Ухвала

від 13.08.2018 по справі 909/1073/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"13" серпня 2018 р. Справа № 909/1073/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ б/н від 01.08.2018

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2014 (суддя Фрич М.М., повний текст складено 09.12.2014, м. Івано-Франківськ)

у справі №909/1073/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терас" , м. Долина

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Долинський газопереробний завод ПАТ "Укрнафта", м. Долина,

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2014 (суддя Фрич М.М.) у справі №909/1073/14 в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Терас" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Долинського газопереробного заводу ПАТ "Укрнафта" про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі та набуття у власність відмовлено.

ПАТ "Дельта Банк" подано апеляційну скаргу б/н від 01.08.2018, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2014 у справі №909/1073/14 та прийняти нове рішення , яким позовні вимоги ПАТ Дельта Банк задоволити в повному обсязі.

У клопотанні, викладеному в апеляційній скарзі, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що представниками ПАТ Дельта Банк були юристи ТОВ Про Консалтинг , які діяли на підставі договору про надання правової допомоги між ПАТ Дельта Банк та ТОВ Про Консалтинг , працівники останнього брали участь в судових засіданнях, а також отримували усі процесуальні документи. Однак, в подальшому, через віднесення банку до категорії таких, що знаходяться в зоні фінансового ризику, вищевказаний договір про надання правової допомоги було розірвано. Таким чином, ПАТ Дельта Банк не було повідомлено про розгляд справи та не отримувало жодних процесуальних документів, в т.ч. й рішення Господарського суду від 04.12.2014 у справі №909/1073/14. Скаржник вперше ознайомився з повним текстом оскаржуваного судового рішення 13.06.2018 під час ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 20 днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Згідно з ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

п.2 ст. 261 ГПК України визначено, що незалежно від поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Колегія суддів відзначає, що з правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи такий підлягає відновленню.

Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яке передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Як вбачається з витребуваних документів з Господарського суду Івано-Франківської області, оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції 04.12.2014 та складено повний текст рішення 09.12.2014. На звороті рішення є відмітка про те, що копію повного рішення отримав 10.12.2014 представник ПАТ Дельта Банк Андрусяк Р.М.. А також згідно реєстру поштових відправлень Господарського суду Івано-франківської області від 10.12.2014, вбачається, що копію оскаржуваного рішення було направлено на дві адреси ПАТ Дельта Банк (м.Київ, 01133 та м.Київ, 04080).

В апеляційній скарзі скаржник стверджує про те, що ПАТ Дельта Банк не було повідомлено про розгляд справи № 909/1073/14, тому що договір про надання правової допомоги з ТОВ Про Косалтинг було розірвано через віднесення банку до категорії таких, що знаходяться в зоні фінансового ризику. Однак, на момент прийняття рішення 04.12.2014 ПАТ Дельта Банк ще не був в процедурі виведення останнього з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, що підтверджується поданими скаржником Постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 про віднесення ПАТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних та Рішенням Виконавчої дирекції Фонду Гарантування Вкладів Фізичних осіб №51 від 02.03.2015. Слід зазначити що, на момент прийняття вищевказаних Постанови НБУ та Рішення Виконавчої дирекції Фонду Гарантування Вкладів Фізичних осіб скаржником вже було пропущено строк на подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення, встановлений ст. 93 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття судового рішення).

За вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що апелянт був обізнаний про розгляд господарським судом Івано-Франківської області справи №909/1073/14 та прийняття оскаржуваного рішення, а тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, наведені останнім у клопотанні про поновлення строку не є тією виключною обставиною, що може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд відхиляє клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2014 у справі №909/1073/14 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Зважаючи на приписи статті 74 ГПК України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на вищезазначене судова колегія дійшла до висновку про відмову ПАТ Дельта Банк у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2014 у справі №909/1073/14.

Керуючись ст. ст. 234, 242, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству Дельта Банк у поновленні строку на апеляційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Дельта Банк на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.12.2014 у справі №909/1073/14.

2. Апеляційну скаргу та додані до неї документи надіслати Публічному акціонерному товариству Дельта Банк .

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку встановленому ГПК України.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.