Постанова

від 07.08.2018 по справі 2а/0270/4351/11

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року

м. Київ

справа №2а/0270/4351/11

касаційне провадження №К/9901/524/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2011 (суддя Загороднюк А.Г.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 (головуючий суддя - Залімський І.Г., судді: Білоус О.В., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі № 2а/0270/4351/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.04.2011 № 0000092301.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 08.11.2011 адміністративний позов задовольнив повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Промінь Агро , а також нікчемність правочинів, вчинених Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород з Приватним підприємством Луга-Лекс , Товариством з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма Універсал-Консалт , Приватною агрофірмою Колос та Приватною агрофірмою Вікторія . Водночас, у зв'язку з неможливістю виокремити та ідентифікувати ту частину бюджетного відшкодування, яку, на думку суду, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 06.04.2011 № 0000092301 зменшено безпідставно, акт індивідуальної дії скасовано повністю.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.02.2012 залишив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2011 без змін, однак змінив мотивувальну частину останньої.

Зокрема, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про фактичний характер усіх оспорюваних господарських операцій.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шаргородському районі Вінницької області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2011, ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Шаргородському районі Вінницької області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

При цьому наголошує на безпідставному формуванні позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій, реальність яких документально не підтверджена.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород з питань обґрунтованості та законності висновків акта позапланової перевірки від 13.01.2011 № 3/23/35728295 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено акт від 28.03.2011 № 74/23/35728295.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь Агро інформаційно-технологічних послуг, у Приватного підприємства Луга-Лекс послуг з пошуку орендованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення та посередницьких послуг, у Товариства з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма Універсал-Консалт послуг з державної реєстрації договорів (прав) оренди земельних ділянок, у Приватної агрофірми Колос незавершеного виробництва врожаю 2009 року (посівів озимої пшениці, посівів озимого ріпаку, оранки під посів) та послуг з пошуку сільськогосподарських ділянок, у Приватної агрофірми Вікторія незавершеного виробництва врожаю 2009 року (посівів озимої пшениці, посівів озимого ячменю) та послуг з пошуку сільськогосподарських ділянок за нікчемними правочинами.

Обґрунтовуючи свою позицію, орган доходів і зборів посилався на відсутність у вказаних постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород необхідних умов для здійснення господарських операцій, неперебування їх за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, невідповідність сформованого позивачем податкового кредиту сумам податкових зобов'язань його контрагентів, а також ненаданням платником для здійснення контрольного заходу деяких запитуваних документів (довіреностей, актів внесення матеріальних коштів, актів обробки ґрунту тощо).

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Шаргородському районі Вінницької області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011 № 0000092301, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 499216,00 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів, робіт, послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій суд апеляційної інстанції встановив, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: наказів та посвідчень про відрядження працівників Товариства з обмеженою відповідальністю Промінь Агро ; звітів; актів виконаних робіт; податкових накладних; платіжних доручень.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб щодо їх непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваних ними суб'єктів господарювання, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об'єктивних доводів щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Шаргород розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Доводи Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області про невідповідність сум сформованого позивачем за спірними господарськими операціями податкового кредиту сумам податкових зобов'язань постачальників цілком обґрунтовано відхилено судом апеляційної інстанції, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даному випадку, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, від 31.01.2011 у справі № 21-47а10, від 31.01.2011 у справі № 21-42а10, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, доводи, зокрема, суду апеляційної інстанції про необ'єктивність твердження контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, який у подальшому прийняв участь у формуванні суми бюджетного відшкодування, за здійсненими з Товариством з обмеженою відповідальністю Промінь Агро , Приватним підприємством Луга-Лекс , Товариством з обмеженою відповідальністю Багатопрофільна фірма Універсал-Консалт , Приватною агрофірмою Колос та Приватною агрофірмою Вікторія господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд, зокрема, апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосував норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 у справі № 2а/0270/4351/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк