Постанова

від 09.08.2018 по справі 528/542/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 528/542/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1797/18Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я. В. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2018 року м. Полтава Апеляційний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді:Хіль Л.М.,

Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

Секретар: Радько О.М.,

За участі:представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Булатецького А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року ухваленого під головуванням судді Татіщевої Я.В. о 15 год. 52 хв. (повний текст виготовлено 11 червня 2018 року) по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стукалівське", за участю третіх осіб: Державного реєстратора Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Гребінківської районної державної адміністрації Полтавської області, про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування записів про державну реєстрацію права та повернення земельних ділянок власнику.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

в с т а н о в и в :

У червні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до ТОВ Стукалівське із двома позовами, посилаючись на те, що згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку вона є власником двох земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 загальною площею 5,6345 га та НОМЕР_2 загальною площею 5,68 га, які розташовані на території Стукалівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом.

Вказувала, що у квітні 2016 року між нею та ТОВ ГЯДТ АГРО було підписано договори оренди вказаних земельних ділянок, однак, як з'ясувалось, 05.05.2016 року було зареєстровано договори оренди між нею та ТОВ Стукалівське . Однак, вона вказані договори не підписувала та навіть не отримувала від ТОВ Стукалівське пропозицій щодо їх укладання.

Враховуючи, що вільне волевиявлення учасника правочину щодо укладання договорів оренди земельних ділянок відсутнє, просила задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі та визнати договори оренди землі від 01.12.2015 року недійсними, скасувати державну реєстрацію та зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки власнику.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 03.11.2016 року вищевказані цивільні справи були об'єднані в одне провадження.

Рішенням Гребінківскього районного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 до ТОВ Стукалівське , треті особи Державний реєстратор Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області, Гребінківська РДА Полтавської області, про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування записів про державну реєстрацію права та повернення земельних ділянок власнику - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила скасувати рішення місцевого суду та задовольнити її поов в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що місцевий суд в рішенні посилався на висновок судової технічної експертизи, в якій не надано однозначної відповіді на питання Чи виготовлені договір оренди землі від 01 грудня 2015 року земельної ділянки та договір оренди землі на одному принтері чи на різних .

Крім того, судом безпідставно було відмовлено у призначенні додаткової судової технічної експертизи.

Таким чином, вважала, що суд розглянув справу за наявними у ній матеріалами, що прямо суперечить вимогам ст. 263 ЦПК України.

Також в рішення місцевого суду зазначено, що свідки - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили факт підписання позивачем догорів оренди землі, а також факт отримання нею орендної плати за весь час дії вказаних договорів, проте зазначені твердження, на її думку, не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки свідки не бачили які конкретно папери підписувала позивачка, оскільки вказані дії вчинялися на значній відстані від них.

Присила також призначити додаткову судову технічну експертизу по справі.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що відповідно до Свідоцтв про спадщину за законом від 23.05.2012 року позивач має право власності на земельні ділянки : загальною площею 5,68 га кадастровий номер НОМЕР_2 та загальною площею 5,6345 га кадастровий номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 4-5, т. 2 а.с. 7).

Згідно рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 10.05.2016 року №29545121 та №29545513 було відмовлено у реєстрації договорів оренди між позивачем та ТОВ ГЯДТ АГРО у зв'язку з тим, що вже зареєстровано право оренди з іншим орендарем (т. 1 а.с. 6-7, т. 2 а.с. 8-9).

Відповідно до Договорів оренди землі від 01.12.2015 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ Стукалівське було укладено договори оренди земельних ділянок: загальною площею 5,68 га кадастровий номер НОМЕР_2 та загальною площею 5,6345 га кадастровий номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 37-41, т. 2 а.с. 40-44, 63-78).

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №20432/20433/16-32 від 07.03.2017 року, підписи на оспорюваних договорах оренди від 01.12.2015 року від імені ОСОБА_4 виконані ОСОБА_4 (т.2 а.с.90-104).

Крім того, вказане також підтвердили свідки, які були допитані в суді першої інстанції.

Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог, оскільки не встановлено відсутність волевиявлення ОСОБА_4 щодо укладення спірних договорів оренди земельних ділянок.

Апеляційний суд Полтавської області вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.3 ЗУ Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як зазначено в ч.1 ст.14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 15 ЗУ Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: обєкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин, може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.ч.1,2,3,4 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Місцевим судом встановлено, що позивачка у своїх позовних заявах, так і під час розгляду справи факт підписання спірних договорів заперечувала.

Проте, як вбачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи №20432/20433/16-32 від 07.03.2017 року, підписи на оспорюваних договорах оренди від 01.12.2015 року від імені ОСОБА_4 виконані ОСОБА_4 (т.2 а.с.90-104).

Доводи апеляційної скарги щодо неоднозначних висновків судової технічної експертизи не заслуговують на увагу, оскільки сама позивачка вказаний висновок експертизи не оспорювала.

Згідно висновку експертів від 02.03.2018 року тексти першої та другої сторінок оспрюваних договорів ймовірно надруковані на одному пристрої, що свідчить про те, що документ не має ознак підробок.

Доводи апеляційної скарги про те, що свідки, які були допитані в судовому засіданні не бачили, які конкретно документи підписувала позивачка, не заслуговують на увагу та спростовуються технічним записом судових засідань.

За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди скаржника з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367,368,374 ч.1 п.1, ст. 375,382,383,384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішеня Гребінківського районного суду Полтавської області від 01 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.М. Хіль

Судді: С.Б. Бутенко

О.В.Прядкіна

З оригіналом згідно:

суддя Л.М. Хіль