує позов та наполягає на його задоволенні.

Представник ГУ Держгеокадастру у Київській області не з'явився у судове засідання та надіслав письмові заперечення (а.с.235-237 т.2), в яких він не визнає позов та посилається на те, що починаючи з 1 січня 2013 року до компетенції ГУ Держгеокадастру у Київській області належала передача у власність або у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб у межах області. Ця обставина свідчить про те, що під час видачі спірних наказів відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом. Крім того, спірні накази відносяться до ненормативних актів, які вичерпують свою дію внаслідок їх виконання. Відтак вони не можуть бути скасовані після їх фактичного виконання. Тому представник ГУ Держгео-кадастру у Київській області просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_1 також не визнає позов та заперечує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень він посилається на те, що перший заступник прокурора Київської області пред'явив позов вже після закінчення строку позовної давності. Тому представник відповідача ОСОБА_1 просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Представник ТОВ Центр Девелопмент АГ ОСОБА_2 категорично заперечує проти задоволення позову та посилається на те, що згідно з технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у користуванні Служби автомобільних доріг у Київській області, а також довідок з державної статистич-ної звітності форми 6-зем спірні земельні ділянки відносяться до угідь, представлених як сіножаті, та є землями сільськогосподарського призначення, а не землями для обслугову-вання автомобільного транспорту. Ця обставина свідчить про те, що спірні земельні ділянки були законно приватизовані відповідачами. Крім того, зі змісту протесту №8239 від 29 грудня 2010 року вбачається, що першому заступнику прокурора Київської області, який на той час займав посаду заступника Бориспільського міжрайонного прокурора, було відомо про оскаржуване розпорядження Бориспільської РДА ще в грудні 2010 року. Водночас, він звернувся до суду лише в квітні 2016 року. Ця обставина свідчить про те, що перший заступник прокурора Київської області істотно пропустив строк позовної давності. Тому представник ТОВ Центр Девелопмент АГ ОСОБА_2 також просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Представник ПАТ Українська залізниця ОСОБА_3 заперечує проти задоволення позову та посилається на те, що 2 квітня 2018 року його довіритель придбав земельні ділянки площею 0,0016 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0105, площею 0,0358 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0106 та площею 0,0006 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0107 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. У виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №381-р від 28 березня 2018 року на цих земельних ділянках здійснюється будівництво лінії залізничного пасажирського сполучення між м. Києвом та міжнародним аеропортом Бориспіль . Тому представник ПАТ Українська залізниця ОСОБА_3 просить суд відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники цивільного процесу не з'явились у судове засідання. Вони неодно-разово завчасно у встановленому порядку повідомлялись про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується численною поштовою кореспонденцією, що міститься в матеріалах цивільної справи.

Вислухавши пояснення прокурора та представників відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, а також дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що у постійному користуванні Служби автомобільних доріг у Київській області перебувала земельна ділянка площею 82,6 га з цільовим призначенням для розміщення доріг на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копією державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №003611 від 9 листопада 2000 року (а.с.102-104 т.2), копією наказу Міністра транспорту України №518 від 1 червня 2001 року (а.с.105-106 т.2), а також копією наказу голови Державної служби автомобільних доріг України №155 від 5 квітня 2003 року (а.с.107-108 т.2).

20 серпня 2008 року Служба автомобільних доріг у Київській області надіслала Бориспільській РДА листи №17с/1798, №17с/1799 та №17с/1800 (а.с.23, 31, 39 т.1), в яких просила припинити право постійного користування земельними ділянками загальною площею 13,5 га, розташованими вздовж автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський .

Розпорядженнями Бориспільської РДА №5786 - №5788 від 3 вересня 2008 року (а.с.52-54 т.1) був наданий дозвіл на складання проекту землеустрою щодо припинення права Служби автомобільних доріг у Київській області на постійне користування вказани-ми земельними ділянками.

Розпорядженням Бориспільської РДА №6087 від 24 вересня 2008 року (а.с.57 т.1) був затверджений проект землеустрою, земельні ділянки загальною площею 13,5 га, роз-ташовані вздовж автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський , були пере-дані до земель запасу Гірської сільської ради Бориспільського району.

Розпорядженнями Бориспільської РДА №5101 - №5108 від 29 грудня 2012 року (а.с.58-65 т.1) були надані дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства на території Гірської сільської ради Бориспільського району.

Наказами ГУ Держземагентства у Київській області №КИ/3220883200:02:004/ 00011580, №КИ/3220883200:02:003/00011581, №КИ/3220883200:02:002/00011582 - №КИ/ 3220883200:02:002/00011587 від 26 грудня 2013 року (а.с.66-68, 70, 77-78, 81-82 т.1) проекти землеустрою були затверджені: у власність ОСОБА_6 була передана земельна ділянка площею 1,4880 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0249, у власність ОСОБА_4 - земельна ділянка площею 1,3119 га з кадастровим номером НОМЕР_1: 02:002:0250, у власність ОСОБА_8 - земельна ділянка площею 1,9449 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0251, у власність ОСОБА_9 - земельна ділянка площею 1,9520 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0252, у власність ОСОБА_11 - земельна ділянка площею 1,4030 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0253, у власність ОСОБА_10 - земельна ділянка площею 1,9295 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0254, у власність ОСОБА_5 - земельна ділянка площею 1,4527 га з кадастровим номером 3220883200:02:003:1100 та у власність ОСОБА_12 - земельна ділянка площею 1,4780 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0103 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району.

Відповідно до п. а ст.141, ч.3 та ч.4 ст.142 ЗК України в редакції, чинній на час припинення права постійного користування спірними земельними ділянками, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою була добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснювалось за його заявою до власника земельної ділянки, який приймав рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляв органи державної реєстрації.

Згідно з абз.2 ч.1 та ч.2 ст.20, ч.2 ст.71 ЗК України в редакції, чинній на час приватизації спірних земельних ділянок, до земель дорожнього господарства належали землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землями, що знаходились за межами смуг відведення, якщо на них були розміщені споруди, що забезпечували функціонування автомобільних доріг. Водночас, зміна цільового призначення земельних ділянок здійсню-валась за проектами землеустрою щодо їх відведення, затвердженими органами виконав-чої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених законом.

Як вбачається зі змісту п.5.2 Положення про Службу автомобільних доріг у Київській області (а.с.129-136 т.1), ця Служба володіє, користується та розпоряджається майном за погодженням Укравтодору, вчиняючи щодо нього будь-які дії згідно із законодавством. Водночас, 17 вересня 2008 року, тобто за 7 днів до прийняття оскаржуваного розпорядження, Державна служба автомобільних доріг України надіслала Бориспільській РДА лист №1/7.3-6-2237 (а.с.50-51 т.1), в якому Укравтодор відкликав листи №1/7/3-1026/04, №1/7/3-1028/04 та №1/7/3-1029/04 від 18 липня 2008 року та наполягав на вжитті невідкладних заходів щодо припинення процедури вилучення земельних ділянок з постійного користування Служби автомобільних доріг у Київській області. Ця обставина свідчить про те, що станом на 24 вересня 2008 року було анульовано волевиявлення Служби автомобільних доріг у Київській області на припинен-ня права постійного користування земельними ділянками загальною площею 13,5 га, розташованими вздовж автомобільної дороги М-03 Київ - Харків - Довжанський . Отже, припинення цього речового права було здійснено з істотними порушеннями п. а ст.141, ч.3 та ч.4 ст.142 ЗК України в редакції, чинній на той час.

Дійсно, з технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у користуванні Служби автомобільних доріг у Київській області (а.с.90-206 т.2), а також довідок з державної статистичної звітності форми 6-зем (а.с.207-213 т.2) вбачається, що земельні ділянки, приватизовані ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відносяться до угідь, представлених як сіножаті, та є землями сільськогосподарського призначення. Водночас, з копії державного акта на право постій-ного користування землею серії І-КВ №003611 від 9 листопада 2000 року (а.с.102-104 т.2) вбачається, що до припинення права постійного користування цільовим призначенням цих земельних ділянок було розміщення доріг. Крім того, зі змісту п.3 розпорядження Бориспільської РДА №6087 від 24 вересня 2008 року (а.с.57 т.1) після припинення права постійного користування спірні земельні ділянки були залишені в категорії земель - землі автомобільного транспорту. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що цільове призначення цих земельних ділянок у встановленому порядку було змінено з земель автомобільного транспорту на ведення особистого селянського господарства. Очевидним є навіть те, що ведення особистого селянського господарства навряд чи можливе на земельних ділянках, оточених транспортними шляхами, зокрема міжнародного значення.

З огляду на це суд вважає, що припинення права Служби автомобільних доріг у Київській області на постійне користування земельною ділянкою та подальша приватиза-ція її відповідачами суперечить не тільки п. а ст.141, ч.3 та ч.4 ст.142 ЗК України, але й абз.2 ч.1 та ч.2 ст.20, ч.2 ст.71 цього ж Кодексу.

Водночас, як вбачається з консолідованого змісту ч.1 ст.256, ч.1 ст.257 та ч.1 ст.261 ЦК України, особа може звернутись до суду за захистом свого цивільного права або інтересу протягом трьох років від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права.

Згідно з ч.4 та ч.5 ст.267 цього ж Кодексу сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поваж-ними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як роз'яснив Верховний Суд України в правовій позиції у справі за №6-68цс15, на позови прокурора, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, поширюється положення ст.257 ЦК України щодо загальної позовної давності, перебіг якої починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єкт владних повноважень довідалась або могла довідатись про порушен-ня прав і законних інтересів.

Крім того, у правовій позиції в іншій справі за №6-2469цс16 Верховний Суд України наголосив на тому, що порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатись , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звер-нувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатись про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов'язковість доведен-ня стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформація про порушення можна було отримати раніше.

Як вбачається зі змісту протесту №8239 від 29 грудня 2010 року (а.с.20-22 т.2) першому заступнику прокурора Київської області, який на той час займав посаду заступ-ника Бориспільського міжрайонного прокурора, було особисто відомо про оскаржуване розпорядження Бориспільської РДА ще в грудні 2010 року. Крім того, Службі авто-мобільних доріг у Київській області та Київській ОДА було відомо про незаконне при-пинення права постійного користування земельною ділянкою ще у вересні 2008 року.

Натомість, зі штампу на титульному аркуші позову (а.с.2 т.1) вбачається, що перший заступник прокурора Київської області, діючи в особі Служби автомобільних доріг у Київ-ській області та Київської ОДА, пред'явив позов лише в квітні 2016 року, тобто через 6 років. Ця обставина свідчить про те, що перший заступник прокурора Київської області, Служба автомобільних доріг у Київській області та Київська ОДА істотно пропустили строк позовної давності. Обставини, які об'єктивно перешкодили їм вчасно звернутись до суду, не встановлені. Це свідчить про те, що підстави для поновлення пропущеного строку позовної давності відсутні.

З огляду на це суд вважає, що підстави для визнання недійсними розпорядження Бориспільської РДА №6087 від 24 вересня 2008 року та наказів ГУ Держземагентства у Київській області №КИ/3220883200:02:004/00011580, №КИ/3220883200:02:003/00011581, №КИ/3220883200:02:002/00011582 - №КИ/3220883200:02:002/00011587 від 26 грудня 2013 року відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цих вимог першому заступнику прокурора Київської області, Службі автомобільних доріг у Київській області та Київській ОДА належить відмовити.

Встановлено, що ОСОБА_6 здійснив поділ земельної ділянки площею 1,4880 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0249 на дві земельні ділянки площею 1,4864 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0255 та площею 0,0016 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0105 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспіль-ського району. Ця обставина підтверджується копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно №18210466 та №18207851 від 25 лютого 2014 року, а також копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №18210579 та №18208008 від 25 лютого 2014 року.

ОСОБА_4 здійснив поділ земельної ділянки площею 1,3119 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0250 на дві земельні ділянки площею 1,2761 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0256 та площею 0,0358 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0106 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно №18214409 та №18220683 від 25 лютого 2014 року, а також копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №18214496 та №18220822 від 25 лютого 2014 року.

Крім того, ОСОБА_5 здійснила поділ земельної ділянки площею 1,4527 га з кадастровим номером 3220883200:02:003:1100 на дві земельні ділянки площею 1,4467 га з кадастровим номером 3220883200:02:003:0260 та площею 0,006 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0107 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно №18224417 та №18222556 від 25 лютого 2014 року, а також копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №18224568 та №18222778 від 25 лютого 2014 року.

2 квітня 2014 року ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 передали у власність ТОВ Центр Девелоп-мент АГ земельні ділянки площею 1,9449 га з кадастровим номером 3220883200:02:002: 0251, площею 1,9520 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0252, площею 1,4030 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0253, площею 1,4864 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0255, площею 1,2761 га з кадастровим номером 3220883 200:02:002:0256, площею 1,4467 га з кадастровим номером 3220883200:02:003:0260 та площею 1,4780 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0103 з цільовим призначен-ням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району. Ця обставина підтверджується копіями актів прийому-передачі земельних ділянок від 2 квітня 2014 року.

3 червня 2014 року ОСОБА_10 уклав з ОСОБА_7 договір дарування земельної ділянки, за яким ОСОБА_10 безоплатно відчужив у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,9295 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0254 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гірської сільської ради Бориспільського району.

2 квітня 2018 року ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали з ПАТ Українська залізниця договори купівлі-продажу земельних ділянок, за якими вони відчужили у власність ПАТ Українська залізниця земельні ділянки площею 0,0016 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0105, площею 0,0358 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0106 та площею 0,006 га з кадастровим номером 3220883200:02:004: 0107 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, роз-ташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є не додер-жання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені части-нами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Встановлено, що оспорювані розпорядження Бориспільської РДА та накази ГУ Держземагентства у Київській області не скасовані. Це свідчить про те, що ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали право здійснювати поділ їх земельних ділянок, а також відчужувати ці об'єкти нерухомого майна у власність ТОВ Центр Девелопмент АГ та ПАТ Українська залізниця . ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 також мали право на власний розсуд розпоряджатись приватизованими ними земельними ділянками та передавати ці об'єкти нерухомого майна у власність ТОВ Центр Девелопмент АГ . Крім того, ОСОБА_10 законно подарував його земельну ділянку у власність ОСОБА_7 Цей правочин повністю відповідає ч.1 ст.319 ЦК України.

З огляду на це суд вважає, що відсутні підстави для скасування рішень про державну реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку площею 1,9295 га з кадастровим номером 3220883200:02:002:0254, за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку площею 0,0016 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0105, за ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку площею 0,0358 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0106 та за ОСОБА_5 права власності на земельну ділянку площею 0,006 га з кадастровим номером 3220883200:02:004:0107 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовані на терито-рії Гірської сільської ради Бориспільського району. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги першому заступнику прокурора Київської області, Службі автомобільних доріг у Київській області та Київській ОДА належить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.387 ЦК України виключно власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Встановлено, що підстави набуття відповідачами права власності на земельні ділян-ки не припинені: не скасовані та не визнані недійсними. Відтак, вони є власниками цих об'єктів нерухомого майна. Натомість, держава в особі Служби автомобільних доріг у Київській області вже не є ані власником, ані володільцем спірних земельних ділянок. Ця обставина свідчить про те, що перший заступник прокурора Київської області взагалі не має жодного права вимагати витребування цих об'єктів нерухомого майна з цілком законного володіння відповідачів.

З огляду на це суд вважає, що підстави для витребування спірних земельних ділянок з володіння відповідачів на користь держави відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги першому заступнику прокурора Київської області, Службі автомобільних доріг у Київській області та Київській ОДА належить відмовити також.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, вико-нує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запо-бігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п.570 рішення від 20 вересня 2011 року у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; п.51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність. Тому на відміну від інших учасників цивільних правовідносин держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Європейський суд з прав людини нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватись з дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції ). Для визначення такої пропорцій-ності Суд у черговий раз зробив висновок, що позбавлення майна може бути виправ-даним лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, інтерес суспільства та умови, передбачені законом . Більш того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності… справедливий баланс має бути до-триманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини…необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справах Брумареску проти Румунії та Трегубенко проти України ).

Крім того, визнання недійсними розпорядження та наказів місцевих органів виконав-чої влади, а також витребування земельних ділянок з володіння відповідачів через 6 років після припинення права Служби автомобільних доріг у Київській області на постійне користування цими об'єктами нерухомого майна буде ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, нівелюватиме юридичну визначеність та остаточність спірних право-відносин, а також поставить відповідачів в скрутне матеріальне становище. Зокрема, у виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №381-р від 28 березня 2018 року на спірних земельних ділянках ПАТ Українська залізниця розпочала будівництво лінії залізничного пасажирського сполучення між м. Києвом та міжнародним аеропортом Бориспіль . Натомість, задоволення позову призведе лише до припинення цього будів-ництва. Тягар виникнення таких наслідків буде надмірним та порушуватиме справедливий баланс між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Суд вважає, що запобігання вказаних наслідків, які створюють негативний імідж для України, як правової держави, є додатковою, але не менш вагомою підставою для відмови у задоволенні позову в цілому.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 цього ж Кодексу судовий збір покладається на сторони пропор-ційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що при пред'явленні позову перший заступник прокурора Київської області сплатив судовий збір в розмірі 6889 гривень 96 копійок (5704,46 + 1185,50). Ця обставина підтверджується платіжними дорученнями №566 від 6 квітня 2016 року та №1110 від 15 червня 2016 року (а.с.1, 155 т.1). Однак у задоволенні пред'явленого ним позову відмовлено в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що підстави для відшкодування першому заступнику про-курора Київської області витрат на оплату судового збору відсутні.

Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, ч.1-ч.2, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265 та ст.268 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову першого заступника прокурора Київської області, діючого в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації та Служби автомобільних доріг у Київській області, до Бориспільської районної державної адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, товариство з обмеженою відповідальністю Центр Девелопмент АГ , публічне акціонерне товариство Українська залізниця , приватний нотаріус Бориспільського районного нота-ріального округу ОСОБА_13, про визнання недійсними розпорядження та наказів місцевих органів виконавчої влади, скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки та витребування цих об'єктів нерухомого майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення суду складено в повному обсязі 8 серпня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення його в повному обсязі.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_14