Рішення

від 10.08.2018 по справі 752/20067/16-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

10 серпня 2018 року справа №752/20067/16-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "СОМ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "СОМ") доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБК) про 1)визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02 листопада 2016 року; 2) визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 листопада 2016 року №20/16/073-1743; 3) визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 листопада 2016 року №20/16/073-1745

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду, оскільки вважає протиправними оскаржувані припис та постанови відповідача, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ТОВ "СОМ" не здійснювало жодних добудов, реконструкцій чи інших дій спрямованих на зміну геометричних даних приміщення, та як наслідок не експлуатувало прибудови без прийняття їх в експлуатацію у встановленому законом порядку, а також зазначив про порушення відповідачем Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №752/20067/16-а.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2017 року адміністративну справу №752/20067/16-а направлено для розгляду по суті за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 квітня 2017 року адміністративну справу №752/20067/16-а прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову зазначив, що оскаржувані припис та постанови є правомірними, а дії посадових осіб Департаменту ДАБК повністю відповідають вимогам чинного законодавства України.

В судовому засіданні 21 вересня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що Департаментом ДАБК проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ "СОМ" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: прибудова нежитлових приміщень на проспекті Голосіївському, 98/2 у Голосіївському районі міста Києва.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02 листопада 2016 року (далі по тексту - акт перевірки), яким встановлено наступне: відповідно до паспорта технічної інвентаризації, у приміщеннях на проспекті 40-річчя Жовтня, 98/2 в місті Києві (завіреного Київським бюро технічної інвентаризації 15 жовтня 2004 року) здійснено реконструкцію шляхом прибудови до нежитлових приміщень за вище вказаною адресою без документа, який надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; нежитлові приміщення на проспекті Голосіївському, 98/2 у Голосіївському районі міста Києва, після здійснення самовільної реконструкції експлуатуються без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено вимоги частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі акта перевірки відповідачем видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02 листопада 2016 року, яким вимагається усунути виявлені порушення у термін до 02 лютого 2017 року.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Департаментом ДАБК винесено постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: від 11 листопада 2016 року №20/16/073-1743, якою ТОВ "СОМ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 65 250,00 грн.; від 11 листопада 2016 року та №20/16/073-1745, якою ТОВ "СОМ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 52 200,00 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тут і далі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

З огляду на визначення правопорушення у сфері містобудівної діяльності у межах спірних правовідносин суду належить встановити чи мали місце протиправні діяння (дії чи бездіяльність) ТОВ "ТВФ "СОМ", що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами, та чи є позивач суб'єктом містобудування, якого може бути притягнуто до відповідальності.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Згідно абзацу третього пункту 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Структура вказаних правових норм вказує, що до відповідальності у вигляді штрафу може бути притягнуто суб'єктів містобудування, які виконують будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт та здійснюють експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підтвердження факту виявлених порушень відповідачем надано матеріали фотофіксації та технічний паспорт.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що матеріали фотофіксації, які долучено відповідачем до заперечення на адміністративний позов не є належними доказами вчинення позивачем правопорушення, оскільки фотокопії приміщень не містять зафіксованих дат, в які ці фотографії відзняті, а також не містять відмітки з адресою приміщень, а тому неможливо достовірно встановити, що фотографії відзнято за адресою: проспект Голосіївський, 98/2 у Голосіївському районі міста Києва.

У свою чергу, надана відповідачем копія технічного паспорта жодним чином не підтверджує факту виконання реконструкції позивачем та взагалі наявності прибудови до нежитлових приміщень ТОВ "СОМ".

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не надано належних і достатніх доказів на підтвердження здійснення позивачем реконструкції нежитлових приміщень чи будь-яких інших будівельних робіт, та факту їх виконання саме позивачем, а тому висновки акта перевірки в частині порушення позивачем пункту 2 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є необґрунтованими.

Частиною восьмою статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Будь-яких доказів на підтвердження факту експлуатації не прийнятих в експлуатацію нежитлових приміщень на проспекті Голосіївському, 98/2 ТОВ "СОМ", відповідачем до суду не надано.

Враховуючи, що судом не встановлено факту виконання позивачем робіт з реконструкції нежитлових приміщень на проспекті Голосіївському, 98/2, то і підстави для прийняття таких об'єктів в експлуатацію відсутні.

За таких обставин судом не вбачається порушення позивачем вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Таким чином, з огляду на не підтвердження факту експлуатації позивачем закінченого будівництвом об'єкта, не прийнятого в експлуатацію, суд приходить до висновку про відсутність порушення з боку ТОВ "СОМ" вимог частини восьмої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02 листопада 2016 року та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 листопада 2016 року №20/16/073-1743 та №20/16/073-1745 є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання позивача про порушення відповідачем Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, з наступних підстав.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Як вбачається зі змісту копій акта перевірки, припису про усунення порушень законодавства та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від отримання даних документів позивач відмовився про що у відповідній графі кожного документу міститься відмітка; в подальшому вказані документи направлено на адресу позивача рекомендованими поштовими відправленнями.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія повідомлення про місце та час розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та докази про його направлення рекомендованим листом на адресу ТОВ "СОМ".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "СОМ" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" (тут і далі - в редакції чинній на момент подання позову до суду) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як передбачає підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що фактично позивач висунув одну вимогу немайнового характеру - про визнання протиправним та скасування припису, та дві вимоги майнового характеру - про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Проте, суд встановив, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 380,00 грн., тобто за одну вимогу немайнового характеру (1 378,00 грн.) та додатково 2,00 грн., а за позовні вимоги майнового характеру судовий збір у сумі 1 759,75 грн. (117 450,00 грн. (65 250,00 грн. + 52 200,00 грн.) х 1,5% - 2,00 грн.) не сплачено.

Таким чином, враховуючи задоволення позову, несплачений судовий збір у розмірі 1 759,75 грн. необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а на користь позивача належить присудити лише сплачену ним суму судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту ДАБК.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "СОМ" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 02 листопада 2016 року.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 листопада 2016 року №20/16/073-1743.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 листопада 2016 року №20/16/073-1745.

5. Стягнути на користь Державного бюджету України (отримувач УК у Печерському р-ні/Печерський р-н, код 38004897, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, рахунок 34310206084021, класифікація доходів бюджету 22030101) судовий збір за подання адміністративного позову за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 1 759,75 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять гривень сімдесят п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "СОМ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "СОМ" (03040, м. Київ, просп. Голосіївський, 98/2; ідентифікаційний код 21491462) Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32; ідентифікаційний код 40224921)

Суддя В.А. Кузьменко