Постанова

від 08.08.2018 по справі 904/4599/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2018 року м. Дніпро Справа № 904/4599/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Пархоменко Н.В.,

при секретарі судового засідання: Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018, ухвалене суддею Петренко Н.Е., повний текст складено 27.04.2018, у справі № 904/4599/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект"

про визнання договору недійсним та скасування реєстраційного запису № 13763302 від 16.03.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" про визнання недійсним договору купівлі-продажу 2/1000 часток комплексу будівель від 16.03.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект", зареєстрованого в реєстрі за № 322, з моменту його вчинення - 16.03.2016, та про застосування наслідків його недійсності шляхом скасування реєстраційного запису № 13763302 від 16.03.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі № 904/4599/17 позов задоволено повністю; визнано недійсним договір купівлі-продажу 2/1000 часток комплексу будівель від 16.03.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс" і Товариством з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект", зареєстрований в реєстрі за № 322, з моменту його вчинення - 16.02.2016, та застосовано наслідки його недійсності шляхом скасування реєстраційного запису №13763302 від 16.03.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" 3 200, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд виходив з тих обставин, що за змістом висновків основної і додаткової технічної експертизи, проведених у межах кримінального провадження №12017040730000162, підтверджено факт виготовлення протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 шляхом монтажу. Зважаючи на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс", оформленим протоколом №7 від 15.03.2016, не надавалась згода ОСОБА_1 на продаж нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/1, а саме: каналізаційної насосної станції № 2 (літ. З), загальна площа - 234,00 кв.м., Товариству з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" за 49 140, 00 грн. Тобто, ОСОБА_1, укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.2016 від імені ТОВ "Комплекс", діяв з перевищенням повноважень, наданих статутом Товариства та чинним законодавством України, без належного погодження з загальними зборами учасників ТОВ "Комплекс", що є підставою визнання правочину - оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним. Враховуючи скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, місцевий господарський суд зазначив, що скасуванню підлягає і реєстраційний запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" подало апеляційну скаргу про скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі № 904/4599/17 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" зазначає, що оскаржуване рішення винесено судом першої інстанції без всебічного та повного дослідження обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. За доводами апелянта, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав мотивованої оцінки аргументам скаржника, наведеним у клопотанні про неприйняття судом до уваги доказів (висновків експертиз) та у клопотанні скаржника про зупинення провадження у справі від 16.04.2018 щодо наявності кримінального провадження № 12017040730000162 від 18.01.2017 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 190 КК України та накладення арешту на предмет позову. На думку Товариства, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції взагалі не було зазначено в рішенні суду про наявність арешту предмета позову та не зазначено мотиви відхилення вказаного доказу, у разі неприйняття його судом, не надано правового висновку щодо вказаних обставин справи. Апелянт посилається на ті обставини, що позивачем до суду було надано клопотання про поновлення провадження у справі разом з копією висновків основної та додаткової експертиз. Копії вказаних доказів не були надіслані скаржнику та не було надано суду першої інстанції доказів на підтвердження їх надсилання. Оригіналів висновків вказаних експертиз суду першої інстанції позивачем так і не було надано. Разом з тим, суд дійшов висновку, що за змістом основної та додаткової технічної експертизи, проведених у межах кримінального провадження, підтверджено факт виготовлення протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 шляхом монтажу, навіть не досліджуючи оригіналів вказаних доказів. Також, відповідач зазначає, що ним не було отримано ухвалу місцевого господарського суду від 19.02.2018 про призначення підготовчого судового засідання у справі на 20.03.2018. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на ім'я відповідача його було вручено особисто директору відповідача 30.03.2018. З огляду на несвоєчасне отримання ухвали суду першої інстанції від 19.02.2018 відповідач не мав можливості забезпечити належне виконання її вимог у строк, визначений судом. Відповідач не погоджується з посиланням суду першої інстанції у прийнятому ним рішенні щодо обставин визнання відповідачем факту проведення основної та додаткової технічної експертизи у межах кримінального провадження; такі факти відповідачем не визнавалися. Також, відповідач посилається, що суд, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по кримінальному провадженню, не зазначив мотивів відмови у такому клопотанні та залишив клопотання без винесення відповідної ухвали, тоді як положеннями статей 227 та 228 ГПК України визначено, що з питань щодо зупинення провадження суд постановляє ухвалу. Відповідач зазначає і про те, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09.02.2017 по справі № 212/685/17-к накладено арешт на предмет позову та об'єкт договору купівлі-продажу від 16.03.2016, який судом першої інстанції визнано недійсним, із забороною відчуження та розпоряджання даного майна.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Позивач не погоджується з доводами відповідача щодо не надання судом першої інстанції мотивованої оцінки аргументам, наведеним у його клопотаннях; судом у рішенні детально розписані підстави відхилення клопотань відповідача з посиланням на норми процесуального законодавства. Також, позивач не погоджується з доводами відповідача щодо необхідності направлення йому копії висновків судових експертиз, так як останній обізнаний з їх змістом. Директор відповідача ОСОБА_1 є учасником кримінального провадження № 12017040730000162, неодноразово був допитаний як свідок та бере активну участь у даному провадженні, оскільки саме щодо нього подано заяви про вчинення злочину. Кримінальне провадження стосується ОСОБА_1, як єдиного учасника (власника) ТОВ "НДП Дніпроремпроект", та йому достеменно відомо про результати поданих до суду експертиз (зокрема, слідчими органами його було повторно допитано у зв'язку з отриманням цих висновків). Позивач зазначає, що суд першої інстанції не витребовував оригінали висновків вказаних експертиз з огляду на принцип змагальності сторін, адже спростування належності цих доказів є прерогативою відповідача; при цьому відповідач навіть при зверненні до суду апеляційної інстанції не ініціює витребування оригіналів вказаних доказів, оскільки усвідомлює, що до позитивного результату такі дії не призведуть, адже подані позивачем копії висновків є належними доказами. Відносно доводів відповідача про несвоєчасне отримання ним копії ухвали від 19.02.2018 позивач зазначає, що зазначену ухвалу було направлено судом за місяць до дати запланованого судового засідання. При цьому відповідач не посилається на зволікання пошти у доставленні відправлення та на те, що відповідна ухвала суду не отримана відповідачем своєчасно не через ухилення відповідача від отримання ним кореспонденції. За доводами позивача, несвоєчасне отримання ухвали з повідомленням про судове засідання не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи чи вчинення інших процесуальних дій. Клопотання відповідача, що були відхилені судом, подані лише у день судового засідання, а їх зміст явно спрямований на затягування процесу. Позивач зазначає, що на суд не покладається обов'язок оцінювати факт накладення арешту на спірне майно з огляду на предмет спору, оскільки питання відчуження або розпорядження цим майном позивачем не порушувалось. Виконання рішення в частині скасування реєстраційного запису з огляду на наявність арешту належить до інших правовідносин. Позивач не погоджується з клопотанням відповідача щодо необхідності зупинення провадження у справі з огляду на відкрите кримінальне провадження; процесуальне законодавство надає можливість зупинення провадження до вирішення справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, проте така кримінальна справа відсутня (не передана до суду). Окрім того, за доводами позивача, визначальним є факт встановлення експертизою підробки документів, інші обставини, що можуть бути встановлені в межах кримінального провадження (встановлення винної особи чи притягнення її до відповідальності), не мають значення для правильного вирішення даного спору.

17.07.2018 до апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій останній стосовно заперечень позивача щодо недотримання вимог ст. 238 ГПК України та відсутності необхідності надання оцінки судом всіх наведених аргументів відповідача зазначає, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Вимоги закону стосовно мотивування судового рішення є процесуальними, а їх реалізація суттєво впливає на дотримання права особи на справедливий суд. Проте, на думку відповідача, оскаржуване рішення суду не відповідає наведеним вище нормам процесуального права, що прямо вбачається з його змісту, зокрема, відсутності у такому рішенні дійсного аналізу як всіх доказів та клопотань, так і дослідження всіх обставин справи. Також, відповідач посилається на те, що директор відповідача ОСОБА_1 є свідком у кримінальному провадженні № 12017040730000162, тобто не є особою, якій надано за КПК України право на ознайомлення з матеріалами справи та отримання копій процесуальних документів, йому не було відомо про результати проведення експертиз, тим більше в нього відсутня можливість на отримання їх копій. З урахуванням цього відповідач не погоджується з доводами позивача про те, що не існувало потреби у надсиланні відповідачу копій наданих суду доказів - висновків експертиз. За доводами відповідача, позивачем невірно розтлумачено принцип змагальності сторін щодо надання оригіналів доказів - висновків експертиз. Саме позивачем було надано копії вказаних документів з порушенням порядку їх подання, тоді як кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач всупереч доводам позивача зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції ним не вчинено жодних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи. Усі докази та клопотання були подані відповідачем суду в порядку та у спосіб, визначений ГПК України, з урахуванням обставин справи. Тому позивач необґрунтовано посилається на зловживання відповідачем процесуальними правами. Також, відповідач зазначає, що жодним чином не ухилявся від отримання ухвали суду першої інстанції. Судом першої інстанції в порушення вимог ст. 86 ГПК України не надано правового висновку щодо обставин та доказів у справі стосовно накладення арешту на предмет позову, які були подані відповідачем. Твердження позивача у відзиві, що на суд не покладається обов'язок оцінювати цей факт, на думку відповідача, суперечить вимогам ГПК України, зокрема ст. 86 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини. Окрім того, за твердженням відповідача, суд першої інстанції з грубим порушенням вимог процесуального закону, зазначаючи в мотивувальній частині оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по кримінальному провадженню, не зазначив мотивів відмови та залишив вказане клопотання без винесення відповідної ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.05.2018, постановленою колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Верхогляд Т.А., Пархоменко Н.В., відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект".

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 розгляд апеляційної скарги призначено у судове засідання на 20.06.2018.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Пархоменко Н.В., Чередка А.Є. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2018).

У судовому засіданні 20.06.2018 оголошено перерву у судове засідання на 08.08.2018.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.2018 апеляційну скаргу у справі прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач), суддів - Білецької Л.М., Пархоменко Н.В., (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2018).

У судовому засіданні 08.08.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги в силу наступного .

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс" (продавець) в особі директора ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу 2/1000 часток комплексу будівель (далі - Договір, а.с. 10-11, т. 1).

Відповідно до п. 1 Договору продавець в особі представника передає у власність, а покупець в особі представника приймає у власність 2/1000 (дві тисячні) частки комплексу будівель за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, буд. 3/1 (три дріб один), реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 306348712110, а саме каналізаційну насосну станцію № 2 під літерою "З" загальною площею 234,0 кв.м (далі - предмет договору), і зобов'язується оплатити їх вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому Договорі.

Згідно з п. 2 Договору предмет Договору належить продавцеві на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу 2/1000 часток комплексу будівель та договору про зміну розміру часток у праві спільної часткової власності, посвідчених приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідно 17.04.2014 за реєстровим № 408 та 24.12.2015 за реєстровим № 1776, право власності відповідно до яких зареєстроване за продавцем 17.04.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, номер запису про право власності - 5392792.

За взаємною згодою сторони встановлюють вартість предмету Договору у сумі 49 140, 00 грн. без ПДВ (п. 3 Договору).

Пунктом 4 Договору визначено, що оціночна вартість предмету Договору за даними Звіту про оцінку нерухомого майна, виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство оцінки "Грош цена", становить 74 767, 00 грн. без ПДВ.

16.03.2016 Договір посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за № 322.

Відповідний запис щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, який відчужувався за Договором, за новим власником (відповідачем) внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 13763302 16.03.2016 (а.с. 13, т. 1).

Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зокрема, частинами 1, 2 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частинами 1, 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Спірний Договір купівлі-продажу 2/1000 часток комплексу будівель підписано від імені позивача директором ОСОБА_1, який діяв на підставі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" та протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" № 3 від 23.05.2011, та від імені відповідача директором ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" та наказу № 05 від 04.06.2010, про що зазначено в преамбулі Договору. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 значаться також особами, які підписали Договір від імені відповідно позивача та відповідача, і в розділі Договору - Підписи.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 145 Цивільного кодексу України в редакції на дату укладення спірного Договору вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства (ч. 3 ст. 145 ЦК України у зазначеній вище його редакції).

Згідно з частиною першою статті 143 Цивільного кодексу України у відповідній редакції установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Згідно з п. 8.2.1. та п. 8.2.6. ст. 8 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" (далі - Товариство), затвердженого загальними зборами учасників, протокол № 3 від 23.05.2011, вищим органом Товариства є загальні збори учасників Товариства. До виключної компетенції вищого органу Товариства відноситься, зокрема, вирішення питань про продаж, передачу, обмін, здачу в оренду, надання у безоплатне тимчасове користування або в борг: підприємствам, установам, організаціям і громадянам майна, що належить Товариству, а також про списання його з балансу Товариства.

Відповідно до пункту 8.3.1. статті 8 Статуту Товариства для керівництва господарською діяльністю Товариства загальні збори учасників призначають директора.

До компетенції директора відносяться усі питання діяльності Товариства, крім тих, що згідно з чинним законодавством, цим Статутом або рішенням вищого органу Товариства віднесені до компетенції іншого органу Товариства. Вищий орган Товариства може приймати рішення про передачу частини належних йому прав до компетенції директора (п. 8.3.2. ст. 8 статуту Товариства).

Директор вправі без доручення здійснювати дії від імені Товариства. Він уповноважений керувати поточними справами Товариства та виконувати рішення вищого органу Товариства, представляти Товариство в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, вести переговори та укладати будь-які угоди від імені Товариства (п. 8.3.4. ст. 8 статуту Товариства).

Отже, статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" в редакції, чинній станом на дату укладення спірного Договору, не містив положень, які б надавали директору Товариства право самостійно укладати правочини на відчуження нерухомого майна Товариства.

Як вбачається з наданої приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2 копії протоколу № 7 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" від 15.03.2016, що супроводжував посвідчення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.2016, загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" за результатами розгляду пункту 3 порядку денного зборів (Про продаж нерухомого майна, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична 3/1, а саме: каналізаційна насосна станція № 2 (літ. З) загальна площа - 234, 00 кв.м, Товариству з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект") відповідно до рішення зборів, викладеного у пункті 3 протоколу, вирішено продати нерухоме майно, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/1, а саме: каналізаційна насосна станцію № 2 (літ. З), загальна площа - 234,00 кв.м, Товариству з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект ", за 49 140, 00 грн.

Позивач в позовній заяві стверджує, що учасники підприємства ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які разом мають половину голосів на загальних зборах Товариства, виявили підробку даного протоколу від 15.03.2016 № 7, що полягала у фальсифікації п. 3 шляхом його нанесення постфактум без їх відома та волі.

18.01.2017 позивач звернувся до Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з письмовою заявою про те, що в період січня-лютого 2016 року директор ТОВ "Комплекс" ОСОБА_1 без відома учасників вказаного Товариства, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів майном ТОВ "Комплекс". Обставини та сума завданого матеріального збитку встановлюються.

За вказаною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" зареєстровано кримінальне провадження, відомості про яке 18.01.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040730000162 (витяг з кримінального провадження № 12017040730000162 - а.с. 21, т. 1).

Посилаючись на ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 203, ст. 241 Цивільного кодексу України позивач зазначає, що директор позивача ОСОБА_1 не уповноважувався на укладення Договору, продаж предмета Договору не був схвалений позивачем, що свідчить про вчинення директором позивача правочину щодо продажу каналізаційної насосної станції № 2 з перевищенням повноважень, оскільки ОСОБА_1 при укладенні Договору не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності; позивач просить визнати Договір недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

В межах зазначеного кримінального провадження №12017040730000162 були призначені та проведені судова технічна експертиза документів та додаткова судова технічна експертиза документів.

Висновком судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_6 №30/2.1,2.3/2293 від 27.09.2017 і висновком судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 5148/5149-17 від 27.11.2017 за результатами проведення судової технічної експертизи документів та додаткової судової технічної експертизи документів по кримінальному провадженню №12017040730000162 встановлено наступне:

1) У друкований текст протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 вносилися зміни шляхом додрукування на вільні ділянки основного тексту документу текстів п. 3 порядку денного та п. 3 "протокольних рішень". Встановити, коли вносилися зміни (до або після нанесення підписів) не надається можливим з причин, викладених в дослідницькій частині висновку.

2) Встановити послідовність нанесення реквізитів у досліджуваний документ Протокол № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 не надається можливим з причин, викладених в дослідницькій частині висновку.

3) Основний друкований текст Протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 та додруковані тексти п. 3 порядку денного та п. 3 "протокольних рішень" виконувалися неодночасно.

4) Досліджуваний документ Протокол № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 виготовлений шляхом монтажу. В основний текст документу, на вільні ділянки були додруковані тексти п. 3 порядку денного та п. 3 "протокольних рішень".

5) Основний друкований текст Протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 та додруковані тексти п. 3 порядку денного та п. 3 "протокольних рішень" виконувалися на різних друкуючих пристроях.

6) Встановити, чи було нанесено текст пункту "3" протокольних рішень документу Протокол № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016, а саме: в частині друку слів та цифр "за 49140 грн." до чи після нанесення підпису в графі "Голова зборів ОСОБА_4" не надається можливим з причин, викладених в дослідницькій частині висновку.

За змістом висновків основної і додаткової судової технічної експертизи документів, проведених у межах кримінального провадження №12017040730000162, підтверджено факт виготовлення протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 шляхом монтажу.

Отже, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс", оформленим протоколом №7 від 15.03.2016, не надавалась згода ОСОБА_1 на продаж нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/1, а саме: каналізаційної насосної станції № 2 (літ. З), загальна площа - 234,00 кв.м., Товариству з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект", за 49 140, 00 грн., а тому ОСОБА_1, укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.2016 від імені ТОВ "Комплекс", діяв з перевищенням повноважень, наданих статутом Товариства та чинним законодавством України, без належного погодження з загальними зборами учасників ТОВ "Комплекс", що є підставою визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента; вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вище встановлено, що в преамбулі спірного Договору зазначено про те, що від імені позивача діє директор ОСОБА_1, який діяв на підставі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" та протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" № 3 від 23.05.2011.

Вказаний у Договорі протокол зборів № 3 від 23.05.2011 містить лише рішення зборів про призначення на посаду директора Товариства ОСОБА_1, однак інформації про надання йому згоди загальними зборами на відчуження майна Товариства цей протокол не містить.

Вказане, свідчить про те, що контрагент за Договором - відповідач в особі директора ОСОБА_3 був обізнаний зі Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", зокрема у частині, яка стосується відповідних повноважень осіб, які діють від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", в тому числі був обізнаний про наявність обмежень повноважень директора Товариства на укладення правочинів, які не дозволяють директору Товариства підписувати їх від імені Товариства без дозволу загальних зборів учасників Товариства.

Спірний Договір не містить посилань на те, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс", який підписав Договір, діяв на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016.

У зв'язку з наведеним наявність протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016, який надавався приватному нотаріусу Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 для нотаріального посвідчення договору, не може бути врахована судом в якості документа, на підставі якого діяв директор ТОВ "Комплекс", укладаючи спірний договір.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази вчинення самим позивачем або його учасниками дій, направлених на виконання Договору, тобто відсутні докази наступного схвалення спірного правочину рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" - органом управління Товариством, який наділений виключною компетенцією приймати рішення з питань відчуження майна Товариства.

Окрім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиним засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" є ОСОБА_1, тобто та ж особа, що уклала від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" спірний договір, та якій достеменно мало бути відомо про обмеження своїх повноважень виходячи з положень Статуту ТОВ "Комплекс".

Право власності на вказаний об'єкт нерухомості за відповідачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - номер запису про право власності 13763302, дата державної реєстрації - 16.03.2016, зазначені обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які залучені до матеріалів справи та сформовані станом на 29.03.2017.

Відповідно до частини 1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За положеннями ч. 2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Позивач, обґрунтовуючи позовну вимогу про скасування реєстраційного запису № 13763302 визначив її як вимогу про застосування наслідків недійсності спірного Договору.

Проте, правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 Цивільного кодексу України, згідно якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Заявлені позивачем вимоги про скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" як наслідок недійсності правочину, не відповідають положенням ст. 216 ЦК України.

Окрім того, задовольняючи вказану позовну вимогу, судом першої інстанції не досліджено належний склад відповідачів за цією вимогою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" не є належним відповідачем за вказаною вимогою про скасування реєстраційного запису з підстав визнання недійсним у судовому порядку спірного Договору, оскільки не наділений законодавством відповідними повноваженнями.

У зв'язку з цим судовим рішенням спір у цій частині вирішено щодо неналежного відповідача.

Реєстраційний запис про право власності 13763302 від 16.03.2016 внесено до реєстру приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_2, який мав бути відповідачем за заявленою позовною вимогою про скасування цього реєстраційного запису.

Чинне на час подання позовної заяви до суду першої інстанції процесуальне законодавство (ст. 24 ГПК України) передбачало, що можливість залучення іншого відповідача є правом суду, яке могло бути реалізовано, в тому числі, за власною ініціативою суду і, на відміну від заміни первісного відповідача належним відповідачем, згоди позивача не вимагало.

Після набрання чинності нової редакції Господарським процесуальним кодексом України з 15.12.2017 таке право суду на залучення співвідповідача у справі обмежено, та обумовлено наявністю відповідного клопотання позивача. При чому таке клопотання має бути подане позивачем до закінчення підготовчого провадження (ч. 1 ст. 48 ГПК України).

Проте, з відповідними клопотаннями про залучення співвідповідача у справі позивач не звертався протягом всього часу слухання справи у суді першої інстанції. Належний відповідач за позовною вимогою про скасування реєстраційного запису № 13763302 від 16.03.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект", відсутній.

Процесуальним законодавством не передбачено право суду апеляційної інстанції при апеляційному перегляді з власної ініціативи залучати до участі у справі співвідповідача.

Пунктом 4 частини 3 ст. 277 ГПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права у даному випадку є безумовною підставою для скасування судового рішення у цій частині.

Окрім того, місцевий господарський суд в якості обґрунтування підстав для скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності послався на обставини скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Проте, в матеріалах справи відсутні відповідні докази в підтвердження скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на спірне нерухоме майно, представники сторін також заперечили наявність таких обставин.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо неналежності як доказів у справі висновків експерта по кримінальному провадженню №12017040730000162.

Позивач не мав можливості надати до суду оригінали таких висновків, у тому числі для огляду, оскільки вказані висновки експерта складені у межах кримінального провадження, а не на замовлення позивача.

Апеляційний господарський суд ухвалою від 23.06.2018 за результатами розгляду клопотання позивача витребовував у Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області належним чином засвідчені копії висновку експерта № 30/2.1,2.3/2293 від 27.09.2017, складеного Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, та висновку експерта № 5148/5149-17 від 27.11.2017 за результатами проведення додаткової судової технічної експертизи документів по кримінальному провадженню № 12017040730000162, складеного Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Від Покровського відділення поліції надійшла відповідь про направлення відповідного запиту до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз у зв'язку з фактичним перебуванням матеріалів цього кримінального провадження у цій експертній установі.

У свою чергу, Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз направлено копії вищевказаних експертних висновків на адресу апеляційного господарського суду на виконання листа ГУНП в Дніпропетровській області КВП Покровське ВП від 17.07.2018.

Також, господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Спірні експертизи призначені постановами слідчого у кримінальному провадженні та були правомірно оцінені судом першої інстанції у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.

Апеляційний господарський суд не вбачає підстав надавати оцінку ухвалі слідчого судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.02.2017 по справі № 212/685/17-к, якою накладено арешт на нерухоме майно - каналізаційну насосну станцію № 2 під літерою "З" загальною площею 234,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, 3/1, та встановлено заборону розпорядження та відчуження цим майном, оскільки вказані обставини не впливають на вирішення даного спору у господарській справі. Судове рішення у даній справі не вплине на накладений ухвалою арешт, не призведе до його зняття чи припинення, окрім того судовий акт не є дією, направленою на розпорядження нерухомим майном чи його відчуження.

Щодо відмови у задоволенні судом першої інстанції клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по кримінальному провадженню № 12017040730000162, апеляційний господарський суд зазначає, що вказані дії суду узгоджуються з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, оскільки відсутні докази передачі цього кримінального провадження на розгляд суду.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, для вирішення господарської справи про визнання недійсним договору купівлі-продажу достатнім є встановлення факту виготовлення протоколу № 7 загальних зборів учасників ТОВ "Комплекс" від 15.03.2016 шляхом монтажу (в основний текст Протоколу № 7 на вільні ділянки були додруковані тексти п. 3 порядку денного та п. 3 "протокольних рішень" - тобто саме ті тексти, з огляду на які збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" мали розглядати та приймати рішення з питання відчуження означеного вище майна Товариства на користь відповідача у справі), що підтверджено висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №5148/5149-17 від 27.11.2017 за результатами проведення додаткової судової технічної експертизи документів. Встановлення особи, якою здійснено таку фальсифікацію документа, не має визначального значення для вирішення цієї господарської справи.

Відносно посилання відповідача на несвоєчасне його повідомлення про призначене підготовче судове засідання у справі на 20.03.2018, суд зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 19.02.2018 своєчасно направлена на адресу відповідача, а саме майже за місяць до запланованої дати судового засідання. Проте, вказане відправлення отримане відповідачем після судового засідання. При цьому, відповідно до інформації про рух адресованого скаржнику поштового відправлення (згідно з штриховим ідентифікатором на рекомендованому повідомленні про вручення) вказане відправлення доставлено на поштове відділення скаржника 24.02.2018, тобто завчасно до дати судового засідання, 28.02.2018 відправлення не вручено під час доставки, отже момент його фактичного отримання скаржником залежав виключно від волі останнього. Таким чином, суд першої інстанції вжив усіх заходів щодо своєчасного та належного повідомлення відповідача про час та дату судового засідання, а несвоєчасне отримання заздалегідь направленого судом поштового відправлення є наслідком виключно бездіяльності скаржника, який не знайшов можливості оперативно отримати ухвалу суду.

Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність відповідача не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом першої інстанції відповідно до вимог процесуального закону. Отримавши 30.03.2018 копію вказаної ухвали від 19.02.2018 відповідач звернувся до суду з клопотаннями та відзивом лише 17.04.2018, тобто з порушенням визначених ухвалою строків для подання цих документів (15 днів з дня вручення ухвали).

Відносно решти доводів відповідача щодо порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі норм процесуального права колегія суддів зазначає, що вони не є тими порушеннями, які призвели до прийняття неправильного рішення у справі в частині вимог позивача про визнання недійсним спірного Договору. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів відхиляє решту доводів відповідача як таких, що спростовуються вищенаведеним.

З огляду на зазначене вище, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним спірного Договору, та скасуванню в частині задоволення позовних вимог про застосування наслідків недійсності Договору шляхом скасування реєстраційного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв'язку з допущеним судом при прийняті рішення у цій частині порушенням норм процесуального права, з прийняттям нового рішення у цій частині про відмову у задоволенні позовної вимоги.

Судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача на користь відповідача пропорційно задоволеним вимогам за апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі № 904/4599/17 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі № 904/4599/17 скасувати в частині застосування наслідків недійсності договору купівлі-продажу 2/1000 часток комплексу будівель від16.03.2016 шляхом скасування реєстраційного запису №13763302 від 16.03.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" та розподілу судових витрат.

В цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" (50024, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Міаська, будинок 15, ідентифікаційний код 33873866) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" (50015, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Конституційна, будинок 5Г, ідентифікаційний код 06959123) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

В решті витрати з оплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1 600, 00 грн. віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс".

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі № 904/4599/17 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс" (50015, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Конституційна, будинок 5Г, ідентифікаційний код 06959123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект" (50024, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Міаська, будинок 15, ідентифікаційний код 33873866) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп.

В решті витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 400, 00 грн. віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "НДП Дніпроремпроект".

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 13.08.2018

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Н.В. Пархоменко