Рішення

від 13.08.2018 по справі 922/1523/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1523/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство "Устинівське", с. Устимівка до Руновщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, с. Руновщина третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків про визнання права власності за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство "Устинівське", с. Устимівка, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Рунівщинської сільської ради, с. Рунівщина, про визнання за ТОВ АП "Устинівське" права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя) - під господарськими будівлями та спорудами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на яких розміщені господарські двори, будівлі та споруди приватної власності ТОВ АП "Устинівське", загальною площею 3,9151 га, а саме:

- нежитлової будівлі - ангар (літ. Є), загальною площею 151.80 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58д (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88138612: номер запису про право власності - 20613750; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - пилорама (літ. А-1), загальною площею 84,70 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58і (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88148205: номер запису про право власності - 20615869; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - склад (літ. С), загальною площа 270,80 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58є (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88147078: номер запису про право власності - 20615633; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - (літ. А-1), загальною площею 228.40 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58е (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним № 88145907: номер запису про право власності - 20615370; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - склад запасних частин (літ. З), загальною площею 153,40 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58з (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88144909: номер запису про право власності - 20615167; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - ангар (літ. Г), загальною площею 474,0 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58и (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним № 88149277: номер запису про право власності - 20616081; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - ангар (літ. К), загальною площею 177,40 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58ж (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88143840: номер запису про право власності - 20614912; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - заправка ( літ. Ж ), загальною площею 17,4 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58-А (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2017 за індексним №83253353: номер запису про право власності - 19601432; дата державної реєстрації - 20.03.2017);

- нежитлової будівлі - вагова (літ. Д), загальною площею 17,8 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58-Б, (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2017 за індексним №83247725: номер запису про право власності - 19600350; дата державної реєстрації - 20.03.2017);

- нежитлової будівлі - критий тік (літ. В), загальною площею 1358 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58-В (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2017 за індексним №83249829: номер запису про право власності: 19600759; дата державної реєстрації - 20.03.2017);

- нежитлової будівлі - ангар (літ. Г), загальною площею 312,8 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58-Г, (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2017 за індексним №83255764: номер запису про право власності: 19601899; дата державної реєстрації - 20.03.2017);

- нежитлової будівлі - майстерня (літ. Б), загальною площею 532,3 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 58 (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.03.2017 за індексним №83251864: номер запису про право власності - 19601139; дата державної реєстрації - 20.03.2017), що розташовані на земельній ділянці площею 2,9342 га.

- нежитлової будівлі (літ. А-2), двоповерхова, загальною площею 150,80 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 59 (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88150680: номер запису про право власності - 20616348; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - погріб (літ. Г), загальною площею 28,80 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 59а (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88143615: номер запису про право власності - 20614798; дата державної реєстрації - 25.05.2017), що розташовані на земельній ділянці площею 0,7000 га.

- нежитлової будівлі (літ. "А-1"), загальною площею 80,50 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 59д (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88148732: номер запису про право власності - 20615962; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - овочесховище (літ. "В") загальною площею 269,30 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 59в (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88146215: номер запису про право власності - 20615421; дата державної реєстрації - 24.05.2017);

- нежитлової будівлі - сарай (літ. Д), загальною площею 48,40 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 59б (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88144944: номер запису про право власності - 20615178; дата державної реєстрації - 24.05.2017), що розташовані на земельній ділянці площею 0,2300 га.

- нежитлової будівлі - трансформаторна (літ. «Б» ), загальною площею 3,90 кв.м., адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 59г (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88147507: номер запису про право власності - 20615713; дата державної реєстрації - 24.05.2017), що розташована на земельній ділянці площею 0,0100 га.;

- нежитлової будівлі (літ. А-1), загальною площею 50,90 кв.м,, адреса - Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, вулиця Молодіжна, будинок 24 (згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.05.2017 за індексним №88141290; номер запису про право власності - 20613276; дата державної реєстрації - 24.05.2017), що розташована на земельній ділянці площею 0,0409 га.

Ухвалою суду від 25.06.2018 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.07.2018 о 10:30.

Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

12.07.2018 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач вказує на те, що в тексті позовної заяви немає жодного посилання на розміри та кадастрові номери земельних ділянок, на які позивач просить визнати право власності, а також невідомо в якому обсязі і на яких умовах для попереднього землевласника було встановлено право власності (користування) вищезазначеними земельними власниками. Земельні ділянки, на які позивач просить визнати право власності, не сформовані у передбаченому законодавством порядку, проекти землеустрою на них не виготовлені.

Ухвалою суду від 18.07.2018 підготовче провадження у справі було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті на 25.07.2018 об 11:00.

24.07.2018 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких третя особа вказує на те, що позов ТОВ "АП "Устинівське" є необґрунтованим та безпідставним, та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 25.07.2018 розгляд справи був відкладений до 13.08.2018 до 10:15.

У судовому засіданні 13.08.2018 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з огляду на його необґрунтованість та безпідставність та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи вказував на необґрунтованість та безпідставність позовної заяви та вважав її такою, що задоволенню не підлягає.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд встановив наступне.

Звертаючись з даним позовом до господарського суду Харківської області, позивач вказував на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство "Устинівське" створено 23 березня 2000 року шляхом реформування КСП "Дружба" Зачепилівського району Харківської області та згідно п. 1.5 Статуту є його правонаступником.

Згідно Указів Президента України № 720/95 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 1529/99 від 3 грудня 1999 року, «Про невідкладні заходи, щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» реформування КСП здійснюється на засадах приватної власності на землю та майно, збереження цілісності господарського використання приватними формуваннями землі та майна колективних сільськогосподарських підприємств.

Як вказує позивач, з невідомих йому причин, до Державного акту на право колективної власності на землю серія ХР 11-00-000543, виданого Зачепилівською районною радою народних депутатів 26 січня 1996 року КСП «Дружба» , не були включені земельні ділянки під господарськими дворами, будівлями і спорудами, що належали цьому підприємству.

21 березня 2017 року громадянин України ОСОБА_4 податковий номер НОМЕР_1, на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу відступлення частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю від 21 березня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 468, передав у власність належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство «Устинівське» громадянину ОСОБА_5, податковий номер НОМЕР_2. На підставі даного договору право власності на господарські двори, будівлі та споруди, що належали ТОВ АП «Устинівське» залишилося у власності ТОВ АП «Устинівське» .

17 травня 2018 року за № 252 Рунівщинською сільською радою, в особі сільського голови Ковальової 3.І., позивачу було направлено вимогу, якою ТОВ АП «Устинівське» зобов'язано укласти договір оренди землі на земельні ділянки під господарськими дворами, будівлями і спорудами.

Позивач вказує на те, що не погоджується з такою правовою позицією Рунівщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області та обґрунтовує це тим, що оскільки позивачу належить право власності на будівлі і споруди, то до нього перейшло і право власності на земельні ділянки, на яких розташовані дані господарські будівлі та споруди, як то передбачено ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 ЦК України.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить суд визнати за ним право власності на земельні ділянки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06 вересня 2012 року, внесено зміни у ст. 122 Земельного кодексу України, щодо повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, зокрема у п. 4, згідно якого центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» , земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» , право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідно до частини 6 статті 120 Земельного кодексу України, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 08.08.1995 N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність сільськогосподарським підприємствам. Несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні смуги та інші захисні насадження, землі під господарськими будівлями і дворами тощо) не паювалися.

В частині 2 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Спірні земельні ділянки, які є предметом спору у даній справі, не відносяться до сільськогосподарських угідь, а отже є несільськогосподарськими та не підлягали паюванню, та не належали колишнім членам КСП на праві власності.

У разі утворення юридичної особи - правонаступника та набуття правонаступником прав на об'єкти нерухомості, може бути вирішено питання про закріплення земельних ділянок за новоутвореним суб'єктом господарювання. Загалом, господарське законодавство визнає перехід права власності у порядку правонаступництва, однак земля є особливим об'єктом правового регулювання, тим більше що мова ведеться про трансформацію колективної власності у приватну.

Однак, застосування положень про правонаступництво, повинно відбуватись із урахуванням норм земельного законодавства, які були чинними на час проведення розпаювання. Так, частиною 12 статті 5 Земельного кодексу України в редакції 1992 року встановлено, що землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо) колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутували, передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів.

Тобто якщо розпаювання земель колективного господарства відбулось у період чинності Земельного кодексу України в редакції 1992 року, новоутворені господарства не можуть набути зазначені вище земельні ділянки у порядку правонаступництва.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Аналогічна норма міститься і у статті 377 Цивільного кодексу України, яка, передбачає, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Таким чином, стаття 377 Цивільного кодексу України, як і стаття 120 Земельного кодексу України у наведених редакціях, регулюють питання переходу права (власності або користування) на земельну ділянку при придбанні за договором житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, від продавця/відчужувача майна до набувача.

Разом з тим, вказані статті регулюють перехід речового права на землю у разі переходу права власності на розташоване на ній нерухоме майно від одного власника до іншого, а не передбачають автоматичного набуття новим власником майна права власності на землю.

Тобто, від власника землі, що перебуває у комунальній власності, у даному випадку Рунівщинської сільської ради, у встановленому законом порядку, юридичним особам право власності на землю не переходить автоматично, а надається/передається за рішенням органу місцевого самоврядування або за результатами аукціону (ст. 116, глави 20, 21 Земельного кодексу України).

З системного аналізу вищезазначених норм випливає, що для переходу права власності на земельну ділянку обов'язковою умовою є визначення її розмірів та присвоєння їй кадастрового номера, а також перебування її у власності у попередника.

Зі змісту статті 125 Земельного кодексу України вбачається, що правонаступництво, рівно як і цивільно-правова угода, є лише передумовою права власності на землю, але не позбавляє особу обов'язку дотриматися повної процедури оформлення права власності на земельну ділянку, передбаченої ст. 56 Закону України "Про землеустрій".

Статтею 56 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: а) пояснювальну записку; б) технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; в) копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; г) матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; г) рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди; д) акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; е) акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; є) кадастровий план земельної ділянки; ж) перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій", документація із землеустрою - це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно зі ст. 19 названого Закону, організація і здійснення землеустрою на території сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад. Інвентаризація земель є складовою частиною землеустрою та, відповідно до ст. 35 Закону України "Про землеустрій", проводиться з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до інформації Відділу у Зачепилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Державний акт на право колективної власності на землю ХР 11-00-000-543, виданий Зачепилівською районною радою народних депутатів 26 січня 1996 року КСП «Дружба» , інформація стосовно зареєстрованого майна (нежитлових будівель, споруд, майнових комплексів КСП «Дружба» ) у Відділі відсутня. Правовий статус та цільове призначення земельних ділянок під господарськими дворами, будівлями та спорудами визначити неможливо, так як відсутня відповідна документація.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є способом захисту, який застосовується у випадку спору між суб'єктами цивільного права з приводу наявності чи відсутності відповідних правовідносин.

Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору, залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрне підприємство "Устинівське" (64413, Харківська область, Зачепилівський район, с. Устимівка, код ЄДРПОУ 30385906).

Відповідач: Рунівщинська сільська рада Зачепилівського району Харківської області (64412, Харківська область, Зачепилівський район, с. Рунівщина, код ЄДРПОУ 04397891).

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 1 під., 6, 7 пов., код ЄДРПОУ 39792822).

Повне рішення складено 15 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_6