Ухвала

від 09.08.2018 по справі 420/525/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 09.08.2018

ЄУ № 420/525/18

Провадження №2/420/378/18

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

09 серпня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник А.В.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт.Новопсков за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідачів, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5, померлого 04.12.2016 в с.Можняківка Новопсковського району Луганської області, на житловий будинок (квартира №1) з господарськими будівлями, розташований за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Можняківка, ул. Миру (колишня Леніна), буд 16/1, вартістю 49633,00 грн.

19 липня 2018 року через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільному майні.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд, серед іншого, вирішує питання про прийняття зустрічного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена зустрічна позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно ч. 1 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.

За приписами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Однак, всупереч вищенаведених норм закону, зустрічна позовна заява не містить ціни позову.

Зі змісту ч. ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України вбачається, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Представником відповідача до зустрічної позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1400,00 грн., а також клопотання про розстрочення сплати іншої частини судового збору до ухвалення рішення у справі. В обґрунтування клопотання представник відповідача посилається на те, що за три позовні вимоги позивачу, згідно її розрахунків, необхідно сплати судовий збір у розмірі 2114,40 грн. Однак, позивач не має фінансової можливості сплатити таку суму, оскільки не має в Україні офіційного місця роботи.

Дослідивши зазначене клопотання та матеріали зустрічної позовної заяви, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, за приписами зазначеної норми, розстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин та є правом, а не обов'язком суду щодо розстрочки сплати судового збору.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що представником відповідача до клопотання не додано жодного доказу, який би підтверджував викладені нею обставини, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання про розстрочення судового збору слід відмовити.

Як вбачається зі змісту зустрічної позовної заяви, остання містить вимоги майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання фізичною особою до суду заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; заяви у справах окремого провадження - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З огляду на викладене, позивачу слід вказати ціну позову, виходячи із дійсної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову, доплатити судовий збір з урахуванням ставок судового збору, встановлених ст. 4 Закону України Про судовий збір , та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Крім того, в порушення п. 8 ч. 3 ст.175 ЦПК України представник відповідача не зазначила щодо наявності у відповідача або інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви. Надані відповідачем копії письмових доказів не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 194 ЦПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне зустрічну позовну заяву залишити без руху, надавши відповідачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд акцентує увагу відповідача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 року, ОСОБА_6 де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи зазначене, залишення зустрічної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає відповідачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 193, 194 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільному майні залишити без руху, про що сповістити відповідача та її представника, надавши їм строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що в іншому випадку зустрічна позовна заява вважається неподаною і повертається.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Суддя: В. В. Пронька