Постанова

від 06.08.2018 по справі 915/621/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/621/18 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого Ярош А.І.,

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання: Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

Від прокуратури - Коломійчук І.А., за посвідченням;

Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Про час, дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20 червня 2018 року

у справі № 915/621/18

За позовом керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області,

в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

до фермерського господарства "Лелека",

про стягнення заборгованості за договором від 28.10.2014 № 7 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, пені та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 11906 грн. 30 коп.,

ВСТАНОВИЛА:

Керівником Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) пред'явлено позов до фермерського господарства (ФГ) "Лелека" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 11906 грн. 30 коп., із яких: 10000 грн. - основний борг; 1449 грн. 30 коп. - пеня; 457 грн. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання ФГ "Лелека" зобов'язань за укладеним між ними договором від 28.10.2014 № 7 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, з урахуванням змін до нього, а саме, зобов'язань щодо своєчасного та у повному обсязі повернення коштів фінансової підтримки, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем, у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та п.п. 5.1, 5.2 договору, нараховано пеню та суму, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20 червня 2018 року у справі № 915/621/18 повернуто позовну заяву керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області та додані до неї документи без розгляду на підставі ст. ст. 174, 234 ГПК України.

При винесенні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що обставини, викладені у заяві в обґрунтування представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення з позовом, не дають прокурору підстав для звернення в господарський суд з даним позовом, так як вони не відповідають ч.ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Миколаївське відділення Фонду не ухиляється від виконання своїх повноважень, а самостійно направило прокурору матеріали, які покладено в основу позову в даній справі, для здійснення ним представництва інтересів держави.

Щодо викладених у позовній заяві доводів прокурора про недостатність фінансування Миколаївського відділення Фонду на сплату судового збору, то ці питання підлягають вирішенню в порядку, передбаченому ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що прокурор звернувся з позовом у даній справі безпідставно, перебравши на себе повноваження, котрими законодавством наділено Миколаївське відділення Фонду.

Не погодившись з ухвалою суду, Керівник Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру , невідповідність висновків суду обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що пред'явлення керівником Вознесенської місцевої прокуратури позовної заяви в інтересах держави в особі Миколаївського відділення Фонду, як органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах, викликано винятково необхідністю захисту порушених інтересів держави у порядку, визначеному ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Прокурор у даному випадку звернувся до суду у зв'язку з неналежним виконанням Миколаївським відділенням Фонду своїх повноважень щодо захисту інтересів держави, зазначивши про обставини, які свідчать про невжиття ним заходів до стягнення заборгованості за договором № 7 від 28.10.2014 про надання фінансової підтримки фермерському господарству Лелека , з урахуванням змін до нього, а саме, зобов'язань щодо своєчасного та у повному обсязі повернення коштів фінансової підтримки.

З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади).

Враховуючи той факт, що фінансова підтримка (допомога) за умовами договору від 28.10.2014 надавалась Фермерському господарству з бюджету, отже і заборгованість у відповідача виникає перед бюджетом.

Невиконання зобов'язань відповідачем ставить під загрозу порушення майнових інтересів позивача, який від імені держави реалізує державну політику в аграрній сфері. Ненадходження коштів, наданих з метою підтримки фермерських господарств, до Державного бюджету України, безпосереднім чином зачіпає майнові інтереси держави та завдає матеріальні збитки.

З огляду на вказане, саме Укрдержфонд в особі Миколаївського відділення є органом, уповноваженим державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Вищевказаним Положенням (п. 25) також передбачено можливість звернення Миколаївським відділенням Фонду від імені Укрдержфонду до суду із відповідними позовами.

Незважаючи на це, Миколаївське відділення Фонду самоусунулось від виконання покладених на нього законодавством повноважень та не скористалось своїм правом на звернення до суду, а обмежилось лише направленням до органів прокуратури матеріалів щодо порушення ФГ Лелека вимог чинного законодавства України та умов договору, що не відповідає визначеним Господарським кодексом України способам захисту порушених прав держави.

Враховуючи викладене, керівник Вознесенської місцевої прокуратури і звернувся із вказаним позовом до господарського суду Миколаївської області, оскільки неповернення відповідачем коштів до державного фонду підтримки фермерських господарств перешкоджає виконанню функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств на території Миколаївської області.

Статтею 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 ГПК України не визначено конкретних підстав, якими обґрунтовується висновок про неналежне виконання органом державної влади своїх обов'язків щодо захисту прав та інтересів держави.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, додаткових заяв чи клопотань не було.

В судове засідання 06.08.18 з'явився прокурор, представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання. Зважаючи на обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суду, враховуючи, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги прокуратури лише за участю представника апелянта та без участі представників сторін.

Ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини та матеріали справи, в тому числі наявні в них докази, відповідність викладених у оскаржуваній ухвалі суду висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів приходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Керівником Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) пред'явлено позов до фермерського господарства (ФГ) "Лелека" про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 11906 грн. 30 коп., із яких: 10000 грн. - основний борг; 1449 грн. 30 коп. - пеня; 457 грн. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ФГ "Лелека" зобов'язань за укладеним між відповідачем та Миколаївським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств договором від 28.10.2014 № 7 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, з урахуванням змін до нього щодо своєчасного та у повному обсязі повернення коштів фінансової підтримки, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку позивачем, у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України та п.п. 5.1, 5.2 договору, нараховано пеню та суму, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.

Дослідивши матеріали позовної заяви, судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що обставини, викладені у заяві в обґрунтування представництва прокурором інтересів держави шляхом звернення з позовом, не дають прокурору підстав для звернення в господарський суд з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами коли порушуються інтереси держави. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ч.4 ст.53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 123 Конституції України, організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Положеннями ст. 121 Конституції України визначено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам №7 від 23.03.2012р. (зі змінами та доповненнями), господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Відповідно до ч.3 ст.23 ГПК України, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств , який затверджений розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 02.12.2015 року, Укрдержфонд є державною бюджетною установою, заснованою на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України, виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, є юридичною особою.

Укрдержфонд має регіональні відділення в Автономній Республіці Крим та областях, які не мають статусу юридичної особи, мають окремі баланси, відокремлене майно.

Відповідно до Положення, затвердженого наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 13.12.2006 №75 (далі Положення), Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств не має статусу юридичної особи, має окремий баланс, відокремлене майно, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку з ідентифікаційним кодом, бланки з власною назвою.

Миколаївське відділення Укрдержфонду здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Статуту Укрдержфонду, цього Положення, яке затверджується Укрдержфондом, а також на підставі довіреності, виданої генеральним директором Укрдержфонду директору відділення .

Отже, виходячи з викладеного, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, є Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором у даній справі, оскільки невиконання ФГ Лелека своїх зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення фінансової допомоги наданої на поворотній основі Укрдержфондом порушує інтереси держави в особі Миколаївського відділення Укрдержфонду у зв'язку з несвоєчасним надходженням грошових коштів за користування фінансової допомоги в повному обсязі.

Невиконання зобов'язань відповідачем ставить під загрозу порушення майнових інтересів позивача, який від імені держави реалізує державну політику в аграрній сфері. Ненадходження коштів, наданих з метою підтримки фермерських господарств, до Державного бюджету України, безпосереднім чином зачіпає майнові інтереси держави та завдає матеріальні збитки.

В свою чергу, прокурором правомірно обґрунтовано, що захист порушених інтересів Миколаївське відділення Укрдержфонду здійснює неналежним чином.

Так, у клопотанні про представництво інтересів в суді прокуратурою від 12.03.18р. Миколаївське відділення Укрдержфонду посилається на відсутність фінансування для сплати судового збору.

За переконанням суду, відсутність фінансування Миколаївського відділення Укрдержфонду на ведення претензійно-позовної діяльності унеможливлює самостійне звернення останнього з відповідним позовом до суду на захист інтересів держави та свідчить про незабезпечення ним захисту інтересів держави. Докази звернення Миколаївського відділення Фонду з відповідними бюджетними запитами щодо виділення коштів, необхідних для сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви відсутні.

Слід зазначити, що заборгованість ФГ Лелека у розмірі 10 000 грн. за договором №7 від 28.10.2014р. виникла 15.11.2017 року, прокурор звернувся до суду з позовом за захистом порушених інтересів держави звернувся лише 19.06.2018 року, що свідчить про тривале неналежне здійснення Миколаївського відділення Фонду повноважень щодо стягнення фінансової допомоги наданої ФГ Лелека на поворотній основі.

Таким чином, судова колегія доходить висновку про наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Миколаївського відділення українського державного фонду підтримки фермерських господарств в даній справі, оскільки відповідач, фермерське господарство Лелека , спричиняє шкоду інтересам держави, які виражені у несплаті ним до державного бюджету коштів, а позивач неналежним чином здійснює захист порушених інтересів держави.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитись з висновками суду про повернення позовної заяви без розгляду, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для подальшого розгляду до господарського суду Миколаївської області.

Керуючись статтями 53, 174, 270, п.2 ч.1 ст. 275, ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 20 червня 2018 року у справі №915/621/18 скасувати.

Справу №915/621/18 направити до господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду відповідно до ст.ст.287-288 Господарського кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 10.08.2018 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська