Ухвала

від 02.08.2018 по справі 210/3635/18

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3635/18

Провадження № 1-кс/210/1592/18

"02" серпня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: слідчий суддя- ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , слідчим ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , винесене в кримінальному провадженні № 12018040450000396 від 22.06.2018 року, про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної полвції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , винесене в кримінальному провадженні № 12018040450000396 від 22.06.2018 року, про арешт майна, в якому просить накласти арешт на майно, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме зерно ячменю ярого сорту «Сталкер» вагою 11740 кг, що зібраний з земельної ділянки без кадастрового номера орієнтовною площею 11 га, яка з північної сторони межує з земельною ділянкою кадастровий номер 1221887000:05:001:1060 та з південної сторони межує з земельною ділянкою кадастровий номер 1221887000:05:001:1063, яка знаходиться на території Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та відноситься до земель запасу, шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином та використовувати його до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого та прокурора для забезпечення збереження вказаного речового доказу та подальшого звернення врожаю в дохід держави/законних власників; дозволити зберігати майно, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме зерно ячменю ярого сорту «Сталкер» вагою 11740 кг, що зібраний з земельної ділянки без кадастрового номера орієнтовною площею 11 га, яка з північної сторони межує з земельною ділянкою кадастровий номер 1221887000:05:001:1060 та з південної сторони межує з земельною ділянкою кадастровий номер 1221887000:05:001:1063, яка знаходиться на території Червоненської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, та відноситься до земель запасу, на території зерноскладу ТОВ «АФ «Красний Забойщик» за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Робітнича 1А, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання, просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Слідчий суддя дослідивши клопотання, приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільнонебезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимогКПК Україниарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Як вбачається з наданих матеріалів досудового розслідування і кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.197-1 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 червня 2018 року з присвоєнням кримінальному провадженню № 12018040450000396, відповідно до витягу з якого вбачається, що невстановленими особами самовільно зайнято земельну ділянку із земель запасу Червоненської сільської ради Криворізького району.

Згідно положень статті 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру. Вартість зерна ячменю ярого сорту «Сталкер», а так само і його точна кількість, яке посіяне на цій земельній ділянці, слідчим не встановлена. Вказана обставина позбавляє можливості слідчого суддю при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагає ст.173 КПК України.

Тобто, слідчий в своєму клопотання не визначив вартість майна, його індивідуальні ознаки, що не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, що позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

При цьому слідчий суддя враховує, що цивільний позов в даному провадженні відсутній, а санкція вказаної статті кримінального кодексу не передбачає спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи.

Також ч.2ст.170 КПК Українипередбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст.197-1 КК Україниє земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 Земельного Кодексу України).

Посилання слідчого в клопотанні про арешт майна, що зерна ячменю ярого сорту «Сталкер», яке було засіяне на спірній земельній ділянці зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, є майном, набутим кримінально-противоправним шляхом необґрунтоване.

Доводи слідчого про те, що врожай зерна ячменюярого сорту«Сталкер» являється предметом кримінального правопорушення є необгрунтованим.

Також, доводи слідчого судді про не встановлення негативних наслідків для власника майна чи інших осіб внаслідок арешту зазначеного вражаю невмотивовані.

Санкція ч.1ст.197-1КК України не містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю.

Відомостей про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні № 12018040450000396 немає, слідчим не порушувалося питання щодо накладення арешту на врожай ячменю ярого сорту «Сталкер», саме з метою забезпечення цивільного позову.

Окрім того, прохання слідчого про накладення арешту на врожай зерна ячменю ярого сорту «Сталкер» неузгоджується з вимогамист. 171 КПК України, щодо необхідності зазначення індивідуальних характеристик майна про арешт якого йдеться у клопотанні слідчого.

Також, слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчим не зазначено, яким чином встановлено вагу ячменю ярого сорту «Сталкер», а саме:11740 кг., будь-які докази щодо способу встановлення точної ваги в матеріалах кримінального провадження № 12018040450000396 від 22.06.2018 року відсутні.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2ст.173 КПК України.

Частина 1ст.173 КПК Українипередбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України.

Так, з урахуванням положень ст. ст. 2,7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

В ході розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на врожай у кримінальному провадженні не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За таких обставин достатніх підстав для накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно судом не встановлено, отже, слід відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що слідчий вже звертався з аналогічним клопотанням про арешт майна, яке ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого рогу від 27 липня 2018 року було залишено без задоволення. КПК України передбачено процедуру оскарження ухвали слідчого судді про відмову у накладенні арешту, але не передбачено повторного звернення до суду з аналогічним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 131-132, 170-174, КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Криворізького районного відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4 , винесене в кримінальному провадженні № 12018040450000396 від 22.06.2018 року, про арешт майна та дозвіл на його реалізацію - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді про відмову у накладенні арешту може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді про відмову у накладенні арешту набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст складено 06 серпня 2018 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1