Рішення

від 22.10.2018 по справі 915/621/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Справа № 915/621/18

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

розглянувши без виклику сторін

справу № 915/621/18

за позовом керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області,

пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500,

в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

АДРЕСА_1, м. Київ, 04112,

від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,

пр . Миру, 34, к. 712, м. Миколаїв, 54034,

до фермерського господарства «Лелека» ,

вул. Набережна, 82, с. Виноградний Сад, Доманівський район, Миколаївська область, 56419,

про стягнення заборгованості за договором від 28.10.2014 № 7 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, пені та суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, а всього грошових коштів у сумі 11906 грн. 30 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Керівником Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, від імені якого виступає Миколаївське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) пред'явлено позов до фермерського господарства (ФГ) «Лелека» про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 11906 грн. 30 коп., із яких: 10000 грн. - основний борг; 1449 грн. 30 коп. - пеня; 457 грн. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, з посиланням на неналежне виконання ФГ «Лелека» зобов'язань за укладеним між ними договором від 28.10.2014 № 7 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, з урахуванням змін до нього, а саме, зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі повернення коштів фінансової підтримки, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п.п . 5.1, 5.2 договору нараховано пеню та індекс інфляції.

У позовній заяві також викладено вимогу про стягнення з відповідача на користь Прокуратури Миколаївської області грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позову судовим збором.

Ухвалою суду від 20.08.2018 відкрито провадження в даній справі.

Від відповідача, належним чином повідомленого про відкриття провадження в даній справі, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення з ухвалою від 20.08.2018, відзив на позовну заяву не надійшов.

Ураховуючи викладене, та що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч .5 ст. 252 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між Фондом та ФГ «Лелека» укладено договір від 28.10.2014 № 7 про надання фінансової підтримки фермерському господарству, з урахуванням договору від 11.02.2015 про внесення змін до нього (далі - договір), у відповідності до умов яких Фонд зобов'язався надати відповідачу на поворотній основі фінансову підтримку для придбання техніки, обладнання та поновлення обігових коштів у сумі 40000 грн., а ФГ «Лелека» - використати фінансову підтримку за цільовим призначенням і повернути її Фону наступним чином: до 15 листопада 2015 року - в сумі 15000 грн.; до 15 листопада 2016 року - в сумі 15000 грн.; до 15 листопада 2017 року - в сумі 10000 грн. (п.п . 1, 2 договору; пп. 3.4.3 договору в редакції договору про внесення змін). Сторонами погоджено, що договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань передбачених цим договором; всі зміни та доповнення до цього договору вносяться за згодою сторін у письмовій формі та є його невід'ємними частинами (п.п . 4.2, 7.1, 7.3 договору).

На виконання умов договору Фондом надано відповідачу фінансову підтримку в сумі 40000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 31.10.2014 за № 156 на суму 20000 грн. та за № 182 на суму 20000 грн. (а.с . 78-79).

У зв'язку з невиконанням ФГ «Лелека» грошових зобов'язань у 2016 році рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2017 у справі № 915/625/17, яке набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством, вирішено стягнути з ФГ «Лелека» грошові кошти в загальній сумі 18247 грн. 32 коп., із яких: 15000 грн. - заборгованості з повернення фінансової допомоги у 2016 році; 1159 грн. 50 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; 2087 грн. 82 коп. - пеня.

ФГ «Лелека» повернено Фонду кошти фінансової підтримки в загальній сумі 25000 грн., із яких: 15000 грн. - за 2015 рік; 15000 грн. - за 2016 рік, а фінансову підтримку в сумі 10000 грн., що підлягала поверненню до 15.11.2017 - не повернено, що випливає із доданого до позову витягу із розрахункового рахунку Фонду (а.с . 81-82).

Фондом, у зв'язку з неповерненням відповідачем до 15.11.2017 коштів фінансової підтримки, направлено відповідачу претензію від 11.01.2018 № 014/13 про термінове погашення існуючої заборгованості, що підтверджується копією відповідної поштової квитанції (ас. 84), проте відповідачем претензію залишено без реагування та виконання.

Суд визнає, що укладений сторонами у справі договір є договором позики.

Згідно чинного законодавства за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України). Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, зокрема, грошові кошти, в такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України).

Господарським законодавством передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч.1 ст.193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає, що позивачем доведено невиконання ФГ «Лелека» договірних зобов'язань щодо повернення у визначений договором строк коштів фінансової допомоги в сумі 10000 грн., і тому вимога про стягнення з відповідача основного боргу в указаній сумі підлягає задоволенню.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача нарахованих на суму основного боргу пені та індексу інфляції.

Так, ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч.1 ст.230 ГК України). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у процентах, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір процентів не передбачено законом або договором (ч. 6. ст. 231 ГК України).

Цивільним законодавством визначено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч.1 ст.611 ЦК України). Неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання (ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У договорі сторони визначили, що у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки, фермерське господарство зобов'язане сплатити Фонду суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діє у період прострочення; пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки включно (п.п . 5.1-5.2 договору).

Суд погоджується із здійсненими розрахунками нарахувань на суму простроченого платежу ФГ «Лелека» : пені в сумі 1449 грн. 30 коп., нарахованої за період 15.11.2017-03.05.2018, а також індексу інфляції за грудень 2017 року - березень 2018 року, сума якого складає 457 грн.

Разом з тим, виходячи з інтересів обох сторін, суд ураховує, що сума основного боргу та строк прострочення є незначними, і, що порушенням відповідачем договірних зобов'язань не завдано позивачу збитків.

Викладені обставини суд визнає винятковими, які мають істотне значення і дають право суду зменшити суму пені, виходячи із положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, якими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає, що нарахована пеня є непропорційною допущеному правопорушенню, а тому її розмір належить зменшити до суми 100 грн.

Отже, позов належить задовольнити частково.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України). Витрати на оплату позовної заяви судовим збором за платіжним дорученням від 05.06.2018 № 715 у сумі 1762 грн., яка є мінімальним розміром судового збору, передбаченого законодавством про судовий збір для вимог майнового характеру, належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства «Лелека» , вул. Набережна, 82, с. Виноградний Сад, Доманівський район, Миколаївська область, 56419, ідентифікаційний код 32057482, на користь Миколаївського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, пр . Миру, 34, к. 712, м. Миколаїв, 54034, ідентифікаційний код 37992781, р/р 31238460700005, ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, одержувач: Держбюджет Інгульського району, грошові кошти у загальній сумі 10557 (одинадцять тисяч дев'ятсот шість) грн. 30 коп., із яких: 10000 (десять тисяч) грн. - основний борг; 100 (сто) грн. - пеня; 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції.

3. Стягнути з фермерського господарства «Лелека» , вул. Набережна, 82, с. Виноградний Сад, Доманівський район, Миколаївська область, 56419, ідентифікаційний код 32057482, на користь прокуратури Миколаївської області, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 02910048, р/р 35215058000340, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.М. Коваль.