Ухвала

від 10.08.2018 по справі 133/525/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/525/17

Провадження № 22-ц/772/1853/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Слободяний О. Є.

Доповідач :Оніщук В. В.

УХВАЛА

10 серпня 2018 рокуСправа № 133/525/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі судді Оніщука В.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Вернигородоцької сільської ради Козятинського району, Глуховецької селищної ради Козятинського району про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ :

До Апеляційного суду Вінницької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2. Вернигородоцької сільської ради Козятинського району, Глуховецької селищної ради Козятинського району про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Вернигородоцької сільської ради Козятинського району, Глуховецької селищної ради Козятинського району про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно - задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_3 з жовтня 2010 року і до дня смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (часу відкриття спадщини) тобто не менше як п'ять років, проживав з ОСОБА_4 однією сім'єю.

Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, що раніше належав ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0.3488 га, кадастровий номер НОМЕР_1, передану для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1, що раніше належала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0.2500 га, кадастровий номер НОМЕР_2, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, гоподарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, що раніше належала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4.0526 га, кадастровий номер НОМЕР_3, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глуховецької селищної ради ( до об'єднання рад - на території Непедівської сільської ради) Козятинського району Вінницької обл.. , що раніше на підставі держаного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 08.12.2010 року належала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3.1412 га, кадастровий номер НОМЕР_5, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької обл., що раніше на підставі держаного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_6 від 15.11.2002 року належала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_3 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3.1413 га, кадастровий номер НОМЕР_7, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької обл., що раніше на підставі держаного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8 від 10.11.2001 року належала ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Не погоджуючись із вказаним рішення, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою до якої долучила клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Клопотання обґрунтовує тим, що вона є пенсіонером за віком та має скрутне матеріальне становище.

Відповідно до ч.3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України та ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Європейський Суд у справі „Креуз проти Польщі" зазначив, що вимога сплатити збори цивільним судам у зв'язку з порушенням справ, вирішити які просять позивачі, не може вважатися обмеженням права на звернення до суду, тобто такою, що сама по собі несумісна з ґарантіями пункту 1 статті 6. Суд наголосив на тому, що це положення не дає підстав для висновку про беззастережність права на безоплатність провадження у цивільній справі.

Пленум Верховного Суду України у роз'ясненнях, викладених в абз. 2, 3 п. 1 постанови від 17.10.2014 року № 10 зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя N R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України , Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір , а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами заявника щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Підтвердженням важкого матеріального стану ОСОБА_2 є додана до апеляційної скарги довідка №2104/03-18 від 27 липня 2018 року, яка свідчить про те, що остання є пенсіонером та отримує пенсію за віком. За період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року її пенсія становить 18278,11 грн.

Крім того, згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_2 за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року отримала дохід в сумі 24844,74 грн. за надання майна у лізинг.

Таким чином, розмір річного доходу ОСОБА_2 за попередній календарний рік складає 43122,85 грн., а тому розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (2156,14 грн).

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні з апеляційною скаргою на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2018 року ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір в сумі 5826 грн . (640 грн. вимога немайнового характеру + 640 грн. вимога немайнового характеру + 2604 грн. вимога майнового характеру) х 150%.

Отже, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_2 являється малозабезпечуваною особою, розмір судового збору за подачу апеляційної скарги перевищує 5% розміру річного доходу скаржника, тому суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

При вирішення питання про відкриття провадження у справі, суд враховує, що апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України.

Керуючись ч.3 ст. 136, 359 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Відкрити апеляційне провадження.

Визначити учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу строком до 22 серпня 2018 року .

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя апеляційного суду

Вінницької області /підпис/ Оніщук В.В.

Згідно з оригіналом

Суддя Оніщук В.В.