Постанова

від 07.08.2018 по справі 915/319/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/319/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Хоменко І.М.,

учасники справи:

позивач - Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України,

представник позивача - Прохоров Є.І., головн. спец. відділу (дов. від 20.03.2018),

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Групп",

представник відповідача - не з'явився,

розглянув касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2017 (головуючий суддя Коваль С.М.)

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2018 (головуючий - Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Ярош А.І.)

у справі № 915/319/17

за позовом Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Інвест Групп" (далі - Товариство)

про стягнення 20 000,00 грн. штрафу та 20 000,00 грн. пені.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відділення звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства про стягнення 20 000,00 грн. штрафу та 20 000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії Відділення від 03.06.2015 № 45-р/к у справі № 64/2-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.06.2017 у справі № 915/319/17, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2018, у задоволенні позову відмовлено повністю з посиланням на недоведеність Відділенням вчинення відповідачем антиконкурентних узгоджений дій.

Відділення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову. Так, згідно з доводами Відділення, викладеними у касаційній скарзі:

- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2016 зі справи № 923/1673/15 за позовом приватного підприємства "Корабел-Комфорт" до Відділення задоволено позов про визнання недійсним Рішення АМК виключно щодо приватного підприємства "Корабел-Комфорт", а не в повному обсязі;

- Товариством Рішення АМК у судовому порядку не оскаржувалося;

- рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2016 зі справи № 923/1673/15 не стосується прав та інтересів Товариства, відповідно, не має значення для вирішення спору у справі № 915/319/17.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення представника Відділення, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Рішенням АМК:

- визнано дії Товариства та приватного підприємства "Корабел-Комфорт", які полягали в узгодженні своєї поведінки при підготовці документів, наданих у складі пропозицій конкурсних торгів для участі у відкритих торгах за лотом № 1, які проводилися Департаментом житлово-комунального господарства Херсонської міської ради щодо закупівлі послуг щодо очищування, інших (дата оприлюднення і номер оголошення про проведення процедури закупівлі, опублікованого у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель 10.02.2014 ВДЗ № 12 (858) оголошення № 041841), внаслідок чого конкуренцію між ними під час участі у вказаних торгах було усунуто, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів;

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на Товариство накладено штраф у розмірі 20 000,00 грн.;

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, на приватне підприємство "Корабел-Комфорт" накладено штраф у розмірі 20 000,00 грн.;

- приватне підприємство "Корабел-Комфорт" оскаржило Рішення АМК у судовому порядку;

- рішенням господарського суду Херсонської області від 06.10.2016 по справі № 923/1673/15 за позовом приватного підприємства "Корабел-Комфорт" до Відділення, третя особа - Товариство (залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2017), визнано недійсним Рішення АМК в частині визнання дій приватного підприємства "Корабел-Комфорт" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на Підприємство штрафу у розмірі 20 000,00 грн.;

- Рішення АМК Товариством у судовому порядку не оскаржувалося;

- Рішення АМК Товариством не виконано;

- за прострочення сплати штрафу Відділенням нараховано до стягнення з Товариства 20 000,00 грн. пені за період з 29.11.2015 (з огляду на те, що днем отримання копії Рішення АМК Товариством Відділення вважає 28.09.2015 - день реєстрації позовної заяви приватного підприємства "Корабел-Комфорт" до Відділення про визнання недійсним Рішення АМК) по 05.04.2017 включно.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з Рішенням АМК.

Відповідно до приписів статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання (частина друга);

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (частина третя);

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду (частина п'ята);

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку (частина сьома);

- суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (частина дев'ята).

Згідно із статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів на суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, фізичними чи юридичними особами подають, зокрема, позови до суду, в тому числі, про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що сам по собі факт неоскарження Рішення АМК Товариством, за наявності рішення господарського суду Херсонської області від 06.10.2016 у справі № 923/1673/15 за позовом приватного підприємства "Корабел-Комфорт" до Відділення про визнання недійсним Рішення АМК (яке набрало законної сили), не може свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій між приватним підприємством "Корабел-Комфорт" та Товариством, і, як наслідок, про порушення відповідачем антимонопольного законодавства. Судове рішення у справі № 923/1673/15 стосувалося обох підприємств у частині встановлення в їх діях складу порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Проте вказаний висновок судів попередніх інстанцій є помилковим з огляду на те, що судове рішення у справі № 923/1673/15 стосується правомірності прийнятого Рішення АМК саме щодо приватного підприємства "Корабел-Комфорт" і було визнано недійсним не в цілому, а безпосередньо в тих його (рішення) частинах, які стосувалися приватного підприємства "Корабел-Комфорт".

Посилання судів попередніх інстанцій на те, що судове рішення у справі № 923/1673/15 стосувалося обох підприємств у частині встановлення в їх діях складу порушення законодавства про захист економічної конкуренції є помилковим та таким, що свідчить про неправильне та довільне трактування (розуміння) судами змісту вказаного судового акта.

Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою ними ж встановлені обставини про те, що Рішення АМК Товариством у судовому порядку не оскаржувалося, а також те, що Рішення АМК, яке є чинним у частині, що стосується Товариства, є обов'язковим до виконання в силу приписів частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Водночас, з огляду на вимоги Відділення про стягнення з Товариства штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з Рішенням АМК, судам насамперед належало встановити період прострочення сплати штрафу (якщо останнє мало місце), з огляду на те, що, за твердженням Відділення, лист про направлення копії Рішення АМК Товариству останнім не одержано, у зв'язку з чим днем отримання копії Рішення АМК Товариством Відділення вважає 28.09.2015 - день реєстрації позовної заяви приватного підприємства "Корабел-Комфорт" до Відділення про визнання недійсним Рішення АМК (в якій Товариство зазначено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача).

Так, відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно з приписами частини першої статті 56 вказаного Закону рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

З метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору судам належало з'ясувати, чи було доведено Рішення АМК до відома Товариства, і, якщо було, то коли саме та в який спосіб; чи мало місце оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі, відповідно, чи мала місце несплата Товариством штрафу у строки, встановлені у Рішенні АМК, та чи були у Відділення визначені законом підстави для звернення з позовом до суду для стягнення штрафу та нарахованої ним пені у судовому порядку.

Проте зазначені обставини ні судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не досліджені.

Отже, місцевий господарський суд припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 4 7 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу у відповідній редакції стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду господарським судом в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, припустився неправильного застосування приписів частини першої статті 86 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів та частини першої статті 269 названого Кодексу у відповідній редакції стосовно перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Відтак у Касаційного господарського суду відсутні й підстави для висновку про правильність застосування названими судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі наведених приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно ж до частин першої та другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені в даній постанові, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.05.2018 зі справи № 915/319/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко