Рішення

від 06.08.2018 по справі 910/22575/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2018Справа № 910/22575/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвіновой М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до 1. Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив

Щасливий дім

2. Товариства з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ

ДІВЕЛОПМЕНТ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_1

2. ОСОБА_2

3. ОСОБА_3

про повернення земельної ділянки та знесення самочинного будівництва

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Колодяжна А.В., Ковальський Р.А.;

від позивача: Закаль О.О. за довіреністю;

від відповідача-1: Кириченко О.Ю. за довіреністю;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-1: не з'явився;

від третьої особи-2: ОСОБА_2;

від третьої особи-3: ОСОБА_3

Вільні слухачі: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім (далі - відповідач) про:

- зобов'язання Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім знести самочинно збудований об'єкт нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці площею 0, 0242 га, що розташована на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) у Голосіївському районі міста Києва та привести земельну ділянку у придатний для використання первинний стан;

- зобов'язання Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 0, 0242 га, що розташована на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) у Голосіївському районі міста Києва.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказує на те, що Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім здійснює будівництво житлового будинку на земельній ділянці, що є комунальною власністю і належить територіальній громаді міста Києва, без оформлення передбачених статтями 125, 126 Земельного кодексу України документів, чим завдається шкода інтересам територіальної громади міста Києва та порушуються інтереси держави, а тому така земельна ділянка підлягає поверненню Київській міський раді з приведенням її у придатний для використання стан на підставі ст.212 Земельного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі № 910/22575/17, її розгляд призначено на 12.02.2018 року.

Проте, 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим, ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2018 вирішено розгляд справи № 910/22575/17 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2018 року.

06.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від прокуратури надійшло клопотання № 43-801вих18 від 05.03.2018 про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ та уточнення позовних вимог, відповідно до змісту якого:

- пункт 3 позовної заяви викладено в наступній редакції: Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ (код ЄДРПОУ 36758503; 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, буд. 11) повернути Київській міській раді (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,0242 га, що розташована по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) у Голосіївському районі міста Києва;

- пункт 4 позовної заяви викласти в наступній редакції: Судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши їх на користь прокуратури міста Києва (код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ, м. Київ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Вищевказане клопотання прокурора мотивоване тим, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 116268482 від 05.03.2018 на час розгляду справи власником спірного об'єкта незавершеного будівництва загальною площею 1451,9 кв.м. по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, частина бетонної основи якої знаходиться на спірній земельній ділянці по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) у Голосіївському районі міста Києва, є Товариство з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ .

07.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні 12.03.2018 року клопотання прокурора про уточнення позовних вимог судом прийнято до розгляду, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в редакції означеного клопотання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2018 підготовче засідання відкладено на 11.04.2018 року, залучено до участі у справі у якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ".

26.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення його до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

27.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ОСОБА_17 надійшла заява про залучення його до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

27.03.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника прокуратури надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

05.04.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ОСОБА_3 надійшла заява про залучення його до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2018 відмовлено у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1, ОСОБА_17, ОСОБА_3, оскільки ними всупереч вимог частини 3 статті 50 Господарського процесуального кодексу України не зазначено на яких підставах їх належить залучити до участі у справі і належним чином не обґрунтовано, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на їх права та обов'язки. При цьому, означеною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/22575/17, підготовче засідання відкладено на 03.05.2018 року.

03.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про залучення його до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

02.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення її до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

02.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ОСОБА_3 надійшла заява про залучення його до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

03.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про продовження строку для проведення підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.05.2018 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, підготовче засідання відкладено на 30.05.2018 року.

21.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника прокуратури надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

23.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-3 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відповіді Державної служби України з надзвичайних ситуацій про проведення перевірки на об'єкті будівництва по АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3; Протоколу засідання робочої групи з питань моніторингу та контролю виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Голосіївського району м. Києва за адресою АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3; фото фіксації аварійного стану будівлі та підпірної стінки.

25.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшла заява про виклик свідка ОСОБА_18.

30.05.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні 30.05.2018 року судом було розглянуто вищевказане клопотання відповідача-2 та вирішено відмовити в його задоволенні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2018 заяву третьої особи-1 ОСОБА_1 про виклик свідка ОСОБА_18 залишено без задоволення, підготовче засідання відкладено на 13.06.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/22575/17 до судового розгляду по суті на 04.07.2018 року.

04.07.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи та письмові пояснення, в яких відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до Договору про часткову участь у будівництві та передачу функцій Замовника № 24-01/17 від 24.01.2017 власник земельних ділянок надав дозвіл та доручив відповідачу-1 виконати функції Замовника, а саме: забезпечити фінансування за власний рахунок та/або із залученням третіх осіб будівництво житлового будинку, що буде розташований на належних власнику земельних ділянках: кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,0929га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, місцезнаходження: АДРЕСА_1, та земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_3, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, місцезнаходження: АДРЕСА_2. З метою забудови земельних ділянок Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради 20.04.2017 та 01.06.2017 року видано містобудівні умови та обмеження забудови означених земельних ділянок. 10.02.2017 року Департаментом містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт за № КВ 083170410106. Таким чином, відповідач-1 вважає, що він на законних підставах отримав право на виконання будівельних робіт на спірних земельних ділянках. Посилання прокуратури на те, що актом обстеження земельної ділянки № 17-0119-01 від 12.12.2017 встановлено факт використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів відповідач-1 вважає безпідставними, оскільки цей акт складено без відома та участі відповідача-1, і будь-які докази в підтвердження того, що спірну земельну ділянку займає саме відповідач-1 відсутні. При цьому, відповідач-1 вказує на те, що цей акт складено посадовою особою Управління земельних ресурсів виключно для розгляду Київською міською радою питань про поновлення договору оренди земельної ділянки з громадянкою ОСОБА_19, оскільки документація із землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки на користь ОСОБА_19 вже була зареєстрована у Головному управлінні, і для прийняття рішення сесії Київської міської ради про передачу цієї земельної ділянки потрібен саме даний акт. Також, відповідач-1 зазначає, що жодного Акту перевірки Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва у встановленому законодавством порядку щодо відповідача-1 складено не було. Крім того, відповідач-1 посилається на те, що на підставі цивільно-правових угод до відповідача-2 перейшло право власності на спірний об'єкт нерухомості, яке зареєстровано відповідно до законодавства.

В судовому засіданні 04.07.2018 року оголошено перерву до 12.07.2018 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.07.2018 в порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребувано додаткові докази у справі, а також оголошено перерву до 26.07.2018 року.

25.07.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва третьою особою-3 подані письмові пояснення, відповідно до змісту яких, проведена приватним нотаріусом реєстрація розташованого на спірній земельній ділянці об'єкту нерухомості на його думку не відповідає чинному законодавству, оскільки об'єкт незавершеного будівництва фактично розташований на трьох земельних ділянках.

У судовому засіданні 26.07.2018 року було оголошено перерву до 06.08.2018 року.

Представники відповідача-2 та третьої особи-1 у судове засідання 06.08.2018 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Разом з цим, частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 06.08.2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 103106188 від 08.11.2017, відповідачу-1 на праві власності належить об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку (будівельна готовність 21%), загальною площею 1451,9 кв.м., розташований по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3) та по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1).

Згідно Витягу з бази даних міського земельного кадастру від 25.10.2017, у місті Києві між земельними ділянками, що розташовані по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3) та по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) знаходиться земельна ділянка по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), право власності на яку перебуває в процесі оформлення за фізичною особою.

12 грудня 2017 року Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) відповідно до Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель м. Києва, затвердженого рішенням сесії Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890, була проведена перевірка земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), за результатами якої складено Акт № 17-0119-01 від 12.12.2017, відповідно до якого згідно з базою даних земельного кадастру на земельну ділянку площею 0,0242 га за адресою: АДРЕСА_1, (кадастровий номер НОМЕР_1) у Голосіївському районі м. Києва зареєстрована документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_19 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва. На теперішній час Київська міська рада не приймала рішень про передачу зазначеної земельної ділянки у власність чи користування (оренду). У міському земельному кадастрі відсутня інформація щодо державної реєстрації речових прав на неї в установленому чинним законодавством порядку. Спеціалістами Департаменту земельних ресурсів проведено обстеження земельної ділянки. На земельній ділянці, яка огороджена спільним парканом, знаходиться частина бетонної основи 2-х поверхів будинку. На момент обстеження будівельні роботи не проводились, будь-які особи на ділянці відсутні. За інформацією розміщеною на стенді поряд з земельною ділянкою будівництво розпочато ОК ЖБК Щасливий Дім . За результатами перевірки вбачається порушення ст. 211 Земельного кодексу України та наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки. Виявлені порушення: відсутні документи, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою та наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки.

За результатами перевірки спеціалістами Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.10.2017 та видано приписи про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

За таких обставин, прокурор вважає, що земельна ділянка використовувалась відповідачем-1 без оформлення передбачених статтями 125, 126 Земельного кодексу України документів.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 116268482 від 05.03.2018, право власності на розташований на спірній земельній ділянці об'єкт незавершеного будівництва перейшло до відповідача-2

Таким чином, за твердженням прокурора відповідачами було порушено інтереси держави, що полягає у здійсненні будівництва житлового будинку на земельній ділянці, яка є комунальною власністю міста Києва, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

При цьому, слід зазначити, що захисту підлягає порушене право, або таке, що не визнається чи оспорюється.

Отже з наведених норм права вбачається, що зверненню з позовом до суду має передувати наявність об'єктивних обставин щодо порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів особи, а не суб'єктивне відношення особи до таких обставин.

Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У статті 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (частина 1 статті 142 Конституції України).

Відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Таким чином, вищевказаними положеннями Основного Закону України закріплено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Виходячи з положень пункту 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 1 статті 6 Закону України Про столицю України місто-герой Київ визначено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Пунктами а , б , в , г статті 9 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень, зокрема, Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Таким чином, право власності та право користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах вказаних в цих рішеннях. Такі повноваження в межах міста Києва є виключною компетенцією Київської міської ради.

Отже, єдиною підставою набуття права власності чи права користування земельними ділянками комунальної власності в м. Києві для громадян та юридичних осіб є відповідне рішення Київської міської ради.

Оскільки земельна ділянка площею 0,0242 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей з бази даних міського земельного кадастру закріплена за Київською міською радою, то вказана земельна ділянка належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Доказів на підтвердження того, що означена земельна ділянка передана у власність чи користування будь-яким особам матеріали справи не містять.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

З огляду на вищевикладене, право на землю реалізується шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Визначений законодавством порядок набуття права на землю передбачає, зокрема, рішення компетентного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність чи користування (оренду) та отримання документів, що посвідчують право на визначену земельну ділянку.

При цьому, оскільки відповідно до частини 1 статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, функції по контролю за охороною та ефективним використанням земель відносяться до основних пріоритетних напрямків загальних засад та державної політики держави.

Для реалізації цього напрямку законодавчим органом держави були прийняті та втілені в життя ряд законодавчих актів по забезпеченню дієвого контролю за охороною земель та ефективним використанням земельних ресурсів.

Так, відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (стаття 188 Земельного кодексу України).

Слід зазначити, що положеннями пункту е статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради віднесено прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок, проте таке повноваження є не дієвим. Так, якщо міська рада і прийме рішення з цього питання, а особа, яка самовільно зайняла земельну ділянку не виконала його, примусово виконати це рішення органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень не зможуть, оскільки відповідно до статті 3 Закону України Про виконавче провадження рішення міської ради не є виконавчими документами, на підставі яких здійснюється виконавче провадження.

Разом з тим, механізм повернення самовільно зайнятої земельної ділянки встановлений у статті 212 Земельного кодексу України, згідно з якою самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, під самовільним зайняттям земельної ділянки розуміється фактичне володіння та/або користування чужою земельною ділянкою, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому законом порядку не надавалась у користування (постійне, оренда, земельний сервітут) або не передавалась у власність.

Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, то відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

При цьому, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від порушення порядку надання земельної ділянки у власність чи у користування (неправильне оформлення правовстановлюючого документа, ухвалення рішення про надання земельної ділянки всупереч чинному законодавству або не уповноваженим органом чи особою, у завищеному розмірі або особі, яка не має права на отримання конкретної земельної ділянки, тощо).

Відповідно до вимог статті 9 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється шляхом проведення перевірок.

Положеннями частини 1 статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель визначено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;.

Положеннями статті 189 Земельного кодексу України передбачено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Аналогічні положення закріплені у статті 20 Закону України Про охорону земель .

Рішенням VI сесії XXIV скликання Київської міської ради від 25.09.2003 № 16/890 було затверджено Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Києві (далі - Порядок), який розроблено з врахуванням особливостей функціонування міста Києва як столиці України та з метою запобігання порушенням земельного законодавства в м. Києві, своєчасного їх виявлення та усунення, удосконалення процедури здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель.

Означеним Порядком повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель в м. Києві покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В межах повноважень, визначених вищевказаним Порядком посадовою особою Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) головним спеціалістом Сокаревим Олександром Вікторовичем було здійснено перевірку та складено акт обстеження земельної ділянки від 14.03.2016р. № 16-0508-03.

В ході перевірки встановлено, що згідно з базою даних земельного кадастру на земельну ділянку площею 0,0242 га за адресою: АДРЕСА_1, (кадастровий номер НОМЕР_1) у Голосіївському районі м. Києва зареєстрована документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_19 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва. На теперішній час Київська міська рада не приймала рішень про передачу зазначеної земельної ділянки у власність чи користування (оренду). У міському земельному кадастрі відсутня інформація щодо державної реєстрації речових прав на неї в установленому чинним законодавством порядку. Спеціалістами Департаменту земельних ресурсів проведено обстеження земельної ділянки. На земельній ділянці, яка огороджена спільним парканом, знаходиться частина бетонної основи 2-х поверхів будинку. На момент обстеження будівельні роботи не проводились, будь-які особи на ділянці відсутні. За інформацією розміщеною на стенді поряд з земельною ділянкою будівництво розпочато ОК ЖБК Щасливий Дім . За результатами перевірки вбачається порушення ст. 211 Земельного кодексу України та наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки. Виявлені порушення: відсутні документи, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою та наявні ознаки самовільного зайняття земельної ділянки.

Будь-яких доказів щодо невідповідності нормативно-правовим актам дій Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідачем суду не надано, а дії по проведенню обстеження земельної ділянки у встановленому законом порядку відповідачем-1 не оскаржувалися.

Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів, які б у своїй сукупності підтверджували наявність у відповідача-1 права власності або права користування земельною ділянкою площею 0,0242 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) на підставі визначених законодавством України правовстановлюючих документів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Одним із способів захисту порушеного права частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Передбачене статтею 152 Земельного кодексу України право власника земельної ділянки вимагати усунення порушення його прав на землю не обумовлюється обов'язковою наявністю попередньо складених актів перевірок чи протоколів про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель для звернення з відповідним позовом.

Таким чином, оскільки позов у справі подано прокурором в інтересах держави в особі Київської міської ради як власника земельної ділянки на захист її порушеного права на земельну ділянку через використання її відповідачем, а не в межах реалізації Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладених на нього функцій з вжиття заходів з усунення виявлених порушень законодавства (розділи 6 та 7 Порядку), враховуючи фактичні обставини справи та наявні докази, посилання відповідача-1 на необхідність складення у даному випадку акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства з відібранням у відповідача пояснень, не спростовує неправомірність зайняття ним спірної земельної ділянки.

Разом з тим, оскільки в процесі розгляду даної справи право власності на об'єкт незавершеного будівництва житлового будинку (будівельна готовність 21%), загальною площею 1451,9 кв.м., розташований по АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_3) та по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) перейшло до відповідача-2, суд вважає, що зобов'язання з повернення самовільно зайнятої земельної ділянки покладається саме на відповідача-2.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 116268482 від 05.03.2018, право власності на розташований на спірній земельній ділянці об'єкт незавершеного будівництва виникло у відповідача-2 не на підставі цивільно-правових угод (як вказує відповідач-1), а на підставі протоколу № 27/12 від 27.12.2017, виданого ТОВ ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ та акту приймання-передачі об'єктів нерухомого майна №№ 1029, 1030 від 27.12.2017, виданих ТОВ ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ .

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що у зв'язку з цим до відповідача-2 перейшло право власності чи право користування спірною земельною ділянкою.

З огляду на вищевикладене, вимоги прокурора про зобов'язання відповідача-2 повернути Київський міській раді земельну ділянку площею 0,0242 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача-1, викладені у письмових поясненнях від 04.07.2018 не спростовують наведених вище висновків суду , у зв'язку з чим до уваги не приймаються.

Що стосується заявлених прокурором вимог в частині зобов'язання відповідача-1 знести самочинно збудований об'єкт нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0242 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та привести означену земельну ділянку у придатний для використання стан, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (частина 2 статті 212 Земельного кодексу України).

Судом встановлено, що наразі самовільне зайняття спірної земельної ділянки вчиняється саме відповідачем-2 як власником розташованого на ній об'єкту незавершеного будівництва, у зв'язку з чим відсутні будь-які правові підстави покладати на відповідача-1 обов'язок по знесенню вказаного об'єкту нерухомості (який йому до того ж взагалі не належить) та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.

Таким чином, визначений прокурором відповідач-1 - Обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім є неналежним відповідачем за позовними вимогами про знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0242 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) та приведення означеної земельної ділянки у придатний для використання стан, оскільки такі дії ним не можуть вчинятися, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні вказаних позовних вимог. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на учасників справи пропорційно задоволеній частині позову.

Керуючись статтями 73, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім та Товариства з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ про повернення земельної ділянки та знесення самочинного будівництва задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ 901021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 11; код ЄДРПОУ 36758503) повернути Київській міській раді (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,0242 га, що розташована на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) у Голосіївському районі міста Києва.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮКРЕЙНІАН ПРОДЖЕКТ ДІВЕЛОПМЕНТ 901021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 11; код ЄДРПОУ 36758503) на користь Прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; код ЄДРПОУ 02910019) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні позовних вимог Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Київської міської ради до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Щасливий дім про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт нерухомості, який знаходиться на земельній ділянці площею 0,0242 га, що розташована на АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) у Голосіївському районі міста Києва та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан відмовити.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази.

6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

8. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 14.08.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова