Рішення

від 25.07.2018 по справі 826/5959/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 25 липня 2018 року                      № 826/5959/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармак" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості від 17.01.2017 №100250008/2017/000001/1 , В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Публічного акціонерного товариства «Фармак» (надалі – позивач) з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 січня 2017 року №100250008/2017/000001/1. Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є безпідставним та необґрунтованим, оскільки позивачем було подано до митного органу всі необхідні документи, які повністю і об'єктивно підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, заявлених у митній декларації від 16 січня 2017 року № 100250008/2017/33204. Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачем не надано відповідачу всіх належних документів для митного оформлення товарів, в силу чого оскаржуване рішення відповідача є законним та обґрунтованим. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. Зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку спрощеного провадження. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. З матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2016 року між позивачем та фірмою Vital Pharma GmbH (ФРН) укладено контракт №647, за умовами якого Vital Pharma GmbH (ФРН) (продавець) продає, а позивач (покупець) купує на умовах FCA Hamburg, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, СІР Київ (Інкотермс 2010) фармацевтичну сировину та первинну упаковку. На виконання умов контракту та відповідно до підписаної сторонами контракту специфікації від 02 січня 2017 року №4, фірмою Vital Pharma GmbH поставлено позивачу фармацевтичну субстанцію Гексетидин у кількості 25,00 кг, за ціною 282, 00 Євро за кг, усього на суму 7 050, 00 Євро, за базисом поставки FCA Dietzenbach, Німеччина. 16 січня 2017 року позивачем до митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС було подано вантажну митну декларацію № 100250008/2017/33204 на товар: «Фармацевтична рідина (субстанція) у барабанах ПЕВЩ для виробництва нестерильних лікарських форм: Гексетидин - 25 кг (CAS 141-94-6. Хімічна назва: 1, 3-біс (2-етилгексил) гекса-гідро-5-метил-5-пиримідинамін. Серія: FG16201876. Виробник: «Euticals S.A.S» Франція. Торговельна марка - Euticals. Країна виробництва: FR.». Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору, і склала 7 050, 00 Євро. Разом із ВМД позивачем подано митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: контракт; специфікацію від 02.01.2017 р. №4; інвойс від 05.01.2017 р. № 4000493; довідку ТОВ «Ренус Ревайвел» від 16.01.2017 р. №1601/01 про транспортні витрати; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 13.01.2017 р. № 6040004574045/68054; лист Державного експортного центру МОЗ від 24.09.2014 р. № 70/JB; лист Державної служби України з контролю за наркотиками від 08.07.2015 р. № 09/02-2408 стосовно відсутності у складі Гексетидину речовин, включених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770; експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 29.09.2014 р. К-1815/2; сертифікат якості (сертифікат аналізу) від 09 грудня 2016 року. Відповідачем 16.01.2017 року повідомлено позивача про необхідність подання додаткових документів. 17.01.2017 року позивачем додатково надано митному органу: пакувальний лист №400493 від 05.01.2017 року; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №31-03/16 від 31.03.2016 року; заявка на перевезення вантажу №57671 від 12.01.2017 року; сертифікат безпеки від 14.05.2012 року. Разом з тим, 17.01.2017 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення №100250008/2017/000001/1 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, митна вартість товару визначено у розмірі 1 449,99 Євро за кг, на загальну суму 36 249, 75 Євро. Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем вказано на те, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, декларантом не подано в повному обсязі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів був використаний з урахуванням інформації, наявної в органах доходів і зборів (МД №100260003/2016/221975, №100260003/2015/183009). У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів митним органом надано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250008/2017/00001. Незгода позивача із рішенням про коригування митної вартості товарів зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного. Згідно з п. 2 параграфу (а) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р., оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до п. 2 параграфу (b) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р., під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У відповідності з п. 2 параграфу (с) ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р., якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Згідно з ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Відповідно до ч. 6 ст. 264 Митного кодексу України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із приписами ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з митним оформленням товару, що надійшов на адресу позивача в межах зовнішньоекономічного контракту, позивачем до митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС подано митну декларацію. Митна вартість імпортованих товарів була визначена декларантом на підставі основного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Як вже зазначено вище, на підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості товару, позивачем надано наступні документи: контракт; специфікацію від 02.01.2017 р. №4; інвойс від 05.01.2017 р. № 4000493; довідку ТОВ «Ренус Ревайвел» від 16.01.2017 р. №1601/01 про транспортні витрати; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 13.01.2017 р. № 6040004574045/68054; лист Державного експортного центру МОЗ від 24.09.2014 р. № 70/JB; лист Державної служби України з контролю за наркотиками від 08.07.2015 р. № 09/02-2408 стосовно відсутності у складі Гексетидину речовин, включених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 770; експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 29.09.2014 р. К-1815/2; сертифікат якості (сертифікат аналізу) від 09 грудня 2016 року. Додаткового, на вимогу митного органу, позивачем надано митному органу: пакувальний лист №400493 від 05.01.2017 року; договір на транспортно-експедиційне обслуговування №31-03/16 від 31.03.2016 року; заявка на перевезення вантажу №57671 від 12.01.2017 року; сертифікат безпеки від 14.05.2012 року. Як вже зазначалося вище, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що документи, надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, на переконання митного органу, містять розбіжності. При цьому, які саме розбіжності мають документи, відповідачем в оскаржуваному рішенні деталізовано. Зокрема, відповідачем повідомлено, що CMR від 13.01.2017 року №6040004574045/68054, надана до митного оформлення, містить відомості, що фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару PFC «Baykal», а відтак з довідки про транспортні витрати від 16.01.2017 року №1601/01 від ТОВ «Ренус Ревайвел» неможливо встановити протяжність маршруту перевезення та можливість додаткових витрат на транспортування товарів. Водночас, щодо транспортних документів, то судом встановлено, що позивачем до митного оформлення надано транспорті (перевізні) документи, а також документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Суд зазначає, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому позивач не позбавлений права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 15.02.2018 року. Таким чином, підсумовуючи все викладене вище у сукупності, суд прийшов висновку, що позивачем для митного оформлення імпортованого товару надано документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, та підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст.58 Митного кодексу України. Натомість, відповідач не спростував дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей та не довів наявність підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів. За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), суд вважає необґрунтованим. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 2 ст. 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідачем як суб'єктом владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування не виконано. Суд зазначає, що виходячи з наявних матеріалів справи наявні підстави для задоволення позовних вимог. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Фармак» задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 17 січня 2017 року №100250008/2017/000001/1. 3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Фармак» (код ЄДРПОУ 00481198) сплачений ним судовий збір у розмірі 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888). Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук