Постанова

від 09.08.2018 по справі 910/3480/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2018 р. Справа № 910/3480/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Мальченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. №1448 Х/1-7 на ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2018 року, повний текст якої складено 02.07.2018 року суддею Жельне С.Ч. у приміщені вказаного суду у справі

за позовом Фермерського господарства "Зубов А.Ю.", с. Ланна,

до ТОВ "Хімтрейд Україна", м. Харків,

про стягнення 77 699,59 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Фермерське господарство "Зубов А.Ю." звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" про стягнення з останнього заборгованості у загальному розмірі 77 699,59 грн., з яких: 68 400,00 грн. складає повернення суми авансового платежу за договором та 9 299,59 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами.

22.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімтрейд Україна" звернулась до господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення доказів шляхом витребування:

- у слідчого управління Головного управління Національної Поліції в Харківській області майору поліції Колісник Д.В. із матеріалів кримінального провадження №12018220470001667 засвідчених копій позовів, поданих ПП "Залиман", ТОВ "Ланнівська МТС", ФГ "Зубов А.Ю.", ТОВ "Верхньоланнівське Плесо", ТОВ "Промінь" та ПП "Ланна-Агро" про стягнення з ТОВ "Хімтрейд Україна" заборгованості по договорам поставок продукції, яка визначена в їх заявах предметом шахрайства.

- У ПАТ "Азот" м.Черкаси та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" в якості доказів існування протягом всього 2017р. та 2018р. такої обставини як "зниження обсягів виробництва і реалізації продукції з боку заводів-виробників" в якості обумовленої договором поставки можливості постачальника в односторонньому порядку зупинити поставку товару інформації з відповідями на наступні питання:

1. Чи відбулось зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив заводами-виробниками в лютому 2017 року, що призвело до зупинки заводів 06 березня 2017 року?

2. Коли було відновлено виробництво/реалізація мінеральних добрив заводами-виробниками після їх зупинки 06 березня 2017 року?

3. Чи пов'язане відновлення виробництва/реалізації мінеральних добрив заводами-виробниками з інвестицією, отриманою від державної установи "Аграрний Фонд"?

4. Чи здійснювалась реалізація мінеральних добрив, вироблених за рахунок інвестиції, отриманої від державної установи "Аграрний Фонд", самостійно заводами-виробниками, або за вказівкою державної установи "Аграрний Фонд"?

5. Чи мало місце зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив в 2017 році в порівнянні з 2016 роком?

6. Чи мало місце зниження обсягів виробництва/реалізації мінеральних добрив в 1 кварталі 2018 року в порівнянні з 4 кварталом 2017 року?

7. Якщо не враховувати реалізацію мінеральних добрив, вироблених за рахунок інвестиції, отриманої від державної установи "Аграрний Фонд", чи мало місце зниження обсягів реалізації мінеральних добрив в 2017 році в порівнянні з 2016 роком, а також 1 кварталі 2018 року в порівнянні з 4 кварталом 2017 року?

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.06.2018 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна про забезпечення доказів вх. № 18102/18 від 22.06.2018 в частині витребування у Слідчого управління Головного управління Національної Поліції в Харківській області майора поліції Колісник Д.В. засвідчених копій цивільних позовів поданих ПП "Залиман", ТОВ "Ланнівська МТС", ФГ "Зубов А.Ю.", ТОВ "Верхньоланнівське Плесо", ТОВ "Промінь" та ПП "Ланна-Агро" про стягнення з ТОВ "Хімтрейд Україна" заборгованості по договорам поставок продукції, яка визначена в їх заявах предметом шахрайства залишена без розгляду, а в задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Хімтрейд Україна про забезпечення доказів вх. № 18102/18 від 22.06.2018 відмовити.

В обґрунтування своєї ухвали місцевий господарський суд вказав, що вимоги заяви щодо витребування доказів у Слідчого управління Головного управління Національної Поліції в Харківській області слід залишити без розгляду, оскільки вони не підтримані представником відповідача в судовому засіданні. У задоволенні решти вимог заяви, місцевий господарський суд відмовив, зазначивши, що у поданій ТОВ "Хімтрейд Україна" заяві про забезпечення доказів фактично ставиться питання про витребування доказів, які на даний час взагалі не існують, тобто, на думку заявника, мають бути створені у майбутньому особами до яких будуть поставлені питання зазначені у заяві про забезпечення доказів.

Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів щодо витребування у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" інформації з відповідями на поставлені відповідачем запитання, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги заяви відповідача задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що вся зазначена для витребування інформація є у вказаних в заяві підприємств так і у фіскальних органів в формі звітності, а тому, на думку відповідача, висновок суду про існування необхідності додатково створювати ці дані - зроблено за умови неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Так, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду оскаржується відповідачем частково - в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення доказів щодо витребування у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", а тому оскаржувана ухвала суду переглядається у зазначених межах.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України , колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та переглядаючи справу в межах, встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача в частині витребування доказів у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", місцевий господарський суд зазначив про необґрунтованість такого клопотання, оскільки в заяві про забезпечення доказів відповідачем фактично ставиться питання про витребування доказів, які на даний час взагалі не існують, а повинні бути створені у майбутньому особами до яких будуть поставлені питання зазначені у заяві про забезпечення доказів.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що створювати дану інформацію немає ніякої необхідності, скільки вона існує у формі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Проте, колегія суддів із такими доводами апеляційної скарги погодитись не може, оскільки відповідач у своїй заяві просить суд витребувати саме відповіді на поставлені запитання, а не безпосередньо даних бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

З огляду на формулювання питань, викладених у заяві відповідача, запитувана інформація повинна бути наслідком узагальнення як даних бухгалтерського обліку та фінзвітності, так і інших фактів господарської діяльності ПАТ "Азот" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ", а за часом - створена лише в майбутньому.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ПАТ "Азот" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" не є учасниками та не вказуються взагалі в умовах договору між ФГ Зубов А.О. та ТОВ Хімтрейд Україна , з приводу виконання якого виник спір у даній справі.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про забезпечення доказів в частині витребування інформації у ПАТ "АЗОТ" та ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ".

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 27.06.2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 13.08.2018 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.