Ухвала

від 31.07.2018 по справі 201/14384/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

201/14384/14ц

6/201/186/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі головуючого судді - Федоріщева С.С.,

при секретарі - Кияшко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі цивільну справу за поданням Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 Дніпро , ОСОБА_2,-

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2018 року до суду надійшло подання державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпро Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України. Подання мотивував тим, що на виконанні Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження № 52346922 про стягнення боргу у розмірі 28 498 грн. і судових витрат у сумі 311,04 грн. за виконавчим листом 201/14384/14ц від, виданого 07 вересня 2016 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ ОСОБА_1 Дніпро . Зазначено, що боржник у період з 09 квітня 2017 року по 29 грудня 2017 року неодноразово перетинав державний кордон України. Добровільно рішення не виконав, контактів з виконавчою службою уникає. При здійсненні виходу державним виконавцем за місцем реєстрації боржника двері не відчинено, про що складений акт. Посилаючись на норми чинного законодавства та те, що боржник ухиляється від самостійного виконання зобов'язань за виконавчим документом, контактів з виконавчою службою уникає, регулярно їздить за кордон, просив встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон до моменту погашення ним заборгованості за виконавчими документами.

Суд, розглянувши подання, прийшов до наступного.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконання нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито виконавче провадження.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Підставою для обмеження боржника у праві виїзду за межі України виконавець зазначає наявність у нього невиконаних зобов'язань, покладених на нього рішенням від виконання якого він ухиляється.

Як роз'яснив Верховний Суд України в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01 лютого 2013 року під ухиленням слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборна сила, події тощо).

Обмеження є крайньою мірою до боржника і застосовується у виняткових випадках, коли відсутня будь-яка об'єктивна можливість виконання судового рішення без застосування цих заходів, водночас обмеження у праві виїзду за межі України створить для нього негативні наслідки та стимулюватиме останнього до якнайшвидшого виконання зобов'язань (рішення).

Оскільки питання обмеження боржника у праві виїзду за межі України вирішується судом без особистої участі боржника, який у зв'язку з цим позбавлений можливості надавати заперечення та докази проти цього а тому саме на державного виконавця покладається обов'язок доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язань або рішень.

Задоволення подання можливо лише за умови доведення факту умисного ухилення боржника від виконання зобов'язання, оскільки юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Розділом XIІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р.) передбачено, що подання має обов'язково містити: найменування суду, до якого надсилається подання; відомості про виконавче провадження (найменування, дата, номер виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, орган, який видав виконавчий документ, резолютивна частина рішення, номер виконавчого провадження згідно з АСВП, дата відкриття виконавчого провадження тощо); прізвище, ім'я та по батькові боржника, дату народження, громадянство (за наявності таких даних), РНОКПП або серію і номер паспорта боржника-громадянина України ; у разі виконання зведеного виконавчого провадження зазначаються його номер в АСВП, кількість виконавчих проваджень, включених до зведеного виконавчого провадження, загальна сума стягнення з урахуванням суми виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця тощо; інформацію про перетинання боржником державного кордону України; обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань; резолютивну частину подання. До подання додаються копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів. За наявності в поданні також зазначаються місце проживання (реєстрації) та інші відомості про особу, які відомі державному виконавцю, приватному виконавцю. Про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду виконавець повідомляє боржника.

Крім того, в листі Міністерства Юстиції України від 06.06.2008р. N 25-32/507 Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов'язання, покладені на них рішеннями судів зазначається, що подання має містити, в тому числі, в резолютивній частині чи повинно відбутися обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого і назва органів, які мають їх здійснити.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , яке вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону №3857-ХІІ та у п.18 ч.3 ст.11 Закону №606-ХІV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України).

Тільки у разі не доведення боржником своєї вини та ухилення від виконання зобов'язання суд може тимчасово обмежити особу в праві виїзду за межі України (ст. 441 ЦПК), причому на момент звернення до суду з поданням державного виконавця факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та доведеним, що має вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що не доведено факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. Доказів на підтвердження ухилення (дії або бездіяльності боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанню обов'язків, покладених на нього судовим рішенням) суду не надано. Тому у задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 259,260,441 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 Дніпро , ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев