Постанова

від 08.10.2018 по справі 133/525/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 133/525/17

Провадження № 22-ц/772/1853/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Слободяний О. Є.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 рокуСправа № 133/525/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії:

Головуючого (суддя-доповідач): Оніщука В.В.,

Суддів: Копаничук С.Г., Якименко М.М.,

з участю секретаря судового засідання Богацької О.М.

учасники справи:

за первісним позовом:

позивач: ОСОБА_3,

відповідачі: ОСОБА_4, Вернигородоцька сільська рада Козятинського району Вінницької області,

за зустрічним позовом:

позивач: ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_3, Вернигородоцька сільська рада Козятинського району, Глуховецька селищна рада Козятинського району,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2018 року постановлене у складі судді Слободяного О.Є. в приміщенні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_5, троюрідна сестра позивачки. Відповідно до довідки Вернигородоцької сільської ради від 30.11.2016 року № 1173, ОСОБА_5 на день смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1.

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке вона бажає успадкувати, як спадкоємець п'ятої черги споріднення, інших спадкоємців, ближчих за ступенем споріднення, немає. На підтвердження факту родинних відносин, позивачка зазначає те, що у неї і спадкодавиці спільний прадід - ОСОБА_6, дітьми якого були ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тобто її баба - ОСОБА_9 (яка змінила прізвище після одруження на ОСОБА_3 ) та дід спадкодавця - ОСОБА_8 були рідними братом та сестрою, а мати спадкодавця ОСОБА_10 і її мати - ОСОБА_11 були двоюрідними сестрами.

Спадкодавець ОСОБА_5 (дівоче прізвище - ОСОБА_5 ) та позивачка ОСОБА_3 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 ) змінили прізвища після одружень та є троюрідними сестрами. На підставі викладеного, ОСОБА_3 просила суд встановити факт, що вона є троюрідною сестрою ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року .

В липні 2017 року ОСОБА_4 подав зустріну позовну заяву до Вернигородоцької сільської ради, ОСОБА_3, Непадівської сільської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та визнання права власності на спадкове майно.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що влітку 2008 року ОСОБА_4 познайомився з ОСОБА_5, мешканкою АДРЕСА_1. Остання проживала самотньо, рідних не мала, часто хворіла, ніхто нею не опікувався, тому він став допомагати їй по господарству, вона була добра жінка, ставилась до нього як до свого рідного онука, а він до неї - як до бабусі.

ОСОБА_4 вказує, що з 2010 року він проживав з ОСОБА_5 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року однією сім'єю, вони вели з нею спільне господарство, він доглядав її та вони були пов'язані спільним побутом. Цей факт підтверджується довідками Вернигородоцької сільської ради та поясненнями свідків. 30 січня 2017 року він звернувся до приватного нотаріуса Козятинського районного нотаріального округу Вінницької області Свідерської О.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, однак йому було повідомлено, що факт проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, тому йому необхідно звернутись до суду та встановити вказаний факт.

З урахування уточненої зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 просив суд встановити факт, що ОСОБА_4 з жовтня 2010 року і до дня смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року (часу відкриття спадщини), тобто не менше як п'ять років, проживав з ОСОБА_5 однією сім'єю, та визнати за ним право на спадщину за законом на спадкове майно, що раніше належало ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, ,

- земельну ділянку площею 0.3488 га, кадастровий номер НОМЕР_2, передану для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1;

- земельну ділянку площею 0.2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1;

- земельну ділянку площею 4.0526 га, кадастровий номер НОМЕР_3, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глуховецької селищної ради (до об'єднання рад - на території Непедівської сільської ради) Козятинського р-ну Вінницької обл.,

- земельну ділянку площею 3.1412 га, кадастровий номер НОМЕР_4, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради Козятинського р-ну Вінницької обл.,

- земельну ділянку площею 3.1413 га, кадастровий номер НОМЕР_5, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради Козятинського р-ну Вінницької області .

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до Вернигородоцької сільської ради Козятинського району Вінницької області, ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_4 з жовтня 2010 року і до дня смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року (часу відкриття спадщини) тобто не менше як п'ять років, проживав з ОСОБА_5 однією сім'єю.

Визнано за ОСОБА_4 право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, що раніше належав ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнано за ОСОБА_4 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0.3488 га, кадастровий номер НОМЕР_2, передану для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1, що раніше належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнано за ОСОБА_4 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0.2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, що раніше належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнано за ОСОБА_4 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4.0526 га, кадастровий номер НОМЕР_3, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глуховецької селищної ради (до об'єднання рад - на території Непедівської сільської ради) Козятинського р-ну Вінницької обл., що раніше на підставі держаного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 08.12.2010 року належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнано за ОСОБА_4 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3.1412 га, кадастровий номер НОМЕР_4, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради Козятинського р-ну Вінницької обл., що раніше на підставі держаного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_7 від 15.11.2002 року належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнано за ОСОБА_4 право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3.1413 га, кадастровий номер НОМЕР_5, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради Козятинського р-ну Вінницької обл., що раніше на підставі держаного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8 від 10.11.2001 року належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу мотивовану тим, що ОСОБА_4 не проживав зі спадкоємцем однією сім'єю, а факт допомоги спадкодавцю не створює сімейних відносин, ці обставини не враховані судом першої інстанції, що як наслідок призвело до ухвалення помилкового рішення.

Із вказаних підстав ОСОБА_3 просить суд апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, при цьому в апеляційній скарзі зроблено посилання на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені в ній обставини.

Представник ОСОБА_4 та представник Вернигородцької сільської ради Козятинського району Вінницької області в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, вказавши на її безпідставність та законність і обгрунтованість рішення суду.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вищевказаним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народилась ОСОБА_13. ЇЇ батьками були ОСОБА_14 та ОСОБА_15(а.с.10, т.1). Згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10, 24.10.1981 року ОСОБА_13 уклала шлюб з ОСОБА_16 та змінила прізвище на ОСОБА_16 (а.с.11.т.1).

Із свідоцтва про народження № НОМЕР_16, виданого Непедівською сільською радою, вбачається, що 23 квітня 1918 року народилась ОСОБА_17, батьками якої були ОСОБА_18 та ОСОБА_7(а.с.207. т.1). Згідно із свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_11 19.01.1953 року ОСОБА_11 уклала шлюб з ОСОБА_14 та змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с.11.т.1).

З архівної довідки №07-109/10 від 21.11.2016 року. виданої державним архівом Вінницької області, вбачається, що у метричній книзі про народження по Свято-Миколаївській церкві с. Непедівка Бердичівського повіту Київської губернії (нині Козятинського району Вінницької області) за 1891 рік є запис №7 за 9 березня 1891 року про народження дочки ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 року. Батьки: ОСОБА_40 і його дружина ОСОБА_41(а.с.208, т.1).

З архівної довідки №07-03/10 від 19.01.2017 року. виданої державним архівом Вінницької області, вбачається, що у метричній книзі про шлюб по Свято-Миколаївській церкві с. Непедівка Бердичівського повіту Київської губернії (нині Козятинського району Вінницької області) за 1912 рік є запис №12 за 14 жовтня 1912 року про одруження такого змісту: наречений ОСОБА_42; наречена: ОСОБА_21(а.с.209, т.1).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народилась ОСОБА_22, батьками якої були ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (а.с.146. т.1).

З листа начальника Козятинського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Вінницькій області №3556-16.10-30 від 06.11.2017 вбачається, що наявні актові записи:

- про шлюб за №32 від 29.12.1965 року, складений Вернигородоцькою сільською радою Козятинського р-ну на гр. ОСОБА_25 та ОСОБА_26 (ІНФОРМАЦІЯ_1), з якого вбачається, що наречена вступає у шлюб вдруге;

- про розірвання шлюбу за №81 від 29.12.1965 року, складеного Козятинським міськрайвідділом ДРАЦС ГТУЮ у Вінницькій обл. на гр. ОСОБА_27 та ОСОБА_28, з якого вбачавється, що прізвище дружини після розірвання шлюбу ОСОБА_28 ,

- про шлюб за №03 від 03.02.1957 року, складеного Непедівською сільською радою Козятинського р-ну на гр. ОСОБА_27 та ОСОБА_22, з якого вбачається, що нареченій минуло 20 років, вступає у шлюб вперше(а.с.166, т.1).

З архівної довідки №07-03/10 від 19.01.2017 року, виданої державним архівом Вінницької області, вбачається, що у метричній книзі про народження по Свято-Миколаївській церкві с. Непедівка Бердичівського повіту Київської губернії (нині Козятинського району Вінницької області) за 1914 рік є запис №4 про хрещення дочки ОСОБА_29, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 року. Батьки: ОСОБА_30 і його дружина ОСОБА_31(а.с.205, т.1).

З архівної довідки №07-4137/7 від 23.11.2017 року, виданої державним архівом Вінницької області, вбачається, що у метричній книзі про народження по Свято-Миколаївській церкві с. Непедівка Бердичівського повіту Киівської губернії (нині Козятинського району Вінницької області) за 1884 рік є запис №29 від 27.11.1884 року про хрещення сина ОСОБА_32, що народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Батьки: ОСОБА_6 і його дружина ОСОБА_33(а.с.201, т.1).

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що приведені вище докази підтверджують факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а тому підстави для встановлення такого юридичного факту в судовому порядку відсутні.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, який грунтується на вимогах закону.

Крім цього, слід зазначити, що ОСОБА_3 не надано доказів її звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і вона не позбавлена можливості реалізувати своє право щодо спадкування у порядку визначеному Книгою шостою Цивільного кодексу України.

Щодо вирішення спору за зустрічним позовом ОСОБА_4, то апеляційний суд виходить з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_5 (а.с.8, т.1), після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1(а.с.43, т.1), ,

- земельну ділянку площею 0.3488 га, кадастровий номер НОМЕР_2, передану для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1, що доведено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_13 (а.с.39, т.1),

- земельну ділянку площею 0.2500 га, кадастровий номер НОМЕР_1, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована по АДРЕСА_1, що доведено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_14 (а.с.38, т.1),

- земельну ділянку площею 4.0526 га, кадастровий номер НОМЕР_3, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Глуховецької селищної ради (до об'єднання рад - на території Непедівської сільської ради) Козятинського р-ну Вінницької обл., що доведено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 (а.с.40, т.1),

- земельну ділянку площею 3.1412 га, кадастровий номер НОМЕР_4, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради Козятинського р-ну Вінницької обл., що доведено держаним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_8 від 15.11.2002 року (а.с.41, т.1) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.92-95, т.1),

- на земельну ділянку площею 3.1413 га, кадастровий номер НОМЕР_5, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вернигородоцької сільської ради Козятинського р-ну Вінницької обл., що доведено держаним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_15 від 10.11.2001 року(а.с.42, т.1) та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку(а.с.96-100, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи спадкодавець ОСОБА_5 постійно проживала та була зареєстрована АДРЕСА_1 (а.с.46, т.1), будь-які інші особи по АДРЕСА_1 зареєстровані не були.

Звернувшись в суд із зустрічним позовом, ОСОБА_4 зазначив, що він, починаючи з жовтня 2010 року і до дня смерті спадкодавця, тобто більше як п'ять років, проживав з ОСОБА_5 однією сім'єю.

Визнаючи за ОСОБА_4 право на спадкування згідно із ст. 1264 ЦК України суд першої інстанції не взяв до уваги роз'яснення, викладені у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , про те, що відповідно до ст. 1264 ЦК України право на спадкування за законом у четверту чергу мають особи, які спільно проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років, тобто були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки (ст. 3 СК України), та не навів належних і допустимих доказів на підтвердження зазначених фактів.

В основу підтвердження факту проживання ОСОБА_4 із ОСОБА_5 однією сім'єю, суд першої інстанції фактично поклав лише покази свідків ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та визнання позову представником сільської ради.

Однак, такий висновок суду є помилковим, оскільки, за своєю правовою природою висновки є вичерпними, коли вони підтверджуються достатніми і допустимими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, відповідно до положень ст.ст 89, 90 ЦПК України при оцінці доказів суд повинен з'ясувати відношення всіх свідків до даної справи й стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, характер їх заінтересованості у справі, джерела проінформованості свідка про факти, які ним повідомляються (особисто чи з повідомлень інших осіб), правильність сприйняття ними обставин, що мають значення для справи, наявність протиріч у показаннях свідків та їх причини, підтвердження чи спростування цих показань іншими доказами.

У висновках Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі Бочаров проти України від 17.03.2011 року (остаточне 17.06.2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом (…). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (…) .

Вказані вимоги процесуального закону суд першої інстанції не врахував, зокрема, поза увагою суду залишились наступні факти та правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працює в Управлінні Поліції охорони у Вінницькій області на посаді поліцейського-водія.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_4 подав відповідну декларацію за 2016 рік, що є офіційним документом та розміщена за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_7, а також долучена до матеріалів справи (Т. 2 а.с. 8-11).

За змістом п. 1 ч. 1 статті 46 Закону України Про запобігання корупції у декларації, окрім іншого, зазначаються відомості про суб'єкта декларування та членів його сім'ї.

Як вбачається із Декларації ОСОБА_4 за 2016 рік він зазначив членами своєї сім'ї лише матір ОСОБА_37 та доньку ОСОБА_38. Відомості про те, що ОСОБА_5 була членом сім'ї ОСОБА_4 у декларації за 2016 рік, відсутні.

Окрім цього, у вказаній Декларації ОСОБА_4 зазначає місце своєї реєстрації та місце свого проживання: АДРЕСА_2. В той час, як спадкодавець ОСОБА_5 проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Також, поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що ОСОБА_4 до листопада 2013 року був одружений з ОСОБА_39, проживали однією сім'єю у с. Кашперівка, Козятинського району, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_38.

Вказані обставини спростовують покази свідків да доводи самого ОСОБА_4 про те, що він з жовтня 2010 року та до часу смерті спадкодавця у вересні 2016 року, постійно проживав з нею однією сім'єю.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Достовірні дані декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_4 за 2016 рік свідчать про те, що він на час відкриття спадщини не проживав із ОСОБА_5 однією сім'єю.

Доводи ОСОБА_4 про те, що він постійно допомагав ОСОБА_5 по господарству є безпідставними, оскільки сам лише факт допомоги не створює сімейних відносин.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність обставин, які за диспозицією статті 1264 ЦК України дають підстави вважати ОСОБА_4 спадкоємцем четвертої черги, а тому позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_4 задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4.

В частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки ОСОБА_3 було звільнено від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, тому з ОСОБА_4 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 5826 грн. за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В іншій частині рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 04 липня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір за перегляд справи в апеляційній інстанції в розмірі 5826 грн. .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ С.Г. Копаничук

/підпис/ М.М. Якименко

Згідно з оригіналом

Суддя В.В. Оніщук