Рішення

від 26.07.2018 по справі 816/1268/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1268/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

представника позивача - Бовконюк С.А.,

представника відповідача - Біленко Н.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними, скасування вимоги та рішення, -

В С Т А Н О В И В:

16 квітня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго- плюс" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області № 9194-17/1603 від 26.03.2018 року та рішення Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 8/1603 від 26.03.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з діями відповідача щодо нарахування ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 325 066,78 грн, оскільки своєчасно та у повному обсязі ним сплачено цей податок. Вказував, що підприємство позивача виконало свій обов'язок шляхом своєчасного подання платіжного доручення до банку, однак несвоєчасне надходження коштів на рахунок Кременчуцької ОДПІ відбулось не з вини підприємства, а тому позивач не може нести відповідальність за несвоєчасне надходження платежів до бюджету. Крім того, зазначав, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/3059/15-а встановлено відсутність винних дій позивача щодо неперерахування до бюджету відповідної суми та стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" податковий борг з податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" в розмірі 206 681,00 грн. Також, постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 816/1599/17 визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 745-17/1603 від 01.06.2017 року, винесену за аналогічних підстав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що податковий борг з податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" в розмірі 206 681 грн., який виник 11.03.2015, остаточно погашений за рахунок поточних платежів 01.03.2017 та погашена нарахована пеня в сумі 53702,97 грн. У зв'язку з чим 11.03.2018 згідно інтегрованої картки платника виникла заборгованість по податку на прибуток в розмірі 325 066,78 грн. в результаті самостійно задекларованих сум зобов'язання з податку на прибуток за податковою декларацією №9299294995 від 27.02.2018, а тому відповідачем правомірно винесено податкову вимогу на суму узгодженого грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 325 066,78 грн. та відповідно прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" (код ЄДРПОУ 37600583) зареєстроване як юридична особа 28 березня 2011 року, номер запису 15851020000007702.

Судом встановлено, що ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подало до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за від 02 березня 2015 року № 9081405331, згідно з якою визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 206785,00 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що у відповідача дійсно виникли зобов'язання зі сплати податку на прибуток у розмірі 206785,00 грн., які були виконані 11 березня 2015 року шляхом подання до установи банку - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" відділення № 46 м. Кременчук - платіжного доручення № 1109 від 11 березня 2015 року на суму 206785,00 грн. Банк прийняв вказане платіжне доручення на виконання 11 березня 2015 року.

Згідно інтегрованої картки платника податків за позивачем станом на березень 2015 року рахувався податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств, з урахуванням наявної переплати у розмірі 104,00 грн., в розмірі 206681,00 грн.

17 березня 2015 року Кременчуцькою ОДПІ на підставі статті 59 Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу № 1051-25 на суму 26681,00 грн.

17.08.2015 Кременчуцька ОДПІ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 у справі №816/3059/15, яка набрала чинності 27.10.2015, адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (код ЄДРПОУ 09807856) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 206681 (двісті шість тисяч шістсот вісімдесят одну) гривню 00 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Таким чином, постановою від 23.09.2015 у справі №816/3059/15-а встановлено відсутність винних дій позивача щодо неперерахування до бюджету відповідної суми, і саме у зв'язку з цим стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" податковий борг з податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" в розмірі 206681,00 грн.

28.02.2017 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 348987 грн, граничний термін сплати нарахованих зобов'язань - 11.03.2017.

Згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" 01.03.2017 платіжним дорученням № 3067 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 348 987,00 грн.

27.02.2018 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 369 185 грн.

Згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" 28.02.2018 платіжним дорученням № 4406 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 369 185 грн.

26 березня 2018 року ГУ ДФС у Полтавські області винесено податкову вимогу №9194-17/1603 на суму податкового боргу зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 325066,78 грн.

Вважаючи, що порушення строків сплати податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 206 681 грн. сталося не з вини позивача, та не погоджуючись із податковою вимогою від 26.03.2018 №9194-17/1603, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", суд виходить з такого.

Відповідно до п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Як встановлено в ході судового розгляду, та підтверджено представником відповідача в ході розгляду справи, ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію по податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік від 02.03.2015, згідно якої задекларовано до сплати податкове зобов'язання у розмірі 206785 грн.

За приписами п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, граничним терміном сплати податку на прибуток за 2015 рік є 11.03.2015.

Як встановлено вище, банком ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не зараховано та не проведено платіжне доручення ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" від 11.03.2015 № 1109 на суму 206 785 грн. Як наслідок контролюючим органом на підставі ст. 129 Податкового кодексу України до ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" нараховано пеню.

Згідно пояснень представника відповідача податковий борг з податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", який виник 11.03.2015 року був остаточно погашений за рахунок поточних платежів 01.03.2017 року та погашена нарахована пеня в сумі 53 702, 97 грн.

11.03.2017 року згідно інтегрованої картки платника ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" виникла заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 296 238,33 грн.

Заборгованість виникла в результаті самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств № 9270546925 від 28.02.2017 року.

01.06.2018 року сформовано та направлено вимогу № 745-17/1603 від 01.06.2017 року.

Платіжним доручення від 28.02.2018 року на загальну суму 369185 грн. податковий борг позивача з податку на прибуток приватних підприємств був погашений.

11.03.2018 року згідно інтегрованої картки платника виникла заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 325066,78 грн. Заборгованість виникла в результаті самостійно задекларованих сум згідно податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств від 27.02.2018 року.

26.03.2018 року відповідачем сформовано та направлено податкову вимогу від 26.03.2018 року № 9194-17/1603.

Як пояснив представник позивача, що також підтверджується матеріалами справи, на виконання банку ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", з яким у позивача укладений договір на розрахунково-касове обслуговування, товариством подавалося платіжне доручення від 11.03.2015 № 1109 на суму 206 785 грн, відмітка банку про прийняття платіжного доручення до виконання - 11.03.2015 (прийняте відділенням № 46 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"). Банк не виконав платіжне доручення до 11.03.2015.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за такими розрахунковим документом як платіжне доручення.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 вищевказаного Закону).

Пунктом 8.1 статті 8 цього ж Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

У пункті 22.4 статті 22 означеного Закону вказано, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Отже, для ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" ініціювання переказу коштів в рахунок сплати податку на прибуток за 2015 рік є завершеним з дати подання платіжних доручень на виконання до банку, а тому останнім виконано покладений на нього обов'язок щодо своєчасної сплати податку на прибуток за вказаний період в повному обсязі.

Відповідно до норм п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З огляду на вищезазначені положення Закону, суд приходить до висновку, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити на те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Тобто відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.

Направлення позивачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.

Оскільки платіжне доручення позивача №1109 від 11 березня 2015 року одержано банком в цей же день та прийнято до виконання, суд вважає, що позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.

Таким чином, оскільки несвоєчасна сплата податку на прибуток за 2015 рік відбулася не з вини ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс", останній в силу закону звільнений від відповідальності за несвоєчасне перерахування такого податку, включаючи нараховану пеню.

Крім того, судовим рішенням по справі №816/3059/15-а встановлено відсутність винних дій позивача щодо неперерахування до бюджету відповідної суми, і саме у зв'язку з цим стягнуто з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" податковий борг з податку на прибуток ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" в розмірі 206681,00 грн.

За приписами пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України)

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Узагальнюючи наведені норми права, суд приходить до висновку, що право виставляти податкову вимогу виникає у контролюючого органу лише за наявності у платника податків непогашеної у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов'язання.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду вини платника в порушенні строків немає, оскільки кошти не зараховані до державного бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговується платник.

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про здійснення позивачем у встановлені податковим законодавством строки сплатити грошового зобов'язання, в зв'язку із чим у контролюючого органу відсутні правові підстави для погашення суму податку на прибуток за 2015 рік в розмірі 206 681 грн. за рахунок поточних сплачених коштів позивача, та як наслідок, направлення позивачу оскаржуваної податкової вимоги.

Також слід зазначити, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2017 року у справі № 816/1599/17, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 745-17/1603 від 01.06.2017 року за аналогічних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказаним рішенням суд скасував податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 745-17/1603 від 01.06.2017 року у звязку з відсутністю правових підстав для її винесення.

27.02.2018 ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" подано до Кременчуцької ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2017 рік, згідно якої підприємством нараховано податок на прибуток в сумі 369 185 грн.

Згідно інтегрованої картки платника податків ТОВ "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" 28.02.2018 платіжним дорученням № 4406 на розрахунковий рахунок податку на прибуток приватних підприємств сплачено кошти в сумі 369 185 грн.

Таким чином, відповідачем не доведено належними і допустимими доказами наявність у позивача податкового боргу в розмірі 325 066,78 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування податкової вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області № 9194-17/1603 від 26.03.2018 року та рішення Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 8/1603 від 26.03.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Олександріївська, 6, код ЄДРПОУ 37600583), до Головного управління ДФС у Полтавській області ( 36014, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними, скасування вимоги та рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області № 9194-17/1603 від 26.03.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Полтавській області про опис майна у податкову заставу № 8/1603 від 26.03.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області ( 36014, м. Полтава, вул. Європейська, 4, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Енерго-плюс" (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Олександріївська, 6, код ЄДРПОУ 37600583) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 638 ( шість тисяч шістсот тридцять вісім) гривень 02 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.08.2018 року.

Суддя А.Б. Головко