Рішення

від 09.09.2019 по справі 420/525/18

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 09.09.2019

ЄУ № 420/525/18

Провадження №2/420/20/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Пронька В.В.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко А.В.,

позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков за правилами загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільному майні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , Можняківської сільської ради Новопсковського району, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Можняківка Новопсковського району Луганської області, на житловий будинок (квартира в„–1) з АДРЕСА_2 , вартістю 49633,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 36-ти років передчасно помер його батько ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна, розташованого на території с.Можняківка Новопсковського району Луганської області, а саме: житлового будинку (квартири в„–1) з господарськими будівлями, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 49633,00 гривень, який складається житлового будинку під літ. А-1 ; службової добудови під літ. а ; котельні під літ. к ; сараю під літ. Б ; сараю під літ. О ; погребу під літ. П ; огорожі та воріт під літ. N2 та N1 ; колодязя під літ Ы , який належав на праві власності спадкодавцю згідно договору купівлі- продажу від 06.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Новопсковського районного нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №571. Спадщину після смерті батька, як спадкоємець першої черги за законом, він прийняв своєчасно, звернувшись до приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк. Крім цього, на його користь відмовилися від спадщини інші спадкоємці першої черги за законом - батьки померлого та його дід з бабою: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , звернувшись з відповідними заявами у встановлений строк до приватного нотаріуса Новопсковського районного нотаріального округу, ОСОБА_8 .В. Інших спадкоємців за заповітом та /або/ першої черги за законом не має. Особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, відсутні. Але реалізувати свої спадкові права в позасудовому порядку він не може, оскільки нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі того, що ним не були подані необхідні для вчинення нотаріальної дії документи. На думку приватного нотаріуса відмовою стало те, що 02.02.2017 року до нотаріуса звернулася громадянка ОСОБА_3 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, стверджуючи, що вищезазначена квартира придбавалася нею спільно з його батьком за спільні кошти під час проживання однією сім`єю. ОСОБА_3 , є колишньою дружиною його рідного дядька (рідного брата померлого батька) - ОСОБА_5 , після розірвання шлюбу з яким залишила собі прізвище ОСОБА_9 . При цьому, ніколи не укладала шлюбу з його батьком, а лише на деякий час зареєструвала місце свого проживання в квартирі, де вони проживали з батьком, та в подальшому, також стала проживати зі своєю донькою ОСОБА_10 - його двоюрідною сестрою разом з ними. Будь яких відносин подружжя між ними ніколи не було.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 22.05.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 08.06.2018.

У строк, встановлений судом, представник відповідача за первісним позовом - адвокат Носова Ю.В. надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач ОСОБА_3 частково визнає позовні вимоги, оскільки не може заперечувати того що син померлого - позивач ОСОБА_1 має право на спадщину, яка залишилася після смерті батька ОСОБА_1 та складається із вказаного у позові домоволодіння. Але відповідач частково заперечує проти позовних вимог за якими позивач просить визнати право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 ) лише за ним одним. Відповідач вважає, що так само має право на частку даного домоволодіння, оскільки відповідач ОСОБА_3 з ОСОБА_5 проживали протягом 6 років як сім`я і фактично протягом цих років разом придбали будинок, провели його реконструкцію та частково ремонт. Із ними мешкав його син (позивач) та донька відповідача, вони всі були однією сім`єю, вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом та спільними інтересами. Однак між відповідачем ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не було зареєстровано шлюб. Відповідач та її донька дійсно зареєстрували своє місце проживання у будинку АДРЕСА_3 в тій його половині де вони разом мешкали із ОСОБА_5 - яка тепер визначена як квартира 1 .

Також відповідач ОСОБА_3 надала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить встановити факт проживання її з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 1 лютого 2010 року по 31 жовтня 2016 року, визнати домоволодіння розташоване за адресою АДРЕСА_2 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , визнати за нею власності на 1/2 домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Підставою зустрічної позовної заяви стали обставини, викладені в відзиві на первісну позовну заяву.

04 вересня 2018 представником позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом - адвокатом Войтенко О.М до суду наданий відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви , оскільки її вимоги є безпідставними, необгрунтованими, їх підстави надуманими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

07 вересня 2018 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 та його представник - адвокат Войтенко О.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, викладених в позові, просили їх задовольнити, а також заперечували проти задоволення зустрічного позову повністю.

Відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 та її представник - адвокат Носова Ю.В. в судовому засіданні частково визнали позовні вимоги ОСОБА_1 , не заперечували щодо визнання за останнім право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину спірного будинку, в іншій частині позовних вимог просили відмовити. А також наполягали на задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 08.12.2016 року виконавчим комітетом Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, відповідний актовий запис №24 .

Позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 є рідним сином померлого ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07.10.1997 року Рогівською сільською радою Новопсковського району Луганської області.

Відповідно до довідки № 222 від 28.03.2018 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 та знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю. На час смерті за вказаною адресою зареєстровані співмешканка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька співмешканки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Син померлого - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не зареєстрований за даною адресою, але фактично проживав.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 спадщину після смерті батька, як спадкоємець першої черги за законом прийняв своєчасно, звернувшись у шестимісячний строк до приватного нотаріуса Новопсковського нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини, що підтверджується матеріалами спадкової справи 05/2017.

Згідно матеріалів спадкової справи 05/2017 на користь ОСОБА_1 відмовилися від спадщини інші спадкоємці першої черги за законом батьки померлого, (дід та баба ) ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , звернувшись з відповідною заявою у встановлений строк до приватного нотаріуса Новопсковського нотаріального округу.

Інших спадкоємців за заповітом та /або/ першої черги за законом не має. Особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, відсутні.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності зі ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З таких обставин суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 має право отримати у спадщину майно, яке залишилося після смерті батька.

Разом з тим, судом встановлено, що нотаріусом позивачу за первісним позовом відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_5 , після смерті батька, на підставі того, що ним не були подані необхідні для вчинення нотаріальної дії документи. Зі змісту постанови нотаріуса вбачається, що 02.02.2017 року до нотаріуса звернулася відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , з заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, стверджуючи, що зазначена квартира придбавалася нею спільно з ОСОБА_5 за спільні кошти під час проживання однією сім`єю, що підтверджено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії віл 15.03.2018.

Стосовно позовних вимог позивача за зустрічним позовом відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільному майні, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. За змістом ч.4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення ст. 74 СК України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення № 5 від 31 березня 1995 року зазначено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Враховуючи наведене, вирішуючи питання про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має з`ясувати такі факти: спільне проживання осіб, наявність спільного побуту, взаємних прав та обов`язків. Можливість визнання проживання чоловіка та жінки однією сім`єю залежить від їх встановлення та доведеності.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 05 серпня 1999 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка с. Можняківка Новопсковського району Луганської області.

Матеріалами справи встановлено, та не оспорюється сторонами, що з 12.06.1999 року ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , що підтверджується актовим записом про одруження № 2 від 12.06.199 року.

В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_8 у них народилася донька ОСОБА_13 . 10.12.2009 року шлюб між ними було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 виданим повторно 10.07.2018 Новопсковським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Луганській області, та прізвище дружини залишилося ОСОБА_9 .

Під час розгляду справи судом встановлено, що з лютого 2010 року ОСОБА_14 стала проживати разом з рідним братом колишнього чоловіка - ОСОБА_15 , спочатку за адресою: АДРЕСА_6 а з весни 2011 року за адресою: АДРЕСА_2 . Вони вели спільне господарство, разом працювали за межами України, несли спільні витрати на ремонт квартири, придбання меблів та побутової техніки, продуктів харчування, спільний відпочинок тощо. Між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. З ними також проживали їхні діти від перших шлюбів ОСОБА_16 та ОСОБА_13 , які є між собою двоюрідними братом та сестрою.

Судом встановлено, що будинок, в якому спочатку почали проживати однією сім`єю ОСОБА_14 та ОСОБА_17 останньому, згідно договору купівлі-продажу від 28.09.2005 року. А згодом, 06.04.2011 року, у період сумісного проживання без реєстрації шлюбу, з метою поліпшення житлових умов вони придбали інший будинок, розташований за адресою АДРЕСА_2 . Право власності на даний будинок було зареєстровано за ОСОБА_15 , що підтверджено витягом з Державного реєстру правочинів № 9758382 від 06.04.2011 року. В даному будинку разом вони проживали до 31 жовтня 2016 року. З листопада 2016 року ОСОБА_14 після сварки з ОСОБА_18 покинула місце проживання, забравши лише власні речі, а через деякий час, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_19 .

Наведені факти підтвердили, допитані в судовому засіданні свідки, які попередженні про кримінальну відповідальність, тому суд вважає, що відсутні підстави сумніватися в правдивості їх пояснень.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_21 та ОСОБА_22 проживали в цивільному шлюбі спочатку в будинку, який ОСОБА_23 , а згодом купили інший будинок. Разом робили в будинку ремонт, прибудову, поміняли кришу, вікна. З початку спільного проживання деякий час разом їздили на заробітки до м. Москва РФ. А потім ОСОБА_21 їздила сама на заробітки, а ОСОБА_22 був вдома, власними силами робив ремонт за кошти, які привозила ОСОБА_21 . Стосунки в сім`ї були дружні, їх діти від перших шлюбів також мешкали з ними. Також свідок пояснила, що зі своєю родиною часто була в гостях у них вдома на свята, дні народження. Причиною сварки ОСОБА_24 та ОСОБА_25 було зловживання останнім спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснила, що знає ОСОБА_27 та ОСОБА_25 тривалий час. ОСОБА_21 є хрещеною її сина. Проживали ОСОБА_22 та ОСОБА_21 однією сім`єю, разом їздили на заробітки. Спочатку проживали в невеликому будинку ОСОБА_25 , а згодом під час спільного проживання придбали інший будинок. Разом робили там ремонт, прибудову, тримали господарство, обробляли город. Вона разом зі своєю сім`єю часто були в гостях у них разом з дітьми. Також свідок пояснила, що причиною сварок ОСОБА_24 та ОСОБА_25 було зловживання останнім спиртними напоями.

Свідок ОСОБА_28 пояснив суду, що він добре знає ОСОБА_21 та ОСОБА_25 , оскільки вони жили з ним по сусідству за адресою АДРЕСА_6 . Жили як сім`я, садили город, разом ходили до магазину, з ними жили їх діти. В 2011 році придбали інший будинок та почали проживати в ньому на цій же вулиці.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_22 та ОСОБА_21 жили разом по сусідству з нею, на одній вулиці. Тримали господарство, обробляли, город, їздили на заробітки за межі України. ОСОБА_30 спочатку в одному будинку, а потім придбали інший, який разом ремонтували, перебудовували.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що знає сім`ю ОСОБА_24 та ОСОБА_25 дуже давно. Її донька друже з донькою ОСОБА_32 та ОСОБА_21 проживали однією сім`єю, протягом 2010-2012 років їздили на заробітки до м. Москва РФ та працювали як сімейна пара (займалися веденням домашнього господарства , прибиранням будинку, прилеглої території). Також свідок пояснила, що вона їздила на заробітки разом ОСОБА_33 (підмінним працівником) та працювала в тих же господарів. Був випадок, коли ОСОБА_21 нею передавала кошти для ОСОБА_25 , пояснюючи, що необхідні для розрахування за будинок та на ремонт. В будинку, який придбали ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , тривалий час проводився ремонт, була здійснена прибудова до будинку, поміняні вікна, двері, криша. ОСОБА_22 був здатний робити все своїми руками. Сварки в сім`ї були через зловживання ОСОБА_18 спиртними напоями. Також свідок пояснила, що ОСОБА_22 підіймав руку на ОСОБА_27 .

Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_14 та ОСОБА_22 жили однією сім`єю, між ними були відносини чоловіка та жінки. Були присутні, як сім`я на випускному вечорі доньки ОСОБА_35 ОСОБА_30 вони разом з початку в невеличкому будинку ОСОБА_25 , а згодом переїхали до іншого будинку, в якому робили ремонт. Разом їздили , як сімейна пара на заробітки до РФ, а потім ОСОБА_21 їздила тривалий час одна, а ОСОБА_22 сидів вдома, зловживав спиртним напоями та часто був в запоях .

Свідок ОСОБА_36 в судовому засіданні також пояснила, що ОСОБА_21 і ОСОБА_22 проживали разом однією сім`єю, як чоловік та дружина. Вона часто бачила, як вони разом ходили по вулиці до магазину, купатися на річку, поралися на присадибній ділянці. Разом з ОСОБА_27 вона також їздила на роботу до м. ОСОБА_37 Коли поверталися додому, ОСОБА_27 завжди зустрічав ОСОБА_22 та вони разом йшли до дому.

Свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_14 доводиться їй рідною сестрою. ОСОБА_21 з ОСОБА_18 ще з 2010 року почали проживати однією сім`єю як чоловік та жінка, разом заробляли кошти, мали спільний бюджет, намагалися поліпшити свої житлові умови, придбавши під час спільного проживання будинок в АДРЕСА_2 . Робили в будинку ремонт, будували разом прибудову. З ними також проживали їхні діти від перших шлюбів ОСОБА_39 та ОСОБА_25 . З 2013 року ОСОБА_21 їздила на заробітки одна, бо ОСОБА_22 сильно випивав.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір`ю ОСОБА_41 , та з самого початку була проти відносин ОСОБА_25 та ОСОБА_24 , але донька повідомила, що вони кохають один одного та будуть жити разом. Спочатку жили вони дружно, разом їздили працювати, заробляли кошти, разом їздили на відпочинок. На всі свята як вони, батьки, ОСОБА_24 так і батьки ОСОБА_25 були частими гостями в їхньому будинку. ОСОБА_27 вважала ОСОБА_42 своїм сином. З метою поліпшити житлові умови вони придбали будинок у 2011 році, робили в ньому ремонт. Згодом до РФ стала їздити лише ОСОБА_21 , ОСОБА_22 залишався вдома, деякий час працював в смт. Новопсков. Також свідок пояснила, що донька їй жалілася на те, що ОСОБА_22 зловживає спиртними напоями та всі сварки у них на цьому грунті. Прожили ОСОБА_21 та ОСОБА_22 разом з більше шести років, з лютого 2010 року по жовтень 2016.

Також під час розгляду справи були допитані свідки з боку позивача за первісним позовом відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 ..

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , пояснила, що вона є матір`ю покійного ОСОБА_13 . ОСОБА_21 це її перша невістка (колишня дружина її молодшого сина - ОСОБА_43 ). З 20.09.2011 року ОСОБА_21 почала жити з її старшим сином ОСОБА_18 . Але за час проживання спільного у них нічого не було, у них був різний бюджет, ОСОБА_21 завжди витрачала кошти лише на себе, спільне господарство не вели, постійно сварилися. Сімейних стосунків між ними ніколи не було, а були лише тимчасові зустрічі. Спірний будинок син купляв за особисті кошти, та частину коштів вони давали йому в борг. За весь час проживання в будинку ремонт робив ОСОБА_22 за власні кошти.

Свідок ОСОБА_44 в судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою дружиною ОСОБА_13 . Вважає, що будинок повинен належати лише її сину - ОСОБА_45 , як спадщина після смерті батька, оскільки даний будинок був придбаний батьками її колишнього чоловіка. Також свідок пояснила, що вона не заперечує той факт, що ОСОБА_21 та ОСОБА_22 проживали разом як чоловік та жінка без шлюбу.

Свідок ОСОБА_46 в судовому засіданні пояснила, що в 2012 році будинок в АДРЕСА_2 купляли батьки покійного ОСОБА_47 ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не жили разом однією сім`єю, зароблені кошти ОСОБА_27 витрачали лише на себе , на своїх наряди. ОСОБА_30 вони як співмешканці.

Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні пояснила, що будинок АДРЕСА_2 придбали його батьки, про це їй розповідала ОСОБА_7 разом з ОСОБА_27 не бачила, вона не приймала участі у спільному побуті і вдома її ніколи не було.

Також, на підтвердження того, що ОСОБА_14 та ОСОБА_49 мешкали однією сім`єю, разом відпочивали, відзначали свята, відповідачем за первісним позовом позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 надані до суду фотокартки . Суд звертає увагу на той факт, що на деяких світлинах, наданих до суду поряд з ОСОБА_15 та ОСОБА_50 зображена ОСОБА_51 , яка допитана в судовому засіданні у якості свідка, що в свою чергу підтверджує свідчення останньої щодо спільного проживання та святкування сімейних свят.

Суд звертає увагу, що свідки ОСОБА_46 , ОСОБА_48 надавали чіткі пояснення щодо подій, які стосуються відносин ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , тобто надавали свідчення лише того, що стосується заперечення позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 . Разом з тим, на питання, які не стосуються предмету спору, але стосуються життя родини в той же час, відповісти не могли. Тому, суд приходить до висновку, що зазначені свідки намагалися дати пояснення на користь ОСОБА_1 В зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що їх пояснення не можуть бути об`єктивними.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про доведеність факту проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_3 як чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до вимог ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`ю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час їх спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіки, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюється положення глави 8 СК України, що передбачає право спільної сумісної власності подружжя.

Згідно до вимог ст. 63 СК України дружина та чоловік, мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної і сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Виходячи з вимог ч. 1 ст. 70 СК України, ч. 2 ст.372 ЦК України, у разі поділу майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно ч. 4 ст. 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

Для вирішення питання щодо правового режиму такого майна підлягають встановленню: факти створення (придбання) сторонами майна внаслідок спільної праці; ведення спільного господарства, побуту; виконання взаємних прав та обов`язків; час придбання і джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте); мета придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.

Пленум Верховного Суду України в п. 20 Постанови № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя надав роз`яснення, що при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 11 березня 2015 року № 6-211цс14, майно, набуте під час спільного проживання особами, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі між собою, є об`єктом їхньої спільної сумісної власності, якщо: 1) майно придбане внаслідок спільної праці таких осіб, як сім`ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їхні спільні або індивідуальні трудові зусилля, унаслідок яких вони одержали спільні або особисті доходи, об`єднані в майбутньому для набуття спільного майна, ведення ними спільного господарства, побуту та бюджету); 2) інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Правове значення в даному випадку має доведеність обставин, на які посилається позивач в підтвердження вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю та про поділ майна.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час розгляду справи було встановлено, що спірний будинок був придбаний ОСОБА_5 під час спільного проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 , й остання довела суду, що дана нерухомість була придбана в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти, тому спірний будинок є об`єктом спільної сумісної власності сторін та підлягає поділу.

В матеріалах справи відсутні докази того, що між ОСОБА_50 та ОСОБА_15 були укладені письмові договори щодо розподілу майна нажитого за період спільного проживання. Тобто, у разі відсутності таких договорів, все майно, набуте жінкою та чоловіком, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_52 , ОСОБА_44 , ОСОБА_46 , ОСОБА_53 стосовно того, що спірний будинок був придбаний за кошти батьків померлого ОСОБА_5 , оскільки дані обставин не підтверджені належними та допустимими доказами.

Судом були досліджені розписки надані до суду з боку позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , зі змісту яких вбачається, що померлий ОСОБА_5 , як покупець сплачував борг за будинок продавцю ОСОБА_54 частинами, але зазначені розписки не свідчать про те, що кошти за придбання будинку, які сплачував ОСОБА_5 належали особисто йому.

Крім того, в якості доказів в обґрунтування заявлених вимог представником відповідача за зустрічним позовом позивача за первісним позовом - адвокатом Носовою Ю.В. письмові пояснення громадянки РФ ОСОБА_55 , оформлені у вигляді нотаріально посвідченої заяви.

Даючи оцінку допустимості даного доказу, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Порядок допиту свідків встановлений ст. 230 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що свідок надає показання безпосередньо суду під час судового засідання.

Таким чином, заява, в якій викладені письмові пояснення свідка ОСОБА_55 , суд не може визнати допустимим доказом, оскільки вони надані з порушенням принципу безпосередності та вимог ст. ст. 90, 91, 230 ЦПК України, без допиту вказаної особи в судовому засіданні, без попередження судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання та за відмову від давання показань та без приведення до присяги останньої, без надання можливості ставити свідку питання по суті вимог.

Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами та їх представниками в позовних заявах, у відзивах, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, поясненнями свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову ОСОБА_1 до Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та задоволення в повному обсязі позовних вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільному майні.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з частковим задоволенням первісної позовної заяви ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , Можняківської сільської ради Новопсковського району на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню понесений при зверненні до суду судовий збір у розмірі по 176,20 грн. з кожного.

В зв`язку з повним задоволенням зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню понесений судовий збір у розмірі 2114, 40 грн.

Крім того, представником позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом - адвокатом Войтенко О.М. заявлено вимогу про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.08.2018 між ОСОБА_1 та адвокатом Войтенком О.М. був укладений договір про надання правової допомоги.

За результатами виконання зобов`язань за договором про надання правової допомоги 02.05.2019 сторонами був підписаний акт № 1 виконаних робіт (наданих послуг) за договором від 29.08.2018, в якому зазначений перелік виконаних адвокатом ОСОБА_2 . робіт та їх вартість.

Відповідно до даного акту, вартість наданих адвокатом Войтенком О.М. послуг становить 8300,00 грн., які складаються з: усної консультації з вивченням документів, узгодженням правової позиції, складання відзиву на позов - 2500,00 грн., складання клопотання про витребування доказів - 723 грн., складання клопотання про виклик свідків - 500 грн., участі в судовому засіданні 07.11.2018 - 2000,00 грн., участь у судовому засіданні 12.12.2018 - 700,00 грн., участь у судовому засіданні 15.01.2019 - 700,00 грн., участь у судовому засіданні 14.02.2019 - 700,00 грн., участь у судовому засіданні 02.05.2019 - 700 грн., сплата яких ОСОБА_1 підтверджена квитанцією № 18 від 01.09.2018 на суму 3723,00 грн., та товарним чеком №1 від.02.05.2019 на суму 4577, 00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що первісну позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково з ОСОБА_3 , Можняківської сільської ради Новопсковського району на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 2075,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293,294,315,352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до Можняківської сільської ради Новопсковського району Луганської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на Ѕ частину житлового будинку (квартири АДРЕСА_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 , Можняківської сільської ради Новопсковського району на користь ОСОБА_1 по 2251,26 грн(дві тисячі двісті п`ятдесят одній грн. 26 коп.) з кожного в рахунок відшкодування судових витрат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на частку у спільному майні задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 лютого 2010 року по 31 жовтня 2016 року.

Визнати житловий будинок (квартиру в„–1) з АДРЕСА_3 1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 01 лютого 2010 року по 31 жовтня 2016 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності Ѕ частину житлового будинку (квартири АДРЕСА_7 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2114,40 грн. (дві тисячі сто чотирнадцять грн. 40 коп.) в рахунок відшкодування судового збору.

Позивач за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 12 жовтня 2013 року Новопсковським РС УДМС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним:

ОСОБА_2 , який здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №001465 від 30.10.2017, договору про надання правової допомоги від 21.08.2018, ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 103127 від 21.08.2018, місце проживання: АДРЕСА_8 .

Відповідач за первісним позовом позивач за зустрічним позовом :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 05 серпня 1999 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_9 .

Представник відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом:

ОСОБА_4 , яка здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1053 від 26.07.2012, договору про надання правової допомоги від 07.07.2018, ордеру на надання правової допомоги серії ЛГ № 1003665 від 07.07.2018, місце проживання: АДРЕСА_10 .

Відповідач за первісним позовом:

Можняківська сільська рада Новопсковського району Луганської області, код ЄДРПОУ 04528821, місцезнаходження: вул. Центральна, 85 с. Можняківка Новопсковського району Луганської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Новопсковський районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 28 серпня 2019 року.

Повний текст рішення складено 09 вересня 2019 року.

Суддя: В.В. Пронька